Рішення № 12648730, 02.11.2010, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа 22ц-13377 Головуючий у 1 інстанції Клімов В.В.

Категорія 24 Доповідач Біляєва О.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Висоцької В.С.,

суддів Біляєвої О.М., Шевченко В.Ю.,

при секретарі Красавіній Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з оплати послуг з теплопостачання за апеляційною скаргою відповідачів на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 06 квітня 2010 року,

В С Т А Н О В И В :

У листопада 2009 року обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Краматорськміжрайтепломережа» предявило позов до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання в сумі 1694 гр. 78 коп., з урахуванням інфляції 859 гр. 69 коп. та 3% річних 148 гр. 88 коп. за період з 01 березня 2006 року по жовтень 2009 року включно.

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги в частині суми основного боргу 1284 гр. 44 коп., в решті позовні вимоги залишив без змін.

Рішенням Краматорського міського суду від 06 квітня 2010 року позов задоволено частково: стягнуто на користь позивача з кожного відповідача заборгованість за надані послуги з теплопостачання за період з 01 березня 2006 року по січень 2010 року по 642 гр. 22 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи по 15 гр. 00 коп.; на користь держави судовий збір по 25 гр. 50 коп. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням, відповідачі ОСОБА_2 звернулися до Апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою, в якій порушують питання про скасування рішення, посилаючись на порушення норм матеріального права.

В обґрунтування скарги апелянти зазначили, що при ухваленні рішення суд не прийняв до уваги, що відповідачі користуються правом на 50% знижку з оплати комунальних послуг, за спірний період ними оплачено послуги, надані позивачем, в розмірі, що перевищує 50% нарахованої суми.

Апелянти в судове засідання не зявились; направили клопотання про розгляд справи за їх відсутності; про час та місце розгляду справи повідомлені.

В судовому засіданні представник позивача Серган О.Г. просила відхилити апеляційну скаргу, рішення залишити без змін.

Апеляційний суд частково задовольняє апеляційну скаргу з таких підстав.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права.

Розглядаючи спір по суті та задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_1, надані позивачем послуги оплачують не в повному розмірі, в звязку з чим утворилась заборгованість в сумі 1284 гр. 44 коп. за період з березня 2006 року по січень 2010 року. Вимоги про стягнення інфляційних сум та 3% річних не ґрунтуються законі.

Рішення суду в частині відмови в стягненні інфляційних сум та 3% річних сторонами не оскаржується.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в оскаржуваній частині про задоволення позовних вимог, апеляційний суд визнає, що судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Статтями 20, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначені обовязки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обовязком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обовязком виконавця надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Судом встановлено і це не заперечується сторонами, що відповідачі з неповнолітнім сином постійно проживають та зареєстровані у АДРЕСА_1. ОСОБА_1 перебуває на службі в МНС України на посаді фельдшера 30-ї самостійної державної пожежної частини Краматорського міського відділу Головного управління МНС України в Донецькій області.

Згідно зі статтею 59 розділу 8 Закону України № 1859-1У від 24 червня 2004 року «Про правові засади цивільного захисту», ОСОБА_1 та члени його сімї мають право на 50% знижку по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива та електроенергії.

Статтею 95 Конституції України визначено, що виключно Законом України «Про Державний бюджет України» визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. У ст. 4 Бюджетного кодексу України зазначено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням цього Кодексу та Закону України «Про Державний бюджет України».

Законами України «Про Державний бюджет України» на 2006, 2007, 2008, 2009 роки передбачено, що пільги щодо оплати комунальних послуг надаються, якщо окремі категорії працівників мають право на податкову соціальну пільгу. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ст. 36 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», за якою «пільги, компенсації і гарантії, на які згідно із законами України мають право окремі категорії працівників бюджетних установ, військовослужбовці та особи рядового і начальницького складу, щодо знижки плати за користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном та плати за комунальні послуги (водопостачання, водовідведення, газ, електрична та теплова енергія), безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (за винятком таксі) та автомобільним транспортом загального користування у сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів надаються у разі, якщо зазначені працівники мають право на податкову соціальну пільгу. Розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із грошовими доходами зазначених працівників не повинен перевищувати величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу».

Як видно з розрахунку позивача (ас. 43), відповідачі мають заборгованість з оплати за спожиту теплову енергію з березня 2006 року по жовтень 2009 року включно в загальній сумі 1284 гр. 44 коп.

Надання ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі відокремленої одиниці «Краматорськміжрайтепломережа» послуг з теплопостачання апелянтами не оспорюється.

Однак, стягуючи заборгованість в сумі 1284 гр. 44 коп., суд не врахував, що позов пред'явлений в суд в листопаді 2009 року, а заборгованість у зазначеній сумі утворилася з березня 2006 року, що підтверджується розрахунком позивача.

Відповідно до вимог статей 257, 261, 267 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Позивач мав дізнатися про невнесення відповідачем плати за спожиту теплову енергію наступного місяця після невнесення такої плати.

Враховуючи, що позов предявлено в листопаді 2009 року, а відповідачі в запереченнях на позов зробили заяву про застосування позовної давності, то заборгованість по оплаті за спожиту теплову енергію не може бути стягнута після закінчення строку позовної давності, яка обраховується у даному випадку з листопада 2006 року. Оскільки відповідачами проведено оплату у грудні 2006 року, то посилання на переривання перебігу позовної давності з березня 2006 року є безпідставним.

У порушення зазначених вимог закону місцевий суд стягнув заборгованість з 01 березня 2006 року, не визнавши поважною причину пропуску позовної давності.

За таких підстав судове рішення підлягає скасуванню, а сума стягнення зменшенню на суму заборгованості по оплаті з березня 2006 року по жовтень 2006 року включно та з урахуванням права на 50% знижку по оплаті за період з 10 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, тобто сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідачів, складає 510 гр. 69 коп.

Керуючись ст.307 ч.1 п.2, ст.ст.309, 316 ЦПК України, апеляційний суд

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 06 квітня 2010 року в частині задоволення позову про стягнення заборгованості та вирішення питання щодо судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення наступного змісту:

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» заборгованість за надані послуги з теплопостачання за період з 01 листопада 2006 року по жовтень 2009 року включно в сумі 510 гр. 69 коп., понесені позивачем витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30 гр.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь держави судовий збір 51 гр.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно не доплачені при подачі апеляційної скарги витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи 15 гр. (розрахунок 31213263700004, отримувач Державний бюджет, м. Донецьк, Ворошиловський район; ЄДРПОУ 34686537; МФО 834016, банк ГУ ДКУ в Донецькій області).

Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді