Рішення № 126478196, 08.04.2025, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 квітня 2025 р. Справа № 120/8376/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фрукти 2016" до головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські фрукти 2016" звернулося до суду з адміністративним позовом до головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення.

Позовні вимоги обґрунтовано прийняттям відповідачем протиправного податкового повідомлення-рішення, яким до товариства застосовано штрафні санкції за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Серед іншого позивач зауважує, що перебіг строку розрахунків та нарахування пені зупиняється у зв`язку із виникненням форс-мажорних обставин. Окрім того, представник вказує, що норма п. 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, відповідно до якої зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи, поширює свою дію на правовідносини, які виникають із Закону України "Про валютні операції".

Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву, у якому заперечив проти задоволення позову. Зокрема, зауважує, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, а неможливість виконання зобов`язання у зв`язку із військовою агресією повинна бути доведена для конкретного випадку. Також заважує, що регулювання правових засад здійснення валютних операцій регламентовано спеціальним законодавством.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд встановив такі обставини справи.

Відповідно до п.п. 19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19-1, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82, п. 69.2 ст. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, на підставі наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 16.04.2024 року № 1930к, винесеного у зв`язку з повідомленням Національного банку України щодо порушення законодавчо встановленого строку розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Українські фрукти 2016" з питань здійснення контрою за встановленими законом строками проведення розрахунків та дотримання вимог валютного законодавства при проведенні розрахунків по контракту № 011221 від 01.12.2021 року за період з 01.12.2021 року по 31.03.2024 року та по контракту № 091122 від 09.11.2022 року за період з 09.11.2022 року по 31.03.2024 року.

За результатами перевірки складено акт № 17437/02-32-07-06/40318024 від 30.04.2024 року, відповідно до висновків якого встановлено, що позивачем допущено порушення:

- вимог ч. 2 ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції", п. 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 року № 5, у результаті чого допущено порушення встановлених законів строків проведення розрахунків по контракту № 011221 від 01.12.2021 року, укладеному із нерезидентом S OIL COMMODITIES FZC, Об`єднані Арабські Емірати, за операцією, здійсненою 04.02.2022 року на суму 14514,80 дол.США за період з 04.02.2023 року по 09.02.2023 року;

- вимог ч. 2 ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції", п. 14-2 розділу ІІ Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 року № 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану", у результаті чого допущено порушення встановлених законів строків проведення розрахунків по контракту № 091122 від 01.12.2021 року, укладеному із нерезидентом YT INVEST COMPANY s.r.o., Республіка Словаччина, за операцією, здійсненою 25.12.2022 року на суму 11289,60 дол.США за період з 23.06.2023 року по 14.07.2023 року.

На підставі вказаних висновків контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми "С" № 0179080706 від 17.05.2024 року, яким на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України і п. 5 ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" до товариства за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності застосовано штрафні санкції на суму 36801,91 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд керується таким.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон України від 21.06.2018 року № 2473-VIII "Про валюту та валютні операції" (далі - Закон № 2473-VIII).

Відповідно частини другої статті 5 Закону № 2473-VIII усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків за: 1) операціями зі здійснення іноземних інвестицій та повернення іноземному інвестору прибутків, доходів (у тому числі дивідендів) та інших коштів, одержаних на законних підставах у результаті здійснення іноземних інвестицій; 2) операціями банків з надання банківських та інших фінансових послуг на підставі банківської ліцензії; 3) операціями з надання фінансових послуг, визначених пунктами 1-5 частини другої та частиною третьою статті 9 цього Закону, що надаються небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв`язку, які мають ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій; 4) операціями з розміщення, виплати грошового доходу та погашення облігацій, казначейських зобов`язань України, номінованих в іноземній валюті, якщо це передбачено проспектом цінних паперів (умовами їх розміщення); 5) операціями з купівлі-продажу державних цінних паперів, номінованих в іноземній валюті, якщо ініціатором або отримувачем за такою валютною операцією є банк; 6) іншими операціями, визначеними Митним кодексом України та (або) нормативно-правовими актами Національного банку України.

Розрахунки за операціями, визначеними цією частиною, можуть проводитися в іноземній валюті, у гривні, а також у банківських металах.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання (частина друга статті 13 Закону № 2473-VIII).

Вказана норма імперативно встановлює, що розрахунки за операціями резидентів з експорту товарів проводяться шляхом зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України у визначені строки.

Інших форм розрахунків за експортними операціями норми Закону №2473-VIII не передбачають.

Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 року № 5, встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів (пункт 21).

Відповідно до пункту 14-2 Постанови Національного банку України "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" від 24 лютого 2022 року №18 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів і застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022 року.

Відповідно до пункту 14-3 Постанови НБУ № 18, граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 14-2 цієї постанови:

1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;

2) застосовуються з урахуванням установлених НБУ за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону № 2473 винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.

Пунктом 14-4 Постанови № 18 визначено, що розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до матеріалів справи за період дії контракту № 011221 від 01.12.2021 року, укладеного з нерезидентом S OIL COMMODITIES FZC, позивач відвантажив на користь нерезидента товар на суму 59625,80 дол.США, валютну виручку отримано в суму 59636 дол.США.

На виконання умов контракту 04.02.2022 року було відвантажено нерезидентові товар на суму 14515,20 дол.США.

Відповідно до норма валютного законодавства граничний строк надходження валютної виручки за цієї операцією 03.02.2023 року.

Водночас вказана сума простроченої дебіторської заборгованості частково надійшла на рахунок товариства 23.01.2023 року та була повністю погашена 09.02.2023 року.

Окрім того, за період дії контракту № 091122 від 09.11.2022 року, укладеного з YT INVEST COMPANY s.r.o., позивачем відвантажено на користь нерезидента товар на суму 35840,73 дол.США, валютну виручку отримано в сумі 358400,73 дол.США.

Так, на виконання умов контракту, позивачем 22.12.2022 року відвантажено на користь нерезидента то на суму 11289,60 дол.США.

З урахуванням правових приписів, остаточний строк надходження валютної виручки за вказаною операцією - 22.06.2023 року.

Разом з тим, вказана сума зарахована на рахунок позивача 14.07.2023 року.

У свою чергу, позивач, мотивуючи порушення встановлених строків, посилається на наявність форс-мажорних обставин.

З цього приводу, суд зауважує таке.

Відповідно до положень частини шостої статті 13 Закону № 2473-VIII у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Отже, введення воєнного стану в Україні не можна розцінювати як форс-мажорну обставину для неперерахування контрагентом на рахунки позивача коштів за поставлений товар в межах зовнішньоекономічних контрактів.

Доказів у вигляді відповідної довідки уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного контракту або третьої країни, які б підтверджували виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин, що зумовили неможливість виконання своїх обов`язків за контрактами матеріали справи не містять.

Відповідно до вимог ст.14-1 Закону України № 671/97-ВР від 02.12.1997року "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Із урахуванням викладеного, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка покликається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку.

Обмежувальні/забороняючі заходи, військова агресія російської федерації проти України, введення воєнного стану підпадають під визначення форс-мажорних обставин.

Торгово-промислова палата /ТПП/ України ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та з метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП з метою підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України розміщено 28.02.2022року загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Згідно листа № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року ТПП України на підставі ст.ст.14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Разом з тим, як встановлено з матеріалів справи, позивач не отримував сертифікату про підтвердження форс-мажорних обставин.

Більше того, усталеною є практика Верховного Суду, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру. У разі їх виникнення сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку (постанови Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 25.01.2022 у справі №904/3886/21, від 18.01.2024 у справі № 914/2994/22).

Відтак, саме лише посилання позивача на військовий стан не може бути розцінено судом як наявність форс-мажорних обставин.

Щодо посилань позивача на п. 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, суд зауважує таке.

Дійсно, Законом України № 2118-IX від 03.03.2022 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану" підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктом 69.

Відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Проте, як вже було зазначено вище, питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно Законом № 2473-VIII.

Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону. У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону (стаття 3 Закону № 2473-VIII).

Відповідних змін до Закону № 2473-VIII в частині зупинення перебігу строків не вносилось.

Не зупинялись відповідні строки і нормативними документами Національного банку України, який відповідно до частини першої статті 13 Закону № 2473-VIII встановлює граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Навпаки, пунктом 14-2 Постанови Національного банку України від 24.02.2022 № 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів здійснених з 05 квітня 2022 року зменшено з 365 днів до 90 календарних днів. В подальшому граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів здійснених з 05 квітня 2022 року згідно Постанови Національного банку України від 07.06.2022 № 113 становили 120 днів, а згідно Постанови Національного банку України від 07.07.2022 № 142 - 180 днів.

У цьому контексті необхідно також зауважити, що вказані акти Національного банку України (постанови), якими визначено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, мають силу закону.

Вказане є "делегованою правотворчістю", коли підзаконний акт стає на один щабель із законом, оскільки його видано з дозволу й прямої вказівки Закону та він регулює спеціальну сферу відносин, не підмінюючи закон. Зокрема частиною першої статті 13 № 2473-VIII встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Суд зауважує, що з огляду на специфічність спірних правовідносин (строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів), які врегульовано окремим спеціальним нормативно - правовим актом - Законом № 2473-VIII та врегульовують конкретну визначену його предметом групу правовідносин, відмінну від податкових правовідносин, положення підпункту 69.9 пункту 69 підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, яким зупинено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не розповсюджуються на строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Підпунктом 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Тобто нормами вказаного пункту визначено певні особливості справляння податків і зборів на певний період часу - на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Суд вважає, що така норма може бути застосована до строків, визначених як податковим так і іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, але виключно у податковій сфері, тобто у сфері справляння податків і зборів).

Однак, як вже було зазначено Закон № 2473-VIII є спеціальним законом, який регулює, не сферу справляння податків і зборів, а сферу здійснення валютних операцій, валютного контролю та валютного нагляду, отже питання строків та відповідальності за їх порушення врегульовано саме зазначеним Законом, зміна положень якого здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

При цьому якщо положення інших законів суперечать положенням Закону № 2473-VIII, застосовуються положення саме Закону № 2473-VIII.

Тобто про зупинення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів мали бути внесені відповідні зміни до Закону № 2473-VIII, чого законодавцем зроблено не було.

Отже, підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України та Закон № 2473-VIII, зокрема стаття 13, не є конкуруючими нормами.

Подібні правові висновки відображені у постановах Верховного Суду від 23.07.2024 року № 240/25642/22, від 27.02.2025 року у справі № 520/2941/24.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд приходить до висновку, що податковий орган правомірно нарахував позивачу пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, виконано та доведено правомірність та законність його дій, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

У силу приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фрукти 2016" (вул. Львівське шосе, буд. 2, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 40318024) до головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 44069150) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяАльчук Максим Петрович