Рішення № 126515127, 08.04.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/40216/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з вищевказаним позовом до суду у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA 500580/2024/000049/2від 03.12.2024; визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA 500580/2024/000141 від 03.12.2024, мотивуючи це тим, що 05.07.2024р. між ТОВ «Данн.», як покупцем та компанією Alltag und Geratetechnik GmbH (Швейцарія) як продавцем укладено договір поставки товару № AUG-00D/7. Сторонами було погоджено поставку товарів на територію України, згідно специфікації № 41463 від 13.11.2024 року до Договору. З метою митного оформлення, Позивачем було подано до Одеської митниці митну декларацію 24UA500580004097U6, в якій було визначено для митного оформлення товар № 1-6 загальною вартістю 66990,05 дол. США. На запит Одеської митниці про надання додаткових документів, позивачем були надані прайс б/н від 12.11.2024, експертне дослідження № 747/24 від 03.12.2024, експортна декларація №310120240911938699 від 11.09.2024 року і комерційна пропозиція виробника. 03.12.2024 року відповідачем було винесено картку відмови № UA500580/2024/000141 в митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: Згiдно ст. 55 МКУ вiд 13.03.2012р. №4496-VI винесено рiшення про коригування митної вартостi вiд 03.12.2024 №UA500580/2024/000049/2. Рiшення про вiдмову у митному оформленнi може бути оскаржено у пopядкy визначеному главою 4 МКУ, зазначаючи, що вартість товару слід визначати відповідно до ст. 64 Митного кодексу України. Декларанту роз`яснено права викладенi: у п. 3 ст. 52 ст. 55 МКУ - щодо випуску товару у вiльний обiг за умови надання гарантiї, вiдповiдно до розділу Х МКУ; у главi 4 МКУ- щодо оскарження рiшення про коригування митної вартостi у митному органi вищого рiвня або у судi.

Позивач не погоджується з висновками викладеними в рішеннях, з порядком їх винесення, вважає їх протиправними.

31.01.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника Одеської митниці, в якому вказано, що відповідач вважає, що адміністративний позов ТОВ «ДАНН.» таким, що не підлягає задоволенню.

У відзиві вказано, що на виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 24UA500580004097U6 від 02.12.2024 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500580/2024/000049/2 від 03.12.2024.

Як вказано у відзиві, оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

Отже, як стверджує відповідач, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 24UA500580004097U6 від 02.12.2024 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

У зв`язку з вищевикладеним та у відповідності до ч. 2 ст. 55 МКУ Одеською митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № № UA500580/2024/000049/2 від 03.12.2024.

У рішенні про коригування митної вартості наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

Таким чином, вказано у відзиві, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару № № UA500580/2024/000049/2 від 03.12.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500580/2024/000141 від 03.12.2024 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «ДАНН.».

Враховуючи вищевикладене, Одеська митниця просить суд відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.».

Ухвалою суду від 20.01.2025 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Дослідивши заяви по суті справи, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

Судом встановлено, що 05.07.2024 р. між ТОВ «Данн.» як покупцем та компанією Alltag und Geratetechnik AG (Швейцарія) як продавцем укладено договір поставки товару № AUG-00D/7.

15.07.2024 р. укладено додаткову угоду №1.1 до договору поставки №AUG-00D/7 від 05.07.2024, якою текст предмету договору змінений : « 1.5 Погоджені обсяги та асортимент Товару, що поставляється вказуються в Специфікаціях.».

25.09.2024 р.12.12.2024 р.17.12.2024 року укладено додаткові угоди до договору поставки № AUG-00D/7 від 05.07.2024, якою змінено найменування та реквізити Alltag und Geratetechnik AG (Швейцарія) як продавця.

Сторонами було погоджено поставку товару на територію України згідно специфікації №41463 від 13.11.2024 р. до Договору.

02.12.2024 року на підставі договору поставки товару № AUG-00D/7 від 05.07.2024 р. декларантом позивача подано до відповідача митну декларацію №24UA500580004097U6 з метою митного оформлення імпортованого товару за першим (основним) методом (за ціною інвойсу по договору).

У графі 31 Митної декларації вказаний опис товару 1:: Дрилі, з вмонтованим електричним двигуном, які можуть працювати без зовнішнього джерела живлення. Акумуляторний шуруповерт -6500шт.

Торговельна марка: START PRO Країна виробництва: CN

Виробник: NINGBO EASUN TOOLS CO., LTD

Акумуляторний шуруповерт -3000шт.

Торговельна марка: MAX PRO Країна виробництва: CN

Виробник: NINGBO EASUN TOOLS CO., LTD

товар № 2: Дрилі з вмонтованим електричним двигуном. Електродриль ударний -500шт. Перфоратор -160шт.

