Рішення № 126511384, 31.03.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2025 рокуСправа №160/818/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до 1- Міністерства внутрішніх справ України, 2- Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області», 3- Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС), 4- ІНФОРМАЦІЯ_1 , 5- Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до 1- Міністерства внутрішніх справ України, 2- Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області», 3- Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС), 4- ІНФОРМАЦІЯ_1 , 5- Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:

Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України, Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області», Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС), ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , з 01.10.2020 року, щодо: підготовки, розроблення, аналізу, погоджень і консультацій, розгляду, узгодження, прийняття, підписання, затвердження, реєстрації, оформлення, подання до територіальних органів Пенсійного фонду України документів для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; підготовки, розроблення, аналізу, погоджень і консультацій, розгляду, узгодження, прийняття, підписання, затвердження, реєстрації, оформлення, подання, надсилання листа про відмову в підготовці, оформленні та поданні документів для призначення пенсії за вислугу років; неналежного забезпечення призначення, нарахування та виплати пенсії; неналежного забезпечення соціального захисту(соціального забезпечення).

Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 0400-010314-8/151662 від 23.07.2024 року у формі листа «Про надання відповіді» щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України, Державну установу «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області», Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС), ІНФОРМАЦІЯ_3 негайно належно підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, ідентифікаційний код юридичної особи 21910427, всі без винятку документи, необхідні для призначення пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , у відповідності до пункту «б» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу, органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» у редакції від 04.07.2002 року, з 01.10.2020 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області після отримання документів негайно та належним чином здійснити призначення, нарахування та виплату пенсії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , у відповідності до пункту «б» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу, органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» в редакції від 04.07.2002 року, без обмеження граничного розміру, з проведенням нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів відповідно до частини другої статті 46 Закону 1058-IV, у подальшому щомісячно проводити відповідні виплати, починаючи з 01.10.2020 року, до змін у законодавстві, передбачаючих збільшення виплат.

Стягнути солідарно з Міністерства внутрішніх справ України, Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області», Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС), ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , моральну шкоду в сумі 450000 (чотириста п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що позивачу 11.09.2020 року виповнилося 45 років і він звернувся до відповідачів із заявою про призначення пенсії з додатками, проте станом на дату звернення з позовом пенсію не призначено. Відповідачі протиправно відмовили позивачу в призначенні пенсії та підготовці і направленні документів для призначення пенсії до територіального органу Пенсійного фонду України. Вказаний спір вже був предметом розгляду в Дніпропетровському окружному адміністративному судді, натомість прийнятті рішення не дали результату, питання призначення пенсії позивачу залишається невирішеним.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 року відкрито провадження у справі №160/818/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2 ст.257, ч.1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Зач. 5ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

03.02.2025 через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву від Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідач-1 заперечує проти задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом неодноразово розглядались справи із аналогічними позовними вимогами позивача до МВС України, а саме у справах №160/3169/22 і №160/27552/23.

Ураховуючи викладене МВС України вважає, що наявні підстави для застосування судом наслідків передбачених ст.240 КАС України.

Позивач не заперечує той факт, що він не належить до колишніх працівників міліції, оскільки на час звільнення (2015 рік) проходив військову службу та належить до числа військовослужбовців, а не міліціонерів. Вищевикладене підтверджується також довідкою військової частини польової пошти НОМЕР_2 Міністерства оборони України.

Позивачу необхідно звертатись із заявою про призначення пенсії до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військового комісаріату) за місцем проживання, як уповноваженого органу Міністерства оборони України, який здійснює роботу із соціального забезпечення військовослужбовців.

Відповідач-1 зазначає, що питання щодо призначення пенсії відповідно до Закону № 2262 не відносяться до повноважень МВС, а відтак позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам законодавства.

Позовна заява не містить жодного посилання на обставини виникнення моральної шкоди з вини Міністерства внутрішніх справ України.

Через систему «Електронний суд» 06.02.2025 надійшов відзив на позовну заяву від Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС).

Відповідач-3 заперечує проти позовних вимог, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись на наступне.

Згідно з пунктом 1 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22.04.2024 №259 «Про визначення в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій» (далі Наказ № 259) Відділ координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ визначено уповноваженим структурним підрозділом з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій.

Згідно з пунктом 2 цього наказу Головний сервісний центр МВС уповноважено на видачу довідок звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ довідок про розмір грошового забезпечення відповідно за березень 2019 року та листопад 2019 року для перерахунку пенсій з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 160/8324/19 та судових рішень у справах №826/3858/18 та № 826/12704/18 з покладанням таких функцій на регіональні сервісні центри Головного сервісного центру МВС (філії ГСЦ МВС) (далі РСЦ ГСЦ МВС). Тобто Наказом № 259 регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) повноваженнями щодо підготовки та подання документів для призначення пенсій до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не наділений.

Відповідач звертає увагу суду на те, що відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Наказу № 760 підрозділи персоналу (кадрового забезпечення) апарату МВС обчислюють вислугу років та за потреби страховий стаж особи, яка набула право на пенсію, оформлюють розрахунок вислуги років для призначення пенсії. Повноваженнями щодо здійснення розрахунку вислуги років та визначення права на призначення пенсії за вислугу років згідно Закону №2262-ХІІ Державна установа «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» та Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) не наділені.

На день звільнення зі служби з органів внутрішніх справ ОСОБА_1 не досяг 45 річного віку (фактичний вік на день звільнення зі служби складав 30 років) та не мав страхового стажу 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, тому підстави для призначення пенсії відповідно до пункту «б» статті 12 Закону № 2262-ХІІ відсутні, а також відсутні підстави щодо направлення документів ОСОБА_1 . Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» до Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України для оформлення та подання документів для призначення пенсії Позивачу відповідно до Закону №2262- ХІІ.

Періоди служби позивача за мобілізацією в період з 06.09.2014 по 10.09.2015 зазначались в послужному списку особової справи ОСОБА_1 , яка велась в кадровому підрозділі ІНФОРМАЦІЯ_4 , а не в кадровому органі Міністерства внутрішніх справ України.

Згідно з пунктом 1 наказу МВС України від 22.04.2024 №259 Відділ координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ визначено уповноваженим структурним підрозділом з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надіслало через систему «Електронний суд» відзив на позовну заяву 18.02.2025.

Відповідач-5 просить відмовити у позовних вимогах і зазначає наступне.

Відповідно до Порядку передачі органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 № 1522 на Пенсійний фонд України з 01.01.2007 покладені функції по призначенню і виплаті пенсій, а функція обчислення вислуги років належить до компетенції уповноваженого органу того міністерства або відомства, звідки військовослужбовця або особу рядового чи начальницького складу було звільнено зі служби. Уповноваженим органом (структурного підрозділу), звідки позивача було звільнено зі служби подання з матеріалами, відповідно до чинного законодавства, про призначенням позивачу пенсії за вислугу років не подавалося.

Факт наявності моральної шкоди потребує доведення у встановленому законом порядку, оскільки така шкода є самостійним видом шкоди, і умовою цивільно-правової відповідальності. Загальні підходи для відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 року у справі №464/3789/17. Зокрема, суд дійшов висновку, що моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, інші негативні переживання. Порушення прав людиною чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого. (постанова ВП ВС від 08.04.2020 у справі №180/1560/16-а).

У даному випадку позивачем не доведено та не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності заподіяної йому моральної шкоди, причинного зв`язку між шкодою і протиправною бездіяльністю Головного управління, що відповідно до ст.77 КАС України є його процесуальним обов`язком.

Державна установа «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» і ІНФОРМАЦІЯ_3 відзиви на позовну заяву у встановлений судом строк не надали.

Відповідачі про розгляд справи були повідомлені належним чином, шляхом доставлення 31.01.2025 до електронних кабінетів ухвали суду, що підтверджується довідками Дніпропетровського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа.

Позивач 18.02.2025 направив до суду заяву про надання детального розрахунку вислуги років.

