Рішення № 126511410, 07.04.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2025 рокуСправа №160/1723/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за №912140196983 від 17.01.2025 року, щодо відмови ОСОБА_1 в переведенні з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) від 10.01.2025 року про перехід на пенсію по втраті годувальника, з урахування висновків суду викладених рішенні суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, 10 січня 2025 року позивачка звернулась до Нікопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду із заявою № 270 про призначення пенсії по втраті годувальника за померлого чоловіка. Розгляд вказаної заяви здійснювало Головне управління ПФУ в Донецькій області, яке було визначено за принципом екстериторіальності. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №912140196983 від 17.01.2025 року відмовлено позивачу у перерахунку пенсії згідно заяви від 10.01.2025. За результатами розгляду заяви з доданими додатковими документами встановлено, що відсутня довідка, що підтверджує спільне проживання позивачки з чоловіком на момент смерті. Хоча, під час подачі заяви до управління Пенсійного фонду із заявою № 270 про призначення пенсії по втраті годувальника за померлого чоловіка позивачкою було надано окрім інших документів й документи, які підтверджують їх спільне проживання на момент смерті. Факт подачі до управління Пенсійного фонду разом із заявою № 270 про призначення пенсії по втраті годувальника за померлого чоловіка зазначених документів підтверджується скриншотом з особистого кабінету позивачки на сайті Пенсійного фонду України. Позивач не погоджується з Рішенням Головного управління ПФУ в Донецької області від №912140196983 від 17.01.2025 року з огляду на наступне.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що позивачка звернулась з заявою від 10.01.2025 №270 про перерахунок «перехід з виду на вид». Звернення опрацьовано за принципом екстериторіальності спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Серед документів наданих Позивачкою разом із заявою наявний акт про проживання позивачки з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , складений квартальним комітетом від 09.01.2025. Даний документ не засвідчує факт перебування Позивачки на утриманні (спільного проживання) оскільки не входить до вичерпного переліку документів передбачених Порядком № 22-1. Таким чином, у позивачки відсутній документ, що підтверджує факт спільного проживання з ОСОБА_2 , у порядку встановленому діючим законодавством. На підставі вищевикладеного Головним управлінням прийнято рішення від 17.01.2025 №912140196983 щодо відмови ОСОБА_1 в переведенні з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 з 05.04.2011 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду та отримує пенсію за віком.

26 серпня 1978 року ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 уклали шлюб, про що складено відповідний запис за № 460 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 .

Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_4 ».

Відповідно до свідоцтва про смерть виданого 06.01.2025 р. Нікопольським відділом РАЦС у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), засвідчено, що ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в Україні, помер у ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Нікополі.

10.01.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою №270 про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

До заяви були надані: паспорт НОМЕР_4 , військовий квиток НОМЕР_5 , диплом НОМЕР_6 , довідка про заробітну плату №1449 від 08.11.2024, довідка про зміну назви організації №177, довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру НОМЕР_1 , 2349106799, документ про перебування на повному утримання чи одержання від померлого годувальника допомоги №20 від 09.01.2025, витяг 164/1 від 10.01.2025, розрахунок, акти від 09.01.2025, 0400-014006-1/22637 від 10.01.2025, трудова книжка НОМЕР_7 , свідоцтво про смерть, довідка ОК-5 годувальника.

Заяву ОСОБА_1 за принципом екстериторіальності було розглянуто Головним управління ПФУ в Донецькій області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 17.01.2025 року о/р НОМЕР_8 про пенсійне забезпечення ОСОБА_1 , відмовлено в перерахунку пенсії відповідно до статті 36 Закону №1058.

Так, в рішення від 17.01.2025 року о/р НОМЕР_8 зазначено, що ОСОБА_1 звернулась із заявою №270 від 10.01.2025 про перехід з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" .

Відповідно п.2.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі Порядок №22-1) до заяви про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію у зв`язку з втратою годувальника подається довідка про перебування членів сім`ї на утриманні померлого годувальника.

