Рішення № 126555659, 09.04.2025, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/1834/25

Провадження № 2/750/1160/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2025 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

судді Косенка О.Д.,

секретар Веремій А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 (далі - відповідач) заборгованість кредитним договором № 19516 від 02.02.2021 у розмірі 6250 грн.

Позовні вимогиобгрунтовано тим,що між 02.02.2021 року між первісним кредитором ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП», правонаступником якого являється ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ», та відповідачем укладено кредитний договір № 19516 (далі - Договір) про надання фінансового кредиту який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. Відповідно до п. 1.1 Договору, Товариство надає клієнту фінансовий кредит в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 1000,00 гривень. Унаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором утворилася заборгованість у розмірі 9 400 грн, які позивач просить стягнути разом із судовими витратами на його користь. Також позивачпросив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Ухвалою суду від 11.02.2025 відкрито провадження у справі та її розгляд призначено на 11.03.2025 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Через систему «Електронний суд» 10.03.2025 до суду надійшла заява представника позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу у розмірі 10500 грн.

У зв`язку з неявкою відповідача в судове засідання, воно було відкладено судом на 09.04.2025.

Від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач в судове засідання 09.04.2025 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомляв, жодних заяв від нього не надходило.

Направлення листарекомендованою кореспонденцієюна дійснуадресу єдостатнім длятого,щоб вважатиповідомлення належним,оскільки отриманнязазначеного листаадресатом перебуваєпоза межамиконтролю відправника.Такий висновоквикладено упостанові ВеликоїПалати ВерховногоСуду від25.04.2018у справі№ 800/547/17,постановах ВерховногоСуду від19.05.2021у справі№ 910/16033/20,від 20.07.2021у справі№ 916/1178/20,від 23.01.2023у справі496/4633/18, від 22.03.2023 у справі № 905/1397/21, від 30.08.2023 у справі № 910/10477/22.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подав, будь-яких клопотань та заяв від нього не надходило, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи наявність умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, судом здійснено заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

02 лютого 2021 року між первісним кредитором ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП», правонаступником якого являється ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» та відповідачем укладено кредитний договір № 19516 про надання фінансового кредиту який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача (а.с. 13-15). Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися (п. 6.8).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Товариство надає клієнту фінансовий кредит в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 1000,00 гривень; дата надання кредиту: 02.02.2021, строк кредиту: 30 днів, тобто до 03.03.2021 (п. 1.2). Стандартна процентна ставка - 2,5 % в день або 912, 5 % річних (п.1.3).

Умовами п. 6.1 Договору цей Договір підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 6.2 Договору сторона несе повну відповідальність за правильність вказаних ними у Договорі реквізитів, і зобов`язується своєчасно у письмовій формі, по електронній пошті, повідомляти іншу сторону про їх зміну, а у разі неповідомлення - несе ризик настання пов`язаних із цим несприятливих наслідків. Згідно п. 2.4. кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом. На виконання вимог п. 2.4. Договору відповідачем були зазначені реквізити платіжної банківської карти НОМЕР_1 для перерахування кредитних коштів.

Виконання Товариством п. 2.4 Договору підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Платежі онлайн» від 20.05.2024 року, відповідно до якого 02.02.2021 року на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 1000,00 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 (а.с. 24).

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором, станом на 25.06.2024 загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 6250,00 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за тілом кредиту в розмірі становить 1000 грн та простроченої заборгованості за процентами в розмірі 5250,00 грн (а.с. 8 зворот).

22 травня 2024 року позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про погашення заборгованості за кредитним договором № 19516 від 02.02.2021 (а.с. 8).

17 лютого 2022 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №02-17/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників (а.с.17-20). Відповідно до реєстру боржників від 17.02.2022 до договору факторингу №02-17/02/2022, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Порядок нарахування процентів визначається ст. 1048 ЦК України, згідно з ч. 1 якої, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін.

За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1077 ЦКУкраїни визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). За змістом ч. 1ст. 1078 ЦК Українипредметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За положеннями ч. ч. 1 - 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно зі ст. ст. 76, 77, 79, 80, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачу при пред`явленні вказаного позову необхідно було довести факти укладення кредитного договору, перерахування коштів позичальнику, неналежного виконання позичальником умов договору, виникнення права вимоги до відповідача.

Суд доходить висновку, що факти виникнення між позивачем та відповідачем кредитних правовідносин, отримання відповідачем та використання коштів, утворення заборгованості по оплаті тіла кредиту та процентів у межах строку кредитування, а також правонаступництва позивача як кредитора, підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами.

Отже вищевказані факти та обставини позивач довів, що є підставою для стягнення з відповідача користь позивача заборгованості по тілу кредиту та процентах за користування ним на в межах строку надання кредиту.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для стягнення нарахованої позивачем заборгованості по процентах після закінчення терміну кредитування.