24.02.2025 від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи розрахунку трудового стажу.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1 11.09.2020 при досягненні 45 років звернувся до відповідачів із заявами від 04.12.2021 про призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу, органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», з додатками.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшла відповідь за вих. № 3940-177/Ч-01/8-0400/22 від 02.02.2022 про відмову в призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю подання через уповноважений структурний підрозділ документів, необхідних для призначення пенсії.

МВС за вих. № Ч-328 від 10.01.2022 відмовлено в підготовці та поданні документів, мотивувавши свої протиправні дії тим, що останнім місце служби позивача була військова служба.

З трудової книжки НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_1 працював в органах внутрішніх справ з 01.10.1992 року по 22.10.2005 року.

Згідно листа Криворізького міського управління УМВС України в Дніпропетровській області від 23.02.2006 року №2/Ч-6з, ОСОБА_1 згідно наказу начальника УМВС України в Дніпропетровській області №202о/с від 24.10.2005 року звільнений з органів внутрішніх справ з 25.10.2005 року за п. 64 «ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складоморганів внутрішніх справ України.

Щодо пільгового стажу: з 23.03.1994 року по 18.06.1997 року ОСОБА_1 працював на посаді оперуповноваженого оперативно-розшукового відділу УВП-80 УМВС України в Дніпропетровській області, де стаж у пільговому обчисленні нараховується з розрахунку 30 діб за 40 діб і складає 03 роки 09місяців 03 дні (у календарному обчисленні02 роки 09 місяців 25 днів); з 18.06.1997 року по 20.12.2000 року ОСОБА_1 працював на посадах оперуповноваженого підрозділів карного розшуку Криворізького міського управління УМВС України в Дніпропетровській області, де стаж у пільговому обчисленні нараховується з розрахунку 1 місяць за 1,5 місяця, і складає 04 роки 07 місяців 18 днів (у календарному обчисленні03 роки 05 місяців 02 дні).

За довідкою ІНФОРМАЦІЯ_5 від 10.09.2005 року №1/601 ОСОБА_1 проходив службу за мобілізацією з 06.09.2014 року по 10.09.2015 року. Звільнений за п.8 пп. 3(а)ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, виданої 06.09.2015 року №2875 Військовою частиною польова пошта НОМЕР_1 , рядовий ОСОБА_1 в період з 06.09.2014 року по 06.09.2015 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України.

ОСОБА_1 відповідно до копії посвідчення серії від 23.11.2015 є учасником бойових дій.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.04.2023 у справі №160/3169/22 за позовом ОСОБА_1 доДержавної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області», Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Міністерства внутрішніх справ Українипро визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії , рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2022 скасовано і прийнято нову постанову.

Визнано протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України в оформленні подання про призначення пенсії ОСОБА_1 на підставі його заяви від 04.12.2021.

Визнано протиправною бездіяльність Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» стосовно розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії від 04.12.2021.

Зобов`язано Державну установу «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 04.12.2021 по суті у відповідності до Порядкуподання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №3-1 від 30.01.2007 із прийняттям рішення.

В подальшому у справі №160/27552/23 між цими ж сторонами Дніпропетровським окружним адміністративним судом було встановлено, шо листом Департамента соціальних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України від 20.10.2023 р. №Ч-27234/49-26988-2030 повідомлено позивача, що на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 19.04.2023 р. у справі №160/3169/22 його заява про призначення пенсії від 04.12.2021 р. направлена до ІНФОРМАЦІЯ_6 листом від 31.05.2022 р. №33/24-2426.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від15.12.2023 року у адміністративній справі №160/27552/23(залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.02.2024 року) визнано протиправними дії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» щодо направлення заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії від 04.12.2021 р. з додатками до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 04.12.2021 р. про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «б» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу, органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.12.2021 р. відповідно до п. «б» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу, органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».

Листом від 23.07.2024 №0400-010314-8/151662 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2023 №16/27552/23 повідомило, що відповідно до пункту «б» статті 12 Закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону , за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національної поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.

Відповідно до Порядку передачі органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 №1522 на Пенсійний фонд України з 01.01.2007 покладені функції по призначенню і виплаті пенсій, а функція обчислення вислуги років належить до компетенції уповноваженого органу того міністерства або відомства, звідки військовослужбовця або особу рядового чи начальницького складу було звільнено зі служби.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 23.07.2024 №0400-010314-8/151662 повідомило на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2023 №160/27552/23, що відповідно до Порядку передачі органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 №1522 на Пенсійний фонд України з 01.01.2007 покладені функції по призначенню і виплаті пенсій, а функція обчислення вислуги років належить до компетенції уповноваженого органу того міністерства або відомства, звідки військовослужбовця або особу рядового чи навчальницького складу було звільнено зі служби.

Позивач вказує, що виконання рішень у справах №160/3169/22 і №160/27552/23 не дало результату, документи позивача не розглянуті і рішення про призначення пенсії не прийнято.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

За приписами ч 2 ст. 19Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

За пунктами а, б ст. 1-2 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (Закон №2262-ХІІ) право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимогчастини п`ятоїстатті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби):

особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу;

особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань;

Статтею 10 Закону №2262-ХІІ встановлено, що призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.

У той же час, відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону №2262-ХІІ, заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.

Згідно ст. 49 Закону №2262-ХІІ, пенсію згідно з цим Законом призначають органи Пенсійного фонду України. Документи про призначення пенсії розглядає орган Пенсійного фонду України і не пізніше ніж у 10-денний строк з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії. Документом, який підтверджує призначення пенсії, єпенсійне посвідчення, що видається органом Пенсійного фонду України. Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причини орган Пенсійного фонду України видає (надсилає) заявникові не пізніше ніж протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.

Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) повідомлено, що на день звільнення зі служби з органів внутрішніх справ ОСОБА_1 не досяг 45 річного віку (фактичний вік на день звільнення зі служби складав 30 років) та не мав страхового стажу 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, тому підстави для призначення пенсії відповідно до пункту «б» статті 12 Закону № 2262-ХІІ відсутні, а також відсутні підстави щодо направлення документів ОСОБА_1 . Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» до Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України для оформлення та подання документів для призначення пенсії позивачу відповідно до Закону №2262- ХІ.

Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_5 від 10.09.2015 №1/601 ОСОБА_1 проходив службу за мобілізацією з 06.09.2014 по 10.09.2015 і був звільнений за п.8 пп 3(а) ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Отже, останнім місцем служби позивача є не служба в органах внутрішніх справ, а військова служба.

Судом встановлено, що у справах №160/3169/22 і №160/27552/23 питання відповідача залишились не вирішеними.

Відповідно до реєстру виконавчих проваджень виконавче провадженн №72399959 по виконавчому документу у справі №160/3169/22 і виконавче провадження №74969264 у справі №160/27552/23 є завершеними.

З матеріалів справи убачається, що Державна установу «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» виконуючи рішення суду у справі №160/3169/22 розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 04.12.2021 по суті у відповідності доПорядкуподання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №3-1 від 30.01.2007 із прийняттям рішення, направила документи ОСОБА_1 за належністю до Військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_6 , яке є структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Результати розгляду документів позивача ІНФОРМАЦІЯ_7 , матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.2 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (Закон №2262-ХІІ) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

За правилами ст. 17-2 Закону №2262-ХІІ обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється, як правило, за послужним списком особової справи військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію за цим Законом. Особові справи осіб рядового, сержантського і старшинського складу складаються посадовими особами кадрових органів відповідного відомства, в якому проходить службу військовослужбовець. Особова справа складається з послужного списку, автобіографії, фотографічної картки, атестаційних та додаткових матеріалів. Особові справи складаються в одному примірнику.

Основним документом особової справи є Послужний список. Послужні списки ведуться протягом усієї військової служби військовослужбовців відповідним кадровим органом. Після видання наказу по особовому складу про призначення на посади, переміщення по службі, зарахування в розпорядження, присвоєння військового звання, звільнення з військової служби в послужний список записуються формулювання всіх наказів, які стосуються даного військовослужбовця. Записи в послужних списках про проходження військової служби повинні бути засвідчені підписом керівника кадрового органу або його заступниками і гербовою печаткою. Перед звільненням із військової служби військовослужбовець повинен бути ознайомлений із записами в послужному списку та з розрахунком вислуги років військовослужбовця на пенсію.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деякихінших осіб" затверджено постановою правління Пенсійного Фонду України від 30.01.2007 №3-1 (Порядок №3-1).