Згідно п.2.11 Порядку №22-1 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені в п. 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, а саме довідка про перебування на утриманні (спільне проживання) видається органами місцевого самоврядування (п.2.11 Порядку) або ОСББ складені на підставі показань свідків.

За результатами розгляду наданих до заяви документів встановлено, що у заявниці відсутній документ, що підтверджує спільне проживання на момент смерті.

На підставі вищевикладеного прийнято рішення відмовити в перерахунку пенсії відповідно до статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне стажування" .

ОСОБА_1 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 17.01.2025 року о/р 912140196983 про відмову у переході на інший вид пенсії (по втраті годувальника), оскільки з огляду на долучені документи до заяви, вона має право на перерахунок пенсії по втраті годувальника, у зв`язку з чим позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності з 01 січня 2004 року.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону №1058 відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною 1 статті 10 Закону №1058 визначено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника визначені статтею 36 Закону №1058.

Відповідно до частини 1 статті 36 Закону №1058 пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 36 Закону №1058 непрацездатними членами сім`ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Частиною 3 статті 36 Закону №1058 передбачено, що до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині 2 статті 36 Закону №1058, якщо вони:

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Розмір пенсії у зв`язку з втратою годувальника визначений статтею 37 Закону №1058.

Згідно з частиною 1 статті 37 Закону №1058 пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону №1058 пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається, а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону - довічно.

Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії регламентований статтею 44 Закону №1058.

Згідно з частиною 1 статті 44 Закону №1058 призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Строки призначення (перерахунку) та виплати пенсії визначені статтею 45 Закону №1058.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 45 Закону №1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

Згідно з частиною 2 статті. 45 Закону №1058 пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

Частиною 3 статті 45 Закону №1058 передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Відповідно до частини 5 статті 45 Закону №1058 документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1.

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку №22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб.

Заява про переведення з одного виду пенсії на інший, може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року №13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за №991/27436.

Згідно з пунктом 1.9 розділу І Порядку №22-1 днем звернення за переведенням з одного виду пенсії на інший, вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Відповідно до пункту 2.3 розділу ІІ Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу. розділу ІІ Порядку №22-1 йдеться про документи про стаж та документи, що підтверджують заробітну плату).

Також надаються такі документи:

1) документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків, або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, має такі документи);

2) свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія;

3) документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником;

4) свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт внесення до цього реєстру інформації про безвісне зникнення особи, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, отримана в порядку, передбаченому статтею 15 Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти";

5) документи про вік померлого годувальника сім`ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;

6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в абзаці 2 пункту 2 частини 2 статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання;

7) довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;

8) документи про місце проживання (реєстрації);

9) документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;

10) експертний висновок про встановлення причинного зв`язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв`язку з втратою годувальника).

Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержані ним від МСЕК виписки з актів огляду в МСЕК дорослих членів сім`ї, яким право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника надається внаслідок їх інвалідності.

11) документи про стаж особи, якій призначається пенсія, визначені підпунктом 2 пункту 2.1 цього розділу (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у пункті 1 частини 2 статті 36 Закону).

Згідно з пунктом 2.11 розділу ІІ Порядку №22-1 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймається документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.

У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з прийняттям рішення про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 17.01.2025 року о/р НОМЕР_8 .

Надаючи оцінку правомірності відмови в перерахунку пенсії у зв`язку з переведенням з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, суд виходить саме з тих аргументів, які пенсійний орган навів у рішенні, що є предметом спору.

26 серпня 1978 року ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 уклали шлюб, про що складено відповідний запис за № 460 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 . Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_4 ».

Відповідно до свідоцтва про смерть виданого 06.01.2025 р. працівником Нікопольського відділу РАЦС у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), засвідчено, що ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в Україні, помер у ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Нікополі.

Отже, ОСОБА_1 як дружина померлого годувальника (пункту 1 частини 2 статті 36 Закону №1058), яка одержувала від померлого годувальника допомогу, що була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування (пункту 2 частини 3 статті 36 Закону №1058) та особа, яка сама одержувала пенсію, відповідно до частини 3 статті 36 Закону №1058 має право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 17.01.2025 року о/р 912140196983 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії, у зв`язку з переходом на пенсію у зв`язку з втратою годувальника через те, що відсутній документ, що підтверджує спільне проживання на момент смерті.

Як встановлено судом, постійне місце проживання позивача та її чоловіка у визначеному законодавством України порядку були зареєстровані за різними адресами, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до пункту 1.7 Порядку №22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис.

Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною 4 статті 45 Закону.

Згідно з пунктом 4.2 розділу ІV Порядку №22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру зокрема повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.

Згідно з частиною 3 статті 44 Закону №1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається значний обсяг прав та обов`язків в органів Пенсійного фонду України при вирішенні питання про призначення та перерахунку пенсії.

Суд зауважує, для того, щоб орган, що призначає пенсію, мав можливість всебічно, повно і об`єктивно установити право особи на одержання пенсії він наділений повноваженнями: вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії; в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість видачі таких документів та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію (частини 3 статті 44 Закону №1058); повідомляти заявника про те, які документи необхідно подати додатково (пункт 1.7. Порядку № 22-1).

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, 10.01.2025 року ОСОБА_1 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника за померлого чоловіка відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та необхідний пакет документів.

ОСОБА_1 до заяви долучила акт про проживання від 09.01.2025 року, згідно якого комісія в складі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтвердили, що за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстрований, але мешкав зі своєю дружиною ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 який зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 . Затверджено печаткою квартального комітету та підписами.

Також згідно довідки Квартального комітету №20 міста Нікополь від 09.01.2025 виданій ОСОБА_1 , в тому що вона мешкає в АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 мешкала зі своїм чоловіком ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 з 1987 року до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 і вели спільне господарство.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що з огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, рішення відповідача є протиправним, оскільки факт спільного місця проживання підтверджено актом про проживання разом з померлим годувальником та довідкою Квартального комітету №20 міста Нікополь від 09.01.2025.

Оскільки рішення є протиправним, порушене право позивача підлягає поновленню шляхом скасування цього рішення.

З метою ефективного захисту порушених прав позивача порушені права підлягають відновленню шляхом визнання протиправним та скасування оскарженого рішення та необхідності зобов`язання відповідача повторно розглянути заява позивача від 10.01.2025 року про перехід на пенсію по втраті годувальника, з урахування висновків суду викладених рішенні суду.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, позивачем сплачено судовий збір в розмір 2422,40 грн., що підтверджується квитанцією №5721-4711-2335-9359 від 22.01.2025 року. Зазначений судовий збір зараховано на казначейський рахунок.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, збір становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та становить: 1211.20 грн.

Згідно прохальної частини позову позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, за яку передбачено сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивачем позовну заяву подано за допомогою системи "Електронний суд", відтак судовий збір підлягав сплаті в розмірі 968,96 грн.

Позивачем було сплачено 2422,40 грн., відтак стягненню з відповідача підлягає сума 968,60 грн., решта суми в розмірі 1453,80 грн. є надміру сплаченою та не підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

З огляду на положення вказаної статті, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 968,60 грн. підлягають відшкодуванню на користь останньої, шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Керуючись ст.ст. 241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, Україна, Донецька обл., місто Слов`янськ, площа Соборна, будинок, 3) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 17.01.2025 року о/р НОМЕР_8 про пенсійне забезпечення ОСОБА_1 , яким відмовлено в перерахунку пенсії відповідно до статті 36 Закону №1058.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.01.2025 року №270 про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, з урахуванням висновків суду у даному рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, Україна, Донецька обл., місто Слов`янськ, площа Соборна, будинок, 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 968,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Турлакова