Рішення № 126544895, 03.04.2025, Новозаводський районний суд м. Чернігова

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2025 року

місто Чернігів

Справа №751/6790/24

Провадження №2/751/362/25

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

у складі: головуючого-судді Ченцової С. М.

секретаря судового засідання Барбаш М. В.

учасники справи:

позивач АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (не з`явився)

відповідач ОСОБА_1 (не з`явилася)

представник відповідача адвокат Кравченко Володимир Володимирович

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача.

АТ «ПУМБ» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 65444 гривні 96 копійок.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що ПАТ «Банк Ренесанс Капітал», правонаступником всіх прав та обов`язків якого є АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», на підставі кредитного договору № 26258018741185 (надалі - кредитний договір) ОСОБА_1 видано кредитну картку з кредитним лімітом в сумі 1000 гривень, який пізніше було збільшено до 42200 гривень.

19.07.2016 року Публічне акціонерне товариство «Банк Ренесанс Капітал» припинено шляхом приєднання до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк». Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» є правонаступником усіх прав та зобов`язань Публічного акціонерного товариства «Банк «Ренесанс Капітал».

Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належно довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем, станом на 04.06.2024, складає 65444 гривень 96 копійок, з яких: 42170.89 грн. - заборгованість за кредитом; 23274.07 грн - заборгованість за процентами; 0 грн. - заборгованість за комісією.

Умовами Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, копія витягу з якого додається, передбачено право Банку змінювати клієнту кредитний ліміт.

Позивач направив письмову вимогу (повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, яку вона зазначила в анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була.

Щодо дотримання позивачем строків позовної давності зазначають, що 11.03.2020 року постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року N 211 впроваджено дію карантину на території України.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного Кодексу України були продовжені на строк дії такого карантину (п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ).

24.02.2022 року Законом України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257 - 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії ( п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ).

У цей же строк позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 УК України, а також від сплати неустойки (штрафи, пені) нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, які підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

01.07.2023 року завершено дію карантину (Постанова КМУ №651 від 27.06.2023). Однак строки стягнення заборгованості по кредитах, які настали в період з 11.03.2020 року продовжуються до закінчення дії воєнного стану в Україні та тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Кредитний договір укладено між сторонами 23.11.2013 року. Однак кредитною карткою відповідач користувався і здійснював платежі до 02.01.2023, що відображено в розрахунку заборгованості та виписках по рахунку.

Оскільки позивач звертається до суду 17.07.2024, строки позовної давності в даному випадку повністю дотримано

24.10.2024 року від представника відповідача, Кравченка В.В. надійшов відзив на позов, відповідно до якого представник просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі (а.с.75-104).

Заперечення обґрунтовані тим, що позивач АТ «ПУМБ» пред`являючи позовні вимоги про стягнення заборгованості до ОСОБА_1 просить стягнути заборгованість за надані грошові кошти, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині нарахування за договором, посилаючись на відповідні розрахунки заборгованості, виготовлені АТ «ПУМБ».

Проте, позивачем не надано належних та допустимих доказів, що відповідачем було підписано як сам кредитний договір, так і невід`ємні його складові: правила надання грошових коштів у позику, додаткові угоди тощо, доказів того, що ОСОБА_1 отримала такі грошові кошти у позику та вона взагалі була обізнана про обставину перебування її з ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» або з АТ «ПУМБ» у будь-яких правовідносинах, в тому числі щодо отримання кредитних коштів.

У матеріалах справи взагалі відсутні додаткові угоди та правила надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною складовою кредитного договору, та які би дійсно свідчили про отримання відповідачем від позивача кредитних коштів.

Звертає увагу, що в матеріалах справи також відсутній договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, на підставі якого позивачем було збільшено кредитний договір.

У даному випадку відсутні підстави вважати, що при укладенні кредитного договору з відповідачем ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» дотрималося вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону 1023-ХІІ про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Зазначає, що незважаючи на викладені у відзиві положення чинного цивільного та цивільно-процесуального законодавства, позивачем по справі в обґрунтування свого позову не надано жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про факт отримання відповідачем від позивача грошових коштів, оскільки наданий кредитний договір не містить в собі достеменного посилання на обставину отримання ОСОБА_1 таких послуг та будь-яких коштів.

