Ухвала суду № 126481118, 08.04.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 квітня 2025 року м. Київ № 320/12733/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Діска А.Б., розглянувши матеріали адміністративного позову Керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави до Вишгородської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Вишгородська окружна прокуратура Київської області із позовом до Вишгородської міської ради Київської області, в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 20.02.2024 № 144 «Про продовження дії паспорту прив`язки тимчасової споруди».

2. Визнати протиправним та скасувати паспорт прив`язки тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності від 19.02.2021 № 71, виданий відділом містобудування, архітектури та капітального будівництва апарату виконавчого комітету Вишгородської міської ради.

3. Визнати протиправним та скасувати паспорт прив`язки тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності від 19.02.2021 № 72, виданий відділом містобудування, архітектури та капітального будівництва апарату виконавчого комітету Вишгородської міської ради.

4. Визнати протиправним та скасувати паспорт прив`язки тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності від 19.02.2021 № 73, виданий відділом містобудування, архітектури та капітального будівництва апарату виконавчого комітету Вишгородської міської ради.

5. Зобов`язати Вишгородську міську раду демонтувати тимчасові споруди, розміщені на земельній ділянці з кадастровим номером 3221810100:01:267:6014, за адресою: м. Вишгород, вул. Набережна.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд встановив, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано з порушенням вимог ст. 161 КАС України, враховуючи наступне.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".

Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Враховуючи викладене вище, початок перебігу строку, встановленого для подання до суду позову стосується усіх суб`єктів, які мають намір та право оскаржувати рішення суду, та не пов`язується із відповідними функціями та компетенцією суб`єкта, адже інше призводить до можливості держави через такі дії практично необмежено у часі реалізувати право на звернення до суду за власним волевиявленням.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 25.09.2023 у справі №380/8650/22.

Суд зазначає, що в цій справі прокурор представляє інтереси Держави в особі Вишгородської територіальної громади.

При цьому, на думку суду, у разі розгляду питань про порушення інтересів Держави строк на звернення до суду має обчислюватися саме з моменту коли відбулося порушення інтересів Держави, а не з моменту коли це стало відомо прокурору, адже держава має забезпечувати відповідний моніторинг, контроль за дотриманням своїх інтересів постійно і має для цього широкий обсяг механізмів.

У позовній заяві зазначено, що копія оскаржуваного рішення та паспортів прив`язки тимчасових споруд фактично надійшли до Вишгородської окружної прокуратури листом Вишгородської міської ради від 16.12.2024 в рамках досудового розслідування кримінального провадження. Також прокурор зазначає, що фактичне порушення вимог законодавства при розміщенні тимчасової споруди прокурором встановлено 20.12.2025 за результатами проведення огляду місця події та аналізу інформації Вишгородської міської ради. Таким чином, прокурор зазначає, що він міг дізнатися про порушення вимог містобудівного законодавства, а саме перевищення гранично допустимої площі тимчасових споруд, не раніше 16.12.2024.

Проте, суд із такими доводами позивача не погоджується, оскільки як вбачається з наданого позивачем протоколу огляду місця події від 20.12.2024 за адресою: м. Вишгород, вул. Набережна, прокурором здійснювався огляд тимчасових споруд у зв`язку з проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, порушеного ще 13.09.2023.

Окрім того, суд зазначає, що рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 20.02.2024 № 144 "Про продовження дії паспорту прив`язки тимчасової споруди" розміщене на офіційному веб-сайті Вишгородської міської ради за посиланням: https://www.vyshgorod-mrada.gov.ua/2024/02/20/rishennya-100-145-vid-20-lyutogo-2024-roku/.

Проте з цим позовом прокурор звернувся 14.03.2025.

При цьому посилання позивача на те, що підстави для звернення з цим позовом до суду виникли після отримання позивачем інформації та матеріалів 16.12.2024, суд вважає необгрунтованими, оскільки вказане не припиняє (не перериває) строків, встановлених законодавцем щодо звернення із позовом до суду, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ці дати не пов`язуються з початком перебігу строку звернення до суду у випадку, коли законом встановлений строк для вчинення особою активних дій.

З огляду на викладене, суд зазначає, що вказана позовна заява подана з пропуском строку звернення до суду.

Частиною шостою статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду, в якому зазначити причини пропуску строку та надати відповідні докази на підтвердження даного факту.

Згідно з частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам положень статті 161 КАС України і позивачу належить усунути зазначені недоліки.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

Позовну заяву Керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави до Вишгородської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати позивачу 10 - денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення йому копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати особі, яка звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Діска А.Б.