Рішення № 126554583, 07.04.2025, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/4134/24 Провадження № 2/450/543/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2025 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Кукси Д.А.

секретаря судового засідання Качмар М.З.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Підберізцівську сільську раду як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав, -

суд постановив таке рішення:

підстава позову (позиція позивача): позивач звернулася до суду з цивільним позовом до відповідача про позбавлення батьківських прав. Свої вимоги мотивує тим, що 11.02.2011 улала шлюб з відповідачем. Відповідач вів аморальний спосіб життя, грав в азартні ігри, переодично не проживав з нею, не цікавився життям дитини, не брав участі у її вихованні. Коли дитні був 1 рік 4 місяці відповідач залишив сім`ю і з того часу син його не бачив. Жодного інтересу до дитини відповідач не проявляв. Вона не чинила перешкод у спілкуванні дитини з батьком, однак відповідач не дзвонив, не приїжджав, не утримував дитини, аліменти не платив, не зважаючи на рішення суду про стягнення аліментів. Батьки відповідача теж не цікавилися онуком. 02.09.2015 вона вийшла заміж за ОСОБА_4 , який фактично став батьком ОСОБА_5 . Син ставиться як до тата саме до нього, адже з біологічним батьком не бачився вже понад 10 років. Фактично вони проживають за адресою: АДРЕСА_1 . 11.04.2017 прізвище дитини ОСОБА_6 було змінено на ОСОБА_7 на підставі її заяви №47/03-29 від 07.04.2017. Відповідач фактично давно перестав бути батьком, збереження формального запису про батька дитини буде шкодити дитині, оскільки син буде зобов`язаний піклуватися про батька. Відповідач вже понад 10 років жодним чином не бере участі у вихованні сина, не спілкується з ним, не цікавиться інформацією про нього, самоусунувся від виконання батьківських обов`язків.

Позиція відповідача: відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав та не заперечив щодо їх задоволення.

Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: представник третьої особи в судове засідання не з`явилася, однак подала клопотання про розгляд справи у її відсутності.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

05.09.2024 відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру; 05.09.2024 ухвала про відкриття провадження; 15.10.2024 заява про зміну третьої особи; 23.10.2023 клопотання представника позивачки про приєднання доказів; 23.10.2024 ухвала про зміну третьої соби; 06.01.2025 клопотання третьої особи Підберізцівської сільської ради про долучення доказів; 08.01.2025 клопотання про допит свідка; 08.01.2025 ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду.17.02.2025 заява третьої особи про розгляд справи без її участі.

Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як передбачено ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , повторно виданого Личаківським районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області 11.04.2017, актовий запис №44, батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Згідно рішення Личаківського районного суду м.Львова від 24.12.2012, розірвано шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_3 , зареєстрований 11.02.2011 в Личаківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції (актовий запис№23), стягнути з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_9 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 800 грн. щомісячно, починаючи з 16.11.2012 до досягнення дитиною повноліття.

02.09.2015 було укладено шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , яка після державної реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_7 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого Личаківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівськогоміського управління юстиції -2.09.2015, актовий запис 230.

Як вбачається з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № витягу 00045594325 сформованого 19.06.2024 прізвище ОСОБА_3 змінено за заявою від 07.04.2017 на « ОСОБА_7 » 11.04.2017.

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов від 19.07.2024, складеного комісією Чижиківського старостинського округу Підберізцівської сільської ради, ОСОБА_1 проживає з чоловіком ОСОБА_4 , сином ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 в АДРЕСА_2 .

Рішенням виконавчого комітету Підберізцівської сільської ради Львівського району Львівської області №28-4-2024 від 30.12.2024 затвердженого висновок про доцільність позбавлення батьківських прав батька ОСОБА_3 відносно малолітнього сина ОСОБА_8 .

Даним висновком з метою захисту прав та інтересів дитини, і так, як ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалий час не виконував своїх батьківських обов`язків та участі у вихованні дитини не приймав, її долею, життям, навчанням, станом здоров`я не цікавився, виконавчий комітет Підберізцівської сільської ради, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне позбавлення батьківських прав, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно його малолітньої дитини, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до вимог ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно із вимогами ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.

Вимогами частини 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини, тобто якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

За загальним правилом позбавлення батьківських прав є з одного боку - захистом прав дитини, а з другого - крайнім заходом впливу на батьків, які неналежним чином виконують свої батьківські обов`язки стосовно дитини.

Згідно ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України 27.02.1991 року, батьки несуть основну відповідальність за виховання дітей. Найважливіший обов`язок матері і батька це обов`язок виховувати, ростити дитину; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати до самостійного життя, забезпечити здобуття повної загальної освіти, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова вага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно пункту 16 Постанови, особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного огляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїх обов`язків.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 тривалий час ухиляється від виконання батьківських обов`язків по вихованню свого малолітнього сина ОСОБА_8 , не піклувався про нього, матеріально не утримував, не проявляв інтересу до стану його здоров`я, не цікавиться його фізичним, моральним і духовним розвитком, самоусунувся від виконанн батьківських обов`язків, а також визнав позовні вимоги у судовому засіданні.

Установлені факти, як кожен окремо, так і в їх сукупності, суд оцінює як ухилення відповідачкем від виконання своїх батьківських обов`язків відносно малолітнього сина, свідоме нехтування ним своїми обов`язками щодо малолітньої дитини.

За вказаних обставин, беручи до уваги висновок органу опіки та піклування, з метою забезпечення прав малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виходячи саме із інтересів малолітньої дитини, суд приходить до переконання про те, що позовні вимоги про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо малолітньої дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є підставними та підлягають до задоволення.

Відповідно, до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

А тому з відповідача в користь позивачки слід стягнути сплачену суму судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 3-5, 10, 81, 133, 141, 258-259, 263-265, 273, 280-284, 351-355 ЦПК України, ст.ст.155, 164-166, 180, 184 СК України, суд, -

у х в а л и в:

позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав - задоволити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ; проживає: АДРЕСА_4

Третя особа: Підберізцівська сільська рада, код ЄДРПОУ 22372802, адреса: 81146, с.Підберізці, вул.Т.Шевченка, 25, Львівського району Львівської області.

Повний текст рішення виготовлено 11.04.2025.

СуддяД. А. Кукса