Рішення № 126480485, 09.04.2025, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 квітня 2025 року м. Ужгород№ 260/109/25 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «ТРАНСМАРІН»» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «ТРАНСМАРІН»» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову відділу державного нагляду (контролю) в Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 28 листопада 2024 року № ПІП 091396.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що всі належні документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, що передбачені у статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», водієм транспортного засобу перевіряючим особам надавались. Одним із доказів вчинення порушень під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) є, зокрема, відеозапис процесу перевірки. Проте такий доказ відповідач не може надати через його відсутність.

12 лютого 2025 року до Закарпатського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив з мотивів безпідставності такого. Так, зазначив, що за наслідками проведеної посадовою особою відповідача перевірки документів, наявних у водія перевізника, було виявлено відсутність дозволу Республіки Болгарія, територією якої із відповідними зупинками згідно з маршрутом мав рухатися автобус при здійсненні міжнародних перевезень пасажирів. Обов`язковість такого документа передбачена вимогами ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт». При цьому водій відмовився підписати акт перевірки та не залишив жодних зауважень щодо його змісту. Стверджує, що факт існування порушення зафіксоване засобами відеозйомки.

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 01 жовтня 2024 року посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті на підставі направлення на рейдову перевірку №000040 від 26.09.2024 та щотижневого графіка проведення рейдових перевірок від 26.09.2024 №40/В/2024 було проведено перевірку транспортного засобу марки VAN HOOL, номерний знак НОМЕР_1 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «ТРАНСМАРІН»» (далі ТОВ «Транспортна компанія «ТРАНСМАРІН»»), водій ОСОБА_1 .

За результатами такої перевірки складено акт №089042 від 01.10.2024. Як вбачається з такого акту під час перевірки виявлено відсутність дозволу країни Болгарія, територією якої здійснюється перевезення пасажирів, чим порушено вимоги ст. 53 та абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Водій від надання пояснень та підпису акту перевірки відмовився, про що зроблено відмітку в акті №089042 від 01.10.2024.

27 листопада 2024 року представник ТОВ «Транспортна компанія «ТРАНСМАРІН»» направив до Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області (далі Відділ державного нагляду), на розгляді якого перебувала справа про допущене порушення законодавства про автомобільний транспорт пояснення №27/11 від 25.11.2024, в яких звернуто увагу на допущених посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області порушеннях процесу фіксації перевірки, оскільки з наявного відеозапису неможливо встановити процес зупинки автобусу, вимоги, які були висунуті водію, а також надані водієм документи.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 28 листопада 2024 року В.о. начальника Відділу державного нагляду прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ091396, якою до ТОВ «Транспортна компанія «ТРАНСМАРІН»» було застосовано відповідальність, передбачену абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у вигляді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34000,00 грн.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, ТОВ «Транспортна компанія «ТРАНСМАРІН»» звернулося з даним адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Основні засади організації та діяльності автомобільного транспорту, в тому числі щодо діяльності автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів, та його відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт регулюються нормами Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (далі Закон).

Частинами 14, 17, 18 ст. 6 Закону №2344 передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 затверджено Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (далі Порядок) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Так, п. 2 Порядку передбачено, що рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно п. 4 Порядку рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Відповідно до п. 15 Порядку, під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється, в тому числі, додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону.

У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (п. 21 Порядку).

Судом встановлено, що за результатами проведеної рейдової перевірки належного ТОВ «Транспортна компанія «ТРАНСМАРІН»» транспортного засобу встановлено допущення водієм порушення вимог ст. 53 Закону, а саме: відсутність дозволу країни Болгарія, територією якої здійснюється перевезення пасажирів. Так, 01 жовтня 2024 року транспортний засіб автобус VAN HOOL, номерний знак НОМЕР_1 , що належить ТОВ «Транспортна компанія «ТРАНСМАРІН»», водій ОСОБА_1 , здійснював регулярне міжнародне перевезення пасажирів по маршруту м. Київ (Україна) м. Анталія (Туреччина).

Організація міжнародних перевезень пасажирів і вантажів регламентована нормами ст. 53 Закону.

Згідно абз. 3 зазначеної статті Закону при виконанні міжнародних перевезень пасажирів резиденти України повинні мати, серед іншого, дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення.

Нормами ст. 60 Закону передбачена відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Так, згідно абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 01 липня 2020 року у справі №К/9901/22356/18 зазначив, що діюче законодавство чітко визначає підстави для відповідальності автомобільного перевізника, як то порушення законодавства про автомобільний транспорт. Отже, відсутність у водія на момент проведення перевірки передбачених документів становить склад господарського правопорушення, за яке до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф.

Як вбачається з наданих на вимогу суду матеріалів справи про допущене порушення законодавства про автомобільний транспорт, водій для перевірки надав посадовій особі Державної служби України з безпеки на транспорті дозволи України АІ №008869 від 06.04.2023 на міжнародні регулярні перевезення між Україною, Республікою Болгарією та Турецькою Республікою, Румунії RO №24.0886 та Республіки Туреччина TR №202320161. Поряд з цим водій не надав для перевірки дозвіл Республіки Болгарія, територією якої згідно з затвердженим маршрутом руху, буде прямувати транспортний засіб, що здійснював дане міжнародне пасажирське перевезення. Вказане є порушенням ст. 53 Закону

Представник позивача у поданій позовній заяви проти скоєння порушення заперечує та стверджує, що водій транспортного засобу надав посадовій особі відповідача всі передбачені документи. При цьому звертає увагу суду на те, що належним доказом вчинення порушення під час проведення рейдової перевірки є, зокрема, відеозапис процесу перевірки.

П. 16 Порядку передбачено, що під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) можливе, в тому числі, використання засобів фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі.

Так, факт вчинення такого порушення зафіксовано матеріалами відеозйомки, копія якої подана представником відповідача через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд». Окрім того, вказана обставина зафіксована в акті перевірки №089042 від 01.10.2024.

Водій від надання своїх пояснень щодо причин такого порушення відмовився, про що зроблено запис в акті перевірки.

Дослідивши наданий представником відповідача відеозапис фіксації процесу перевірки за допомогою програмного забезпечення Hikvision VSPlayer (що використовується для відтворення потокового відео з реєстраторів), суд встановив, що посадова особа Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області в присутності водія ОСОБА_1 зауважила про ненадання для перевірки дозволу Республіки Болгарія, що водієм заперечено не було. Окрім того, посадова особа відповідача надала водію для ознайомлення складений акт перевірки, де зафіксовано скоєне правопорушення, однак останній від підпису такого акту чи надання своїх пояснень відмовився, посилаючись на наявне в нього право.

Доказами в адміністративному судочинстві в розумінні ч. 1 ст. 72 КАС України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються, серед іншого, письмовими, речовими і електронними доказами (п. 1 ч. 2 ст. 72 КАС України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 73 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Так, на думку суду, надані відповідачем докази є належними та достатніми для встановлення факту виявленого під час перевірки 01 жовтня 2024 року порушення водієм позивача ст. 53 Закону. Окрім того, такі спростовують обґрунтування протиправності оскарженої постанови, заявлені в позовній заяві. Будь-яких інших доказів наявності підстав для визнання оскарженої постанови протиправною позивач не надає, а судом таких не встановлено.

Відповідно до п. 25 Порядку, справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (п. 27 Порядку).

З огляду на вищенаведені законодавчі норми та встановлені обставини справи суд вважає, що відповідач при прийнятті оскарженого рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «ТРАНСМАРІН»» (місцезнаходження: вул. Латорична, буд. 1/4, с-ще Кольчино, Мукачівський район, Закарпатська область, 89636, код ЄДРПОУ 39493791) до Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: вул. Антоновича, буд. 51, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарг всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяР.О. Ващилін