Ухвала суду № 126542171, 11.04.2025, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/846/25

Провадження № 6/452/16/2025

УХВАЛА

11 квітня 2025 року м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі:

головуючого суддіПташинського І.А.,

секретаря судового засіданняТерлецької І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Самборі подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон боржницю ОСОБА_1 ,

встановив:

Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Шелінська Ю.А. звернулася до суду з поданням про надання дозволу на тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у тимчасовому виїзді за межі України без вилучення паспортного громадянина України для виїзду за кордон до виконання нею зобов`язань, покладених на неї у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа виданного 15.05.2024 року Самбірським міськрайонним судом Львівської області. Покликається на те, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Ю.А. знаходиться виконавче провадження № 75319466 з примусового виконання виконавчого листа №452/4827/23, виданого 15.05.2024 року Самбірським міськрайонним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариствпа «Акцент-Банк» 177234,03 грн. заборгованості за Кредитним договором №б/н від 17.07.2020 року та 2684 грн. судового збору.

18.06.2024 року виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчого провадження № 75319466, арешт майна, арешт коштів боржниці, скеровано рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу боржника. Боржник фактично ігнорує законні вимоги виконавця, ухиляється від виконання рішення суду, що є підставою для обмеження боржниці ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

У відповідності до ч. 4 ст. 441 ЦПК України,суд негайно розглядає подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного (приватного) виконавця.

Згідно зст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця.

У відповідності до вимог п.2ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали подання, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності вважає, що подання про тимчасове обмеження боржниці у праві виїзду за межі України, не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що на виконанні в приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Ю.А. перебуває виконавче провадження № 75319466 з виконання виконавчого листа №452/4827/23, виданого 15.05.2024 року Самбірським міськрайонним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариствпа «Акцент-Банк» 177234,03 грн. заборгованості за Кредитним договором №б/н від 17.07.2020 року та 2684 грн. Судового збору.

Станом на день звернення до суду, боржницею вищевказане рішення суду не виконано.

18.06.2024 р. приватним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчого провадження, арешт майна, арешт коштів боржниці.

Як вбачається із матеріалів подання, приватним виконавцем не надані суду докази вчинення всіх можливих заходів забезпечення виконання рішення суду, передбаченихст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», перш ніж застосовувати обмеження боржниці в праві виїзду за межі України.

Зокрема не надано доказів на підтвердження направлення та, відповідно, отримання боржницею зазначених постанов приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження, арешт майна, арешт коштів боржниці.

Суд не бере до уваги долучені до матеріалів справи копії реєстрів згрупованих відправлень, оскільки такі містять лише інформацію щодо найменування адресата, маси та номеру відправлення.

З даних реєстрів не можливо встановити, які саме документи скеровувалися боржниці, а описи вкладення у цінні листи, приватним виконавцем не долучено.

Заявник вважає, що боржниця ухиляється від належного виконання судового рішення, в зв`язку з чим наявні законні підстави для тимчасового обмеження боржниці у праві виїзду за межі України.

Пунктом 19 частини 3статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Разом з тим, слід звернути увагу заявника на те, що згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод кожен хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України», громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантується свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Обмеження свободи пересування визначені статтею 12 цього Закону, а саме: у прикордонній смузі; на територіях військових об`єктів; у зонах, які згідно із законом належать до зон з обмеженим доступом; на приватних земельних ділянках; на територіях, щодо яких введено воєнний, або надзвичайний стан; на окремих територіях і в населених пунктах, де у разі небезпеки поширення інфекційних захворювань і отруєнь людей введені особливі умови і режим проживання населення та господарської діяльності.

Свобода пересування обмежується щодо: осіб, до яких відповідно до процесуального законодавства застосовано запобіжні заходи, пов`язані з обмеженням або позбавленням волі; осіб, які за вироком суду відбувають покарання у вигляді позбавлення або обмеження волі; осіб, які згідно із законодавством перебувають під адміністративним наглядом; осіб, які згідно із законодавством про інфекційні захворювання та психіатричну допомогу підлягають примусовій госпіталізації та лікуванню; шукачів притулку та осіб які звернулися за наданням їм статусу біженця до прийняття відповідного рішення компетентним органом (про надання цим особам притулку чи статусу біженця); іноземців та осіб без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України; осіб, яких призвано на дійсну строкову службу до Збройних Сил України та інших, утворених відповідно до законів України, військових формувань; іноземців, які перебувають у складі військових іноземних підрозділів і які мають статус військового. Свобода пересування може бути обмежена і в інших випадках, передбачених законом.

Положенням п.5) ч.1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» встановлено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконаннязобов`язань,покладених нанього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно дост. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Право особи на вільне пересування є основоположною Конституційною гарантією людини.

Таким чином, особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне. Наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови "доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання".

Законодавством встановлено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а при ухиленні боржника від їх виконання. Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду.

Приватним виконавцем не надано достеменних доказів на підтвердження саме ухилення боржниці від виконання судового рішення.

За результатами розгляду подання приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, яке розглядається в порядку ст. 441 ЦПК України, судом виноситься ухвала. При цьому, порядок тимчасового обмеження у праві виїзду, за межі України регулюється Законом України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України», відповідно до якого не передбачено обмеження в праві виїзду за межі України за ухвалою суду.

Сама наявність невиконаного зобов`язання за рішенням суду та невиконання боржницею самостійно цих зобов`язань, про що вказує приватний виконавець, на переконання суду, не доводить ухилення боржниці від виконання покладених на неї рішенням суду обов`язків.

В матеріалах справи відсутні докази, які можна було б визнати належними і допустимими, що свідчили б про ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов`язань, покладених на неї рішенням суду, а також обов`язків, які визначені для боржника ч.5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження». Навпаки, дії боржника по переказу коштів на депозитний рахунок приватного виконавця у даному виконавчому провадженні в період із 19.07.2024 р. по 21.01.2025 р., спростовують твердження приватного виконавця щодо ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов`язання, покладеного на неї згідно виконавчого листа №452/4827/23 від 15.05.2024 року, виданого Самбірським міськрайонним судом Львівської області.

Інших доказів ухилення боржниці ОСОБА_1 від виконання зобов`язань покладених на неї судовим рішенням приватним виконавцем суду не представлено, і в судовому засіданні не здобуто, відтак у суду відсутні правові підстави для задоволення подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , у зв`язку з чим в задоволенні вищевказаного подання слід відмовити за недоведеністю вимог.

Керуючисьст. 441 ЦПК України, ст. 33 Конституції України, ст.ст.18,19 Закону України «Про виконавче провадження»,«Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», суд,

постановив:

У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа боржниці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), проживаючої в АДРЕСА_1 - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя