Постанова № 126469227, 09.04.2025, Яремчанський міський суд

Справа № 354/2190/24

Провадження № 3/354/46/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2025 року м.Яремче

Суддя Яремчанського міського суду Івано-Франківської області Єрмак Н.В., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №1 ( м. Яремче) Надвірнянського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

встановив:

ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння за наступних обставин:

21.10.2024 року о 22.00 год. в с. Татарів по вул. Незалежності водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки Volkswagen номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Водій відмовився пройти тест на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

До суду від захисника ОСОБА_1 - адвоката Гайтанюк М.М. подано клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, в обґрунтування якого зазначає, що в матеріалах справи відсутні доказі причини зупинки, поліцейські безпідставно зупинили транспортний засіб, не забезпечене право на правову допомогу перед проходженням огляду та під час складання протоколу, протокол складено без відеофіксації, копія протоколу не вручена, в протоколі відсутні пояснення ОСОБА_1 , направлення на огляд. Наявні докази не є достатніми, зокрема диск з відеозаписом не підписаний цифровим підписом, матеріали не містять доказів відсторонення від керування. Вказане клопотання адвокат підтримала в судовому засіданні.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність водія за відмову від проходження огляду на стан будь-якого сп`яніння.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку огляд у відповідності до п. 2.5 ПДР України кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Заперечення сторони захисту судом не приймаються, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи та спростовуються наявними доказами.

Відповідно до вимогст. 256 КУпАПпротокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

З протоколу вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від його підписання, про що зроблено запис у відповідній графі.

В матеріалах провадження наявне клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. Зі змісту вищевказаного клопотання вбачається, що ОСОБА_1 повністю розуміє суть пред`явленого обвинувачення

Відсутність в матеріалах справи другого примірника протоколу дає підстави вважати про отримання його ОСОБА_1 .

Також, сторона захисту посилається на те, що працівником поліції йому не було вручено направлення на огляд, що є підставою для визнання порушення процедури оформлення матеріалів справи працівником поліції. Такі доводи суд визнає безпідставними та наголошує, що вручення направлення на огляд водія до медичного закладу не передбачено відповідною Інструкцією та вимогами КУпАП, направлення вручається лікарю медичної установи для проведення огляду водія на визначення стану сп`яніння.

Крім того, наявність вручення чи не вручення водію направлення на огляд водія до медичного закладу не є підставою для визнання порушень проведення огляду на визначення стану сп`яніння водія неправомірним та скасування судового рішення, оскільки такі дії не спростовують вини чи недоведеність вини водія у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Також не є слушним посилання сторони захисту на відсутність доказів причин зупинки ОСОБА_1 тому, що правомірність дій працівників поліції щодо зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , не підлягають встановленню в даному провадженні, оскільки предметом доказування в межах даної справи є саме фактичні дані щодо відмови особи від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

З відеозапису вбачається, що працівником поліції ОСОБА_1 було повідомлено про причини зупинки, будь-яких заперечень з приводу неправомірності зупинки останній не висловлював.

Крім того, слід зазначити, що право на захист виникає не в момент зупинення водія, а з моменту складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, оскільки в справі про притягнення до адміністративної відповідальності рішення приймає суд, а не працівники поліції. Дане право було реалізоване ОСОБА_1 , про що свідчить залучення адвоката, який представляє його інтереси в суді. Тому суд вважає, що у даному випадку не порушено право ОСОБА_1 на правову допомогу.

Суд звертає увагу на те, що правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП є закінченим з моменту відмови водія пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, у зв`язку з чим щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Твердження сторони захисту про те, що долучені відеозаписи є недопустимим доказом через відсутність цифрового підпису не є слушним, оскільки розгляд даної справи здійснюється на підставі законодавства КУпАП, вимоги якого не передбачають наявності цифрового підпису на відеодоказах у справі, в даному випадку на відеозаписах з нагрудних камер працівників поліції.

Пункт 1.3 ПДР України зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР України, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Суд вважає, що доводи заперечень сторони захисту мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення, а будь-яких інших доказів щодо відсутності вини останнього у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення суду не надано.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Суд також зазначає, що у рішенні по справі "О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів і таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення від 21.10.2024року серія ЕПР1№155878 за ч.1 ст.130 КУпАП, актом огляду, направленням, рапортом.

Суд вважає, що своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Таким чином, суд вважає, що в матеріалах справи достатньо доказів, які підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Суд звертає увагу на те, що санкцією частини 1 статті 130 КУпАП передбачено єдиний та безальтернативний вид стягнення, а саме призначення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян з обов`язковим позбавленням правопорушника права керування транспортними засобами строком на один рік.

З метою виховання останнього і запобіганню вчинення нових правопорушень, слід накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ч.1 ст.40-1 КУпАП із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст.40-1, ч. 1 ст.130 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір» суд,-

постановив:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 ( сімнадцять тисяч ) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Судовий збір сплачується за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 банк отримувача: Казначейство України(ЕАП) рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001код класифікації доходів бюджету:22030106.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її постановлення до Івано-Франківського апеляційного суду через Яремчанський міський суд Івано-Франківської області.

Суддя: Наталія ЄРМАК