Посилання АТ «ПУМБ» на наявність роздрукованих розрахунків за заборгованість за кредитним договором, як на підставу задоволення позовних вимог є необґрунтованими, оскільки самі розрахунки, умови кредитування, тощо, є внутрішніми документами банку та не містять відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи надавались кошти взагалі, чи видавалася кредитна картка, на який строк, правильність нарахування, чи встановлено кредитний ліміт, а тому за відсутністю належних та допустимих доказів, зробити висновок , що ця заборгованість має місце, що вона виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов відповідного кредитного договору неможливо.

Розрахунки заборгованості, на які посилається позивач, не є первинним документами, які підтверджують отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а отже не є належними доказами існування боргу за вказаними договорами.

Нарахована позивачем заборгованість за відсотками, яку позивач просить стягнути у розмірі 23274 грн 07 коп є несправедливою у розумінні ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» та суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг банку, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації.

06.01.2025 року АТ «ПУМБ» через систему «Електронний суд» надіслало відповідь на відзив, відповідно до якого просить відхилити доводи відповідача за змістом відзиву як безпідставні та ухвалити рішення про задоволення позовних вимог (а.с.96-100).

Заперечення обґрунтовані тим, що 23.11.2013 року відповідач звернувся до Банку з метою отримання кредиту. Підтвердженням надання відповідачу кредиту є: пропозиція укласти Договір карткового рахунку до договір страхування (оферта) № 26258018741185 від 23.11.2013 року, яка була підписана відповідачем; загальні умови договорів кредитування, відкриття та ведення рахунків від 25.08.2014, які також були підписані відповідачем. Банк належним чином виконав свої зобов`язання - надав грошові кошти у повному обсязі. Ліміт кредитування - 1 000 гривень, який був збільшений до 42 200 гривень. Відповідач погодився із запропонованими умовами кредитування, підписав Пропозицію, Умови та фактично отримав грошові кошти.

Крім того, відповідач також за змістом Пропозиції підтвердив:

1.з огляду на мій фінансовий стан та кредитну історію прошу Банк встановити в момент укладення або протягом дії Договору карткового рахунку Ліміт овердрафту та строк користування овердрафтом в межах максимально погодженої суми , яка не перевищує 50 000 грн.;

2.надаю Банку право з огляду на мою кредитну історію протягом дії Договору карткового рахунку, змінювати строк користування овердрафтом та ліміт овердрафту у межах, визначених згідно з попереднім пунктом Пропозиції з повідомленням мене про це у спосіб, визначений Умовами..

Жодних заперечень щодо умов Пропозиції відповідач Банку не висловлював.

Звертають увагу, що протягом дії Пропозиції кредитний ліміт за Пропозицією збільшувався.

Протягом дії договору відповідач користувався кредитними коштами - неодноразово здійснював операції покупки через РОS-термінал, отримував готівкові кошти, що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача, яка додавалася до позовної заяви.

Між банком і відповідачем було укладено у письмовій формі договір, згідно якого відповідач отримав кредит, зобов`язався сплатити проценти за користування кредитом та повернути кредити в порядку та строки, обумовлені договором.

Кредит наданий, а договір укладений шляхом підписання Пропозиції, яка містить усі суттєві умові, притаманні кредитному договору, згідно ЦК України.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується наданими у якості доказів матеріалами - пропозицією, виписками по рахунку, загальними умовами, розрахунком заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог банк надав засвідчені копії: Пропозицію; Умови та правила кредитування; виписки з особового рахунку відповідача; розрахунок заборгованості.

Розрахунок має табличну форму та містить детальну інформацію стосовно :

графіку повернення тіла кредиту та процентів з розбивкою на суми та конкретні календарні дати;

відомості щодо фактичної суми погашення Відповідачем кредиту з розбивкою на суми та конкретні календарні дати;

залишок непогашеної суми за кожним платежем.

Наданий відповідачу та суду розрахунок заборгованості є формою, встановленою банком, мета якого - фіксування кредитної заборгованості клієнта-боржника з метою надання до суду при ініціюванні судового провадження.

Виписка по рахунках/картах банка є належним та допустимим доказом, що підтверджується Постановою ВГСУ від 13.11.2014 у справі № 908/4154/13 щодо надання банком кредитних коштів клієнту, отримання і використанням таких кошів клієнтом, нарахування банком відсотків, комісії, пені, а також часткове погашення позичальником заборгованості за кредитним договором.

За змістом Пропозиції зазначено, що строк користування овердрафтом складає 24 місяці. Разом з тим, умовами Пропозиції також чітко передбачено, що банк має право з огляду на кредитну історію відповідача протягом дії Договору карткового рахунку, змінювати строк користування овердрафтом та ліміт овердрафту у межах, визначених згідно з попереднім пунктом Пропозиції з повідомленням про це у спосіб, визначений Умовами. Отже, Банком було використане таке право, строк користування овердрафтом було змінено до 05.06.2024 року (направлення досудової вимоги). Ніяких заперечень від відповідача з цього приводу не надходило.

Зазначають, що твердження відповідача про необізнаність з умовами та строками кредитування спростовується змістом самої Пропозиції. Зазначають, що здійснюючи фактичне користування кредитними коштами протягом 10 років, не заявляючи про будь-які незгоди чи заперечення проти умов кредитування, відповідач поводить себе недобросовісно та намагається нанести позивачу збитки.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 13.08.2024 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належно, у позовній заяві просить розглянути справу за відсутності представника банку, не заперечує щодо винесення заочного рішення у справі (а.с.6).

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялися у встановленому законом порядку.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

23.11.2013 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Пропозицію укласти договір карткового рахунку та договір страхування (оферта), підписанням якої підтвердила, що ознайомлена з останньої чинною редакцією Умов з усім змінами, які розміщуються Банком на інформаційних стендах у відділеннях Банку його та на його офіційному сайті; моментом прийняття (акцепту) Банком її пропозицій про укладення Договору карткового рахунку буде вважатись дата підписання Банком цієї Пропозиції (а.с.13).

До підписання Пропозиції відповідач була ознайомлена в письмовій формі з інформацією про умови кредитування карткового рахунку (у формі овердрафту) та орієнтовану сукупну вартість кредиту.

Відповідно до п. 1 Пропозиції, з огляду на фінансовий стан та кредитну історію відповідач ОСОБА_1 просила Банк встановити в момент укладення або протягом дії Договору карткового рахунку Ліміт овердрафту та строк користування овердрафтом в межах максимально погодженої суми, яка не перевищує 50000 гривень.

Відповідно до п. 3 Пропозиції відповідач погодилась, що складовою та невід`ємною частиною Договору карткового рахунку, окрім цієї Пропозиції й Умов користування є Правила користування платіжними картками Банку та Тарифи за ведення та обслуговування карткових рахунків фізичних осіб, з якими ознайомлена, повністю згодна, їх зміст розуміє, й положення яких неухильно зобов`язується виконувати.

Відповідно до частини 2 «Основні умови договору карткового рахунку», на підставі договору карткового рахунку 26258018741185 від 23.11.2013 року ОСОБА_1 видано кредитну картку з кредитним лімітом у сумі 1000 гривень, строком користування на 24 місяці, процентною ставкою за користування 36 % річних, розмір комісії за обслуговування овердрафту 2 %.

23.11.2013 року ОСОБА_1 підписані Загальні умови договорів кредитування, відкриття та надання рахунків (а.с.16-17).

Наявність підпису відповідачки у Пропозиції укласти договір карткового рахунку та Загальних умовах договору кредитування, відкриття та надання рахунків свідчить про її обізнаність з усіма умовами кредитування.

23.11.2013 року ОСОБА_1 отримала платіжну картку НОМЕР_1 у непошкодженому стані, та запечатаний конверт з ПІН-кодом, що підтверджується розпискою (а.с.18).

19.07.2016 року ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» припинилося шляхом приєднання до ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк», що підтверджується випискою з Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Статуту, Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» є правонаступником усіх прав та зобов`язань Публічного акціонерного товариства «Банк «Ренесанс Капітал».

Відповідно до довідки про збільшення кредиту по договору № 26258018741185 від 23.11.2013 року, ОСОБА_1 за період з 23.11.2013 року по 26.05.2023 року змінено кредитний ліміт з 1000 гривень до 42000 гривень (а.с.23).

Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором № 26258018741185 від 23.11.2013 року, станом на 04.06.2024 року, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «ПУМБ» складає 65444 грн 96 коп., з яких: заборгованість за сумою кредиту 42170 грн 89 коп.; заборгованість за відсотками 23274 грн 07 коп.; заборгованість за комісією 0 грн (а.с. 23-26).

Окрім цього, із вказаного розрахунку заборгованості, відповідач фактично користувалася кредитними коштами, зважаючи на те, що нею періодично здійснювалися платежі по погашенню суми боргу, при цьому останні списання відбулися 28.02.2022 року у розмірі 1095 гривень 42 копійки, 30.06.2022 року у розмірі 27 гривень 18 копійок, 02.01.2023 року переказ коштів по договору у розмірі 278 грн 50 коп, що також підтверджується випискою по особовому рахунку за період з 23.11.2013 року по 04.06.2024 року (а.с.27-43).

Відповідно до списку №20240606 ПУМБ_1283 згрупованих відправлень рекомендованим листом, відповідачу ОСОБА_1 за адресою її проживання: АДРЕСА_1 , банком АТ «ПУМБ» направлялась письмова вимога (повідомлення) вих. № КНО-44.2.2/325 від 05.06.2024 року, щодо погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 65444 гривні 96 копійок, однак відповідачем вимога не виконана, заборгованість не погашена (а.с. 20-21).

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли всіх істотних умов договору. За правилами ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Частиною першою статті 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із статтями 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 статті 611 ЦК України встановлено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Стаття 1049 ЦК України зобов`язує позичальника повернути позику у строк та в порядку, що встановлені законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частки позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як вбачається із Пропозиції укласти договір карткового рахунку, між кредитодавцем та позичальником було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, в тому числі щодо відсоткової ставки за користування кредитом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 28.03.2018 в справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 в справі №310/11534/13-ц, від 31.10.2018 в справі № 202/4494/16, від якої наразі не відступлено, право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитним договором припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. В охоронюваних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Строк кредитування за умовами договору 24 місяці, тобто до 23.11.2014 року.

Пунктом 2 Пропозиції передбачено право Банку протягом дії карткового рахунку змінювати строк користування Овердрафтом та ліміт овердрафту у межах, визначених згідно з попереднім пунктом Пропозиції з повідомленням про це у спосіб, визначений Умовами.

Із довідки про збільшення кредитного ліміту вбачається, що з 23.11.2013 року протягом дії Пропозиції кредитний ліміт відповідачу неодноразово збільшувався, останній раз 26.05.2023 року до 42200 гривень (а.с.23).

Із виписки по особовому рахунку відповідача слідує, що ОСОБА_1 за період з 23.11.2013 року по 02.01.2023 року користувалася кредитними коштами : здійснювала операції покупки через POS-термінали, отримувала готівкові кошти, здійснювала перекази, вносила готівкові грошові кошти, видача готівки через банкомати, здійснювала погашення простроченої заборгованості за основним боргом, простроченої заборгованості, погашення заборгованості по відсоткам по договору 26258018741185 від 23.11.2013, здійснювала оплату страхових платежів.

Оскільки відповідач користувалася карткою та здійснювала платежі, Банком було змінено строк користування кредитом.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», прийнятої відповідно до ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», на усій території України встановлений карантин з 12.03.2020, який, у свою чергу, постановами Кабінету Міністрів України був неодноразово продовжений (від 25.03.2020 № 338, від 20.05.2020 № 392, від 22.07.2020 № 641, від 26.08.2020 № 760, від 13.10.2020 № 956, від 09.12.2020 № 1236, від 17.02.2021 № 104, від 21.04.2021 № 405, від 23.02.2022 № 229, від 27.05.2022 № 630, від 19.08.2022 № 928).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану» № 64/2022 від 24.02.2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено воєнний стан в Україні строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався. Законом № 4220 затверджено Указ Президента України від 14.01.2025 року № 26/2025, за яким воєнний стан в Україні продовжено строком на 90 діб, до 09.05.2025 року.

З огляду на викладене, суд вважає, що строки позовної давності позивачем дотримано.

Як вбачається з наданого представником позивача розрахунку, станом на 04.06.2024 заборгованість відповідача за кредитним договором № 26258018741185 від 23.11.2013 року становить 65444 грн 96 коп, з яких: заборгованість за сумою кредиту 42170 грн 89 коп, заборгованість за відсотками 23274 грн 07 коп, заборгованість за комісією 0 грн.

Беручи до уваги те, що доказів сплати заборгованості за тілом кредиту та процентів відповідачем не надано, розрахунок позивача не спростовано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати, судовий збір, які відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі наведеного, керуючись статтями 525-527, 530, 610, 611, 629, 1048- 1050, 1054 ЦК України, статтями 13, 43, 76-81, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд

Вирішив:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заборгованість за кредитним договором № 26258018741185 від 23.11.2013 року у розмірі 65444 гривень 96 копійок, з яких: заборгованість за сумою кредиту 42170 гривень 89 копійок, заборгованість за відсотками 23274 гривень 07 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, ЄДРПОУ 14282829)

Відповідач: ОСОБА_1 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 )

Суддя С. М. Ченцова