Торговельна марка: START PRO Країна виробництва: CN

Виробник: NINGBO EASUN TOOLS CO., LTD

товар № 3: Пилки ланцюгові. Акумуляторна ланцюгова пила - 1000шт.

Торговельна марка: START PRO Країна виробництва: CN

Виробник: NINGBO EASUN TOOLS CO., LTD

товар № 4: Інструменти з вмонтованим електричним двигуном, які можуть працювати без зовнішнього джерела живлення. Акумуляторний гайковерт -485шт. Акумуляторний секатор -1000шт.

Торговельна марка: START PRO Країна виробництва: CN

Виробник: NINGBO EASUN TOOLS CO., LTD

товар № 5: Апарати куто-шліфувальні. Кутова шліфувальна машинка акумуляторна -500шт.

Торговельна марка: START PRO Країна виробництва: CN

Виробник: NINGBO EASUN TOOLS CO., LTD

товар № 6: Частини тримера. Котушка для тримера -1450шт.

Торговельна марка: START PRO Країна виробництва: CN

Виробник: NINGBO EASUN TOOLS CO., LTD

Митну вартість товару визначено за першим (основним) методом (за ціною інвойсу по договору)(графи 42 і 43).

Разом з митною декларацією Позивачем до митного органу були подані документи (графа 44):

0271 - пакувальний лист (Packing List) № 45/11/2024 від 13.11.2024;

0380 - рахунок - фактура (інвойс) (Commercial Invoice) № 45/11/2024 від 13.11.2024; 0705 - коносамент (Bill of Lading) № BW24090069 від 11.09.2024;

0730 - автотранспортна накладна (CMR) № 41463 від 25.11.2024;

0862 - декларацію про походження товару (Certificate of origin) - інвойс № 45/11/2024 від 13.11.2024;

m4100 - договір поставки № AUG-00D/7 від 05.07.2024;

4103 - специфікація № 41463 від 13.11.2024 до договору поставки № AUG-00D/7 від 05.07.2024;

m4103 - додаткова угода №1 від 25.09.2024 до договору поставки № AUG-00D/7 від 05.07.2024, (m - означає, що документ надавався при першому митному оформленні і не надається кожного разу).

На запит Одеської митниці про надання додаткових документів, Позивачем були надані прайс б/н від 12.11.2024, експертне дослідження № 747/24 від 03.12.2024, експортна декларація №310120240911938699 від 11.09.2024 і комерційна пропозиція продавця.

03.12.2024 року Одеською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500580/2024/000049/2 за митною декларацією №24UA500580004097U6.

У вказаному рішенні про коригування заявленої митної вартості товарів зазначено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, , а саме:

- згідно п.1.4, п.3.1 та 3.2 зовнішньоекономічного контракту детальний опис, асортимент та якість товарів визначаються сторонами у відповідних специфікаціях. Водночас, в комерційному інвойсі і специфікації до контракту відсутня інформація щодо торговельних марок та виробників, якісних характеристик та артикулів, що може вплинути на вартість товару та не дає можливості ідентифікувати ці документи з заявленою поставкою.

- у пакувальному листі відсутнє посилання на товаротранспортні документи, інвойс чи специфікацію, що викликає сумніви щодо його відповідності поданим комерційним документам і заявленій партії товару.

У рішенні зазначено, що на підставі аналізу наявної у митного органу інформації згідно з положеннями ч.1 ст.55 МКУ, - митним органом буде здійснено коригування до рівня митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з заявленої декларантом:

Тов.1 - з 4,2889дол.США/шт. до 5,9619дол.США/шт. та з 2,9395дол.США/кг до 4.08дол.США/кг (МД24иЛ50002000425Ш0 від 30.04.2024 партія товару 10394- 4.08дол. США/кг)

Тов.2 - з 9,1585дол.США/шт. до 14,7912дол.США/шт. та з 2,53дол.США/кг до 4.08дол.США/кг (МД24иЛ20917005622Ш2 від 10.07.2024 партія товару 10880- 4.08дол. США/кг)

Тов.4 - з 4.9586дол.США/шт. до 8,0399дол.США/шт. та з 2,52дол.США/кг до 4.08дол.США/кг (МД 24иЛ40802005330Ш0 від 26.10.2024 партія товару 13512- 4.08дол. США/кг)

Тов.5 - з 8.75дол.США/шт. до 14,1876дол.США/шт. та з 2.52дол.США/кг до 4.08дол.США/кг (МД24иЛ408020054096Ш від 30.10.2024 партія товару 11526 - 4.08дол. США/кг), - з урахуванням: умов поставки, опису товару та розміру партії.

03.12.2024 року Одеською митницею оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500580/2024/000141, в якій зазначено про прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до положень статті 318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів та зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГААТ).

Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами 4, 5 ст. 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати з органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 2 статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З аналізу частин 1, 2 ст.53 МК України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів та зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011р. №3018-VI Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Частиною 4 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Частиною п`ятою статті 53 МК України чітко та імперативно визначено, що митним органом забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Враховуючи вищевикладене, аналіз положень ч.3 ст.53, ч. 1, 2 та 5 ст.54, ст.58 МК України дає підстави для висновку про те, що орган доходів та зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України, адже такі вади не дозволяють органу доходів та зборів законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості, здійсненої декларантом.

Відповідно до ч. 3, 4 ст.53 МК України право митного органу на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно частини другої статті 53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Так, процедура витребування органом доходів та зборів додаткових документів з урахуванням вимог чинного законодавства має визначені умови та послідовність - витребування додаткових документів має місце виключно з підстав існування у контролюючого органу обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. У свою чергу, митниця має вказати, які саме відомості у поданих документах викликають сумнів. Витребування додаткових документів за переліком ч. 3 ст. 53 МК України можливе за умови зазначення митницею того, який саме документ є необхідним та які конкретно відомості такий документ має підтвердити. Тобто витребування всіх документів, передбачених частиною 3 статті 53 МК України, можливе за умови надання митницею пояснень щодо кожного з документів.

Митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Тобто, наведені приписи зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

У свою чергу, не наведення відповідачем в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України, зокрема, у постановах від 31.03.2015 року у справі №21-127а15, від 30.06.2015 року у справі № 21 -591 аі5 (814/283/14), Верховним Судом, зокрема, постановах від 20.02.2018 року № 826/997/16, від 20.02.2015 року № 826/8799/16, від 17.04.2018 року № 815/329/17, від 14.09.2018 року №821/1617/17.

Стосовно висновку відповідача про відсутність в комерційному інвойсі і специфікації до контракту інформації щодо торговельної марки та виробника, якісних характеристик та артикулів, що може вплинути на вартість товару та не дає можливості ідентифікувати ці документи з заявленою поставкою, суд зазначає таке.

Так, позивач надав відомості про товар, які зазначені у МД №24UA500580004097U6: Торговельні марки: MAX PRO, START PRO Країна виробництва: CN. Виробник: NINGBO EASUN TOOLS CO LTD.

Опис (в тому числі зазначення торговельної марки, відомості виробника) задекларованих товарів №1-6 митної декларації зазначено продавцем у пакувальному листі, який був наданий декларантом до митної декларації (графа 44 МД № 24UA500580004097U6).

Крім того, опис товару зазначено в Специфікації №41463 від 13.11.2024 до Договору поставки №AUG 00D/7 від 05.07.2024 та переданих Продавцем до Покупця документів відповідно до графи 44 МД №24UA500580004097U6.

Щодо доводів про відсутність у пакувальному листі інформації щодо якісних характеристик (матеріал виготовлення) та відсутнє посилання на товаротранспортні документи, інвойс чи специфікацію, що викликало сумніви щодо його відповідності поданим комерційним документам і заявленій партії товару, суд зазначає таке.

По-перше, законодавством не встановлено вимог до оформлення пакувального листа (є документом довільної форми), по-друге, у наданому до митного органу пакувальному листі міститься посилання на номер договору, а саме № AUG 00D/7 від 05.07.2024, який було укладено між сторонами.

Крім того, інформацію щодо якісних характеристик (матеріал виготовлення) товару зазначено в Специфікації №41463 від 13.11.2024 до Договору поставки №AUG 00D/7 від 05.07.2024 та переданих Продавцем до Покупця документів відповідно до графи 44 МД №25UA500580004097U6.

Стосовно твердження про відсутність у прайсі продавця від 12.11.2024 б/н інформації щодо заявлених якісних характеристик, торговельної марки та виробника товару, і умови поставки EXW, в якому не відповідають умовам поставки CPT Румунія в наданій копії митної декларації країни відправлення від 11.09.2024 №310120240911938699, суд зазначає наступне.

Відповідач в оскаржуваному рішенні не посилається на жодну норму законодавства України, міжнародного законодавства, які б зобов`язували сторони договору купівлі-продажу визначати вимоги до прайс-листів, пакувальних листів, калькуляцій, комерційних пропозицій.

Законодавством не встановлено і конкретних вимог та переліку відомостей (критеріїв), які повинен містити прайс-лист.

Прайс-лист - це по суті довідник цін (тарифів) на товари або послуги, який адресований невизначеному колу покупців, є документом довільної форми.

Окрім того, посилання як на складову та підставу визначення митної вартості товару згідно прайс-листа виробника товару є безпідставними, оскільки обов`язкове подання такого документу ч.2 ст.53 МК України не передбачено.

Що стосується умов поставки, що зазначені в прайс-листі, то вони не стосуються конкретно позивача (адресовані невизначеному колу осіб), на відміну від специфікації, МД №24UA500580004097U6 та інвойсу, які містять умови поставки товару позивачу згідно Інкотермс.

