Рішення № 126515017, 09.04.2025, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2025 р. № 400/10752/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А. з розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005, провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивачка) звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.05.2024 №0350696-2411-1426-UA48060350000011218, 0350692-2411-1426-UA48060350000011218, 0350691-2411-1426- UA48060350000011218, 0350694-2411-1426-UA48060350000011218, 0350693-2411-1426- UA48060350000011218, 0350695-2411-1426-UA48060350000011218, 0350690-2411-1426- UA48060350000011218 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2023 рік.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними, а позов підлягає задоволенню, оскільки позивач є співзасновником та головою фермерського господарства «САНА», який використовує своє майно через створене фермерське господарство.

Ухвалою від 19.11.2024 суд відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки податкові повідомлення-рішення прийнятті відповідно до вимог чинного законодавства та позивач не надав доказів того, що він є сільськогосподарським товаровиробником. За інформацією баз даних, що знаходяться у користуванні Головного управління ДПС у Миколаївській області, позивач не перебуває на податковому обліку як фізична особа підприємець, тому відсутня сукупність умов, за яких належне позивачу нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, можливо звільнити від оподаткування відповідно до положень підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що об`єкти нерухомості використовує у створеному ним ФГ, тому вони не є об`єктом оподаткування.

Позивач подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що підставою для звільнення від оподаткування є правовий статус будівлі. Так, будівлі, що використовуються позивачем у сільськогосподарській діяльності є будівлями сільськогосподарського призначення, а тому на позивача розповсюджується податкова пільга, встановлена підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.

Відповідно до ст.262 КАС України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов наступного висновку.

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачці на праві власності належать об`єкти нежитлової нерухомості, а саме: нежитлові приміщення (склади, майстерня, будинок механізаторів, ЗАВ, вагова, їдальня), за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа 490 кв.м, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Володимирівка, вулиця Нова,38/1, загальна площа 493,20 кв.м, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Володимирівка, вулиця Нова,39, загальна площа 31,80 кв.м, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Володимирівка, вулиця Нова,42, загальна площа 48 кв.м, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Володимирівка, вулиця Нова,40, загальна площа 475,90 кв.м, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Володимирівка, вулиця Нова,43, загальна площа 10,70 кв.м, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Володимирівка, вулиця Нова,38, загальна площа 56,30 кв.м.

Головним управлінням ДПС у Миколаївській області сформовані податкові повідомлення-рішення:

від 15.05.2024 №0350696-2411-1426-UA48060350000011218, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 49566,60 грн за 2023 рік;

від № 0350692-2411-1426-UA48060350000011218, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 47827,95 грн за 2023 рік;

від № 0350691-2411-1426- UA48060350000011218, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 5658,15 грн за 2023 рік;

від № 0350694-2411-1426-UA48060350000011218, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 4824 грн за 2023 рік;

від №0350693-2411-1426-UA48060350000011218, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 1075,35 грн за 2023 рік;

від № 0350695-2411-1426-UA48060350000011218, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 3195,90 грн за 2023 рік;

від № 0350690-2411-1426- UA48060350000011218, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 49245 грн за 2023 рік.

Позивач вважає вищезазначені податкові повідомлення рішення протиправними через розповсюдження на нього пільги, передбаченої підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України. Тому, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд вирішуючи спір між сторонами виходить з наступного.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки входить до складу податку на майно (ст. 265 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1. ст. 266 ПК України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII, підпункт "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України викладено в новій редакції, згідно з якою не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. Тобто, законодавець уточнив з 1 січня 2019 року, що сільськогосподарським товаровиробником є юридичні і фізичні особи.

Правовий аналіз цих норм зумовив висновок, що її застосування передбачає наявність двох умов:

- перша з яких - власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником,

- друга - об`єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Також ці будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), повинні бути віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку( в редакції з 01.01.2019).

Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п.266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України). Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.266.6.1 п. 266.6 ст. 266 Податкового кодексу України).

За визначенням підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Застереження в підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України щодо цілей глави 1 розділу ХIV Податкового кодексу України не означає, що у інших випадках, передбачених цим Кодексом, термін "сільськогосподарський товаровиробник" має інше змістовне навантаження.

Фермерське господарство, в розумінні частини першої статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» від 19 червня 2003 року № 973-IV, є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Поняття «сільськогосподарський товаровиробник» міститься у статті 1 Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років» від 18 січня 2001 року №2238-III, під яким законодавець визначає фізичну або юридичну особу, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

З метою визнання осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, законодавцем вживається також поняття «виробники сільськогосподарської продукції».

Так, згідно зі статтею 1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис»:

виробники сільськогосподарської продукції - це юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.

Продукція сільського господарства (сільськогосподарська продукція) - це продукція, що виробляється в сільському господарстві та відповідає кодам Державного класифікатора продукції та послуг (стаття 1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис»).

Згідно з пп. ж п.266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України, не є об`єктом оподаткування: будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку( в редакції з 01.01.2019).

Положеннями Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 року №507, будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства включають в себе будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та інше.

Згідно з ДК 018-2000, до групи «Будівлі нежитлові інші» (код 127) належить клас 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» охоплює такі підкласи: 1271.1 «Будівлі для тваринництва»; 1271.2 «Будівлі для птахівництва»; 1271.3 «Будівлі для зберігання зерна»; 1271.4 «Будівлі силосні та сінажні»; 1271.5 «Будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства»; 1271.6 «Будівлі тепличного господарства»; 1271.7 «Будівлі рибного господарства»; 1271.8 «Будівлі підприємств лісівництва та звірівництва»; 1271.9 «Будівлі сільськогосподарського призначення інші».

Отже, з метою вирішення питання щодо наявності у позивача права на пільгу, передбачену пунктом «ж» підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 ПК України, суд повинен встановити, чи наділений позивач статусом сільськогосподарського товаровиробника у розумінні наведених вище норм права, та встановити факт використання позивачем спірної нежитлової будівлі як об`єкта сільськогосподарської інфраструктури в межах сільськогосподарських потреб.

У приватній власності позивачки знаходяться господарські будівлі за наступними адресами та з наступним призначенням:

Нежитлові приміщення (склади, майстерня, будинок механізаторів, ЗАВ, вагова, їдальня), за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, с. Володимирівка, вулиця Нова,20/1, загальна площа 490 кв.м, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Володимирівка, вулиця Нова,38/1, загальна площа 493,20 кв.м, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Володимирівка, вулиця Нова,39, загальна площа 31,80 кв.м, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Володимирівка, вулиця Нова,42, загальна площа 48 кв.м, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Володимирівка, вулиця Нова,40, загальна площа 475,90 кв.м, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Володимирівка, вулиця Нова,43, загальна площа 10,70 кв.м, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Володимирівка, вулиця Нова,38, загальна площа 56,30 кв.м.

Вказані будівлі, споруди віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271), що підтверджується актами обстеження, технічними паспортами, витягами про реєстрацію права власності, рішеннями Чорноморської сільської ради Миколаївського району миколаївської області.

Позивачка є співзасновником та головою фермерського господарства «САНА», основним видом діяльності є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, що підтверджується витягом з ЄДР та статутом.

Об`єкти нерухомого майна, які належать позивачці використовуються в господарській діяльності фермерського господарства "САНА".

Таким чином, нежитлові будівлі, які належать позивачці на праві власності, які відносяться до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 не є об`єктами оподаткування, відповідно до пункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, тому податкові повідомлення-рішення, які прийняті по цих об`єктах належить скасувати.

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 09.05.2023 у справі №380/10802/22, від 24.07.2024 № 400/2283/20.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, спірні податкові повідомлення рішення слід скасувати.

Позов задовольнити.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005 44104027) задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.05.2024 №0350696-2411-1426-UA48060350000011218, 0350692-2411-1426-UA48060350000011218, 0350691-2411-1426- UA48060350000011218, 0350694-2411-1426-UA48060350000011218, 0350693-2411-1426- UA48060350000011218, 0350695-2411-1426-UA48060350000011218, 0350690-2411-1426- UA48060350000011218.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005 44104027) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 2421 грн (дві тисячі чотириста двадцять одна гривня).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя І. А. Устинов