Порядок №3-1 регулює питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 №1522 "Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян".

Пунктом 1 Порядку №3-1, який визначає процедуру звернення за призначенням пенсії, передбачено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства транспорту та зв`язку України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової адміністрації України, Державного департаменту України з питань виконання покарань (далі - міністерства та інші органи).

Міністерства та інші органи визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).

Для виплати пенсії пенсіонерам з урахуванням загальної (додаткової) вислуги відповідно до частин другої-четвертої статті 2 Закону № 2262-ХІІ уповноважений орган силового міністерства або відомства, з якого військовослужбовець звільнився зі служби, подає документи, передбачені підпунктами 1-7 пункту 2 розділу ІІ Порядку № 3-1, а саме: 1) подання про призначення пенсії, підготовлене уповноваженим органом (структурним підрозділом) (додаток 7 до цього Порядку); 2) витяги з наказів про звільнення та (або) виключення зі списків особового складу (за винятком осіб, окремі періоди проходження служби яких не підлягають розголошенню) або їх копії; 3) розрахунок вислуги років для призначення пенсії / виписка з розрахунку вислуги років для призначення пенсії або їх копії (за винятком осіб, окремі періоди проходження служби яких не підлягають розголошенню); 4) грошовий атестат та довідка про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (додаток 8 до цього Порядку); 5) військово-медичні документи про стан здоров`я звільненої особи (за винятком осіб, які не проходили військово-лікарську комісію); 6) документи про страховий стаж особи, які передбачені підпунктом 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07 липня 2014 року № 13-1) (далі - Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування») (для призначення пенсії згідно з пунктом «б» статті 12 Закону); 7) документи, що підтверджують право на встановлення особі надбавок, підвищень та інших доплат (за наявності), які передбачені пунктом 4 цього розділу (посвідчення: учасника війни, учасника бойових дій тощо).

За змістом п.12 Порядку №3-1, уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.

Разом з тим, пунктом 14 Порядку №3-1 визначено, що орган, який призначає пенсії, розглядає питання про призначення пенсії або про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (абзац 1). Заяви осіб про призначення, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі обліку заяв про призначення пенсії згідно із Законом №2262-ХІІ (додаток 3). Заявнику або посадовій особі уповноваженого структурного підрозділу органом, що призначає пенсії, видається розписка - повідомлення із зазначенням дати приймання заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати в тримісячний термін з дня прийняття заяви (додаток 4) (абзаци 3-4).

У пункті 16 Порядку №3-1 закріплено, що при прийманні документів для призначення пенсії орган, що призначає пенсії: перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; здійснює попередню перевірку змісту і належного оформлення представлених документів; перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження. Орган, що призначає пенсії, має право вимагати від міністерств та інших органів, заявників дооформлення поданих документів, а також подання додаткових документів та перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

В силу приписів п.17 Порядку №3-1, не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії.

Зважаючи на положення вищевказаного Порядку, на уповноважені структурні підрозділи Міністерств та інших органів покладено вичерпні функції у процесі призначення пенсій звільненим особам, а саме - підготовка та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів.

Суд зазначає, що відповідно до п. 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами.

З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Аналіз наведеної правової норми свідчить, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а відтак не мають статусу юридичних осіб.

Отже, ІНФОРМАЦІЯ_7 не є юридичною особою. Юридичною особою є ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Наказом Міністерства оборони України від14.08.2014 № 530 затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей.

Пунктом 3.1. встановлено оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та пенсій в разі втрати годувальника членам сімей померлих військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно доЗакону, а також визначення розміру грошового забезпечення, що враховується при обчисленні та перерахунках пенсій колишнім військовослужбовцям (крім колишніх військовослужбовців строкової військової служби), здійснюються уповноваженими органами Міністерства оборони України - обласними ТЦКСП згідно з постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року№ 3-1Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (зі змінами), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402 (далі - Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій).

