Ухвала суду № 126501361, 10.04.2025, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 344/668/25

Судове провадження № 1-кс/938/105/25

УХВАЛА

про розгляд заяви про самовідвід

10 квітня 2025 року селище Верховина

Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про самовідвід судді Верховинського районного суду ОСОБА_3 від розгляду кримінального провадження №12023090000000251 від 01.05.2023 про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.1 ст.368, ч.3 ст.368 КК України (справа №344/668/25, провадження №1-кп/938/89/25),

В С Т А Н О В И В :

07 квітня 2025 року до провадження судді ОСОБА_1 надійшла заява судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду кримінального провадження №12023090000000251 від 01.05.2023 про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.1 ст.368, ч.3 ст.368 КК України (справа №344/668/25, провадження №1-кп/938/89/25).

Розгляд відповідної заяви було призначено на 08.04.2025. За клопотанням захисника обвинуваченої, розгляд заяви було відкладено на 09.04.2025 та в подальшому за клопотанням прокурора на 10.04.2025.

Обґрунтовуючи подану заяву про самовідвід, суддя ОСОБА_3 посилається на те, що згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2025, їй, як судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області, передано на розгляд обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023090000000251 від 01.05.2023 про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.1 ст.368, ч.3 ст.368 КК України (справа №344/668/25, провадження №1-кп/938/89/25).

Вказане кримінальне провадження до Верховинського районного суду Івано-Франківської області поступило за підсудністю на підстави ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 24.03.2025, якою задоволено подання голови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

Із змісту ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 24.03.2025 вбачається, що під час розгляду подання голови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області про направлення цієї справи за підсудністю до Верховинського районного суду Івано-Франківської області, прокурор ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення даного подання з тих мотивів, що рідний брат обвинуваченої ОСОБА_6 працює прокурором Верховинського відділу Косівської окружної прокуратури, підтримує обвинувачення у Верховинському районному суді, а обвинувачена знайома з особою на ім`я ОСОБА_7 , яка працює у Верховинському районному суді, тому це може викликати сумнів у об`єктивності судового розгляду щодо обвинуваченої.

Суддя ОСОБА_3 зазначає, що дійсно прокурором Верховинського відділу Косівської окружної прокуратури Івано-Франківської області працює ОСОБА_6 , який підтримує обвинувачення в кримінальних провадженнях, які розглядаються та розглядалися Верховинським районним судом Івано-Франківської області.

Крім того, Верховинський відділ Косівської окружної прокуратури Івано-Франківської області розміщується впродовж тривалого часу на першому поверсі приміщення Верховинського районного суду Івано-Франківської області, працівники, як відділу прокуратури, так і суду, користуються єдиною прилеглою територією, спільним входом до будівлі суду, її допоміжними приміщеннями.

Також суддя ОСОБА_3 посилається на те, що від секретаря судового засідання Верховинського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_8 , яка приймає участь у судових засіданнях під її головуванням, та її помічника ОСОБА_9 поступили повідомлення, що сімейним лікарем їх близьких родичів та безпосередньо ОСОБА_8 є обвинувачена ОСОБА_4 .

Таким чином, суддя ОСОБА_3 , враховуючи наведені обставини, та оскільки прокурором під час розгляду Івано-Франківським апеляційним судом подання голови Івано-Франківського міського суду про передачу за підсудністю кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.1 ст.368, ч.3 ст.368 КК України заявлено про сумнів в об`єктивності судового розгляду даної справи Верховинським районним судом Івано-Франківської області з наведених підстав, незважаючи на відсутність у неї, як у судді цього суду будь-яких підстав (ознак) лобіювання інтересів обвинуваченої ОСОБА_4 , однак з метою уникнення та виключення будь-яких сумнівів та обставин в її об`єктивності та неупередженості, як судді, заявила самовідвід від розгляду вказаної справи.

Прокурор у кримінальному провадженні, прокурор відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_5 в судовому засіданні просив задовільнити заяву судді ОСОБА_3 про самовідвід, вважає таку підставною. Звернув увагу на те, що ті обставини, що рідний брат обвинуваченої ОСОБА_4 , ОСОБА_6 працює у Верховинському відділі Косівської окружної прокуратури та підтримує обвинувачення у Верховинському районному суді, а обвинувачена ОСОБА_4 знайома з окремими працівниками суду, та зокрема є сімейним лікарем секретаря судового засідання, яка приймає участь в судових засіданнях під головуванням судді ОСОБА_3 та родичів помічника судді ОСОБА_3 , можуть викликати підставні сумніви у стороннього спостерігача щодо об`єктивності судового розгляду відносно обвинуваченої.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_10 заперечив проти задоволення заяви судді ОСОБА_3 про самовідвід. Вважає, що та обставина, що обвинувачена є сімейним лікарем секретаря судового засідання, яка приймає участь в судових засіданнях під головуванням судді ОСОБА_3 , та родичів помічника судді, не перешкоджає розгляду справи суддею ОСОБА_3 , та не свідчить про необ`єктивність судді, та до розгляду справи можна залучити іншого секретаря.

