Рішення № 126503506, 03.04.2025, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/243/25

Провадження № 2/135/189/25

РІШЕННЯ

Іменем України

03.04.2025 Ладижинський міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Корнієнка О.М.,

з участю секретаря судових засідань Кузьміних О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Ладижин Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

АТ «Перший Український Міжнародний Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами. Свої вимоги позивач обґрунтовуєтим, що 01.07.2020 між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №1001625422502. 06.10.2020 між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №2001697791202. 23.02.2021 між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №1001821057401.

ОСОБА_1 звернулася до АТ «Перший Український Міжнародний Банк» із заявою на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №1001625422502 від 01.07.2020. Положенням даної заяви визначено, що підписанням вказаної заяви позичальник беззастережно підтверджує, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ» pumb.ua.

На підставі укладеного кредитного договору №1001625422502 від 01.07.2020 позичальнику видано кредит в сумі 40000 грн.

Згідно кредитного договору №2001697791202 від 06.10.2020 позичальнику видано кредит в сумі 49000 грн.

Згідно кредитного договору №1001821057401 ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 48100 грн.

У порушення умов кредитного договору №1001625422502 від 01.07.2020 відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на 01.12.2024 виникла заборгованість у розмірі 22263,87 грн, з яких 6956,01 грн заборгованість за кредитом; 1,32 грн заборгованість за процентами; 15306,54 грн заборгованість за комісією.

У порушення умов кредитного договору №2001697791202 від 06.10.2020 відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконала, у зв`язку з чим станом на 01.12.2024 виникла заборгованість у розмірі 101204,47 грн, з яких 44586,52 грн заборгованість за кредитом; 56 617,95 грн заборгованість за процентами.

У порушення умов кредитного договору №1001821057401 від 23.02.2021 відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконала, у зв`язку з чим станом на 01.12.2024 виникла заборгованість у розмірі 42230,69 грн, з яких 22089,85 грн заборгованість за кредитом; 6,18 грн заборгованість за процентами; 20134,66 грн заборгованість за комісією.

Тому, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за кредитними договорами позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитними договорами в сумі 165699,03 грн та стягнути судові витрати.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. У позовній заяві представник позивача просив розглянути справу в спрощеному провадженні та за відсутності представника банку.

Відповідач ОСОБА_3 не з`явилася в судове засідання, хоча повідомлялася про день, час та місце розгляду справи шляхом направлення поштової кореспонденції за зареєстрованою адресою місця проживання. Клопотання про розгляд справи за її відсутності чи відкладення розгляду справи за наявності поважних причин до суду не направила.

Представник відповідача адвокат Підодвірний Т.І. подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог АТ «ПУМБ» через те, що вважає подану позовну заяву необґрунтованою.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що пункт щодо встановлення комісії за обслуговування кредиту в кредитному договорі №1001625422502 є нікчемним, оскільки не відповідає вимогам чинного законодавства та позиції Верховного Суду з цього питання. Зокрема, встановлення у договорі споживчого кредиту умови щодо сплати комісії за обслуговування кредиту не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому є нікчемною. Кредитний договір та паспорт споживчого кредиту взагалі не містять будь-якого опису послуг із розрахунково-касового обслуговування за які встановлена вказана комісія.

Представник відповідача вказує, що Банком було зараховано в рахунок погашення комісії за обслуговування кредиту за договором №1001625422502 від 01.07.2020 32597,46 грн, а за договором №1001821057401 від 23.02.2021 14381,9 грн. Враховуючи нікчемність пункту щодо встановлення комісії за обслуговування кредиту, вважає, що така комісія повинна зараховуватись в рахунок погашення тіла кредиту, а не вигаданої банком комісії.

Також представник відповідача зазначає, що умови кредитного договору №2001697791202 від 06.10.2020 трохи «дивні», бо за такими умовами тіло кредиту разом з відсотками, комісією та іншими платежами становлять 12577,58 грн, тоді як тіло кредиту, начебто 15000 грн. У той же час, позивачем не надано до суду жодної додаткової угоди, яка б змінювала умови договору від 06.10.2020. Заяви від відповідача про збільшення кредитного ліміту матеріали судової справи не містять.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 01.07.2020 між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, шляхом підписання заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №1001625422502.

На підставі укладеного договору ОСОБА_1 отримала кредит на споживчі цілі у розмірі 40 000 грн, строком на 24 місяці, з розміром комісії за обслуговування кредитної заборгованості 4,99% та процентної ставки0,01 % річних.

Згідно платіжної інструкції № TR.42789710.170590.8810 від 1 липня 2020 року АТ «ПУМБ» надало ОСОБА_1 кредитні кошти за договором №1001625422502 у розмірі 40000 грн. шляхом перерахування на відповідний рахунок відповідача.

Згідно розрахунку заборгованості АТ «ПУМБ» зазначено, що заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем за кредитним договором №1001625422502 від 1 липня 2020 року станом на 01.12.2024 становить 22263,87 грн, з яких: 6956,01 грн - заборгованість за кредитом; 1,32 грн - заборгованість за процентами; 15306,54 грн -заборгованість за комісією.

Судом також встановлено, що 06.10.2020 між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, шляхом підписання заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №2001697791202.

На підставі укладеного договору ОСОБА_1 отримала кредит на споживчі цілі із встановленим кредитним лімітом 15000 грн, строком на 12 місяців, з процентною ставкою47,88 %.

Згідно розрахунку заборгованості АТ «ПУМБ» зазначено, що заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем за кредитним договором №2001697791202 від 6 жовтня 2020 року станом на 01.12.2024 становить 101204,47 грн, з яких: 44586,52 грн - заборгованість за кредитом; 56617,95 грн - заборгованість за процентами.

Відповідно до довідки про збільшення кредитного ліміту, виданої АТ «ПУМБ», видно, що по договору №2001697791202 від 6 жовтня 2020 року неодноразово збільшувався кредитний ліміт видачі коштів.

Окрім цього, 23.02.2021 між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, шляхом підписання заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №1001821057401.

На підставі укладеного договору ОСОБА_1 отримала кредит на споживчі цілі у розмірі 48 100 грн, строком на 24 місяці, з розміром комісії за обслуговування кредитної заборгованості 2,99% та процентної ставки0,01 % річних.

23 лютого 2021 року ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту.

Згідно платіжної інструкції № TR.47622968.56326.8810 від 23 лютого 2021 року АТ «ПУМБ» надало ОСОБА_1 кредитні кошти за договором №1001821057401 у розмірі 48100 грн.

Згідно розрахунку заборгованості АТ «ПУМБ» зазначено, що заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем за кредитним договором №1001821057401 від 23 лютого 2021 року станом на 01.12.2024 становить 42230,69 грн, з яких: 22089,85 грн - заборгованість за кредитом; 6,18 грн - заборгованість за процентами; 20134,66 грн -заборгованість за комісією.

Отримання відповідачем кредитних коштів у вказаному позивачем розмірі за кожним із кредитних договорів підтверджується відповідними виписками з особових рахунків відповідача ОСОБА_1 .

Відтак, твердження сторони відповідача у поданому відзиві про те, що кредитиний ліміт не піднімався, а відповідач не отримувала коштів понад 15000 грн встановленого початкового кредитного ліміту спростовано наданими позивачем доказами, зокрема, розрахунками заборгованості, довідкою про розмір кредитного ліміту та виписками з особових рахунків. Вказані докази узгоджуються між собою та є взаємодоповнюючими.

Щодо твердження у відзиві про те, що за договором №2001697791202 від 06.10.2020 тіло кредиту разом з відсотками, комісією та іншими платежами становлять 12577,58 грн, тоді як саме тіло кредиту становить 15000 грн., слід відмітити, що таке формулювання є власним баченням відповідача умов договору.

Оскільки за договором №2001697791202 від 06.10.2020 сторони узгодили не конкретну суму кредиту, яка одноразово надається позичальнику, а фактично передбачили можливість неодноразового отримання позичальником із поточного рахунку кредитних коштів, із встановленим кредитним лімітом в 15000 грн. При цьому, у відповідній примітці до пункту договору передбачено, що орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк кредитування (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) становить 12577,58 грн при цьому вказано, що такий розрахунок здійснено за умови виникнення заборгованості у розмірі 10000 грн. при наступному її погашенні зі строком 12 місяців рівними платежами. Тому очевидно, що при більшому розмірі заборгованості, як і при її непогашенні рівними платежами, розрахунок загальної вартості кредиту буде іншим. Відтак, заперечення відповідача в цій частині також є безпідставним.