Відповідно до п.3.2. заяви про призначення/перерахунок пенсій за формою, передбаченоюдодатком 1до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону УкраїниПро пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, подаються до головних управлінь Пенсійного фонду України за місцем проживання заявника через відділи соціального забезпечення (відділи оформлення допомог, військових пенсій та пільг сектору соціальних виплат) обласних ТЦКСП.

Указані заяви разом з необхідними документами, зазначеними в пунктах 3.3 - 3.6 цього розділу, реєструються в книзі обліку пенсійних документів (додаток 5).

За цим самим номером у книзі обліку пенсійних документів реєструється особова справа колишнього військовослужбовця, яка надійшла до обласного ТЦКСП. Одночасно на заявника оформлюється алфавітна картка (додаток 6).

Копії документів, необхідних для призначення пенсії, що подаються обласними ТЦКСП до органів Пенсійного фонду України, мають бути завірені в установленому порядку.

Органи Пенсійного фонду України на підставі документів, що надійшли з обласних ТЦКСП, визначають право заявників на пенсію за вислугу років, по інвалідності та в разі втрати годувальника, а також розміри та терміни призначення цих пенсій згідно зі статтями 12 - 42Закону.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що належним способом захисту буде визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо підготовки, оформлення, подання у відповідності до Порядкуподання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №3-1 від 30.01.2007, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області документи ОСОБА_1 , для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 підготовити, оформити і подати у відповідності доПорядкуподання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №3-1 від 30.01.2007, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області документи ОСОБА_1 , для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Щодо позовних вимог в частині скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 0400-010314-8/151662 від 23.07.2024 року у формі листа «Про надання відповіді» щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , суд виходить з наступного.

Відповідно до Порядку передачі органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 № 1522, з 01.01.2007 на Пенсійний фонд України покладені функції лише з призначення і виплати пенсії, а функції розрахунку вислуги років, визначення розміру грошового забезпечення чи окремих його складових для обчислення пенсій, належить до компетенції уповноваженого органу того міністерства або відомства, звідки військовослужбовця або особу рядового чи начальницького складу було звільнено зі служби.

Як вже зазначалось, пенсії за ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»призначаються за заявами, поданими через відповідні уповноваженіструктурні підрозділи до органів Пенсійного фонду України. Призначення пенсії за вислугою років відбувається на підставі подання, сформованого уповноваженим структурним підрозділом.

В цій справі судом встановлено, що подання про призначення пенсії позивачу уповноваженим структурним підрозділом не було сформовано та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, для прийняття відповідного рішення, а тому позовні вимоги в цій частині є безпідставним і не підлягають задоволенню.

Не підлягають задоволенню і позовні вимоги зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області після отримання документів негайно та належним чином здійснити призначення, нарахування та виплату пенсії позивачу і у подальшому щомісячно проводити відповідні виплати.

Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

ІНФОРМАЦІЯ_3 на виконання цього рішення ще не було направлено документів позивача на розгляд Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Дані вимоги є передчасними, оскільки спрямовані на майбутнє, тоді як судовому захисту в адміністративному процесі підлягають лише порушені права позивача на час звернення за судовим захистом.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення моральної шкоди у сумі 450000 грн.

Розглядаючи вказані вимоги, суд виходить з наступного.

Статтею 23 Цивільного кодексу Українивстановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст.1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

3) в інших випадках, встановлених законом.

Верховним Судом неодноразово висловлювалась правова позиція з питання відшкодування моральної шкоди.

Зокрема, в постанові від 10 квітня 2019 року в справі № 464/3789/17 Верховним Судом зазначено, що у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.

При цьому, у справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди. Доказами, які дозволять суду встановити наявність моральної шкоди, її характер та обсяг, в даному випадку можуть бути, зокрема довідки з медичних установ, виписки з історії хвороби, чеки за оплату медичної допомоги та придбання ліків тощо.

