Рішення № 126481668, 07.04.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Львів

07 квітня 2025 рокусправа № 380/22431/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Пенсійного фонду України (далі відповідач), у якому просить:

- визнати протиправними дії Пенсійного фонду України, оформлені листом №35358- 41287/К-03/8-2800/24 від 20.08.2024, щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 часу догляду непрацюючої матері за малолітньою дитиною з 13.05.1982 по 31.03.1985 та періодів роботи з 17.07.1978 по 27.10.1978, з 03.08.1979 по 21.08.1979, з 10.10.1979 по 03.02.1980, з 19.11.1980 по 16.04.1981, з 29.08.1988 по 17.03.1992, з 01.10.1992 по 15.10.1994, з 14.11.1994 по 23.03.1995, з 02.01.1996 по 23.02.1996;

- зобов`язати Пенсійного фонду України зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 час догляду непрацюючої матері за малолітньою дитиною з 13.05.1982 по 31.03.1985 та періоди роботи з 17.07.1978 по 27.10.1978, з 03.08.1979 по 21.08.1979, з 10.10.1979 по 03.02.1980, з 19.11.1980 по 16.04.1981, з 29.08.1988 по 17.03.1992, з 01.10.1992 по 15.10.1994, з 14.11.1994 по 23.03.1995, з 02.01.1996 по 23.02.1996.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернулась до відповідача для підтвердження страхового стажу, проте отримала відмову. Для відновлення порушеного права звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою судді від 08.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

25.11.2024 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Зазначає, що 12.07.2023 від Ceska sprava socialniho zabezpeceni на адресу Пенсійного фонду надійшов формуляр CZ/UA 202 від 20.06.2023 щодо підтвердження страхового стажу ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 13-18, 39 Договору між Чеською Республікою та Україною про соціальне забезпечення (ратифіковано Законом України від 22.11.2002 N 238-IV) та ст.ст. 6, 7 Адміністративної угоди про застосування Договору між Україною та Чеською Республікою про соціальне забезпечення.

Фондом розглянуто додані до формуляру CZ/UA 202 від 20.06.2023 копії документів та, оскільки в надісланій чеською установою копії трудової книжки (серії НОМЕР_1 ) наявні виправлення на титульній сторінці, проведено роботу по підтвердженню періодів трудової діяльності.

Зауважує, у копії трудової книжки серії НОМЕР_1 , наявні виправлення на титульній сторінці, які здійснені без дотримання вимог до внесення змін у трудові книжки. Первинне прізвище володільця документу повністю зафарбовано коректором та не підлягає відновленню. Сторінки трудової книжки серії НОМЕР_1 з 7 по 12 включно відсутні.

У копії дубліката трудової книжки серії НОМЕР_2 прізвище володільця також не виправлене, а зафарбовано коректором. Внаслідок відсутності прізвища, яке було внесено під час заповнення трудової книжки, неможливо встановити належність документа.

Отже, відомості, зазначені у трудових книжках серії НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 , не підтверджують стаж позивача. Взяти їх до уваги для підтвердження страхового стажу немає підстав.

З цих самих підстав, подані копії трудових книжок не є належним та допустимим доказом у справі.

Як видно з листа Приватного акціонерного товариства Центральний гірничо-збагачуваний комбінат від 04.06.2024 № 2396/20, відомості про трудову діяльність ОСОБА_2 на підприємстві у період з 19.11.1980 по 16.04.1984 в архіві комбінату відсутні. Однак, в період з 19.11.1980 по 16.04.1981 на підприємстві працювала ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За таких умов, сумніви щодо належності позивачу трудових книжок є обґрунтованими.

Період догляду за малолітньою дитиною не враховано до страхового стажу позивача, оскільки у наданій копії свідоцтва про народження дитини ОСОБА_4 в графі «мати» зазначено прізвище матері « ОСОБА_5 ».

Надана додатково до звернення від 20.08.2024 № 35358-41287/К-03/8-2800/24 копія свідоцтва про встановлення батьківства серії НОМЕР_3 містить інше прізвище дитини « ОСОБА_5 » та написання прізвищ дитини та матері « ОСОБА_5 » містить ознаки виправлень. Натомість, документів про відповідну зміну прізвища дитини Позивачем не надано.

З огляду на викладене, відповідачем зараховано до стажу періоди роботи, підтверджені у встановленому законодавством порядку.

Суд не бере до уваги відзив на позовну заяву від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, оскільки останній не є учасником справи.