Вказуючи у відзиві про те, що позивачем не надано доказів продовження строку кредитування та зазначаючи про відсутність заяви відповідача на збільшення кредитного ліміту, сторона відповідача не заперечує те, що отримувала кредитні кошти. При цьому, отримання таких коштів підтверджується відповідною випискою з рахунку відповідача.

У порушення умов даних кредитних договорів відповідач зобов`язання за вказаними договорами не виконала, у зв`язку з чим станом на 01.12.2024 виникла заборгованість за кредитами, що підтверджується розрахунками заборгованості.

Відповідно до статті 204ЦКУкраїни правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом. Згідно з частиною першою статті 207ЦКУкраїни правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628ЦКУкраїни передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, щостаття 204ЦКУкраїни закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Частиною першою статті 526ЦКУкраїни передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зстаттею 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною першоюстатті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цьогоКодексу.

Відповідно до частини першої статті 1054ЦКУкраїни за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розрахунки заборгованості по сумі кредиту та по процентам за кредитними договорами від 01.07.2020 та 23.02.2021, укладеними між АТ «Пумб» та ОСОБА_1 надані суду позивачем, є належними та допустимими доказами стосовно надання банком кредитних коштів клієнту, отримання і використання таких коштів клієнтом, а також нарахування банком відсотків.

Разом з тим, розрахунки заборгованості по комісії за даними кредитними договорами не можуть вважатися належним і допустимим доказами стосовно нарахування банком комісії і відповідно заборгованості відповідача по комісії з огляду на наступне.

Умовами кредитного договору, зокрема заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №1001625422502 (пункт 4) встановлено обов`язок позичальника щомісячно сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 4,99%.

Згідно з розділом заяви «Графік платежів» комісія за обслуговування кредитної заборгованості становить 1996 грн щомісяця. Загальний розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості за договором становить 47904 грн.

Умовами кредитного договору, зокрема заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №1001821057401 (пункт 4) встановлено обов`язок позичальника щомісячно сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,99%.

Згідно з розділом заяви «Графік платежів» комісія за обслуговування кредитної заборгованості становить 1438,19 грн щомісяця. Загальний розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості за договором становить 34516,56 грн.

Пунктом 5.7.3 публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб визначено, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості за споживчим кредитом встановлюється за послуги банку щодо списання та зарахування коштів з метою повернення споживчого кредиту, розрахунково-касові операції щодо споживчого кредиту, надання консультаційних та інформаційних послуг щодо споживчого кредиту.

Судом встановлено, що публічна пропозиція АТ «ПУМБ» на укладення договорів комплексного банківського обслуговування фізичних осіб не підписана відповідачем, відтак не може вважатись частиною вищевказаних договорів приєднання.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 (провадження № 61-18751св21) зроблено висновок, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів існування, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Необхідність внесення плати за обслуговування кредитної заборгованості встановлена пунктом 4 кредитних договорів №1001625422502 від 01.07.2020 та №1001821057401 від 23.02.2021, та паспортами споживчого кредитування.

У той же час, у кредитних договорах не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).

Враховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, то положення пункту 4 кредитних договорів щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що положення кредитних договорів №1001625422502 від 01.07.2020 та №1001821057401 від 23.02.2021 щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними, тому позовні вимоги в частині стягнення комісії у розмірі 15306,54 грн за договором №1001625422502 та 20134,66 грн за договором №1001821057401 за обслуговування кредитної заборгованості є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Крім того, суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 13.07.2022 року в справі № 496/3134/19, де зазначено: «Отже, якщо сторона правочину вважає його нікчемним, то така сторона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи свої вимоги нікчемністю правочину. Якщо ж інша сторона звернулася до суду з вимогою про виконання зобов`язання з правочину в натурі, то відповідач вправі не звертатись з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним (зустрічною чи окремою), а заперечувати проти позову, посилаючись на нікчемність правочину. Суд повинен розглянути такі вимоги i заперечення й вирішити cпip по суті; якщо суд дійде висновку про нікчемність правочину, то суд зазначає цей висновок у мотивувальній частині судового рішення в якості обґрунтування свого висновку по суті спору, який відображається у резолютивній частині судового рішення».

Так, дослідивши виписку по рахунку закредитною карткою та розрахунок заборгованості судом встановлено, що:

- за кредитним договором №1001625422502 від 01.07.2020, відповідачем було сплачено на користь банку 32597,46 грн, які були зараховані в рахунок погашення комісії за обслуговування;

- за кредитним договором №1001821057401 від 23.02.2021, відповідачем було сплачено на користь банку 14381,9 грн, які були зараховані в рахунок погашення комісії за обслуговування.

Таким чином,позовні вимогиАТ «ПУМБ»про стягненняз ОСОБА_1 заборгованості закредитним договором№1001625422502від 01.07.2020в сумі6957,33грн.,з яких6956,01грн заборгованість закредитом;1,32грн заборгованість запроцентами,задоволенню непідлягають,оскільки сплатавідповідачем 32597,46грн зацим договором,які булизараховані банкомна погашеннякомісії,а враховуючинікчемність правочинув частинінарахування комісії,це свідчитьпро повнепогашення заборгованостіза цимдоговором (прицьому позичальникомбуло фактичнопереплачено 25640,13(32597,46-6957,33= 25640,13).

Позовні вимогиАТ «ПУМБ»про стягненняз ОСОБА_1 заборгованості закредитним договором№1001821057401від 23.02.2021в сумі22096,03грн,з яких22089,85грн заборгованість закредитом;6,18грн заборгованість запроцентами,є частковообгрунтованими.Оскільки позичальникомза цимдоговором погашенозаборгованість врозмірі 14381,9грн,які булизараховані банкомна погашеннякомісії,а враховуючинікчемність правочинув частинінарахування комісії,це свідчитьпро необхідністьперерахунку заборгованості,яка зурахуванням сплативказаної сумистановитиме 7707,95грн (22089,85-14381,9= 7707,95).

Розрахунки заборгованості по сумі кредиту та за відсотками за кредитним договором №2001697791202 від 06.10.2020, укладеним між АТ «Пумб» та ОСОБА_1 надані суду позивачем, є належними та допустимими доказами стосовно надання банком кредитних коштів клієнту, отримання і використання таких коштів клієнтом, а також нарахування банком відсотків. Відповідачем не доведено неправильності проведеного розрахунку.

Тому, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №2001697791202 в розмірі 101204,47 грн, з яких: 44586,52 грн сума заборгованості по кредиту; 56 617,95 грн сума заборгованості за відсотками.

Таким чином, позовні вимоги АТ «ПУМБ» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №2001697791202 від 06.10.2020 в сумі 101 204,47 грн є доведеними в повній мірі.

Разом з тим, оскільки судом встановлено, що за кредитним договором №1001625422502 від 01.07.2020 позичальником ОСОБА_1 фактично було переплачено 25640,13 грн (розрахунок проведено вище), тому враховуючи, що позивач об`єднав в одному позові вимоги про стягнення заборгованості за трьома кредитними договорами та просив стягнути з відповідача єдину суму боргу за цими договорами, суд вважає за доцільне зарахувати переплачені кошти за кредитним договором №1001625422502 від 01.07.2020 до погашення боргу за кредитним договором №2001697791202 від 06.10.2020.

Таким чиномдо стягненняз ОСОБА_1 за кредитнимдоговором №2001697791202від 06.10.2020підлягає 75564,34грн (101204,47-25640,13= 75564,34).

Підсумовуючи викладене,позовні вимогипозивача підлягаютьзадоволенню назагальну суму83272,29грн (7707,95+75564,34= 83272,29).

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, тому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір має бути присуджено позивачеві з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивач пред`явивпозов назагальну суму 165699,03 грн. Позов задоволенона суму83272,29 грн. Відтак з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме 1217,38грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 76, 80, 81, 89, 141, 258-259, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (вул.Андріївська, буд.4, м.Київ, ідентифікаційний код юридичної особи у Єдиному державному реєстрі підприємство і організацій України 14282829) заборгованість за кредитними договорами №2001697791202 від 06.10.2020 та №1001821057401 від 23.02.2021 станом на 01.12.2024, у розмірі 83272 грн 29 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» - 1217,38 грн судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Суддя