У випадку заявлення вимог про відшкодування моральної шкоди саме позивач має зазначити та довести, в чому саме полягає моральна шкода, характер завданої шкоди, її прояви. Саме позивач має у своєму розпорядження необхідні докази завдання такої шкоди та обґрунтування розміру шкоди.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 12 листопада 2019 року в справі № 818/1430/17, в постанові від 14 травня 2020 року в справі №822/231/16.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої суб`єктом владних повноважень, сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі №464/3789/17.

Зокрема, суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п. 49).

Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п.52).

Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого (п. 56).

Відсутність наслідків у вигляді розладів здоров`я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань не свідчить про те, що позивач не зазнав страждань та приниження, а отже і не свідчить про те, що моральної шкоди не завдано.

У розвиток цих положень, у постанові від 27.11.2019 у справі №750/6330/17 Верховний Суд звернув увагу на те, що виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір (п. 51).

У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам (п. 53).

З огляду на характер правовідносин між людиною і державою (в особі органу державної влади чи органу місцевого самоврядування), з метою забезпечення реального та ефективного захисту прав людини, у справах адміністративного судочинства саме на суб`єкта владних повноважень-відповідача покладається тягар спростування факту заподіяння моральної шкоди та доведення неадекватності (нерозумність, несправедливість) її розміру, визначеного позивачем (п. 54).

Поняття "моральна шкода" є оціночним, комплексним і таким, що потребує дослідження в кожному окремому випадку, у зв`язку із чим висновок судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на встановлені ними обставини, не суперечить правовій позиції, викладеній Верховним Судом у постанові від 27.11.2019 в справі №750/6330/17 щодо загальних підходів до відшкодування моральної шкоди.

На підтвердження розміру заявленої моральної шкоди позивачем надано до суду копію висновку судово-психологічної експертизи, яка датована 12.04.2021.

В самій експертизі зазначено, що її проведено на підставі ухвали суддів Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.01.2021, а саме експериментально-психологічне дослідження позивача було проведене 12.03.2021 о 10:00 годині.

Водночас, як видно з матеріалів справ позивач оскаржує дії відповідачів в частині не розгляду та неналежного розгляду його заяв про призначення пенсії, датованих 04.12.2021 року.

Таким чином, експериментально-психологічне дослідження ОСОБА_1 на предмет моральних страждань останнього мало місце до настання тих обставин, з якими позивач пов`язує порушення своїх прав, а також до самого звернення за призначенням пенсії (04.12.2021), інших доказів втрат немайнового характеру та обрахунку їх розміру позивач не надає, тому суд вважає, що позивачем не доведено розміру заявленої до відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з чим,підстав для задоволення позовних вимог в цій частині немає.

В цьому випадку позивачем не наданодоказів заподіяння йому душевних страждань діями відповідачів, а медичні документи підтверджують стан здоров`я позивача, проте не підтверджують причинний зв`язок між захворюваннями позивача та діями відповідача.

Позивач, визначаючи розмір моральної шкоди, не надав суду докази на підтвердження цього.

Відтак, вимога позивача щодо відшкодування моральної шкоди не підлягає задоволенню.

Суд відмовляє позивачу у задоволенні даного клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, оскільки в даному випадку такі вимоги є передчасними, враховуючи наступне.

За приписами ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч. 1ст. 382 КАС Українисуд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За змістом наведеної норми суд на власний розсуд приймає рішення про необхідність чи відсутність потреби в зобов`язанні суб`єкта владних повноважень подати звіт.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Судом не встановлено, а позивачем не доведено, що загальний порядок виконання судового рішення не дасть очікуваного результату, або що відповідачі будуть ухилятись від виконання судового рішення, тому суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та таким, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч.3ст. 139 КАС Українипри частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись статями243-246,250,262,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до 1- Міністерства внутрішніх справ України, 2- Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області», 3- Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС), 4- ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) , 5- Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо підготовки, оформлення, подання у відповідності до Порядкуподання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №3-1 від 30.01.2007, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області документи ОСОБА_1 , для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) підготовити, оформити і подати у відповідності доПорядкуподання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №3-1 від 30.01.2007, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області документи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

В решті позовних вимог -відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене в строки, передбаченістаттею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона