Рішення № 126500343, 01.04.2025, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2025 р. м. РівнеСправа № 918/125/25

Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г., при секретарі судового засідання Агаєвій Н.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Фізичної особи-підприємця Огородника Станіслава Ігоровича до Фермерського господарства "КРОМЛЕХ" про стягнення 53 478,40 грн

представники сторін у судове засідання не з`явились:

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

На розгляді Господарського суду Рівненської області перебуває справа за позовом ФОП Огороднік С.І. до ФГ "Кромлех" про стягнення 53 478,40 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Обґрунтовуючи позовну заяву, ФОП Огороднік С.І. посилається на неналежне виконання ФГ "Кромлех" умов Договору №29-01-0 надання послуг перевезення сільськогосподарської продукції від 29.01.2024 (далі - Договір). Вказує на те, що у процесі виконання Договору, між сторонами, без претензій по об`єму та якості робіт, підписано Акт приймання-передачі наданих послуг по Договору №29/01-02 від 03.02.2024, згідно яких позивачем, як виконавцем надано відповідачу, як замовнику, послуг по перевезенню сільськогосподарської продукції загальною вартістю 53 478,40 грн. Відповідач в добровільному порядку вказану суму не сплатив, у зв`язку з чим подано відповідний позов.

Відповідач не скористався правом надання відзиву на позов, передбаченим ст. 165 ГПК України, а відтак суд на підставі ч.2 ст. 178, ч.9 ст. 165 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Процесуальні дії у справі.

Позовна заява ФОП Огороднік С.І. до ФГ "Кромлех" надійшла до Господарського суду Рівненської області 11.02.2025.

Ухвалою від 21.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.03.2025.

Ухвалою від 18.03.2025 судове засідання відкладено на 01.04.2025, з метою надати можливість учасникам провадження у справі скористатися правами та обов`язками, передбаченими ГПК України.

20.03.2025 позивачем долучено до матеріалів справи копії товарно-транспортних накладних.

01.04.2025 сторони не забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання, будучи належним чином повідомленими про час і місце судового розгляду, що в силу ч.1 ст. 202 ГПК України, не перешкоджає розгляду справи.

Так, відповідач повідомлявся про хід розгляду справи через електронний кабінет, зареєстрований у системі "Електронний суд", що за умовами ч.11 ст. 242 ГПК України, вважається належним повідомленням сторони про час і дату судового засідання.

При цьому, судові ухвали направлялася позивачу на адресу: вул. Зелена, 36, с. Урвенна, Рівненський р-н, Рівненська обл., 35715, яка зазначена як в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, так і в договорі. Направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17).

Згідно з п.5 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою: місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та нарівні з протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 ст. 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження. Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов`язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті "справедливого суду", гарантованого ст. 6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, та представити свою справу в умовах, що не ставлять його у явно гірше становище порівняно з опонентом протилежною стороною (рішення у справі "Лопушанський проти України").

Слід зазначити, що 01.04.2025 позивач звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.

Отож, судом здійснено заходи по оповіщенню відповідача з наявністю судового провадження, проте останнім судові засідання проігноровано.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

29.01.2024 між ФОП Огороднік С.І. (Виконавець) та ФГ "КРОМЛЕХ" (Замовник) укладено Договір про надання послуг по перевезенню сільськогосподарської продукції №29-01-0.

Відповідно до п.п.1.1-1.3 цього договору Замовник замовляє, а Перевізник надає послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України, а Замовник зобов`язаний прийняти та оплатити надані послуги на умовах цього Договору. Перевізник відповідно здійснює перевезення власним автотранспортом та зобов`язується доставити вантаж до пункту призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі. Кількість вантажу, графік подачі автомобілів та маршрут обумовлюється Заявками, яка Замовник надає Перевізнику. Заявка подається за 1-2 дні до подачі автомобілів. Заявка на перевезення вантажу може надаватися Перевізнику телефоном, по факсу, електронною поштою або будь-яким іншим засобом зв`язку, доступним Замовнику.

Відповідно до п.п.2.1-2.3 Договору, ціна та вартість послуг, які надаються за даним Договором, зазначаються в рахунках-фактурах на підставі Актів здачі-приймання робіт (надання послуг), підписаних уповноваженими особами обох Сторін. Загальна сума Договору формується на підставі усіх сформованих належним чином Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг). Підписання Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) представниками Замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку до якості надання послуг.

Згідно п.3.1. Договору оплата за надані послуги здійснюється Замовником на підставі рахунків-фактури шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Перевізника, протягом 14 банківських днів від дати підписання сторонами Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг).

В період з 30.01.2024 по 02.02.2024 ФОП Огороднік С.І. здійснено перевезення вантажу на замовлення ФГ "КРОМЛЕХ" по маршруту Корецький район м.Здолбунів Рівненської області на загальну суму 53 478,40 грн., що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг по Договору №29/01-02 від 03.02.2024, який погоджений і підписаний обома сторонами.а також товарно-транспортними накладними №8 від 31.01.2024, №13 від 31.01.2024, №17 від 31.01.2024, №25 від 01.02.2024, №21 від 01.02.2024.

ФГ "КРОМЛЕХ" взяті на себе зобов`язання не виконав, надані послуги ФОП Огородніку С.І. не оплатив.

26.04.2024 ФОП Огороднік С.І. звернувся до ФГ "КРОМЛЕХ" з претензію, в якій висловив вимогою про сплату наявної заборгованості, проте остання залишилася без відповіді.

Наявність заборгованості стала підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.

Спірні правовідносини за своїм змістом є майновими, договірними та стосуються правовідносин пов`язаних з перевезення вантажу.

Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає свої права в частині виконання зобов`язання відповідачем порушеними.

Пунктом 1 ч.2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Враховуючи характер спору та правовідносини, що склалися між сторонами, суд вважає за необхідне застосувати норми, що регулюють діяльність з перевезення сільськогосподарської продукції.

Відповідно до положень ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частинами 1 та 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи встановлено, що зобов`язання між сторонами виникли з Договору про надання послуг по перевезенню сільськогосподарської продукції №29-01-0, за умовами якого ФОП Огороднік С.І., як виконавець, надав у період 30.01.2024 по 02.02.2024, а ФГ "Кромлех", як замовник, прийняло без зауважень, послуги на 53 478,40 грн, проте станом на момент звернення доказів оплати цих коштів відповідачем не представлено.

Пунктом 3.2 Договору зобов`язує Виконавця здійснити оплата протягом 14 банківських днів з моменту підписання Акту про надані послуги на підставі рахунку.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки роботи були прийняті відповідачем у лютому 2024 року, то станом на момент звернення з позовною заявою (11.02.2025) строк сплати 53 478,40 грн вважається таким, що настав.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79,86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 53 478,40 грн.

Щодо судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладенні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно ФОП Огороднік С.І. зобов`язаний був сплатити, та сплатив, судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №0.0.4180295988.1 від 10.02.2025.

Оскільки позовні вимоги підлягають до задоволення, судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, покладається на відповідача.

Щодо клопотання про відшкодування витрат на правничу правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн, заявленого у позовній заяві, суд роз`яснює наступне.

Згідно ч.8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Враховуючи викладені вимоги ГПК України, оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч.8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.

Водночас в даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч.8 ст.129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

До аналогічного висновку прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 06.10.2020 у справі №922/376/20.

Таким чином, позивач не позбавлений права звернутися до суду з відповідним клопотанням про відшкодування витрат на правничу допомогу у строк та в порядку, передбаченому ст. 126-129 ГПК України, подавши докази щодо розміру понесених судових витрат.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 124, 126, 129, 222, 236-241 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства "КРОМЛЕХ" (вул. П`ятихатки, 8, с. Іванівка, Рівненський р-н, Рівненська обл., 34734, код ЄДРПОУ 44320613) на користь Фізичної особи-підприємця Огородника Станіслава Ігоровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 53 478 (п`ятдесят три тисячі чотириста сімдесят вісім) грн 40 коп. боргу.

3. Стягнути з Фермерського господарства "КРОМЛЕХ" (вул. П`ятихатки, 8, с. Іванівка, Рівненський р-н, Рівненська обл., 34734, код ЄДРПОУ 44320613) на користь Фізичної особи-підприємця Огородника Станіслава Ігоровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 07 квітня 2025 року.

Суддя Ю.Г. РОМАНЮК