Ухвала суду № 126537964, 10.04.2025, Захарівський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Фрунзівський районний суд Одеської області)

Справа № 517/371/25

Провадження № 2/517/133/2025

УХВАЛА

10 квітня 2025 року с-ще Захарівка

Суддя Фрунзівського районного суду Одеської області Меєчко О.М., розглянувши позовну заяву представника позивача - адвоката ВітюкаВасиля Вікторовича,подану вінтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

установив:

08 квітня 2025 року до Фрунзівського районного суду Одеської області надійшла позовна заява представника позивача - адвоката Вітюка В.В.в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Разом з тим, у порушення вказаної вище норми закону позовна заява не містить відомостей про відомі адреси електронної пошти відповідачки, а також інформації про наявність або відсутність у позивачки та відповідачки електронного кабінету.

Також, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Представник позивачки звернувся до суду та просить стягнути на підставі статті 1212 ЦК України із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 245000 гривень.

Частиною 1 статті 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Тобто, предметом позову є вимога представника позивача про повернення безпідставно набутих коштів.

Так, у позовній заяві вказано, що жодних договорів, які слугували підставою для перерахунку коштів сторони між собою не укладали, а тому кошти отримані відповідачкою вважаються набутими без достатньої правової підстави.

У свою чергу, з єдиного доданого до матеріалів справи доказу, а саме копії заключної виписки за період з 27 листопада 2024 року по 27 листопада 2024 року наданої АТ КБ «Приватбанк» Відділення «П`яте столичне № 56» клієнту ОСОБА_1 убачається, що останньою здійснювались перекази коштів на ім`я ОСОБА_2 за договорами 1/8 та 1/13 від 22 листопада 2024 року.

Отож, з матеріалів позовної заяви не зрозуміло на чому саме ґрунтується безпідставність отримання відповідачкою грошових коштів.

Крім того, ураховуючи те, що представник позивачки у позовній заяві посилається на вчинення відносно позивачки шахрайських дій у позові не зазначено про звернення до правоохоронних органів із відповідними заявами щодо вчинення відносно неї відповідачкою чи іншими особами шахрайських дій та прийняті рішення і відповідно не долучено доказів.

За таких обставин представником позивачки не виконано вимоги п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України та не зазначено доказів, які зокрема підтверджують безпідставність отримання відповідачкою грошових коштів.

Крім цього, в порушення п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Також, згідно із ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позовної заяви представником позивачки не додано доказів сплати судового збору, також, не додано документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Представник позивачки не клопоче перед судом про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви справляється судовий збір у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як убачається представником позивачки у позовній заяві визначено ціну позову у розмірі 245000 гривень.

Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211 грн 20 коп) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15140 грн).

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Дана позовна заява надійшла до суду через систему «Електронний суд».

Отож, представник позивачки при подачі позову до суду повинен був сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру у розмірі 1960 гривень.

За таких обставин, за відсутності підстав для звільнення від сплати судового збору, відповідно до ставок Закону України «Про судовий збір» представнику позивачки необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1960 грн на рахунок UA328999980313161206000015672, банк отримувача - Казначейство України, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37607526, код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, отримувач коштів ГУК в Од.обл./смт Захарівка.

Оригінал квитанції про сплату судового збору необхідно надати на адресу Фрунзівського районного суду Одеської області (вул. Одеська, 53, с-ще Захарівка Роздільнянського району Одеської області).

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Суд зазначає, що ст. 129 Конституції України гарантовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.

Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред`явлення позову до суду.

Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для позивача.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12.07.2007).

При цьому суд наголошує, що при вирішенні питання про відкриття провадження у справі, суд перевіряє виключно позовну заяву на відповідність її вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України. Суд не надає оцінку достатності або недостатності всіх обставин, наявності або відсутності доказів.

Ураховуючи викладене в сукупності, є законні підстави для залишення вказаної позовної заяви без руху з наданням представнику позивачки строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд

постановив:

Позовну заяву представника позивачки - адвоката ВітюкаВасиля Вікторовича,подану вінтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів - залишити без руху та надати представнику позивачки строк на усунення недоліків терміном п`ять днів з моменту отримання копії ухвали, з урахуванням вимог викладених в ухвалі.

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута представнику позивачки.

Копію ухвали направити представнику позивачки.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя