Рішення № 126481667, 07.04.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2025 рокусправа № 380/8372/24м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коморного О.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області.

Обставини справи:

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:

- визнати незаконним та скасувати наказ начальника Головного Управління Національної поліції у Львівській області №1079 від 22.03.2024 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до дізнавача сектору дізнання Стрийського РУП ГУНП у Львівській області» про застосування до дізнавача сектору дізнання Стрийського РУП ГУНП у Львівській області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - пониження у спеціальному званні на один ступінь та відповідно до п. 3.2. розділу № Положення №37 «Про преміювання поліцейських Головного управління Національної поліції у Львівській області» зменшення визначеної згідно рекомендованих розмірів грошового забезпечення щомісячної премії на 99% за березень місяць 2024 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вважає протиправним наказ начальника Головного управління національної поліції у Львівській області №1079 від 22.03.2024 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до дізнавача сектору дізнання Стрийського РУП ГУНП у Львівській області» в частині накладення на дізнавача сектору дізнання Стрийського РУП ГУНП у Львівській області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення пониження у спеціальному званні на один ступінь та відповідно до п. 3.2. розділу № Положення №37 «Про преміювання поліцейських Головного управління Національної поліції у Львівській області» зменшити визначену згідно рекомендованих розмірів грошового забезпечення щомісячну премію на 99% за березень місяць 2024 року. Вказує, що норми на які покликається відповідач у службовому розслідуванні регулюють дії членів слідчо-оперативної групи після прибуття на місце події. Однак позивача на місце події в складі слідчо-оперативної групи ніхто не скеровував, і на місце події ніхто не виїжджав, так як можливе місце події на момент звернення громадянки ОСОБА_2 (можливе зняття коштів з будь-якого банкомату в будь-якій області) встановлено не було, тобто, вказує, що порушити вищезазначені вимоги позивач не міг. Також зазначає, що із наведених підстав у п. 2 розділу 1 наведеної Інструкції для застосування відео зйомки не було. Закон в Україні має більшу силу ніж нормативно-правові акти окремих міністерств. Застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису в першу чергу регламентовано Законом України «Про національну поліцію». Зазначає, що у ст. 31 Закону України «Про національну поліцію» зазначено, що поліція може застосовувати такі превентивні заходи: 9) застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Стверджує, що при спілкуванні 20.01.2024 року із заявницею ОСОБА_2 у позивача не було підстав знімати розмову із заявницею на бодікамеру, так як фіксування на бодікамеру спілкування із заявником, згідно ст.ст. 29 та 30 Закону України «Про національну поліцію» є превентивним заходом, який згідно цього закону спрямований на обмеження прав та свобод людини, а обмежувати права та свободи заявниці в даному випадку у позивача необхідності не було.

