Рішення № 126523610, 10.04.2025, Франківський районний суд м. Львова

465/4840/23

2/465/1536/25

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

10.04.2025 року м.Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Величка О.В.,

з участю секретаря судових засідань Венгринюк О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про витребування майна та стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду із позовною заявою до відповідача про витребування майна та стягнення заборгованості.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що 22.10.2018 року між ОСОБА_1 та АТ КБ «Приватбанк» укладено договір фінансового лізингу автомобіля № LVH0A!00000424 (далі за текстом - Договір лізингу), посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Ростовою Л.О. та зареєстрований у реєстрі під № 1031, відповідно до умов якого лізингодавець на умовах фінансового лізингу передає у платне володіння та користування предмет лізингу, а саме: транспортний засіб Mercedes-Benz S500L, 2003 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 (п. 2.2. Договору лізингу).

Відповідно до п. 2.3. Договору лізингу строк користування лізингоодержувачем предметом лізингу становить 60 місяців (п. 14.2. Договору лізингу) та складається з періодів (місяців) лізингу, зазначених у Додатку 2 «Графік сплати лізингових платежів» до Договору лізингу та починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі предмета лізингу. За змістом п. 2.4. Договору лізингу предмет лізингу є власністю лізингодавця протягом усього строку дії Договору лізингу. В разі переходу права власності на предмет лізингу від лізингодавця до лізингоодержувача згідно з умовами цього договору, предмет лізингу по закінченню строку лізингу лізингоодержувачем лізингодавцю не повертається.

Сплату лізингових платежів лізингоодержувач здійснює на транзитний рахунок № НОМЕР_3 . 23.10.2018 року лізингодавець та лізингоодержувач підписали акт приймання - передачі предмету лізингу.

Лізингові платежі відповідачем у визначеному розмірі та строки не вносилися. 14.01.2021 року, у зв`язку із затримкою відповідачем лізингових платежів більше ніж на один календарний місяць, позивачем було направлено лізингоодержувачу повідомлення про настання події дефолту.

07.02.2021 року, оскільки лізингоодержувачем не було усунуто подію дефолту, лізингодавець направив відповідачу повідомлення про розірвання Договору лізингу з 23.02.2021 року. Станом на червень 2023 року предмет лізингу лізингоодержувачем не повернуто, місцезнаходження транспортного засобу позивачу невідоме, прострочену заборгованість за лізинговими платежами відповідач не сплатив.

Зважаючи на викладене, позивач просить суд витребувати у відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» транспортний засіб Мercedes-Benz S500L, 2003 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , вартістю 320 000,00 грн., який був переданий ОСОБА_1 на підставі Договору фінансового лізингу № LVH0A!00000424 від 22.10.2018 року, а також стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за лізинговими платежами у розмірі 6329,88 грн. в рахунок компенсації вартості предмета лізингу та 5215,16 грн. - відсотків за користування предметом лізингу, а разом 11545,04 грн.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 23.10.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 10.10.2024 року підготовче провадженняу цивільнійсправі запозовною заявоюАкціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про витребування майна та стягнення заборгованості закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач в судові засідання не з`являвся, хоча неодноразово, належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, відзиву, а також будь - яких клопотань на адресу суду не направляв.

Відповідно до ч.10ст.187 ЦПК України, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. Також згідно з положеннями ч.9ст.28 ЦПК Українипозови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред`являтися, в тому числі за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні. Враховуючи, що останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача є адреса: АДРЕСА_1 , що відноситься до території Франківського району м. Львова, судові повістки неодноразово направлялися на вказану адресу, однак, поверталися із відміткою «адресат відсутній». Також повідомлення про виклик до суду відповідача ОСОБА_1 розміщувалося на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до ч.1ст.223 ЦПК Українинеявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно ч. 3ст.223 ЦПК України,якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що слід згідно ст.280ЦПКУкраїни проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст.280ЦПКУкраїни у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. Наявних у справі матеріалів про права та обов`язки сторін достатньо для її розгляду у відсутності відповідача.

У відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК Україниу зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази, приходить до наступного висновку.

Згідно вимог ст.ст.15,16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

За змістомст.11ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 22.10.2018 року між ОСОБА_1 та АТ КБ «Приватбанк» укладено договір фінансового лізингу автомобіля № LVH0A!00000424, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Ростовою Л.О. та зареєстрований у реєстрі під № 1031, відповідно до умов якого лізингодавець на умовах фінансового лізингу передає у платне володіння та користування предмет лізингу, а саме: транспортний засіб Mercedes-Benz S500L, 2003 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .

23.10.2018 року ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» підписали акт приймання - передачі предмету лізингу.

Відповідно п. 2.2 договору лізингу, лізингодавець передає у платне володіння та користування предмет лізингу, найменування, марка, модель, комплектація, рік виписку, ціна одиниці. Кількість та загальна вартість якого на момент укладення договору наведенні в статті 14 п. 14.1 цього договору, додатку №1, а лізингоодержувач зобов`язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі та платежі з відшкодування витрат лізингодавця, пов`язаних з виконанням договору, на умовах цього договору. По закінченню строку лізингу до лізингоодержувача переходить право власності на предмет лізингу згідно з умовами договору.

Відповідно до п. 2.3. Договору лізингу строк користування лізингоодержувачем предметом лізингу становить 60 місяців (п. 14.2. Договору лізингу) та складається з періодів (місяців) лізингу, зазначених у Додатку 2 «Графік сплати лізингових платежів» до Договору лізингу, та починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі предмета лізингу.

За змістом п. 2.4. Договору лізингу предмет лізингу є власністю лізингодавця протягом усього строку дії Договору лізингу. В разі переходу права власності на предмет лізингу від лізингодавця до лізингоодержувача згідно з умовами цього договору, предмет лізингу по закінченню строку лізингу лізингоодержувачем лізингодавцю не повертається.

У відповідності до п. 14.3 Договору лізингу лізингові платежі включають в себе: платіж з відшкодуванню частини вартості предмету лізингу у розмірі згідно додатку 2 (графік лізингових платежів); винагорода за користування предметом лізингу в розмірі 23,9 % річних від суми залишку невідшкодованої частини вартості предмета лізингу; платежі з відшкодування витрат лізингодавця, пов`язаних зі страхуванням предмету лізингу за цим договором згідно з додатком 2.

Таким чином, між позивачем та відповідачем існують договірні зобов`язання, які зумовлені укладенням між ними договору фінансового лізингу від 22.10.2018 року.

Між сторонами виникли спірні правовідносини щодо повернення майна, набутого за договором фінансового лізингу, які регулюються положеннямиЦК Українипро лізинг, найм (оренду), купівлю - продаж, поставку таЗакону України «Про фінансовий лізинг».

Відповідно положень ч. 1, 2ст.207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За приписамист. 627 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст.638, ч. 1 ст.640ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»визначено, що фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

У відповідності до вимог ч. 1ст. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг»відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннямиЦК Українипро лізинг, найм (оренду), купівлю - продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Як зазначено у ч.1, 2ст.806 ЦК Україниза договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Відповідно ч.1 ст.ст.626,629 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно положень ч. 3 ст.651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За змістом ч.2ст.653 ЦК Україниу разі розірвання договору зобов`язання припиняються.

Відповідно ст.ст.526,527,530 ЦК Українизобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно положеньст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингодавець має право, серед іншого, відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом; вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках; стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору.

Згідно із п. 8.2.4. Договору лізингу, якщо протягом 10 календарних днів з моменту отримання повідомлення про дефолт, лізингоодержувач не усунув подію дефолту, лізингоодержувач зобов`язаний негайно повернути в повному обсязі заборгованість за договором та повернути предмет лізингу, а лізингодавець має право згідно зіст. 651 ЦК Україниздійснити одностороннє розірвання договору з надсиланням лізингоодержувачу відповідного повідомлення. Договір вважається розірваним у дату, зазначену в повідомленні.