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_4 .

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 15).

Згідно зі свідоцтвом про укладення шлюбу від 27.09.1997 у книзі реєстрації шлюбів Міського муніципалітету м. Бойковіце між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , після реєстрації шлюбу прізвище нареченого - ОСОБА_8 , нареченої ОСОБА_8 (а.с .18 зворот).

Свідоцтвом про народження НОМЕР_5 від 28.05.2004 (повторним) підтверджується, що позивач є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в графі мати зазначено: ОСОБА_7 .

Також 02.10.2004 ОСОБА_4 уклала шлюб в Чеській республіці (свідоцтво з перекладом надавалась до заяви про підтвердження стажу). В документі зазначені батьки нареченої ОСОБА_9 , ОСОБА_10 (а.с. 24 зворот).

Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_6 позивач працювала:

- з 17.07.1978 по 27.10.1978 учнем заготовщика верхнього взуття ділянки ширвжитку на Первомайській взуттєвій фабриці Ворошиловградського виробничого взуттєвого об`єднання;

- з 03.08.1979 по 21.08.1979 учнем заготовщика верхнього взуття ділянки ширвжитку на Первомайській взуттєвій фабриці Ворошиловградського виробничого взуттєвого об`єднання;

- з 10.10.1979 по 03.02.1980 учнем слюсаря та слюсарем механо-зварювальних робіт в цеху №5 по виготовленню товарів народного вжитку на Криворізькому електрозаводі головного управління В/О Кривбаселектроремонт».

Записами трудової книжки НОМЕР_2 (Дублікат) підтверджується, що позивач працювала:

- з 19.11.1980 по 16.04.1981 розподільником робіт 3 розряду машиністом насосних установок кар`єрних вод 3 розряду на Петрівському руднику Криворізького центральногогірничозбагачувальному комбінаті;

- з 01.04.1985 по 31.07.1985 страховим агентом у Жовтневій інспекції Держстраху;

- з 07.04.1986 по 11.08.1988 розподільником робіт 3 розряду в автоцех, вивантажувач на відвалах у кар`єрі рудника, комірником на Криворізькому збагачувальному комбінаті окислених руд (КГОКОР»);

- з 29.08.1988 по 17.03.1992 слюсарем-збирачем 4 розряду механозбірної ділянки, комірником відділу матеріально-технічного постачання; розподільником робіт 4 розряди в цеху електромонтажу та накладки на Криворізькому експериментальному заводі з виготовлення засобів автоматизації для гірничорудних підприємств;

- з 24.03.1992 по 30.09.1992 сторожем в дитячому садку №59 Жовтневого району м. Кривого Рогу;

- з 01.10.1992 по 15.10.1994 завгоспом, заступником директора з господарської частини; начальником відділу кадрів в Товаристві з обмеженою відповідальністю фірма «АВЕАС ЭКСПРЕСС»;

- з 14.11.1994 по 23.03.1995 лаборантом в Криворізькому автотранспортному технікумі;

- з 02.01.1996 по 23.02.1996 продавцем в Товаристві з обмеженою відповідальністю фірма «ГАММАЛ».

ОСОБА_1 25.04.2024 звернулась до Пенсійного фонду України через електронне звернення з метою підтвердження страхового стажу.

Пенсійним фондом України надано відповідь 17269-23472/К-03/8-2800/24 від 02.05.2024, де зазначено:

«..Оскільки в надісланій чеською установою копії трудової книжки (серії НОМЕР_1 ) наявні виправлення на титульній сторінці, проводилась робота по підтвердженню періодів трудової діяльності, зазначених у ній.

За результатами проведеної роботи було підготовлено формуляр про страховий стаж, набутий на території України, який складає 3 роки 2 місяці 13 днів. До страхового стажу ввійшли наступні періоди: з 01.04.1985 по 31.07.1985, з 07.04.1986 по 11.08.1988, з 24.03.1992 по 01.10.1992. Інші періоди підтвердити не вдалося.

Період догляду за малолітньою дитиною не враховано до страхового стажу, оскільки у свідоцтві про народження дитини зазначено прізвище матері « ОСОБА_5 ».

Відповідно до пункту 4 статті 39 Договору між Україною та Чеською Республікою про соціальне забезпечення від4 липня 2001 року до українського страхового стажу враховано також періоди, набуті Вами на території Чехії по 31.03.2003.

Разом Ваш страховий стаж складає 6 років 7 місяців 20 днів….».

19.07.2024 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про підтвердження страхового стажу.

До поданої через електронну пошту заяви додані такі документи: паспорт та РНОКПП, витяг з реєстру територіальної громади, свідоцтво про укладення шлюбу з перекладом, свідоцтво про народження дитини НОМЕР_7 , свідоцтво про встановлення батьківства НОМЕР_3 , паспорт дитини НОМЕР_8 , свідоцтво про шлюб з перекладом (зміна прізвища), свідоцтво №ЕФ-318 від 10.01.1994, трудову книжку НОМЕР_6 , трудову книжку НОМЕР_2 , довідку №10-25/30-к від 14.11.2022, архівну довідку №01-13/138 від 25.04.2024, відомості про реорганізацію коледжу, лист ПФУ №17269-23472/К-03/8-2800/24 від 02.06.2024.

Запит скеровано за належністю Пенсійному фонду України.

Листом від 20.08.2024 Пенсійний фонду України повідомив, що оскільки в надісланих Чеським управлінням соціального забезпечення копіях трудових книжок (серії НОМЕР_6 та серії НОМЕР_2 ) стерто прізвище власника книжки, взяти їх до уваги для підтвердження страхового стажу немає підстав.

З метою підтвердження періодів трудової діяльності, зазначених у вищезгаданих документах, проводилася відповідна робота щодо витребування підтверджуючих довідок.

За результатами проведеної роботи було підтверджено періоди з 01.04.1985 по 31.07.1985, з 07.04.1986 по 11.08.1988, з 24.03.1992 по 01.10.1992. Інші періоди роботи підтвердити не вдалося.

Відповідно до пункту 4 статті 39 Договору до українського страхового стажу враховано періоди, набуті ОСОБА_1 на території Чехії по 31.03.2003.

Також повідомив, що до страхового стажу заявниці не зараховано період догляду за малолітньою дитиною, оскільки в надісланій копії свідоцтва про народження дитини ОСОБА_4 в графі «мати» зазначено прізвище ОСОБА_5 .

Вважаючи дії пенсійного органу протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Змістом спірних правовідносин є рішення пенсійного органу про відмову у зарахуванні періодів діяльності позивача, що зараховуються до загального страхового стажу.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 (далі Закон - №2148-VIII), який набрав чинності 11.10.2017, Закон №1058-IV доповнено розділом XIV-1 «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян».

Частиною 1 ст. 9 Закону №1058-IV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Стаття 4 Закону №1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 2 ст. 24 Закону №1058-IV встановлено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

До 01.01.2004 порядок підтвердження стажу роботи був визначений статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).

Згідно із ст. 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Правила ведення трудових книжок найманих працівників деталізовані нормами постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників» (далі Постанова №301), Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі Порядок №637), Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110 (далі Інструкція №58).

Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Пунктом 1 цього Порядку встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п.3 цього ж Порядку за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Таким чином, трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, і лише у разі відсутності в ній відповідних записів та наявності неточностей про періоди роботи, особа, що звертається за призначенням пенсії, на підтвердження стажу роботи, повинна надати інші документи.

Судом з`ясовано, що Пенсійний фонду України відмовив позивачу у зарахуванні страхового стажу позивача спірних періодів, оскільки в надісланих Чеським управлінням соціального забезпечення копіях трудових книжок (серії НОМЕР_6 та серії НОМЕР_2 ) стерто прізвище власника книжки, взяти їх до уваги для підтвердження страхового стажу немає підстав.

Суд зауважує, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Неналежне оформлення трудової книжки, не може бути підставою для виключення періодів роботи з трудового стажу позивача, які дають йому право на призначення/перерахунок пенсії, оскільки відповідальність за порядок ведення трудової книжки покладено безпосередньо на посадових осіб установи-роботодавця.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 687/975/17.

Як встановлено судом, відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_6 від 19.07.1978 позивач працювала:

- з 17.07.1978 по 27.10.1978 учнем заготовщика верхнього взуття ділянки ширвжитку на Первомайській взуттєвій фабриці Ворошиловградського виробничого взуттєвого об`єднання;

- з 03.08.1979 по 21.08.1979 учнем заготовщика верхнього взуття ділянки ширвжитку на Первомайській взуттєвій фабриці Ворошиловградського виробничого взуттєвого об`єднання;

- з 10.10.1979 по 03.02.1980 учнем слюсаря та слюсарем механо-зварювальних робіт в цеху №5 по виготовленню товарів народного вжитку на Криворізькому електрозаводі головного управління В/О Кривбаселектроремонт».

