Ухвала суду № 126468887, 08.04.2025, Житомирський районний суд Житомирської області

справа 278/1627/25

У Х В А Л А

08 квітня 2025 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Віктор Мокрецький, розглянувши заяву заступника керівника Житомирської окружної прокуратури Георгія Кравцова в інтересах держави в особі Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області до ОСОБА_1 про повернення земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельної ділянки в ДЗК,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із зазначеною заявою, оглянувши яку приходжу до висновку, що підстав для відкриття провадження у справі на даний час немає, а заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Так, у вищевказаній позовній заяві заступник керівника Житомирської окружної прокуратури просить суд вирішити питання стосовно: зобов`язання ОСОБА_1 повернути Тетерівській об`єднаній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області в особі Тетерівської сільської ради Житомирського району земельну ділянку з кадастровим номером 1822082200:01:000:0668; скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1822082200:01:000:0668.

Згідно із положеннями ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, при зверненні до суду заступником керівника Житомирської окружної прокуратури до матеріалів справи долучено копію платіжної інструкції № 694 від 02 квітня 2025 року із якої вбачається, що при зверненні до суду із цим позовом прокурором сплачений судовий збір в сумі 6 056 грн.

Водночас, суд звертає увагу сторони позивача на те, що відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року в справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.

Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Із матеріаліав справи убачається та судом установлено, що предметом розгляду цієї справи, зокрема, є вирішення питання щодо повернення земельної ділянки у власність територіальної громади, в межах якої така ділянка знаходиться.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зроблено висновок, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці

У постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року в цивільній справі № 372/1080/19 виснувано, що тягар доказування вартості майна несе позивач. Крім того, у зазначеній постанові, Верховний Суд також звернув увагу на те, що належними тадопустимими доказами,які підтверджуютьціну позовуу майновихвимогах провитребування земельноїділянки можутьбути,зокрема:договори купівлі-продажуцього майна,відомості пройого залишковубалансову вартість,звіт прооцінку майна,витяг зреєстру праввласності нанерухоме майно, що підтверджують дійсну вартість такого майна безпосередньо на час звернення до суду з відповідними позовними вимогами.

Аналогічні позиції висвітлено також і у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 згідно з якою, вирішуючи питання про грошові стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, суди мають виходити з того, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсноювартістю розумієтьсягрошова сума,за якумайно можебути проданов даномунаселеному пунктічи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.

Разом із тим, у постанові Верховного Суду від 05 листопада 2024 року в цивільній справі № 278/2607/24 виснувано, що позовна вимога прокурора про повернення земельної ділянки у комунальну власність об`єднаної територіальної громади є майновою вимогою.

За таких обставин, суд доходить висновку, що прокурором у межах цього провадження заявлено одну вимогу майнового характеру (зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку у власність територіальної громади) та одну вимогу немайнового характеру (скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації такої земельної ділянки).

За правилами п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Нормою п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Як зазначалося вище, судом установлено, що одна із позовних вимог прокурора є вимогою майнового характеру, а тому така вимога підлягає грошовій оцінці.

Водночас, ані із самої позовної заяви, ані із письмових доказів, долучених до неї, встановити вартість такого об`єкту нерухомого майна неможливо.

Абзацом першим статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Стаття 5 вище вказаного закону визначає, що суб`єктами оціночної діяльності є: суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі. Права, обов`язки та відповідальність суб`єктів оціночної діяльності встановлюються цим та іншими законами.

Згідно абзацу 9 частини 2 статті 7 Закону України " Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов`язковим за рішенням суду.

Отже, заступнику керівника Житомирської окружної прокуратури слід надати суду актуальну інформацію щодо вартості земельної ділянки, яку заявник бажає повернути у комунальну власність Тетерівської територіальної громади, станом на момент звернення останнього до суду із цією позовною заявою, зазначити ціну позову та привести у відповідність із ціною позову оплату судового збору. Крім того, виправлений примірник позовної заяви слід надати суду відповідно до кількості учасників справи.

Окремо суд звертає увагу позивача на те, що він не обмежений у можливості подання до суду звіту про оцінку майна або будь-якого іншого докумену, що підтверджує дійсну вартість такого майна безпосередньо на час звернення до суду.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб із 1 січня 2025 року установлено на рівні 3 028 грн.

Платiжнi реквізити для перерахування (доплати) судового збору:

Отримувач коштів ГУК у Жит.обл/Житомир.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA158999980313151206000006196

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський районний суд Житомирської області (назва суду, де розглядається справа).

Недотримання позивачем зазначених положень при зверненні з позовною заявою у справі перешкоджає вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 1 ст. 185 ЦПК України, --

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву залишити без руху з наданням п`ятиденного строку для усунення недоліків зазначених в даному рішенні з дня отримання його копії.

Роз`яснити заявнику, що у випадку неусунення зазначених недоліків заява вважається неподаною та повертається авторові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Віктор Мокрецький