Рішення № 126574556, 14.04.2025, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/6800/24

2-о/703/37/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2025 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Овсієнка І.В.,

за участю

секретаря судових засідань Батаргіної Т.М.,

заявниці ОСОБА_1

представника заявниці - адвоката Поліщука А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сміла справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Смілянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту, що має юридичне значення

установив:

20.12.2024 ОСОБА_1 через представника, адвоката Поліщука А.Ю. звернулася до суду із заявою про встановлення факту та, з урахуванням уточнених вимог, просить встановити факт постійного її проживання з ОСОБА_2 з 10.09.2020 до 21.08.2024.

Заяву обґрунтовує тим, що з травня 2019 року проживала однією сім`єю із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_1 , в належному їй будинку. З ними разом проживали також троє її дітей від попереднього шлюбу - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Спільних дітей не мають. Протягом вказаного часу підтримували подружні відносини, вели спільне господарство та мали спільний бюджет, зокрема ремонтували та утеплювали будинок за вказаною адресою, купували меблі, а приблизно 2 роки тому оформлювали кредит на її ім`я. 02.05.2024 ОСОБА_2 було мобілізовано до Збройних Сил України, з того дня додому не повертався, підтримували телефонний зв`язок до 21.08.2024, коли він зник безвісти. Про родичів ОСОБА_2 їй не відомо, його документи в неї відсутні.

Метою встановлення факту спільного проживання є реалізація права на користування та розпорядження спільним майном, грошовими коштами, що на банківському рахунку, а також обслуговування кредиту.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26.12.2024 заяву прийнято до розгляду, відкрите провадження у цивільній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами окремого провадження.

В судовому засіданні заявниця та її представник заяву підтримали з підстав, викладених у ній, просили задовольнити.

Представник заінтересованої особи, Смілянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в судове засідання не з`явився, однак звернувся до суду із заявою, згідно змісту якої не заперечує проти розгляду справи про встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу.

Суд, заслухавши заявницю, її представника та свідків, вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , з 18.02.2011, що підтверджується копією її паспорта громадянина України.

Заявниця мобілізована до Збройних Сил України 08.03.2022 на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №69/2022.

Відповідно до акту від 11.10.2024, що затверджений головою квартального комітету №6 м. Сміли, жителі АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , проживають вона, а також ОСОБА_2 , 1975 року народження, який проживає без реєстрації, її діти ОСОБА_3 , 2005 року народження, ОСОБА_4 , 2013 року народження, ОСОБА_5 , 2016 року народження, протягом 5 років.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду від 09.09.2020 в справі №703/1444/20, провадження 2/703/1022/20, що набрало законної сили 09.10.2020, розірваний шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Як вбачається із виклику до органу пробації від 27.02.2024 ОСОБА_2 , письмового повідомлення про підозру від 31.08.2023 ОСОБА_2 , протоколу засідання ЦЛКК щодо стану здоров`я ОСОБА_2 , а також повістки на відправку №001293 на ім`я ОСОБА_2 , останній повідомляв адресою свого постійного місця проживання АДРЕСА_1 .

Згідно з інформацією, наданою на виконання ухвали суду від 26.02.2025 Смілянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за архівним фондом вказаного органу держаної реєстрації актових записів про шлюб, складених відносно ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період із 10.09.2020 до 21.08.2024, не виявлено.

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00050291251 від 27.03.2025, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Богуслав Богуславського (на даний час - Обухівського) району Київської області, про що складений актовий запис №17 від 26.12.1975.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні надав показання про те, що має дачу по АДРЕСА_1 та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 жили по сусідству, з ними підтримував добросусідські відносини. ОСОБА_2 , який постійно проживав з ОСОБА_1 , робив багато роботи по господарству. Вони разом проживали по вказаній вулиці близько 4 останніх років, приблизно 6 місяців тому ОСОБА_2 зник, невдовзі після мобілізації.

Свідок ОСОБА_9 показала суду, що близько 15 останніх років проживає по АДРЕСА_1 тому знає ОСОБА_1 , свою сусідку, та ОСОБА_2 , який був її співмешканцем, оскільки шлюб вони не зареєстрували, вони проживали по сусідству приблизно з 2019 року. З боку виглядало, що вони жили та спілкувалися як сім`я, ОСОБА_10 доглядав дітей заявниці, поки та була на роботі, багато працював по домашньому господарству, займався будівництвом надвірних споруд. 16.08.2024 ОСОБА_10 по відеозв`язку телефонував її чоловікові, це було в той час, коли його вже мобілізували до армії, приблизно через 2 тижні після цього він зник.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Згідно зі частиною другою статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 560/17953/21 у постанові від 18.01.2024 зробила наступні висновки.

Існують два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий.

У той же час перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним. Зокрема, згідно з пунктом 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Статтею 19 ЦПК України визначені справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів. У частині першій цієї статті встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. У частині сьомій вказаної статті регламентовано, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року судом встановленим законом, який розглядає справи про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, є суд цивільної юрисдикції на підставі статті 19 ЦПК України та пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2024 року у справі №523/14489/15-ц (провадження № 14-22цс20) зроблено такі висновки: вимога про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу може бути вирішена в порядку окремого судового непозовного цивільного судочинства, що передбачено розділом IV ЦПК України, у випадку, якщо між сторонами не існує спору.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 жовтня 2019 року у справі №643/6799/17 (провадження № 61-1623св19), вказано, що "проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно. Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всіх ознак, що притаманні наведеному визначенню. Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства. Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти. Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини.

Відповідно до частини другої та четвертої статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Частиною першою статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Положення статті 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).

За загальним правилом, визначеним статтею 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, що є одним із основоположних його принципів. За змістом частини третьої зазначеної норми, обов`язок доведення обставин, які мають значення для справи і на які посилається особа як на підставу своїх вимог або заперечень, покладається на кожну із сторін.

Згідно із частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Однак відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши письмові докази у справі, заслухавши пояснення заявниці та оцінивши покази допитаних у судовому засіданні свідків, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню, адже:

- факт, про встановлення якого просить заявниця, підтвердився дослідженими у судовому засіданні доказами, у тому числі: довідками із місця проживання; показами свідків, а також відсутністю інших зареєстрованих шлюбних відносин протягом періоду, якого стосуються заявлені вимоги після їх уточнення;

- встановлення факту, про який просила заявниця, має юридичне значення, тобто від нього залежать виникнення, зміна або припинення особистих та майнових прав;

- заявниця не має іншої можливості встановити та довести факт, що має для неї юридичне значення, адже чоловік, з яким вона проживала однією сім`єю без шлюбу, зник безвісти і довести такий факт у позасудовому порядку неможливо;

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відтак суд вважає встановленим період проживання заявниці та ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 09.10.2020 (день набрання чинності рішенням суду від 09.09.2020 в справі №703/1444/20) до 21.08.2024.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 258, 293, 294, 315, 319 ЦПК України,

вирішив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Смілянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 з 09.10.2020 до 21.08.2024.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Заінтересована особа: Смілянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), адреса м. Сміла Черкаського району Черкаської області, пров. Бобринського, 2, код ЄДРПОУ 04060950.

Повне судове рішення складене 14.04.2025.

Суддя І.В. Овсієнко