Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 159/1340/25
Провадження № 2/159/800/25
КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
09 квітня 2025 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Денисюк Т.В.
з участю секретаря судового засідання Пустової А.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
у с т а н о в и в:
У березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за трьома кредитними договорами на загальну суму 87 720,62 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що:
- відповідно до реєстру боржників та договору факторингу №16072024 від 16.07.2024 до позивача перейшло право грошової вимоги за Договором про споживчий кредит №101726454,укладеним 04.12.2021між Товариствомз обмеженоювідповідальністю «Мілоан»(далі ТОВ«Мілоан») та відповідачем ОСОБА_1 . На час придбання права вимоги за відповідачем обліковувалася заборгованість в розмірі 34400 грн, з них 8000 грн основного боргу, 24800 грн нарахованих відсотків, 1600 грн комісія.
- відповідно до реєстру боржників та договору факторингу №11082023 від 11.08.2023 до позивача перейшло право грошової вимоги за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2544565,укладеним 04.11.2021між Товариствомз обмеженоювідповідальністю «ЛінеураУкраїна» (далі ТОВ «Лінеура Україна») та відповідачем ОСОБА_1 . На час придбання права вимоги за відповідачем обліковувалася заборгованість в розмірі 7601,44 грн, з них 4378 грн основного боргу, 3223,44 грн нарахованих відсотків.
- відповідно до реєстру боржників №11 від 27.10.2023 та договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 до позивача перейшло право грошової вимоги за договором позики №77274971,укладеним 12.10.2021між Товариствомз обмеженоювідповідальністю «1Безпечне агентствонеобхідних кредитів»(далі ТОВ«1Безпечне агентствонеобхідних кредитів») та відповідачем ОСОБА_1 . За цим договором за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 45719,18 грн, з них 14652 грн основного боргу, 31067,18 грн нарахованих відсотків.
Після відступлення права грошової вимоги відповідач не здійснив жодного платежу на погашення існуючої заборгованості ні на рахунок ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунок первісних кредиторів.
Ураховуючи наведене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заявлену суму заборгованості та судові витрати у справі, що складаються з 3028 гривень судового збору.
Відповідач відзив на позовну заяву не подала.
Ухвалою від 07.03.2025 на підставі пункту 1 частини шостої статті 19, частини першої статті 274 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві клопотав про розгляд справи у його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. Відповідно до вимог статті 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленою, судовий виклик за зареєстрованим місцем проживання не вручений через відсутність адресата.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 в справі 911/3142/19 сформував правову позицію, згідно з якою направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.
Окрім того, ухвала про відкриття провадження у справі скерована відповідачу на її електронну пошту, що відображено у системі документообігу суду від 10.03.2025.
Враховуючи згоду позивача, керуючись статтею 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв`язку з неявкою всіх учасників справи (частина друга статті 247 ЦПК України).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України).
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
І. 04.12.2021 ОСОБА_1 з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі уклала на платформі ТОВ «Мілоан» договір споживчого кредиту №101726454 на суму 8 000,00 грн, строком на 15 днів до 19.12.2021. Відповідно до умов договору товариство надало клієнту кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язався повернути кредит, сплатити 1600 грн комісії одноразово (п.1.5.1), і проценти за користування кредитом за зниженою ставкою 1,50% в день (п.1.5.2) або базовою ставкою 5% від фактичного залишку в день (п.1.6). Знижена процентна ставка застосовується протягом первісного строку кредитування та строку пролонгації на пільгових умовах. Після спливу строку кредитування нарахування процентів припиняється (п.2.2.3). Позичальник вправі неодноразово пролонгувати строк кредитування сплативши комісію за управління кредитом та певну частину заборгованості. Ставка комісії для пролонгації наведена у таблиці (п.2.3.1.1). Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день за стандартною процентною ставкою, якщо продовжує користуватися коштами понад обумовлений строк, але не більше ніж на 60 днів. Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на картковий рахунок вказаний клієнтом (п.2.1). Перед укладенням договору товариство здійснило ідентифікацію та верифікацію клієнта. Клієнт здійснює оформлення кредиту в Особистому кабінеті на сайті товариства або в мобільному за стосунку підтвердивши прийняття пропозиції товариства на укладення договору, додатками якого є Правила, Паспорт споживчого кредиту, Графік платежів. Сторони домовилися, що всі документи щодо надання кредиту підписуються клієнтом з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надходить на телефонний номер клієнта, а товариство підписує договір кваліфікованим електронним підписом уповноваженого працівника товариства (п.п.6.1-6.6.)
Рабинюк К.П. підписала договір, вказала паспортні дані, електронну пошту, номер мобільного телефону, ідентифікаційний код (а.с.8-12).
04.12.2021 на підставі платіжного доручення № 36103531 ТОВ «Мілоан» перерахувало відповідачу на картковий рахунок № НОМЕР_1 кошти в розмірі 8000 грн.( а.с.14).
Згідно з відомістю нарахувань (а.с.20) позичальник в період строку кредиту не вносила коштів на повернення заборгованості, комісію не сплачувала, договір на пільгових умовах не пролонговувала. Проценти за користування коштами нараховувалися відповідачу до 17.02.2022, 13.01.2022 сплатила 1000 грн процентів.
16.07.2024 між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладений договір факторингу № 16072024, за умовами якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» як фактор приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників, серед них заборгованість за кредитним договором №101726454 з ОСОБА_1 на суму 34400 грн (8000 грн - тіло, 24800 грн - проценти,1600 грн комісія).
ІІ. 04.11.2021 ОСОБА_1 скориставшись інтернет ресурсом www/credit7.ua, уклала ТОВ «Лінеура Україна» договір споживчого кредиту №2544565 на суму 5000 грн на 10 днів під 1,99% в день (п.п.1.2-1.4). Кредит наданий товариством у безготівковій формі шляхом перерахування на платіжну карту НОМЕР_1 (п.2.1). Відповідач підписала Договір, Таблицю обчислення загальної вартості кредиту, Паспорт споживчого кредиту одноразовим ідентифікатором Е797 (а.с.28-38).
Того ж дня первісний кредитор перерахував відповідачці 5000 грн (а.с.39).
Згідно з розрахунком заборгованості (а.с.45) позивальник неодноразово пролонгувала договір, сплативши частину заборгованості. Проценти за користування коштами нараховували до 23.02.2022.
11.08.2023 на підставі договору факторингу №11082023 ТОВ «Лінеура Україна» відступило право вимоги за цим кредитним договором позивачу. У витягу до Реєстру за ОСОБА_1 обліковується заборгованість в розмірі 7601,44 грн (4378 грн основного боргу, 3223,44 грн проценти) (а.с.40-44).
ІІІ. 12.10.2021 ОСОБА_1 уклала із ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» договір позики №77274971 на суму 14652,00 грн. строком на 30 днів до 11.11.2021 під 1,99 % в день. Договір підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором 7FF01Ux09V. У реквізитах позичальника вказаний номер рахунку НОМЕР_1 (а.с.52).
Згідно з розрахунком заборгованості (а.с.59) ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» нарахувало на тіло кредиту 14652,00 грн проценти, розмір яких на дату відступлення права вимоги становлять 31067,18 грн. Відповідач коштів на повернення заборгованості не вносила.
14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладений договір факторингу №14/06/21, а 27.10.2023 Додаткова угода №12 про відступлення права вимоги згідно є Реєстром №11, до якого включена ОСОБА_1 за кредитним договором №77274971 на суму заборгованості45719,18 грн (14652,00 грн - тіло, 31067,18 грн - проценти) (а.с.53-58).
Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Позов підлягає до часткового задоволення з таких мотивів.
Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України та статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (стаття 641 ЦК України).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом ( стаття 642 ЦК України).
Частиною першою статті 638ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.
В силу статті 639ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» ( далі Закону).
Відповідно до статті 3 Закону електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
У постановівід 07.04.2021у справі№623/2936/19 Верховний Суд сформував висновок про правомірність використання при укладенні електронного договору електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора.
Суд встановив, що усі три кредитні договори, про які йдеться у справі, за формою відповідають вимогам законодавства, договори підписані відповідачем одноразовим ідентифікатором, який є аналогом власноручного підпису. ОСОБА_1 при укладенні перелічених договорів проходила ідентифікацію за однаковим ідентифікаційним кодом, паспортними даними, номером мобільного телефону і електронної адреси.
Відповідач, підписавши договори, не лише погодила їх умови, але й скористалася кредитами, які перераховані на вказаний нею картковий рахунок.
Предметом даного позову є стягнення фактором заборгованості за договором позики і кредитними договорами.
У відповідності до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно з статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна осіб у зобов`язанні пов`язана з тим, що попередні учасники зобов`язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов`язки переходять до суб`єктів, які їх замінюють.
Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги фінансова компанія, як заінтересована особа, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належні оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр боржників, докази оплати за договором.
Позивачем на підтвердження права вимоги до відповідача надані копії договорів факторингу, акти прийому-передачі реєстру боржників за кожним із вищевказаних кредитних договорів, тому суд вважає, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» підтвердило факт переходу до нього права вимагати за переліченими у позовній заяві кредитними договорами.
Відповідач не надала суду доказів сплати заборгованості первісним кредиторам, тому враховуючи доведеність позивачем переходу до нього право вимоги позовні вимоги є підставними.
При вирішенні питання розміру заборгованості суд враховує таке.
Відповідно до частини першої статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору ( частина перша четверта статті 1056-1 ЦК України).
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
Таким чином, при вирішенні вимог щодо стягнення процентів має значення строк виконання відповідного зобов`язання і природа нарахованих процентів.
У постановах від 05.03.2023 у справі № 910/4518/16, від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів за користування коштами може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Позивач не ставить вимогу про стягнення процентів на підставі статті 625 ЦК України, тому суд визначає заборгованість лише в межах строку кредитування за кожним із договорів.
За умовамикредитного договору№101726454від 04.12.2021 ОСОБА_1 отримала 8000грн, строком на 15 днів до 19.12.2021, під 1,50% в день, з правом пролонгації кредиту на певний строк залежно від суми сплаченої заборгованості і комісії за управління кредитом за ставками наведеними у таблиці (а.с.8 зворот).
Матеріали справи не містять доказів пролонгації кредитного договору, оскільки передбачену п.2.3 Договору відповідач комісію не сплачувала.
Згідно з розрахунком (а.с.20) відповідач 13.01.2022, після закінчення строку кредитування, сплатила 1000 грн процентів, тому після 19.12.2021 проценти можуть бути нараховані лише за правилами ст.625 ЦК України.
Обумовлена сторонами в Договорі ставка 5% (п.п. 1.6, 2.3.1.2) за кожен день користування коштами понад строки є фактично погодженою ставкою за ст.625 ЦК України, а не умовою для правомірного користування коштами.
Відповідно станом на 19.12.2021 заборгованість за тілом кредиту становила 8 000 грн, за процентами, з урахуванням сплачених 13.01.2022 в сумі 1000 грн 800 грн (8000х1,50%х15-1000=800).
Вимога про стягнення з відповідача 1600 грн комісії є правомірною з огляду на таке.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, включені в загальні витратиза споживчимкредитом.
В силу частини шостої статті 12 Закону України «Про споживчекредитування» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом.
Умови кредитного договору передбачали обов`язок сплатити одноразову комісію в розмірі 1600 грн.
Отже, із заявлених в позові 34400 грн (8000 грн основного боргу, 24800 грн нарахованих відсотків, 1600 грн комісії), суд стягує з відповідача 10400 грн (8000 грн тіла, 800 грн процентів, 1600 грн комісії).
За умовамиспоживчого кредиту№ 2544565від 04.11.2021 ОСОБА_1 отримала 5000грн на10днів під1,99%в деньз правом пролонгації та автопрологації кредиту (п.4 Договору) на певний строк (15 днів) (а.с.28-35).
До стягненняпозивачем заявлено 7601,44 грн (4378 грн основного боргу, 3223,44 грн процентів).
Згідно з розрахунком заборгованості (а.с.45-46) відповідач неодноразово пролонговувала договір, сплативши 12.11.2021 895,50 грн процентів; 22.11.2021 сплативши 995 грн процентів; 03.12.2011 сплативши 995 грн процентів.
17.01.2022 відповідач пролонгувала договір до 01.02.2022, сплативши 4378 грн процентів та 622 грн тіла, тому після 01.02.2022 до 23.02.2022 проценти можуть бути нараховані лише за правилами ст.625 ЦК України.
Відповідно станом на 01.02.2022 заборгованість за тілом кредиту, з урахуванням сплачених 17.01.2022 622 грн, становила 4378 грн (5000-622), яку правомірно просить стягнути позивач.
Щодо процентів,то їхрозмір станомна 01.02.2022(зурахуванням останньоїпролонгації 17.01.2022на 15днів,розміру тілакредиту 4378грн,1,99%ставки)становить 1306,80 грн ( 4378х1,99%х15).
Отже, із заявлених в позові 7601,44 грн (4378 грн основного боргу, 3223,44 грн нарахованих відсотків), суд стягує з відповідача 5684,80 грн (4378 грн тіла, 1306,80 грн процентів).
За умовами договору позики № 77274971 від 12.10.2021 ОСОБА_1 отримала 14652,00 грн строком на 30 днів до 11.11.2021 під 1,99 % в день.
Матеріали справи не містять доказів повернення боргу чи пролонгації, тому розмір заборгованості в межах строку кредитування складає 14652,00 грн тіла кредиту і 8747,24 грн процентів (14652,00х1,99%х30). Вимоги позивача про стягнення процентів у розмірі 31067,18 грн є необґрунтованими.
Отже із заявлених 45719,18 грн (14652,00 тіло, 31067,18 грн проценти), суд задовольняє вимоги на 23399,24 грн (14652+8747,24=23399,24).
Загальний розмір задоволених позовних вимог становить 10400+5684,80+23399,24=39484,04 грн, що відповідає 45% від заявлених вимог на суму 87720,62 грн.
Відповідно до вимог частин першої, п`ятої, шостої статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК).
Відповідно допункту 4частини третьоїстатті129Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідач розмір заборгованості не спростувала, в свою чергу обсяг наданих суду доказів є достатнім для часткового задоволення позову.
Щодо стягнення судових витрат.
Відповідно до частини першоїстатті 141ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений судовий збір пропорційно до задоволених вимог 1362,60 грн. (3028х45%).
Керуючись статтями 12, 76-81, 141, 247, 268, 274-278, 280 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 512, 514, 526, 633, 634, 1050, 1048, 1049 Цивільного кодексу України, суд
у х в а л и в :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість в розмірі 39 484 (тридцять дев`ять тисяч чотириста вісімдесят чотири) гривні 04 копійки, з яких:
- за договором про споживчий кредит № 101726454 від 04.12.2021 у сумі 10400 гривень, з яких 8000 гривень - основного боргу, 800 гривень - заборгованість за відсотками, 1600 гривень - комісії;
- за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2544565 від 04.11.2021 у сумі 5684,80 гривень, з яких 4378 гривень - основного боргу, 1306,80 гривень - заборгованість за відсотками;
- за договором позики № 77274971 від 12.10.2021 у сумі 23399,24 гривень, з яких 14652 гривні основного боргу, 8747,24 гривень - заборгованість за відсотками.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1362 (одну тисячу триста шістдесят дві) гривні 60 копійок судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 від 26.08.2003, адреса: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складене 09.04.2025
ГоловуючийТ. В. ДЕНИСЮК
Судове рішення № 126504974, Ковельський міськрайонний суд Волинської області було прийнято 09.04.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 159/1340/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: