Ухвала суду № 126515119, 08.04.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1832/25

У Х В А Л А

03 квітня 2025 року м.Одеса

Зала судових засідань №17

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.,

Секретаря судового засіданняПоліщука О.В.

За участі сторін:

За участі сторін:

Від позивача: Панасюк В.В.

Від відповідача:Дворніченко О.О.

Розглянувши у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду заяву представника відповідача про закриття провадження у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ ВП 44069150) до Фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу у сумі 2868474грн. ,-

ВСТАНОВИВ:

21 січня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна позовна заява Головного управління ДПС у Вінницькій області до Фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 , у якій представник позивача просить суд постановити судове рішення про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг в сумі 2868474грн.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Фізична особа ОСОБА_1 являється платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України. Згідно з картки особового рахунку платника податків за Відповідачем рахується податкова заборгованість в сумі 2868474,00 грн., яка складається з наступних платежів: Адмін. штрафи та штрафні санкції за порушення закону у сфері виробництва та обігу' алкогольних напоїв та тютюну (м.Вінниця) - 2483802,00 грн., з яких основний платіж - 0,00 грн., штрафні санкції - 2483802,00 грн., пеня - 0,00 грн.; Адмін. штрафи та штрафні санкції за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну (Бершадська ТГ) - 384672,00 грн., з яких основний платіж - 0,00 грн., штрафні санкції - 384672,00 грн., пеня - 0,00 грн. зазначена заборгованість утворилася в результаті не сплати донарахованих ГУ ДПС у Вінницькій області сум грошового зобов`язання та підтверджується карткою особового рахунку, актами (довідками) фактичної перевірки від 15.09.2022, 19.09.2022, 31.08.2022, рішеннями про застосування фінансових санкцій №7823/02-32-07-05/ НОМЕР_1 від 21.10.2022, 76002-32-07-05/3547808367 від 20.10.2022,№6803/02-32-07-05/ НОМЕР_1 від 05.10.2022. Акти (довідки) фактичної перевірки від 15.09.2022, 19.09.2022, 31.08.2022 та рішення про застосування фінансових санкцій №7823/02-32-07-05/ НОМЕР_1 від 21.10.2022, 7689/02-32-07-05/ НОМЕР_1 від 20.10.2022,№6803/02-32-07-05/ НОМЕР_1 від 05.10.2022 було направлено за податковою адресою відповідача. Податковою адресою Відповідача є АДРЕСА_1 : що підтверджується довідкою з Державного реєстру фізичних осіб. Податкова вимога №0014713-1303-0232 від 27.08.2024 року направлялася Відповідачу за податковою адресою.

10.02.2025 року представник відповідача подав заяву, у якій просить закрити провадження у справі та зазначає, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 р. по справі 420/1143/23 у задоволенні позову Головного управління ДПС у Вінницькій області до ФОП ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій відмовлено. Вказані штрафні санкції виникли на підставі застосування Позивачем адміністративних штрафів та штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів (м. Вінниця) та складали 2483802,00 грн. Податковий борг виник за результатом проведення фактичних перевірок та на підставі рішень про застосування фінансових санкцій №7689/02-32-07-05/ НОМЕР_1 від 20.10.2022 р., №6803/02-32-07-05/ НОМЕР_1 від 01.09.2022 р. та №7823/02-32-07-05/ НОМЕР_1 від 21.10.2022 р. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2024 р. по справі 420/1143/23 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 р. в частині відмови у задоволені позовних вимог ГУ ДПС У Вінницькій області було залишено в силі. Таким чином адміністративним судом вже був розглянутий спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав і рішення по ньому набрало законної сили.

12.02.2025 року позивач подав заперечення на цю заяву, у яких, зокрема, зазначив, що 13.01.2025 ГУ ДПС у Вінницькій області звернулось до суду з позовною заявою у даній справі про стягнення податкового боргу з ОСОБА_1 , який виник на підставі чинних рішень про застосування фінансових санкцій №7823/02-32-07- 05/ НОМЕР_1 від 21.10.2022, №7689/02-32-07-05/ НОМЕР_1 від 20.10.2022, №6803/02-32-07-05/ НОМЕР_1 від 05.10.2022. Водночас, під час прийняття рішення від 10.08.2023 року по справі №420/1143/23

про відмову у задоволенні позову Головного управління ДПС у Вінницькій області про стягнення штрафних санкцій, рішення про застосування фінансових санкцій №7823/02-32-07-05/ НОМЕР_1 від 21.10.2022, №7689/02-32-07-05/ НОМЕР_1 від 20.10.2022, №6803/02-32-07-05/ НОМЕР_1 від 05.10.2022 не були чинними. Крім того, у рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 року у справі №420/1143/23 зазначено про відсутність в матеріалах справи доказів направлення ФОП ОСОБА_1 податкової вимоги з детальним розрахунком суми податкового боргу, що у свою чергу стало підставою для відмови у задоволенні позову про стягнення штрафних санкцій. До даного позову було додано податкову вимогу №0014713-1303-0232 від 27.08.2024 року з детальним розрахунком суми податкового боргу та доказом її направлення відповідачу, а тому позов не є тотожним тому, що було розглянуто у справі №420/1143/23.