Також захисник звертає увагу на те, що хоча рідний брат обвинуваченої і працює у Верховинському відділі Косівської окружної прокуратури, яка знаходиться в приміщенні Верховинського районного суду, однак він не приймає участі у даній справі, тому вказана обставина також не свідчить про наявність сумнівів щодо об`єктивності судді.

Особа, яка заявила самовідвід, суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, пояснень не подала.

Обвинувачена ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, пояснень не подала.

Вивчивши заяву судді ОСОБА_3 про самовідвід, оглянувши матеріали справи №344/668/25, провадження №1-кп/938/89/25, приходжу до наступного висновку.

Так, ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 24.03.2025 задоволено подання голови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, кримінальне провадження №12023090000000251 від 01.05.2023 про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.1 ст.368, ч.3 ст.368 КК України направлено до Верховинського районного суду Івано-Франківської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2025, суддю ОСОБА_3 , визначено, як головуючого суддю для здійснення розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні №12023090000000251 від 01.05.2023 про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.1 ст.368, ч.3 ст.368 КК України (справа №344/668/25, провадження №1-кп/938/89/25).

Із змісту ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 24.03.2025 вбачається, що під час розгляду подання голови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області про направлення цієї справи за підсудністю до Верховинського районного суду Івано-Франківської області, прокурор ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення даного подання з тих мотивів, що рідний брат обвинуваченої ОСОБА_6 працює прокурором Верховинського відділу Косівської окружної прокуратури, підтримує обвинувачення у Верховинському районному суді, а обвинувачена знайома з особою на ім`я ОСОБА_7 , яка працює у Верховинському районному суді, тому це може викликати сумнів у об`єктивності судового розгляду щодо обвинуваченої.

При цьому, в ухвалі Івано-Франківського апеляційного суду від 24.03.2025 року, постановленій за результатами розгляду подання голови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області про направлення справи за підсудністю до Верховинського районного суду Івано-Франківської області, зазначається, що твердження прокурора про те, що рідний брат обвинуваченої ОСОБА_6 працює прокурором Верховинського відділу Косівської окружної прокуратури та підтримує обвинувачення у Верховинському районному суді, а обвинувачена знайома з особою на ім`я ОСОБА_7 , яка працює у Верховинському районному суді, тому це може викликати сумнів у об`єктивності судового розгляду щодо обвинуваченої, повинні бути розглянуті в процесуальний спосіб передбачений ст.ст.75-83 КПК України.

З повідомлення помічника судді ОСОБА_3 , ОСОБА_9 від 03.04.2025 вбачається, що обвинувачена ОСОБА_4 є сімейним лікарем її близьких родичів (матері і батька) (а.с.131).

Також з повідомлення секретаря судового засідання ОСОБА_8 від 03.04.2025 вбачається, що обвинувачена ОСОБА_4 є її сімейною лікаркою, а також її близьких родичів (тата, мами, брата).

Відповідно до ч.1 ст.21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Згідно ч.1 ст.6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Згідно з п.п.1, 2 ч.7 ст.56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

У ст.3 Кодексу суддівської етики, затвердженого 18.09.2024 року рішенням ХХ чергового з`їзду суддів України, передбачено, що суддя має докладати зусиль, щоб на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об`єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони) його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності.

Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23 передбачено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

У пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року), яка у відповідності до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, закріплено принципи, за якими кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, тобто судом, який розглядає справу на законних підставах.

Як зазначив Європейський суд у справі "Мироненко і Мартиненко проти України" (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися для цілей п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Згідно з п.12 Висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень відносно сторін у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме - вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення.

З огляду на те, що зовнішні прояви можуть мати певну важливість, ЄСПЛ у справі «De Cubber v. Belgium» зазначив, що «правосуддя має не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться». Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві («Wettstein v.Switzerland», «Castillo Algar v.Spain», «Білуха проти України»).

Отже, достатнім для відводу є обґрунтоване припущення, що суддя у силу дії певних чинників не зможе виглядати в очах незацікавлених спостерігачів безстороннім та неупередженим.

При цьому, інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Самовідвід дає змогу виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду. Головною метою самовідводу є запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Згідно п.4 ч.1 ст.75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно з ч.1 ст.80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

Враховуючи наведені обставини на які посилається суддя ОСОБА_3 , з метою виключення можливого виникнення в очах незацікавлених сторонніх спостерігачів будь яких сумнівів щодо неупередженості судді ОСОБА_3 у розгляді кримінального провадження №12023090000000251 від 01.05.2023 про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.1 ст.368, ч.3 ст.368 КК України та маючи на меті безумовне забезпечення гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод розгляду справи незалежним та безстороннім судом, вважаю, що заява про самовідвід судді ОСОБА_3 є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.75, 76, 80-82, 107, 369-372, 392 КПК України,

У Х В А Л И В :

Заяву судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду кримінального провадження №12023090000000251 від 01.05.2023 про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.1 ст.368, ч.3 ст.368 КК України (справа №344/668/25, провадження №1-кп/938/89/25) задовольнити.

Справу №344/668/25, провадження №1-кп/938/89/25 передати до канцелярії суду для авторозподілу в порядку ст.35 КПК України.

Ухвала є остаточною і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя ОСОБА_11