Вирок № 12654862, 24.09.2010, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 1-202/10

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2010 року Рахівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді Ємчук В.Е.

при секретарі Орос С.Ю.

з участю прокурора Чічак І.Я.

та адвоката ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рахів справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродж. АДРЕСА_1, прож. там же, Рахівського району, Закарпатської області, гр-н України, з середн освітою, не одружений, не працюючий, не судимий,

у скоєнні злочинів передбачених ст. ст. 286 ч. 2, 135 ч. 1 КК України, суд

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_3 26 квітня 2010 року близько 01 год. 30 хв., керуючи власним легковим автомобілем марки „ВАЗ-2103”, д/н НОМЕР_1, їдучи зі швидкістю 45-50 км/год на автодорозі Мукачево-Рогатин проїжджаючи с. Богдан, Рахівського району, Закарпатської області, не маючи достатнього досвіду керування транспортними засобами в районі будинку № 103/а вчинив ДТП при слідуючих обставинах.

Керуючи вказаним автомобілем, ОСОБА_3 не забезпечив безпеку дорожнього руху та грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.4, 1.5, 12.1, 12.2,12.3 Правил дорожнього руху України: зокрема підсудний як учасник дорожнього руху будучи зобовязаним знати і неухильно виконувати вимоги правил повинен бути ввічливим; кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники будуть виконувати дані правила; дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоровю громадян, завдавати матеріальних збитків, особа яка створила такі умови зобовязана негайно вжити всіх можливих заходів для їх усунення або попередити про них інших учасників дорожнього руху орган міліції, власника дороги або уповноважених ним осіб, керуючи автомобілем ОСОБА_3 не обрав безпечну швидкість з урахуванням дорожньої обстановки і особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Їдучи в темну пору доби в умовах недостатньої видимості, не обрав безпечну швидкість руху, щоб як водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги, а в разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій обєктивно

- 2 -

спроможний був виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди потерпілої ОСОБА_2, яка йшла по проїздній частині дороги по напрямку руху автомобіля.

Не врахувавши вказані вимоги та дорожню обстановку, не впорався з керуванням ОСОБА_3 здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2.

Внаслідок наїзду потерпіла отримала ссадна обличчя, лівого стегна, відкритого перелому діафаза лівого стегна закритого перелому кісток лівого передпліччя, травматичний шок ЗЧМТ, струсу головного мозку.

Вчинивши наїзд на потерпілу ОСОБА_2, ОСОБА_3 грубо порушив вимоги п. 2.10 правил дорожнього руху України, згідно якого водій у разі причетності до ДТП зобовязаний негайно зупинити транспортний засіб і залишитися на місці пригоди, увімкнути аварійну сигналізацію, встановити знак аварійної зупинки відповідно до п. 9.10 правил, не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до авто пригоди, вжити заходів до надання мед. допомоги потерпілим, викликавши швидку допомогу і відправивши потерпілих до лікувального закладу.

У разі неможливості виконати дії перелічені в п. «г» п. 2.10 правил відвезти потерпілого до лікувального закладу власним транспортом зафіксувавши розташування слідів авто пригоди, повідомивши свої дані та дані про автомобіль, повернувшись до місця ДТП та повідомити про аварію міліцію, вжити заходи для збереження слідів автоаварії, не вживаючи алкоголю чи медпрепаратів, що містять наркотичні засоби.

Вищенаведене ОСОБА_3 грубо порушив поставивши потерпілу ОСОБА_2 в небезпечний для життя стан, завідомо залишив її без допомоги, яка перебувала в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану.

Допитаний в ході судового слідства підсудний ОСОБА_3 вину свою у скоєнні злочинів визнав частково та пояснив суду. 26 квітня 2010 року близько першої години ночі, керуючи власним автомобілем марки «ВАЗ-2103», д/н НОМЕР_1 і з швидкістю біля 45-50 км/год, будучи тверезим рухався по дорозі в урочищі «Крива» в с. Білин, Рахівського району, Закарпатської області.

В даному з місць він побачив легковий автомобіль направлений на зустріч йому в якого горіли фари освітлення, тому не зрозумів чи даний автомобіль рухався чи стояв.

Проїхавши метрів 10-15 від місця зустрічного розїзду з автомобілем побачив жінку з волосям білого кольору, яка рухалася по середині дороги із зустрічної смуги, цю жінку побачив в той момент коли вона знаходилася в притул перед самим автомобілем. Жінка зробила рух в сторону його автомобіля і тоді лівою частиною автомобіля збив цю жінку при цьому не зумівши загальмувати взагалі. В момент наїзду бачив як жінка вдарилася рукою в лівий край лобового скла через, що скло отримало тріщину. В момент наїзду на жінку його автомобіль знаходився повністю на правій половині дороги, лівий край його автомобіля знаходився на відстані біля 50 см. або трохи більше від осьової лінії дороги.

