Рішення № 126525497, 02.04.2025, Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/5308/24

Провадження 2/465/318/25

РІШЕННЯ

Іменем України

02.04.2025 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Ванівського Ю.М.

при секретарі Лозинському Т-Р.А.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в режимі відеоконференції цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Франківська районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру аліментів,-

в становив:

позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, з участю третьої особи, про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру аліментів. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 21.11.2008 року між ним та ОСОБА_4 зареєстровано шлюб у виконкомі Придніпровської ради Нікопольського району Дніпропетровської області. У шлюбі народився син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі №182/8641/14-ц від 12.12.2014 року шлюб між ним та відповідачкою розірвано. Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.12.2014 року у справі №182/8640/14-ц вирішено стягувати з відповідачки аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини зі всіх видів її заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11.11.2014 року і до повноліття. Відповідачка ухилилась від добровільної сплати аліментних зобов`язань, не піклується про духовний та фізичний розвиток чина, не цікавиться його здоров`ям, навчанням та майбутнім, матеріально його не забезпечує, жодного разу не відвідувала батьківські збори та не брала участі в інших заходах. Просить позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 30.10.2024 року відкрито провадження та призначено у справі підготовче засідання.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 03.12.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач та його представник в судовому засіданні просили позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності.

Представник третьої особи в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, повно та всебічно дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.12.2014 року у справі №182/8641/14-ц розірвано шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , 21.11.2008 року Виконкомом Придніпровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, актовий запис №25.

Як вбачається з довідки ліцею №46 імені В`ячеслава Чорновола Львівської міської ради №01/18 від 30.01.2023 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається в ліцеї у восьмому класі.

Згідно характеристики з місця навчання, ОСОБА_5 є відповідальним та сумлінним учнем, займається спортом, проходить навчання в Малій Комп`ютерній Академії «ШАГ». Дитина проживає з батьком, ОСОБА_1 , забезпечена всім необхідним до навчання. У школу приходить чистий, охайний. Батько здійснює постійний контроль за поведінкою та успішністю сина, тісно контактує з класним керівником, своєчасно реагує на зауваження та відгукується на прохання. Мати, ОСОБА_3 , контакту з класним керівником не підтримує, успішністю сина не цікавиться, з вчителями не спілкується, батьківські збори не відвідує.

Згідно характеристики на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наданою комп`ютерною академією ІТ Stepвід 23.04.2024 року, дитина зарекомендувала себе відповідальним студентом. Показує високі результати у всіх напрямках навчання. Щодо успішності та поведінки ОСОБА_6 , навчальна частина комунікує виключно з батьком ОСОБА_7 , який і проводить оплату згідно договору. Мати, ОСОБА_3 , контакту з навчальним закладом не підтримує.

В матеріалах справи наявна копія нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_8 від 17.01.2025 року про те, що він підтверджує те, що ОСОБА_1 виховував сина ОСОБА_6 з 2014 року, мати покинула дитину і не відвідувала й не помагала батькові у вихованні ОСОБА_6 . Взимку 2021 - 2022 батько з сином переїхали на постійне місце проживання у місто Львів.

Згідно посвідченої нотаріальної копії заяви ОСОБА_9 від 20.01.2025 року, вона була вчителем англійської мови Нікопольської спеціалізованої природничо - математичної школи №26 та підтверджує, що ОСОБА_5 проживав у період з 2019 по 2022 роки з батьком, ОСОБА_1 , без матері. Мати дитини не проживала з сином, не відвідувала школи, не турбувалась про його навчання, не виховувала й не піклувалась про ОСОБА_5 .

Як вбачається з характеристики від сімейного лікаря від 23.04.2024 року, ОСОБА_3 контакту з лікарем не підтримує, здоров`ям дитини не цікавиться.

Крім цього, в матеріалах справи наявна посвідчена приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Мігуновим С.О. заява ОСОБА_3 про те, що вона надає свою згоду на усиновлення свого сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будь - якою особою. Наслідки прийняття рішення, яким її буде позбавлено батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , їй відомі та зрозумілі.

Згідно висновку Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 28.01.2025 року №260001-вих-12006 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючись статтями 150, 152, 155, 164, 180 Сімейного кодексу України, беручи до уваги рішення комісії з питань захисту прав дитини Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 23.01.2025 протокол №02, Франківська районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітнього осина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні повідомив, що позивач самостійно виховує сина, надає дитині все необхідне.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні вказала, що з позивачем знайома з 2016 року, так як являється його колишньою дружиною. ОСОБА_1 є відповідальним батьком, а мати дитини не робить жодних спроб спілкування сином.

Як випливає зі змісту положень принципу 6 Декларації прав дитини проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН від 20.11.1959 р. дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння, вона повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Згідно зі ст. ст. 150, 157 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні та утриманні.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 Сімейного кодексу України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно із ч. 1 ст. 12 ЗУ "Про охорону дитинства" виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно роз`яснень, які містяться у п. 15 Постанови пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Позбавлення батьківських прав є крайньою мірою сімейно-правового характеру, вона застосовується до батьків, що не забезпечують належне виховання своїх дітей. По змісту Закону ухилення повинно бути навмисним, коли особа повністю розуміє наслідки своєї винної поведінки.

Дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку про те, що відповідач не цікавиться фізичним і духовним розвитком сина, не приймає участі у її вихованні, тобто фактично мати самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до своєї дитини, відповідач не має наміру в майбутньому приймати участь у житті дитини, займатись його розвитком, утримувати його.

На підставі вищенаведеного, беручи до уваги інтереси дитини, суд приходить до висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таке позбавлення батьківських прав, на думку суду, буде в повній мірі відповідати інтересам дитини та реалізації її законних прав. За таких обставин позовні вимоги потрібно задовольнити повністю.

Щодо вимоги позивача про збільшення розміру аліментів, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Право дитини на належне батьківське виховання, відповідно до ст. 152 СК України, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Згідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Частина 1статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки), що відповідає правовому висновку, викладеному у Постанові Верховного суду України від 05 лютого 2014 року у справі №6-143цс13.

Тобто, зміна (збільшення) розміру аліментів, стягнутих раніше рішенням суду, із одночасною зміною способу стягнення аліментів зважаючи на конкретні обставини справи є допустимою, оскільки норми СК України імперативної заборони щодо цього не містять, а відповідне право сторони в такому спорі не може заперечуватися.

Судом встановлено, що рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.12.2014 року у справі №182/8640/14-ц, вирішено стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Шахтарськ, Донецької області, аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини зі всіх видів її заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, на його користь в особі батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Придніпровське Нікопольського району, Дніпропетровської області, щомісячно, починаючи з 11.11.2014 року і до повноліття дитини.

На виконання вищезазначеного рішення у 2014 році було видано виконавчий лист.

ОСОБА_1 працює в ТзОВ «Імпортекспортекопродукт» з 10.11.2014 року та займає посаду Директора. Посадовий оклад в червні 2024 року складає 20 300,00 гривень. Згідно характеристики з місця роботи вбачається, що ОСОБА_1 зарекомендував себе як сумлінний, привітний, емоційно врівноважений працівник. Вміє організувати робочий процес і контролювати якість виконуваної роботи відповідно до поставлених завдань. В робочому процесі проявляє наполегливість та позитивне мислення. У колективі з усіма підтримує рівні, дружні відносини, користується авторитетом у підлеглих працівників та у засновників компанії.

З матеріалів справи також вбачається, що 28.12.2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_11 придбали у власність квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно довідки про заборгованість зі сплати аліментів від 31.12.2024 року, виданої Нікопольським відділом державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) заборгованість ОСОБА_3 зі сплати аліментів у виконавчому провадженні НОМЕР_4 станом на 01.12.2024 року становить 23 057,80 грн.

Згідно договору №101022475 від 08.04.2024 року, укладеного між ТзОВ «Комп`ютерна академія ШАГ Львів» та ОСОБА_1 про навчання ОСОБА_5 , термін навчання становить шість навчальних семестрів і три місяці, які відводяться на дипломне проектування. Додатком №1 до Договору №101022475 від 08.04.2024 року встановлено вартість навчання та графік платежів.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

Також суд враховує роз`яснення, викладені у п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», з яких вбачається, що у випадку зміни розміру аліментів, аліменти у новому розмірі стягуються від дня набрання чинності рішенням суду, а не від дня пред`явлення позову.

Враховуючи наведені роз`яснення, суд вважає за необхідне стягувати аліменти у збільшеному розмірі з дня набрання рішенням суду законної сили.

За таких обставин, враховуючи збільшення прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, те що обов`язок утримувати дитину законом покладено на обох батьків, а також з урахуванням фактичних обставин справи, беручи до уваги той факт, що відповідачем не подано суду жодних доказів для спростування позовних вимог, суд вважає, що позовні вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 81, 263-265, 273,354, 355 ЦПК України, суд,

вирішив:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Франківська районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру аліментів - задоволити частково.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно неповнолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Збільшити розмір аліментів, визначений рішенням нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.12.2014 року у справі №182/8640/14-ц та стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 4 000 (чотири) тисячі гривень 00 копійок, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, до досягнення ними повноліття, починаючи з набрання рішенням законної сили.

Припинити нарахування і стягнення аліментів за виконавчим листом, виданим Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області на підставі рішення від 12.12.2014 року у справі №182/8640/14-ц з дня набрання рішенням законної сили.

Допустити негайне виконання рішення суду, в частині стягнення аліментів, у межах суми платежу за один місяць.

Розмір аліментів, стягуваний у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 10 квітня 2025 року.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адрсеа: АДРЕСА_3 ;

Третя особа: Орган опіки та піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, код ЄДРПОУ: 04056121, адреса: 79000, м.Львів, вул. Генерала Чупринки, 85.

Суддя Ванівський Ю.М.