Тому митний орган не може посилатися на відсутність, невідповідність відомостей прайс-листа та комерційної пропозиції, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Щодо твердження про відсутність у комерційній пропозиції б/н дати і зазначення умов поставки EXW Китай.

Аналогічно до вищезазначеного, комерційна пропозиція - це документ довільної форми продавця інформаційного характеру, який не може слугувати підставою для коригування митної вартості та в розумінні ч.2 ст.53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Стосовно твердження про те, що в експертному дослідженні від 03.12.2024 № 747/24, у висновку якого зазначені посилання на скріни з інтернет сайтів з ринковими цінами на товар іншої якості без зазначення торговельної марки іншого виробника, суд зазначає таке.

Як вбачається з проведеного дослідження, експерту було поставлене наступне запитання: Визначити вартість товару - електроінструменти, умови поставки DPU KYIV, виробник NINGBO EASUN TOOLS CO. LTD., країна походження Китай, ввезеного на митну територію України на підставі контракту № AUG - 00D/7 від 05.07.2024 року, інвойсу № 45/11/2024 від 13.11.2024 року, пакувального листа № 45/11/2024 від 13.11.2024 року, CMR № 41463 від 25.11.2024 року, згідно наданих документів?.

Висновок експертного дослідження №747/24 від 03.12.2024 року проведений відносно товару та документів на нього, який було фактично імпортовано, і документи на який надано до митного органу.

При цьому, зазначене експертне дослідження було проведене щодо виробника NINGBO EASUN TOOLS CO. LTD, та характеристик на аналогічний товар.

При цьому, в скрінах експертного дослідження зазначено найменування виробника та ідентифікуючі ознаки товару.

Експертом повністю викладено, які джерела і дані використовувались при підготовці дослідження, а отже, жодних неузгодженостей в цій частині суд не вбачає.

Вищенаведене правове обґрунтування підтверджується висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 06 березня 2019 року у справі № 809/278/17, від 21 лютого 2020 року у справі № 813/1229/16, від 02.07.2020 року у справі № 803/916/17.

Також суд зазначає, що встановивши, що подані документи містять розбіжності, орган доходів і зборів повинен вказати, які саме з поданих декларантом документів та які саме показники цих документів містять розбіжності.

Встановивши, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, орган доходів і зборів повинен вказати, які саме документи та яких саме відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, не містять подані декларантом документи.

Аналізуючи зазначені норми, Верховний Суд України у постанові від 30.06.2015 року по справі № 21-591а15 зазначив, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

За викладених вище обставин, суд погоджується з доводами позивача, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

Суд вважає, що у поданих до митного оформлення товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар.

За таких обставин, у митного органу були відсутні підстави вимагати у декларанта подання додаткових документів за переліком ч.3 ст.53 МК України.

Отже, митним органом безпідставно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів на підставі спірного рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки надані декларантом документи підтверджували числове значення митної вартості товарів за ціною контракту.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно прийняв спірне рішення №UA 500580/2024/000049/2 від 03.12.2024 року про коригування митної вартості товарів, а також картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 500580/2024/000141 від 03.12.2024р., тому вони підлягають скасуванню, а позов ТОВ "ДАНН." - повному задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу здійснені ним документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5434,30 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

13.01.2025 до суду надійшло клопотання представника позивача про відшкодування витрат, пов`язаних із розглядом справи, в якому позивач просив витрати, пов`язані з перекладом та нотаріальним засвідченням експортної декларації №310120240911938699 від 11.09.2024 та коносаменту (Bill of Lading) № BW24090069 від 11.09.2024 у розмірі 2200,00 гривень покласти на відповідача.

Відповідно до ч.6 ст.137 КАС України, розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

Положеннями ч.7 ст. 137 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.8 ст.137 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас суд вказує, що з наданих документів на підтвердження здійснення перекладу експортної декларації №310120240911938699 від 11.09.2024 та коносаменту (Bill of Lading) №BW24090069 від 11.09.2024 не можливо встановити, що такі стосуються саме означених документів та цієї справи №420/40216/24.

Отже суд вважає, що з боку позивача не доведено, що витрати у розмірі 2200,00 грн стосуються даної справи, а тому у задоволенні даного клопотання суд вважає за необхідне відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНН.") до Одеської митниці задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA 500580/2024/000049/2 від 03.12.2024;

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 500580/2024/000141 від 03.12.2024р..

Стягнути з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНН." витрати по сплаті судового збору у розмірі 5434,30грн.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку та строки, встановлені ст.ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» (адреса: вул. Солом`янська, 11, м. Київ, 03110, код ЄДРПОУ 40929000.

Відповідач: Одеська митниця (адреса: вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) .

Суддя Е.А.Іванов