Відповідачем неодноразово надсилалися письмові повідомлення відповідачу ОСОБА_1 із вимогою сплатити заборгованість за договором фінансового лізингу № LVH0A!00000424 від 22.10.2018 року, однак, такі залишилися без належного реагування.

Оскільки лізингоодержувачем не було усунуто подію дефолту, лізингодавець направив відповідачу повідомлення про розірвання Договору лізингу з 23.02.2021 року.

За загальними правилами, встановленими ст.ст.526,530,611,629 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексута у встановлений строк, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У разі порушення зобов`язання, відповідно дост. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Позивач, на виконання умов договору лізингу, надіслав боржнику повідомленням щодо існуючої заборгованості й необхідністю погасити вказаний борг, проте дане повідомлення відповідачем залишено без уваги та виконання.

Судом також встановлено, що відповідач належним чином ознайомлений зі змістом договору лізингу, що засвідчується його особистим підписом та його умови ним не спростовуються.

Відповідно до ч. 1ст. 625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Виходячи з аналізу наведених норм закону та встановлених судом обставин, наданих стороною позивача доказів, судом встановлено порушення відповідачем умов договору фінансового лізингу та вимог чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, що призвели до порушення прав АТ КБ «Приватбанк».

З наданого позивачем розрахунку заборгованості встановлено, що заборгованість, яка виникла до моменту розірвання договору фінансового лізингу, з неотриманих лізингових платежів та становить 11545,04 грн. та складається із: заборгованості за лізинговими платежами у розмірі 6329,88 грн. в рахунок компенсації вартості предмета лізингу та 5215,16 грн. - відсотків за користування предметом лізингу.

Судом також встановлено, що між сторонами виникли договірні відносини, договір розірвано, оскільки позивач в односторонньому порядку відмовився від договору.

Банком, в обґрунтування позовних вимог наведено обґрунтування та надано докази в підтвердження наявності підстав для витребування спірного майна у відповідача за договором фінансового лізингу, а саме через виникнення простроченої заборгованості зі сплати зобов`язань за договором лізингу, а тому, суд вважає, що слід витребувати у відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» транспортний засіб Мercedes-Benz S500L, 2003 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , вартістю 320 000.00 грн., який був переданий ОСОБА_1 на підставі Договору фінансового лізингу № LVH0A!00000424 від 22.10.2018 року, а також стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за лізинговими платежами у розмірі 6329,88 грн. в рахунок компенсації вартості предмета лізингу та 5215,16 грн. - відсотків за користування предметом лізингу, а разом 11545,04 грн.

Згідно з положеннями ст.141ЦПКУкраїни,узв`язкуіззадоволеннямпозову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору, сплачена позивачем в розмірі 4973 грн. 18 коп.

Враховуючи наведене та на підставі ст.ст.12,81,141,258,259,263-265,280-282, 284, 352,354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про витребування майна та стягнення заборгованості задовольнити.

Витребувати у ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» транспортний засіб Мercedes-Benz S500L, 2003 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , вартістю 320 000 грн. 00 коп., який був переданий ОСОБА_1 на підставі Договору фінансового лізингу № LVH0A!00000424 від 22.10.2018 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за договором фінансового лізингу № LVH0A!00000424 від 22.10.2018 року в загальному розмірі 11545 (одинадцять тисяч п`ятсот сорок п`ять) грн. 04 коп., з яких: 6329 (шість тисяч триста двадцять дев`ять) грн. 88 коп. - заборгованість за лізинговими платежами в рахунок компенсації вартості предмета лізингу; 5215 (п`ять тисяч двісті п`ятнадцять) грн. 16 коп. - відсотки за користування предметом лізингу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» 4973 (чотири тисячі дев`ятсот сімдесят три) грн. 18 коп. на відшкодування судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .

Суддя Величко О.В.