Так, за умовами Кредитного договору, кредит надається строком на 30 днів. Термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії за його надання та процентів за користування кредитом: 03.03.2021. Доказів пролонгації кредиту в порядку, передбаченому п. 3.3.3 Кредитного договору, позивачем суду не надано.

Зі спливом цього строку позичальник зобов`язався повернути кредит в загальному розмірі 1750 грн, з яких: 1000 грн тіло кредиту, 750 грн проценти за користування кредитом.

Згідно з ч. 4ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 зробила правові висновки, що проценти відповідно до ст. 1048 ЦК Українисплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними. Отже, припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК Українипро щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Після спливу строку кредитування регулятивні правовідносини трансформуються в охоронні, а саме у боржника припиняється обов`язок сплачувати проценти за користування кредитом, натомість виникає обов`язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно дост. 625 ЦК України.

Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19).

Стосовно визначення в кредитному договорі умови сплати процентів на період після закінчення строку кредитування, до повного погашення заборгованості, суд звертає увагу на таке.

Приписи ч. ч. 2, 3 ст. 6 і ст. 627 ЦК України визначають співвідношення між актами цивільного законодавства та договором, зокрема ситуації, коли сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд і коли вони не вправі цього робити. Указані висновки викладені в пунктах 22, 23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17.

У ч. 3 ст. 6 ЦК Українизазначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Тобто ч. 3 ст. 6 ЦК Українине допускає встановлення договором умов, які не відповідають закону.

Тому сторони не можуть з посиланням на принцип свободи договору домовитись про те, що їхні відносини будуть регулюватися певною нормоюзаконуза їхнім вибором, а не тією нормою, яка регулює їхні відносини виходячи з правової природи останніх. Зазначене не означає, що сторони не можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставіст. 625 ЦК України, і цей розмір може зменшити суд.

Згідно з п. 3.3.3. Договору товариство має право продовжити строк надання кредиту, оплативши не пізніше останнього дня терміну повернення кредиту, зазначеного у графіку розрахунків, в повному обсязі нараховані проценти по кредиту. Натомість у цьому пункті відсутня вказівка про продовження строку кредитування. Крім того, позивачем не надано доказів виконання відповідачем умови погашення нарахованих процентів по кредиту.

Отже присічним строком кредитування по кредитному договору № 19516 суд вважає 03.03.2021, у межах якого і мають бути стягнуті нараховані позивачем відсотки.

Суд також звертає увагу, що в договорі від 02.02.2021 року міститься окремий розділ 4, що регулює відповідальність сторін.

Зі змістовного аналізу пункту 4.3 вказаного розділу договору встановлено, що позичальник у разі порушення зобов`язання несе відповідальність лише у вигляді сплати пені в розмірі 5% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання.

Окрім цього, як слідує з наданого ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» розрахунку заборгованості у виписці з особового рахунку (а.с. 8 зворот), проценти за період поза межами строку кредитування, встановленого в додатковій угоді № 2, товариство нараховує саме як проценти за «користування кредитом», а не як міру відповідальності на підставі статті 625 ЦК України.

Вказане вище унеможливлює тлумачення нарахованих ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» процентів за «користування кредитом» поза межами строку кредитування як міри відповідальності на підставі статті 625 ЦК України та, як наслідок - задоволення вимоги в частині заявлених процентів, нарахованих поза межами строку кредитування, тобто після 03 березня 2021 року.

Таким чином стягненню з відповідача підлягає 1750 грн, з яких 1000 грн тіло кредиту та 750 грн нараховані проценти у межах строку кредитування.(2,5% х 1000 х 30).

Зазначене узгоджується із вищенаведеними висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 та п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат. Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. Оскільки позовні вимоги слід задовільнити частково (на 28 %), витрати позивача по сплаті судового збору мають бути стягнуті з відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 678,27 грн.

Також представником позивача 10.03.2025 подано заяву про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу у розмірі 10500 грн, які надані адвокатом Пархомчуком С.В. (а.с. 38-40), до якої долучено акт про отримання правової допомоги від 10.03.2025 (а.с. 40 зворот), довіреність від 30.12.2024 (а.с. 41), рахунок на оплату послуг від 10.03.2025 та платіжна інструкція № 36194 від 10.03.2025 на суму 10500 грн (а.с. 45-46).

У зв`язку з частковим задоволенням позову (на 28%), з відповідача підлягає стягненню 2940 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 4, 12-13, 19, 81, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитним задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська будинок 82, офіс 7, код ЄДРПОУ 42228158) заборгованість за кредитним договором № 19516 від 02.02.2021 в розмірі 1750 (одна тисяча сімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська будинок 82, офіс 7, код ЄДРПОУ 42228158) 678 (шістсот сімдесят вісім) гривень 27 копійок у відшкодування сплаченого позивачем судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська будинок 82, офіс 7, код ЄДРПОУ 42228158) 2940 (дві тисячі дев`ятсот сорок) гривень 00 копійок у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Олег КОСЕНКО