Згідно з п. «д» ст. 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Записами трудової книжки НОМЕР_2 від 20.11.1984 (Дублікат) підтверджується, що позивач працювала:

- з 19.11.1980 по 16.04.1984 розподільником робіт 3 розряду машиністом насосних установок кар`єрних вод 3 розряду на Петрівському руднику Криворізького центральногогірничозбагачувальному комбінаті;

- з 01.04.1985 по 31.07.1985 страховим агентом у Жовтневій інспекції Держстраху;

- з 07.04.1986 по 11.08.1988 розподільником робіт 3 розряду в автоцех, вивантажувач на відвалах у кар`єрі рудника, комірником на Криворізькому збагачувальному комбінаті окислених руд (КГОКОР»);

- з 29.08.1988 по 17.03.1992 слюсарем-збирачем 4 розряду механозбірної ділянки, комірником відділу матеріально-технічного постачання; розподільником робіт 4 розряди в цеху електромонтажу та накладки на Криворізькому експериментальному заводі з виготовлення засобів автоматизації для гірничорудних підприємств;

- з 24.03.1992 по 30.09.1992 сторожем в дитячому садку №59 Жовтневого району м. Кривого Рогу;

- з 01.10.1992 по 15.10.1994 завгоспом, заступником директора з господарської частини; начальником відділу кадрів в Товаристві з обмеженою відповідальністю фірма «АВЕАС ЭКСПРЕСС»;

- з 14.11.1994 по 23.03.1995 лаборантом в Криворізькому автотранспортному технікумі;

- з 02.01.1996 по 23.02.1996 продавцем в Товаристві з обмеженою відповідальністю фірма «ГАММАЛ».

Суд звертає увагу, що записи у трудовій книжці містять необхідні відомості про посади, на яких працювала позивач, періоди роботи та посилання на відповідні накази про прийняття та звільнення з роботи. Вказані записи скріплені печатками роботодавця.

Суд критично ставиться до покликань відповідача, що оскільки в надісланих Чеським управлінням соціального забезпечення копіях трудових книжок (серії НОМЕР_6 та серії НОМЕР_2 ) стерто прізвище власника книжки, взяти їх до уваги для підтвердження страхового стажу немає підстав.

Суд зазначає, що трудова книжка НОМЕР_6 від 19.07.1978 та НОМЕР_2 від 20.11.1984 (Дублікат) містить відомості про зміну прізвища позивачки.

Разом з тим, зі змісту матеріалів справи, зокрема свідоцтва про укладення шлюбу від 27.09.1997 вбачається, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_7 / (рос. мова) ОСОБА_7 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 це одна й та сама особа.

Положеннями Закону №1058-ІV передбачено, що підставою для призначення пенсії визначено наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Суд зауважує на тому, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальною обставиною є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Відповідний правовий висновок сформульовано в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №754/14989/15-а (адміністративне провадження №К/9901/11030/18).

Таким чином, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.

З аналізу вказаних нормативно-правових актів випливає, що законодавцем покладено обов`язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому, її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до її страхового стажу і на отримання пенсії з врахуванням такого періоду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №677/277/17.

Також представник позивача просить зарахувати до страхового стажу період роботи з 19.11.1980 по 16.04.1981 на Петровському руднику Криворізького Центрального гірничозбагачувального комбінату. Водночас представником позивача долучено лист від ПАТ «Центральний гірничозбагачувальний комбінат», яким повідомлено, що:

«Дані підтверджуючі трудову діяльність ОСОБА_2 в період з 19.11.1980 по 16.04.1984 рр в архіві комбінату відсутні.

Натомість є інформація щодо перебування в трудових відносинах з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 19.11.1980 по 16.04.1981 рp».

Оскільки дані підтверджуючі трудову діяльність позивача в період з 19.11.1980 по 16.04.1984 в архіві комбінату відсутні та позивачем / представником позивача не надано доказів зміни прізвища з « ОСОБА_11 » на ОСОБА_5 / ОСОБА_8 , підстави для зарахування до страхового стажу періоду роботи з 19.11.1980 по 16.04.1981 відсутні.

Таким чином, оскільки трудова книжка НОМЕР_6 від 19.07.1978 та НОМЕР_2 від 20.11.1984 (Дублікат) містить відомості про роботу за періоди з 17.07.1978 по 27.10.1978, з 03.08.1979 по 21.08.1979, з 10.10.1979 по 03.02.1980, з 29.08.1988 по 17.03.1992, з 01.10.1992 по 15.10.1994, з 14.11.1994 по 23.03.1995, з 02.01.1996 по 23.02.1996, то відповідачем протиправно не зараховано вказані періоди роботи позивача до страхового стажу.