Також вказує, що позивачу ставиться в провину те, що отримавши матеріали ЄО Стрийського РУП ГУНП №671 від 20.01.2024, які були на нього розписані начальником СД Стрийського РУП ГУНП у Львівській області А.Кушніром, для прийняття рішення в порядку ст. 214 КПК України, позивач відмовився вносити відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Начальником СД Стрийського РУП ГУНП у Львівській області А.Кушніром матеріали ЄО Стрийського РУП ГУНП №671 від 20.01.2024 були розписані на позивача 21.01.2024 року, про що свідчить його резолюція на вказаних матеріалах. 21.01.2024 року у позивача був день відпочинку після чергування в слідчо -оперативній групі, відповідно позивач не міг отримати, а ОСОБА_3 не міг передати йому ці матеріали, тому фізично позивач, не отримавши ці матеріали, не мав можливості зареєструвати ці матеріали до ЄРДР 21.01.2024 року. Вважає дії відповідача протиправними, а наказ таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою від 22 квітня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем подано суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначив, що підставою призначення службового розслідування послугував рапорт старшого інспектора чергового Стрийського РУП ГУНП у Львівській області майора поліції Івана Шамрила 26 січня 2024 року на ім`я начальника Стрийського РУП ГУНП у Львівській області підполковника поліції Андрія Коцура, щодо порушення дізнавачем СД Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 вимог «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за № 28/32999, в частині не застосування ним 20.01.2024 портативного відеореєстратора з моменту початку виконання службових обов`язків та укриття останнім кримінального правопорушення від обліку шляхом відібрання заяви із викривленим змістом. Зазначає, що в ході проведення службового розслідування також було встановлено порушення дізнавачем сектору дізнання Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Мар`яном Доарме вимог статті 214 КПК України, в частині невнесення відомостей до ЄРДР за повідомленням громадянки ОСОБА_2 , неналежного здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024142130000023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та не виконання письмових вказівок наданих йому в межах даного кримінального провадження, в порядку ст. 39-1 КПК України, за виключенням прийняття «за обліками ЄРДР» до свого провадження. Даний факт став відомий, внаслідок доданої доповідної записки начальника СД Стрийського РУП капітана поліції Андрія Кушніра (вих. № 1874/47/01/24 від 06.02.2024) до матеріалів службового розслідування. Окрім цього, 19.02.2024 до матеріалів службового розслідування з резолюцією начальника Стрийського РУП ГУНП у Львівській області було додано рапорт заступника начальника СВ Стрийського РУП ГУНП у Львівській області капітана поліції Мар`яна Вереса щодо невиконання дізнавачем сектору дізнання Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 письмових вказівок наданих йому, в порядку ст. 39-1 КПК України, в межах кримінального провадження № 12024142130000023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, за виключенням прийняття «за обліками ЄРДР» до свого провадження. У ході службового розслідування було встановлено, що ОСОБА_1 , виконуючи свої службові обов`язки порушив вимоги пункту 2 розділу І, пункту 5 Розділу ІІ «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за № 28/32999.

Відповідач вказує, що опитана в ході проведення службового розслідування інспектор СВ Стрийського РУП ГУНП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_5 пояснила, що позивачу було вказано про отримання портативного відеореєстратора та здійснення запису в журналі обліку. З приводу того, чому 20.02.2024 дізнавач СД Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 не отримав портативний відеореєстратор пояснити не змогла. Відтак, вбачається, що перебуваючи 20.01.2024 у складі слідчо-оперативної групи, при спілкуванні із заявницею ОСОБА_2 не ввімкнув портативну відеокамеру (нагрудну бодікамеру), з метою фіксації її пояснення щодо вчинення відносно неї кримінального правопорушення (шахрайства). Більше того, позивач жодних дій не вжив задля отримання портативного відеореєстратора, достеменно знаючи про необхідність наявності такого при здійсненні службових обов`язків, передбачених його посадовою інструкцією.

Зазначає, що поліцейський у разі самостійного виявлення з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення, невідкладно, але не пізніше 24 годин рапортом доповідає про це керівникові органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов`язки. Як встановлено у ході проведення службового розслідування, що підтверджується матеріалами службового розслідування 20.01.2024 громадянка ОСОБА_2 самостійно прибула в Стрийське РУП ГУНП у Львівській області, що підтверджується записом у Журналі обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до Стрийського РУП ГУНП у Львівській області (інв. № 805), для написання заяви стосовно шахрайських дій відносно неї невідомими особами, в яких вона замовила товар на сайті ОЛХ, а саме «буржуйку». Спілкування із заявницею в кімнаті прийому громадян проводив дізнавач СД Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , який в цей день перебував у складі слідчо-оперативної групи підрозділу. За результатами відпрацювання повідомлення про шахрайство дізнавач СД Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 відібрав у громадянки ОСОБА_2 заяву про припинення розгляду її звернення на лінію « 102» з приводу шахрайства. При цьому, на бланку пояснення дізнавач Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 не зазначив, що саме він відбирав пояснення по вище вказаному факту в даної громадянки. Додатково зазначає, що з відібраних у гр. ОСОБА_2 пояснень встановлено, що «після розмови із даним працівником вона вирішила відмовитись від написання заяви, оскільки засумнівалась у подальшому вирішенні даної справи, а саме тому, що працівник поліції повідомив, що у разі необхідності їй потрібно буде їздити в інші області України (в залежності від місця перебування шахрая), через це і вирішила написати заяву на припинення розгляду її повідомлення. Разом з тим вважає спілкування з вище вказаним працівником який відбирав у неї покази не зовсім коректними та не зовсім компетентним.». Відтак вважає, що чітко проглядається ігнорування позивачем вимог нормативно-правових актів, які регулюються діяльність органів поліції. Ним не було дотримано основних положень, якими він мав би керуватись при виконанні своїх службових обов`язків, передбачених його посадовою інструкцією.

Враховуючи наведене, позивач просить суд у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача подав відповідь на відзив в якому зазначає, що у відзиві відповідач жодним чином не спростовує наведені в позовній заяві обґрунтування, а лише перелічує норми законодавства що регулюють спірні правовідносини, та доводить зміст матеріалів службової перевірки та наказу про покарання. Вважає, відповідачем що не спростовано доводи позивача про незаконність оскаржуваного наказу в частині зменшення позивачу щомісячної премії на 99% за березень місяць 2024 року через те, що у п. 3.3. розділу № 3 Положення №37 «Про преміювання поліцейських Головного управління Національної поліції у Львівській області» зазначено випадки, коли керівник органу має право позбавляти поліцейського премії повністю або частково, та жодний із них не підпадає під оскаржуваний випадок.

Також вказує, що в Стрийському РУП ГУНП у Львівській області неодноразово працівниками поліції інформація спочатку до ЄРДР не вносилась, а вносилась лише на підставі рішення слідчого судді або прокурора, що ніхто з працівників Стрийського РУП заявників на камеру не знімав, керівництвом Стрийського РУП та ГУНП у Львівській області службові розслідування за цими випадками не призначались і ніхто до дисциплінарної відповідальності не притягувався, крім випадку коли таке стосувалось саме позивача ОСОБА_1 .

Стверджує, що наказ в частині порушення позивачем вимог п.7 та 8 Розділу II Інструкції «З організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні», затвердженої наказом МВС України 07.07.2017 № 575 від 07.07.2017 так як у п.7 та 8 Розділу II регулюють дії членів слідчо-оперативної групи після прибуття на місце події. Однак позивача на місце події в складі слідчо-оперативної групи ніхто не скеровував, і на місце події ніхто не виїжджав, так як можливе місце події на момент звернення громадянки ОСОБА_2 (можливе зняття коштів з будь-якого банкомату в будь-якій області) встановлено не було. Тобто порушити вищезазначені вимоги позивач не міг.

Вважає, що посилання відповідача про те, що позивач мав керуватись в першу чергу не ст.ст. 29 та 31 Закону України «Про національну поліцію», а вимогами наказів МВС України №575 від 07.07.2017 року та №1026 від 18.12.2028 року не заслуговують на увагу через те, що Закон в Україні має більшу силу ніж нормативно-правові акти окремих міністерств.

Крім того, зазначає, що 21.01.2024 у позивача був день відпочинку після чергування в слідчо -оперативній групі, відповідно позивач не міг отримати, а ОСОБА_3 не міг передати йому ці матеріали, тому фізично позивач, не отримавши ці матеріали, не мав можливості зареєструвати ці матеріали до ЄРДР 21.01.2024. Це обґрунтування незаконності оскаржуваного наказу також відповідачем не спростовано.

На підставі викладеного, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 07.04.2025 відмовлено у призначенні справи до розгляду в загальному провадженні, виклику свідків та витребування доказів.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та,-

встановив:

26 січня 2024 року на ім`я начальника Стрийського РУП ГУНП у Львівській області підполковника поліції Андрія Коцура надійшов рапорт старшого інспектора чергового Стрийського РУП ГУНП у Львівській області майора поліції Івана Шамрила (вих. № 1306/47/01/24 від 26.01.2024) щодо порушення дізнавачем СД Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 вимог «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за № 28/32999, в частині не застосування ним 20.01.2024 портативного відеореєстратора з моменту початку виконання службових обов`язків та укриття останнім кримінального правопорушення від обліку шляхом відібрання заяви із викривленим змістом.

06.02.2024 до матеріалів службового розслідування з резолюцією начальника Стрийського РУП ГУНП у Львівській області було додано доповідну записку начальника СД Стрийського РУП капітана поліції Андрія Кушніра (вих. № 1874/47/01/24 від 06.02.2024) щодо порушення дізнавачем сектору дізнання Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Мар`яном Доарме вимог статті 214 КПК України, в частині невнесення відомостей до ЄРДР за повідомленням громадянки ОСОБА_2 , неналежного здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024142130000023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та не виконання письмових вказівок наданих йому в межах даного кримінального провадження, в порядку ст. 39- 1 КПК України, за виключенням прийняття «за обліками ЄРДР» до свого провадження.

Наказом Стрийського районного управління поліції ГУНП у Львівській області № 70 від 31.01.2024 призначено службове розслідування за вищевказаним фактом можливого порушення службової дисципліни і створено дисциплінарну комісію.

Наказом Стрийського районного управління ГУНП у Львівській області № 96 від 12.02.2024 продовжено строк проведення службового розслідування до 29.02.2024.

29.02.2024 затверджено висновок службового розслідування щодо неналежного виконання службових обов`язків дізнавачем СД Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1

22.03.2024 наказом ГУНП у Львівській області № 1079 «Про застосування дисциплінарного стягнення до дізнавача сектору дізнання Стрийського РУП ГУНП у Львівській області» за грубе порушення службової дисципліни, зокрема вимог, передбачених пунктом 2 частини 1 статті 18 Розділу ІІІ Закону України «Про Національну поліцію», пунктами 3, 4, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пунктом 2 розділу І, пункту 5 Розділу ІІ «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за № 28/32999, пунктом 7 Розділу ІІ «Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події», затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 05 березня 2019 року за № 223/33194, частиною 1 статті 214 КПК України, пунктами 2, 7 та 8 Розділу ІІ «Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні», затвердженої наказом МВС України від 07.07.2017 № 575 (зі змінами), який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 31 липня 2017 року за № 937/30805, абзацами 2, 3 пункту 3 та пункту 5 Розділу V «Положення про організацію діяльності підрозділів дізнання органів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 20 травня 2020 року № 405 (зі змінами), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 червня 2020 року за № 491/34774, у відповідності до частини 6 статті 20 Розділу ІІІ Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, порушено клопотання перед керівництвом ГУНП у Львівській області щодо застосування на підставі пункту 5 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337VIII, до дізнавача сектору дізнання Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - пониження у спеціальному званні на один ступінь.

Не погоджуючись із застосованим дисциплінарним стягненням позивач звернувся із позовом в суд за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (п. 2 ч. 1).

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII).

Відповідно до п.п.1, 2 частини 1 статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 19 Закону №580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, регламентує сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ст.13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

Відповідно до ст.14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено ст.19 Дисциплінарного статуту.

Так, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для призначення службового розслідування; обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; пояснення поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.

У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.

У разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.

У разі повторного вчинення поліцейським незначного проступку з урахуванням його сумлінного ставлення до виконання обов`язків за посадою або нетривалого перебування на посаді (до трьох місяців) керівник може обмежитися раніше застосованим до такого поліцейського дисциплінарним стягненням.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893.

Згідно з розділом VI Порядку №893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості: дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).

У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні.

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.

У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

Висновок службового розслідування підписують голова, заступник голови та члени дисциплінарної комісії.

У разі якщо за результатами службового розслідування в діях поліцейського встановлено склад дисциплінарного проступку, дисциплінарна комісія разом з висновком службового розслідування подає уповноваженому керівнику проект наказу про накладення на цього поліцейського дисциплінарного стягнення.

Висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов`язки керівника.

Враховуючи думку членів дисциплінарної комісії та на підставі поданих матеріалів службового розслідування уповноважений керівник може прийняти рішення про накладення на поліцейського іншого виду дисциплінарного стягнення, що відрізняється від запропонованого дисциплінарною комісією.

З аналізу наведених норм, суд дійшов висновку, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.

Таким чином, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Обставини, причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Матеріалами справи встановлено, що підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення став висновок службового розслідування за фактом порушень службової дисципліни.

Як встановлено судом, підставою призначення службового розслідування послугував старшого інспектора чергового Стрийського РУП ГУНП у Львівській області майора поліції Івана Шамрила (вих. № 1306/47/01/24 від 26.01.2024) із викладенням у ньому наступної інформації:

« 20.01.2024 з 08:00 по 08:00 21.01.2024, я заступив в добовий наряд чергової служби старшим інспектором-черговим. Так під час несення служби, 20.01.2024 о 18:53 до Стрийського РУП ГУНП у Львівській області зі служби « 102» надійшло повідомлення гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , про те, що через «OLX» замовила піч (буржуйку). З особами домовилася, що коли вони будуть на новій пошті, то відправлять їй фото коробки із піччю і тоді вона перерахує кошти. Після того як їй надіслали фото, вона перерахувала кошти в сумі 6 тисяч гривень на картку № НОМЕР_1 . Зв`язувалася із громадянином ОСОБА_7 за номером 0666973145 та через Вайбер переписувалася за даним номером. На даний час від заявниці на дзвінки та смс не відповідають. Дане повідомлення було зареєстроване в ІП «Єдиний облік» Стрийського РУП ГУНП ІКС ІНПН 20.01.2024 за № 671 та диспетчером ВДС УОАЗОР ГУНП у Львівській області відправлено для відпрацювання дистанційному наряду «ДН-СВ-БОСФОР-3 Стрийське РУП», а саме старшому слідчому СВ Стрийського РУП ГУНП у Львівській області капітану поліції ОСОБА_8 . Відповідно до електронного рапорту про результат відпрацювання вищевказаного повідомлення: «…заявниця ОСОБА_2 повідомила, що на протязі години самостійно прибуде в Стрийське РУП для написання заяви з приводу шахрайських дій. Заявниця вказала, що вона самостійно зі своєї картки перерахувала кошти в сумі 6000 грн за купівлю товару з картки Приват Банку, однак накладну їй не відправили та на зв`язок не виходять…». Надалі, о 19:40 20.01.2024 громадянка ОСОБА_2 самостійно прибула в Стрийське РУП ГУНП у Львівській області, що підтверджується записом у Журналі обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до Стрийського РУП ГУНП у Львівській області (інв. № 805), для написання заяви стосовно шахрайських дій відносно неї невідомими особами, в яких вона замовила товар на сайті ОЛХ, а саме «буржуйку». Спілкування із заявницею в кімнаті прийому

громадян проводив дізнавач СД Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , який в цей день перебував у складі слідчо-оперативної групи підрозділу. За результатами відпрацювання повідомлення про шахрайство дізнавач СД Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 відібрав у громадянки ОСОБА_2 заяву про припинення розгляду її звернення на лінію « 102» з приводу шахрайства, наступного змісту: «…Прошу Вас припинити розгляд мого звернення на « 102» з приводу шахрайства, оскільки я вважаю, що здійснила дане повідомлення передчасно. Пройшло 2 год. з моменту замовлення товару. Тому розхвилювалася і зателефонувала. На даний час претензій не маю. На даний час допомоги поліції не потребую. При потребі звернуся додатково…» та пояснення з даного приводу. При цьому, на бланку пояснення дізнавач Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 не зазначив, що саме він відбирав пояснення по вище вказаному факту в даної громадянки. Разом з тим, дізнавач СД Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , 20.01.2024 заступив у склад слідчо-оперативної групи Стрийського РУП ГУНП у Львівській області не отримавши нагрудну бодікамеру, що призвело до порушення дізнавачем СД Стрийського РУП ГУНП у Львівській області ОСОБА_1 вимог «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за № 28/32999, в частині не застосування ним 20.01.2024 портативного відеореєстратора з моменту початку виконання службових обов`язків та укриття останнім кримінального правопорушення від обліку шляхом відібрання заяви із викривленим змістом.…».

Згідно доповідної записки у матеріалах службового розслідування начальника СД Стрийського РУП капітана поліції Андрія Кушніра (вих. № 1874/47/01/24 від 06.02.2024), встановлено порушення дізнавачем сектору дізнання Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Мар`яном Доарме вимог статті 214 КПК України, в частині невнесення відомостей до ЄРДР за повідомленням громадянки ОСОБА_2 , неналежного здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024142130000023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та не виконання письмових вказівок наданих йому в межах даного кримінального провадження, в порядку ст. 39-1 КПК України, за виключенням прийняття «за обліками ЄРДР» до свого провадження.

Суд встановив, що 19.02.2024 до матеріалів службового розслідування з резолюцією начальника Стрийського РУП ГУНП у Львівській області було додано рапорт заступника начальника СВ Стрийського РУП ГУНП у Львівській області капітана поліції Мар`яна Вереса щодо невиконання дізнавачем сектору дізнання Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Мар`яном Доарме письмових вказівок наданих йому, в порядку ст. 39-1 КПК України, в межах кримінального провадження № 12024142130000023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, за виключенням прийняття «за обліками ЄРДР» до свого провадження.

Відповідно до пункту 7 Розділу ІІ «Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події», затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 05 березня 2019 року за № 223/33194, поліцейський у разі самостійного виявлення з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення, невідкладно, але не пізніше 24 годин рапортом доповідає про це керівникові органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов`язки.

Згідно вимог пункту 2 Розділу ІІІ письмові заяви (повідомлення), що надійшли до центрального органу управління поліцією, головного управління Національної поліції, у яких є відомості, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, після їх реєстрації службою діловодства працівники підрозділів діловодства невідкладно доповідають керівникові відповідного органу, після чого за його резолюцією невідкладно, але не пізніше 24 годин із часу реєстрації заяви чи повідомлення надсилають до органів (підрозділів) поліції нижчого рівня, а копії цих матеріалів - до відповідного структурного підрозділу органу поліції за напрямом діяльності.

Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ «Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні», затвердженої наказом МВС України від 07.07.2017 № 575, слідчий (дізнавач), невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) та розпочати розслідування.

Аналізуючи наведені норми законодавства, суд вважає за необхідне зазначити, що на позивача покладені обов`язки щодо розгляду заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення, які надійшли до відділення поліції та забезпечення невідкладного, але не пізніше 24 годин після надходження, внесення слідчими відповідних відомостей до ЄРДР.

Суд встановив з матеріалів службового розслідування, що 20.01.2024 громадянка ОСОБА_2 самостійно прибула в Стрийське РУП ГУНП у Львівській області, що підтверджується записом у Журналі обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до Стрийського РУП ГУНП у Львівській області (інв. № 805), для написання заяви стосовно шахрайських дій відносно неї невідомими особами, в яких вона замовила товар на сайті ОЛХ, а саме «буржуйку». Спілкування із заявницею в кімнаті прийому громадян проводив дізнавач СД Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , який в цей день перебував у складі слідчо-оперативної групи підрозділу. За результатами відпрацювання повідомлення про шахрайство дізнавач СД Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції Мар`ян Доарме відібрав у громадянки ОСОБА_2 заяву про припинення розгляду її звернення на лінію « 102» з приводу шахрайства, наступного змісту: «…Прошу Вас припинити розгляд мого звернення на « 102» з приводу шахрайства, оскільки я вважаю, що здійснила дане повідомлення передчасно. Пройшло 2 год. з моменту замовлення товару. Тому розхвилювалася і зателефонувала. На даний час претензій не маю. На даний час допомоги поліції не потребую. При потребі звернуся додатково…».

Суд також встановив, що з відібраних у гр. ОСОБА_2 пояснень встановлено, що «після розмови із даним працівником вона вирішила відмовитись від написання заяви, оскільки засумнівалась у подальшому вирішенні даної справи, а саме тому, що працівник поліції повідомив, що у разі необхідності їй потрібно буде їздити в інші області України (в залежності від місця перебування шахрая), через це і вирішила написати заяву на припинення розгляду її повідомлення. Разом з тим вважає спілкування з вище вказаним працівником який відбирав у неї покази не зовсім коректними та не зовсім компетентним.».

Враховуючи встановлені обставини, суд погоджується з покликанням відповідача, що позивач протиправно ігнорував вимоги нормативно-правових актів, які регулюються діяльність органів поліції та ним не було дотримано основних положень, якими він мав би керуватись при виконанні своїх службових обов`язків, передбачених його посадовою інструкцією.

Відповідно до вимог статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

2. Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

3. Звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов`язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред`явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.

4. Додаткові обов`язки, пов`язані з проходженням поліцейським служби в поліції, можуть бути покладені на нього виключно законом.

Надавши оцінку встановленим обставинам, суд дійшов висновку, що бездіяльність позивача щодо розгляду повідомлення про кримінальне правопорушення та забезпечення внесення відомостей про них до ЄРДР протягом 24 годин від їх надходження є порушенням службової дисципліни, дотримання якої передбачено ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції, вимог «Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні», затвердженої наказом МВС України від 07.07.2017 № 575 (зі змінами), тобто є дисциплінарним проступком.

Крім того, як встановлено з матеріалів справи ОСОБА_1 , виконуючи свої службові обов`язки порушив вимоги пункту 2 розділу І, пункту 5 Розділу ІІ «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за № 28/32999.

Згідно п. 1 розділу 1 Інструкції № 1026, ця Інструкція регулює застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів.

Відповідно до п. 3 розділу 1 Інструкції № 1026, портативний відеореєстратор - пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського.

Відповідно до п. 5 розділу 2 Інструкції № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).

У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Враховуючи наведене, можна дійти висновку, що за загальним правилом, передбаченим п. 5 Інструкції № 1026, позивач мав обов`язок здійснювати запис відеореєстратором протягом всього часу несення служби.

Згідно пояснень інспектора СВ Стрийського РУП ГУНП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_5 суд встановив, що позивачу вказано про отримання портативного відеореєстратора та здійснення запису в журналі обліку. З приводу того, чому 20.02.2024 дізнавач СД Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 не отримав портативний відеореєстратор пояснити не змогла.

Позивачем не заперечується факт відсутності відеозапису 20.01.2024 у складі слідчо-оперативної групи при спілкуванні із заявницею ОСОБА_2 , оскільки не ввімкнув портативну відеокамеру (нагрудну бодікамеру), з метою фіксації її пояснення щодо вчинення відносно неї кримінального правопорушення (шахрайства).

Водночас судом не приймаються до уваги твердження стосовно того, що неодноразово працівниками поліції інформація спочатку до ЄРДР не вносилась, а вносилась лише на підставі рішення слідчого судді або прокурора, оскільки дізнавач Мар`ян Доарме, під час відбирання заяви у заявника, про вчинення відносно нього (заявника) кримінального правопорушення повинен був би керуватись вимогами наказу МВС України № 575 від 07.07.2017 та наказу МВС України № 1026 від 18.12.2018, однак, як встановлено судом, перебуваючи у складі слідчо-оперативної групи та спілкуючись із громадянкою Бандера- ОСОБА_9 щодо її повідомлення на лінію служби « 102» про вчинення відносно неї шахрайства (ЄО Стрийського РУП ГУНП № 671 від 20.01.2024), не вжив заходів для з`ясування обставин вчинення даного кримінального правопорушення, які мають значення для всебічного, повного і неупередженого їх дослідження та встановлення осіб, причетних до його вчинення.

Позивач під час відбирання заяви у заявника, про вчинення відносно нього (заявника) кримінального правопорушення повинен був би керуватись вимогами наказу МВС України № 575 від 07.07.2017 та наказу МВС України № 1026 від 18.12.2018.

Відповідно до вимог абзацу 3 пункту 3 та пункту 5 Розділу V «Положення про організацію діяльності підрозділів дізнання органів Національної поліції України», затвердженого наказом МВС України від 20 травня 2020 року № 405 (зі змінами), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 червня 2020 року за № 491/347743, під час здійснення дізнання дізнавач зобов`язаний забезпечувати повне, усебічне та неупереджене розслідування кримінальних проступків у межах строків установлених КПК України.

Відтак старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , в порушення вимог абзацу 3 пункту 3 та пункту 5 Розділу V «Положення про організацію діяльності підрозділів дізнання органів Національної поліції України», здійснюючи досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024142130000023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, не забезпечив повне, усебічне та неупереджене розслідування кримінального проступку та не виконав жодної із наданих йому в межах даного кримінального провадження, в порядку ст. 39-1 КПК України, письмової вказівки, за виключенням прийняття «за обліками ЄРДР» до свого провадження, що відповідно підтверджується протоколом оперативної наради при заступнику начальника відділу дізнання ГУНП у Львівській області підполковнику поліції Шайнозі Т.І.

З огляду на вищезазначене, на підставі результатів, отриманих за фактом проведення службового розслідування, дисциплінарна комісія дійшла висновку про наявність підтверджених зібраними під час проведення службового розслідування матеріалами, що у діях старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку, відтак було прийнято рішення про застосування дисциплінарного стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь.

В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово- дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення службової дисципліни.

Обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов`язків тощо.

Відповідно до частини 12 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.

Суд також встановив, що у старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 наявне дисциплінарне стягнення попередження про неповну службову відповідність та вчинено дисциплінарний проступок повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення, що є обставиною, що обтяжує дисциплінарну відповідальність поліцейського.

Відтак суд дійшов висновку, що накладене на позивача дисциплінарне стягнення є співмірним із виявленим ним проступком та є необхідним засобом підтримання службової дисципліни.

Отже, суд з урахуванням викладеного вище, вважає, що встановлені службовим розслідуванням обставини в достатній мірі підтверджують факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Слід зазначити, що позивачем не надано суду пояснень та доказів на спростування здійснення ним відповідного дисциплінарного проступку.

Таким чином, суд вважає, що відповідач при прийнятті спірного наказу діяв на підставі, у межах повноважень, та у спосіб передбачений законодавством України.

Поряд з цим, при вирішенні справи суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Отже, суд вказує, що інші аргументи та підстави, зазначені позивачем, не спростовують висновків суду, викладених вище, оскільки судом надано правову оцінку основним аргументам, на яких ґрунтувалися доводи та заперечення учасників справи та оцінено їх в розрізі норм чинного законодавства та встановлених обставин справи.

За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Разом із тим, суд вважає, що саме лише неспростування владним суб`єктом задекларованого, але не підтвердженого документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не означає реального існування такої обставини.

І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч. 2 ст. 77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

У контексті оцінки доводів позову суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Враховуючи викладене, суд вважає, що наказ наказ начальника Головного Управління Національної поліції у Львівській області №1079 від 22.03.2024 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до дізнавача сектору дізнання Стрийського РУП ГУНП у Львівській області» про застосування до дізнавача сектору дізнання Стрийського РУП ГУНП у Львівській області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення прийнятий на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією і законами України, та обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому є правомірним.

За таких обставин, позовні вимоги не є обґрунтованими та задоволенню не підлягають

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

ухвалив:

1. В позові ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області - відмовити повністю.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 07.04.2025.

СуддяКоморний Олександр Ігорович