В момент наїзду побачив, що за першою жінкою зліва на його праву смугу руху вибігла друга жінка перед автомобілем, однак він зумів обїхати її

- 3 -

вчинивши різкий маневр обїзду. Чому він не побачив цих двох жінок раніше пояснити не може, мабуть тому, що їхав з увімкнутим ближнім світлом фар, а вони знаходилися спочатку не на його смузі руху. Не гальмуючи, не зупинивши автомобіль проїхав біля 300 метрів від місця ДТП, а тоді будучи дуже схвильованим і переляканим вирішив поїхати додому.

Повертаючись назад на місці ДТП нічого вже не виявив. Особисто тілесних ушкоджень не отримав, а автомобіль отримав незначні механічні пошкодження. Заявлений потерпілою цивільний позов визнає в сумі 11 тис. грн.., а у позові про стягнення моральної шкоди просить відмовити.

Потерпіла ОСОБА_2 показала суду, 25 квітня 2010 року спільно з друзями ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_6 відпочивали в барі «У двох братів» с. Білин урочище «Дуднячий», особисто випила в той вечір біля 100 грам горілки. Не заперечує, що посварилася зі своїм товаришем, однак ця сварка тут же скінчилася їх примиренням.

Після закриття бару направилася додому.

Пройшовши деяку відстань, почули окрики ОСОБА_4, щоб вона її зачекала, однак із-за темноти її не було видно. Тоді перейшовши на протилежну частину дороги стали йти у зворотному напрямку в сторону с. Кваси. Тобто йшла лівою стороною дороги посередині лівої половини проїзної частини, але ближче до лівого краю по ходу її руху. Далі була травмована автомобілем і більше не памятає нічого. Про те, що її збив автомобіль довідалася в лікарні про обставини автоаварії не памятає.

З підсудним знайома давно, однак засуджує його вчинок через те, що він втік з місця ДТП. Заявляє цивільний позов про стягнення 11 тис. грн.. матеріальної шкоди та 15 тис. грн.. моральної шкоди. Категорично заперечує те, що вона навмисно кидалася під автомобіль в той вечір.

Свідок ОСОБА_7 показала суду, що була свідком, коли 25.04.2010 року після опівночі, невідомий автомобіль, що їхав на зустріч не гальмуючи вчинив наїзд на потерпілу ОСОБА_2 Після наїзду автомобіль не зупиняючись продовжив рух в напрямку м. Рахів. ОСОБА_2 дійсно йшла по середині дороги до скоєння на неї наїзду. Коли до них підїхали знайомі хлопці, то з допомогою них, відправили потерпілу в Рахівську ЦРЛ.

Зазначає, що коли вона йшла поруч з ОСОБА_2, то вона під автомобіль не кидалася. Причиною ДТП стало на її думку те, що підсудний погано бачить і можливо перевищив швидкість.

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 показали суду, що в компанії ОСОБА_2 ОСОБА_4 25.04.2010 року у барі «У двох братів» в с. Білин розпивали спиртні напої, всі були випившими, однак пяними не були.

Між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 виникла словесна сварка, яка тут же припинилася і вони розійшлися. Вдома у ОСОБА_2 він ліг спати, однак ОСОБА_2 не було. Через декілька годин подзвонила сестра ОСОБА_2 і повідомила про те, що сталося ДТП, в якій ОСОБА_2 збив автомобіль.

ОСОБА_5 зазначає, що ніколи не бачив щоб ОСОБА_2 кидалася під автомобілі і підстав для суїциду у неї не було.

Не зважаючи на те, що підсудний вину свою у скоєних злочинах визнав частково, його вина доведена слідуючими перепровіреними в ході судового слідства матеріалами справи:

- 4 -

протоколом огляду місця ДТП від 26.04.2010 року, яким зафіксовано місце автоаварії де виявлено та вилучено фрагменти з автомобіля з місяця авто пригоди належні автомобілю яким керував ОСОБА_3

(а.с. 12-19);

протоколом відтворення обстановки та обставин події від 12.05.2010 року із ОСОБА_3 під час якого він підтвердив покази потерпілої показавши механізм наїзду на смузі свого руху.

(а.с. 81-85);

протоколом відтворення обстановки та обставин події від 11.06.2010 року із ОСОБА_4 під час якого вона підтвердила свої покази, вказавши механізм наїзду на смузі руху автомобіля марки «ВАЗ-2103» вказавши траєкторію руху потерпілої до наїзду, зазначивши, що потерпіла ніяких рухів не робила та не кидалася під автомобіль.