Отже, період роботи позивача з 17.07.1978 по 27.10.1978, з 03.08.1979 по 21.08.1979, з 10.10.1979 по 03.02.1980, з 29.08.1988 по 17.03.1992, з 01.10.1992 по 15.10.1994, з 14.11.1994 по 23.03.1995, з 02.01.1996 по 23.02.1996 необхідно зарахувати до його страхового стажу.

Щодо позовних вимог про зарахування до загального страхового стажу періоду догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 13.05.1982 по 31.03.1985 суд зазначає таке.

Відповідно до п. «ж» ст. 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

Відповідно до пункту 11 Порядку №637 час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі: свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть); документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.

Документами, які підтверджують те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала, і те, що до досягнення дитиною 12-річного віку один з батьків не працював, є: виписка з трудової книжки; відомості про відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців інформації про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, отримані в порядку взаємного обміну інформацією; інформація із системи персоніфікованого обліку.

Отже, час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми до досягнення ними трирічного віку зараховується до страхового стажу та встановлюється на підставі свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть). Вимоги про обов`язкову наявність у свідоцтві про народження дитини відмітки про одержання паспорта чинним законодавством не передбачені.

Судом встановлено, що до заяви про зарахування стажу позивачем долучено Свідоцтво про народження НОМЕР_5 від 28.05.2004 (повторне), яким підтверджується, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_7 / (рос. мова) ОСОБА_7 ) є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Водночас відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 від 20.11.1984 (Дублікат) позивач у період з 19.11.1980 по 16.04.1984 була працевлаштована.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовної вимоги про зарахування до страхового стажу періоду догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а саме зарахування до страхового стажу періоду з 17.04.1984 по 31.03.1985.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи відповідача про правомірність своїх дій спростовано наведеним вище аналізом чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Тому такі доводи судом до уваги не беруться.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд дійшов висновку, що поведінка відповідача у спірних правовідносинах не відповідає визначеному ч. 2 ст. 2 КАС України критерію законності, та порушує право позивача на зарахування страхового стажу період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 17.04.1984 по 31.03.1985 та періоди роботи з 17.07.1978 по 27.10.1978, з 03.08.1979 по 21.08.1979, з 10.10.1979 по 03.02.1980, з 29.08.1988 по 17.03.1992, з 01.10.1992 по 15.10.1994, з 14.11.1994 по 23.03.1995, з 02.01.1996 по 23.02.1996.

Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

За таких обставин, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, інші позовні вимоги підлягають до часткового задоволення шляхом зобов`язання відповідача зарахувати позивачу до страхового стажу період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 17.04.1984 по 31.03.1985 та періоди роботи з 17.07.1978 по 27.10.1978, з 03.08.1979 по 21.08.1979, з 10.10.1979 по 03.02.1980, з 29.08.1988 по 17.03.1992, з 01.10.1992 по 15.10.1994, з 14.11.1994 по 23.03.1995, з 02.01.1996 по 23.02.1996.

Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов потрібно задовольнити частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Пенсійного фонду України щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до страхового стажу період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 17.04.1984 по 31.03.1985 та періоди роботи з 17.07.1978 по 27.10.1978, з 03.08.1979 по 21.08.1979, з 10.10.1979 по 03.02.1980, з 29.08.1988 по 17.03.1992, з 01.10.1992 по 15.10.1994, з 14.11.1994 по 23.03.1995, з 02.01.1996 по 23.02.1996.

3. Зобов`язати Пенсійний фонд України зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 17.04.1984 по 31.03.1985 та періоди роботи з 17.07.1978 по 27.10.1978, з 03.08.1979 по 21.08.1979, з 10.10.1979 по 03.02.1980, з 29.08.1988 по 17.03.1992, з 01.10.1992 по 15.10.1994, з 14.11.1994 по 23.03.1995, з 02.01.1996 по 23.02.1996.

4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Пенсійного фонду України судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог, в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_9 ).

Відповідач : Пенсійний фонд України (01601, вул. Бастіонна, буд. 9, м. Київ; ЄДРПОУ 00035323).

Повне рішення суду складено 07.04.2025.

СуддяКондратюк Юлія Степанівна