24.03.2025 року представник відповідача подав заяву, у якій просив закрити провадження у справі та зазначив, що в даному випадку не викликає сумніву факт тотожності обох позовів: сторони по справі співпадають, вимоги про стягнення податкового боргу у сумі 2868474,00 грн. також співпадає. Щодо підстав для позовів: - в справі №420/1143/23 це були повідомлення-рішення Позивача про застосування фінансових санкцій №7689/02-32-07-05/ НОМЕР_1 від 20.10.2022 р., №6803/02-32-07- 05/3547808367 від 01.09.2022 р. та №7823/02-32-07-05/ НОМЕР_1 від 21.10.2022 р. В справі ж №420/1832/25 це податкова вимога №0014713-1303-0232 від 27.08.2024 р., яка прийнята на підставі все тих же повідомлень-рішень позивача про застосування фінансових санкцій №7689/02-32-07-05/ НОМЕР_1 від 20.10.2022р., №6803/02-32-07-05/ НОМЕР_1 від 01.09.2022 р. та №7823/02-32-07-05/ НОМЕР_1 від 21.10.2022 р., копії цих рішень присутні серед додатків по справі. Дійсно позовні вимоги в першій справі обґрунтовуються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» №481/95-ВР від 19.12.2995 р., а в новому позові посилається на ст. 87 Податкового Кодексу. Але при цьому першоосновою для звернення до суду стали акти перевірки, незаконність яких визнана в рішенні по справі №№420/1143/23. Як зазначено в рішенні суду по справі №420/1143/23 від 10.08.2023 р. «… Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 22 вересня 2020 року (справа № 520/8836/18) констатував, що податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом (у разі визнання незаконним факту призначення й проведення перевірки), не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. При цьому суд не повинен надавати оцінку правомірності оспорюваних податкових повідомлень рішення, оскільки порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 160/8859/18 та від 30.06.2019 у справі № 825/1747/17…». Таким чином в рішенні, яке набрало законної сили встановлено, що податкові перевірки відповідача проведені з порушенням чинного законодавства, а документи, прийняті на підставі актів перевірки не є допустимими доказами. В зв`язку з чим не має значення на підставі якого законодавчого акту позивач звернувся до суду, так як підставою стали його рішення (ППР, ПВ), які визнані судом недопустимими доказами.

У підготовчому засіданні 03.04.2025 року представник відповідача підтримав заяву про закриття провадження у справі, представник позивача просив відмовити у її задоволенні.

Розглянувши заяву представника відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі: 1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства; 2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом; 3) якщо сторони досягли примирення; 4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили; 7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб`єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили; 8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Представник відповідача вважає, що у справі №420/1143/23 судом розглянутий спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, отже провадження у справі №420/1832/25 підлягає закриттю.

Суд зазначає, що позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними і суд не вправі закрити провадження у справі. Підстава позову це ті обставини та норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.

Позовні вимоги у даній справі обґрунтовані наявністю рішень про застосування фінансових санкцій №7823/02-32-07-05/ НОМЕР_1 від 21.10.2022, 76002-32-07-05/3547808367 від 20.10.2022 року, №6803/02-32-07-05/ НОМЕР_1 від 05.10.2022 та надісланням ФОП ОСОБА_1 податкової вимоги №0014713-1303-0232 від 27.08.2024 року.

Судом встановлено, що у провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа №420/1143/23 за позовом ГУ ДПС у Вінницькій області до ФОП ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій та зустрічним позовом ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 року у справі №420/1143/23 було задоволено зустрічний позов ФОП ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій №7823/02-32-07-05/ НОМЕР_1 від 21.10.2022 року, №7689/02-32-07-05/ НОМЕР_1 від 20.10.2022 року, №6803/02-32-07-05/ НОМЕР_1 від 05.10.2022 року та відмовлено у задоволенні позову Головного управління ДПС у Вінницькій області до ФОП ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2024 року у справі №420/1143/23 скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 року в частині та відмовлено у задоволенні зустрічного позову ФОП ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій №7823/02-32-07-05/ НОМЕР_1 від 21.10.2022 року, 7689/02-32-07-05/ НОМЕР_1 від 20.10.2022 року, №6803/02-32-07-05/ НОМЕР_1 від 05.10.2022 року.

При цьому рішення суду першої інстанції про відмову у позові ГУ ДПС у Вінницькій області залишено без змін.

У постанові суду апеляційної інстанції у справі №420/1123/23 зазначено, що матеріали справи не містять доказів направлення ФОП ОСОБА_2 податкової вимоги з детальним розрахунком суми податкового боргу, що свідчить про порушення Головним управлінням ДПС у Вінницькій області порядку стягнення податкової заборгованості та передчасність позовних вимог.

У справі №420/1832/25 ГУ ДПС у Вінницькій області посилається на надіслання відповідачу податкової вимоги №0014713-1303-0232 від 27.08.2024 року із наданням підтверджуючих доказів.

В обґрунтування позовних вимог:

- у справі №420/1143/23 позивач посилався на приписи ст. 16, 17 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», п.10 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", затвердженого постановою Кабміну України №790 від 02.06.2023 року;

- у справі №420/1832/25 - на приписи п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України та набуття заборгованості за рішеннями контролюючого органу статусу податкового боргу.

Отже підстави позову у справах №№420/1143/23 та 420/1832/25 не є тотожними, що виключає можливість закриття провадження у справі №420/1832/25, тому у задоволенні заяви представника відповідача слід відмовити.

Керуючись ст. ст. ст.ст.238-239, 241-243, 248, 256 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача про закриття провадження у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали складено підписано 08 квітня 2025 року.

Суддя М.М. Аракелян