(а.с. 122-127);

протоколом очної ставки між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_3 усунуто протиріччя між їх показами.

(а.с. 255-258);

висновком судово-медичної експертизи № 136 від 17.05.2010 року стверджено, що ОСОБА_2 отримала тяжкі тілесні ушкодження ссадна обличчя, лівого стегна, відкритого перелому діафіза лівого стегна, закритого перелому кісток лівого передпліччя, травматичний шок, ЗЧМТ, струсу головного мозку. За своїм характером тілесні ушкодження виникли унаслідок дії тупих твердих предметів якими могли бути виступаючі деталі кузова автомобіля по ударному механізму спричинення з послідуючим закиданням тіла на капот автомобіля та відкидання його і ударянням об підлеглий грунт та ковзання по ньому. В момент первинного контактування потерпіла знаходилася у вертикальному положенні повернута передньою-лівою частиною до травмуючого засобу.

( а.с. 98-100);

висновком судово-медичної експертизи № 61 відповідно до якого ОСОБА_3 має захворювання органів зору, при цьому його зір має значні відхилення від норми, діагноз складний, далекозорий астигматизм обох очей.

(а.с. 217-219);

висновком судово-автотехнічної експертизи № 1064/197 від 14.06.2010 року згідно якого автомобіль марки «ВАЗ-2103» на момент ДТП знаходився у справному стані.

(а.с. 107-116);

висновком судово-автотехнічної експертизи № 942 від 17.05.2010 року стверджено, що водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем марки «ВАЗ-2103» мав технічну можливість

- 5 -

уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_2 шляхом своєчасного застосування екстренного гальмування із зупинкою до місця наїзду в момент виникнення безпеки для руху.

( а.с. 194-197);

Дослідивши матеріали кримінальної справи, суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_3 за ст. 286 ч. 2 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, а за ч. 1 ст. 135 КК України, як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпечного стану, коли він поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.

Заявлений потерпілою цивільний позов на суму 11 тис. грн., що становить вартість її лікування слід стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_2

Заявлений потерпілою позов про стягнення 15 тис. грн. моральної шкоди, слід задовольнити частково в сумі 10 тис. грн. Вказана сума є грошовою компенсацією за перенесену фізичну біль і моральні та душевні страждання та незручності під час лікування.

Речовий доказ: автомобіль марки «ВАЗ-2103», д/н НОМЕР_1, що знаходиться на зберіганні на штраф майданчику Рахівського РВ ГУМВС України в Закарпатській області по вступу вироку в законну силу слід залишити ОСОБА_3 як власнику.

Судові витрати за проведення судово-технічної експертизи слід стягнути з ОСОБА_3 в користь експертної установи.

Обираючи покарання підсудному, суд враховує дані про особу підсудного, тяжкість скоєного ним, наслідки скоєних злочинів, та враховує часткову вину самої потерпілої, яка у нетверезому стані частково спровокувала злочин.

Помякшуючими вину обставинами є те, що ОСОБА_3 раніше не судимий, позитивно характеризується, молодий за віком, страждає хворобою очей, частково сприяв у матеріальній допомозі в лікуванні потерпілої.

Обтяжуючих вину обставин у відношенні ОСОБА_3 судом не встановлено.

Наведені судом обставини по справі, досліджені матеріали справи, дають суду підстави для обрання ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення його волі з послідуючим згідно ст. 75 КК України звільненням від призначеного судом покарання з позбавленням права керування транспортними засобами, поскільки послідуюче виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції його від суспільства.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України,

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати виним і призначити покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі з позбавленням

- 6 -

права керування транспортними засобами строком на два роки, а за ч. 1 ст. 135 КК України до позбавлення волі строком на два роки.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення більш суворим покаранням менш суворого, остаточно до відбуття покарання ОСОБА_3 призначити три роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від призначеного за даним вироком основного покарання, якщо протягом двох років він не вчинить нового злочину і виконає слідуючі накладені на нього зобовязання: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання, без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання роботи або навчання, періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_2, 11 тис. грн.. цивільного позову та 10 тис. грн. морального відшкодування, а всього 21 тис. грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Закарпатській області код ЄДРПОУ 25575144 Банк УДК в Закарпатській області МФО 812016 р/р 31256272210434 486 грн. 78 коп. «за виконання експертизи».

Речовий доказ: автомобіль марки «ВАЗ-2103», д/н НОМЕР_1, що знаходиться на штраф майданчику Рахівського РВ ГУМВС України в закарпатській області по вступу вироку в законну силу слід передати ОСОБА_3 «як законному власнику».

Вирок може бути оскаржено в судову палату з кримінальних справ апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: В.Е.Ємчук

З оригіналом вірно:

Суддя Рахівського районного суду: В.Е.Ємчук