Ухвала суду № 126464006, 04.03.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/8644/25-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Мотивуючи означене клопотання слідчий вказує, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000002305, відомості про яке внесено Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.12.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 321-1, ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Так, 21.02.2025 ОСОБА_5 в порядку і з підстав, визначених ст.ст. 276-278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України.

ОСОБА_5 відповідно до ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні нетяжких злочинів, за які Законом передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна.

При цьому у процесуальній поведінці підозрюваної наявні ризики, передбачені п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_5 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що у повному обсязі підтверджується наступними доводами.

1. Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового слідства та/або суду.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень суспільна небезпека яких, зумовлюється створенням загрози національній безпеці України, державному суверенітету, територіальній цілісності, конституційного ладу та іншим національним інтересам України.

Із 24 лютого 2022 року триває повномасштабна збройна агресія Російської Федерації проти України, яка призвела до численних людських жертв як серед військовослужбовців та правоохоронців, так і серед цивільного населення, окупації Автономної Республіки Крим і частини Донецької та Луганської областей, значних економічних втрат для нашої країни.

У той же час, ОСОБА_5 , будучи громадянкою України, після початку повномасштабного вторгнення продовжила вчиняти дії, які сприяли провадженню ОСОБА_7 та ОСОБА_8 господарської діяльності із представниками держави-агресора, якими із отриманих доходів сплачуються податки та збори до федерального та місцевого бюджетів російської федерації, що дозволяє продовжувати здійснення агресивних дій в умовах збройного конфлікту проти України.

Крім того, ОСОБА_5 не є військовозобов`язаною та відповідно на підлягає призову за мобілізацією до лав ЗСУ у порядку визначеному ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» та ЗУ «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку». Враховуючи вказаний факт, на останню не поширюються обмеження щодо виїзду з території України у період воєнного стану, визначені положеннями Постанови Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», а тому вона може вільно перетинати державний кордон України, що, зокрема, підтверджується її систематичними виїздами до Республіки Молдова.

Таким чином, ОСОБА_5 , усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, під його тяжкістю, може переховуватися від слідства та суду, залишивши межі України або підконтрольної їй території, скориставшись, у тому числі, зв`язками, які дозволяли їй приймати участь у незаконному здійсненні ввезення до України лікарські засоби із російської федерації.

2. Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

ОСОБА_5 може повідомити іншим особам про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі їй в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб.

Крім того, ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для неї неправдиві показання, відмовляючись одержувати процесуальні документи, систематично ухиляючись від явки до слідчого та прокурора для виконання процесуальних дій у кримінальному провадженні, завершення досудового розслідування в якому має бути здійснене у розумні строки.

3. Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

Зібраними в ході досудового розслідування відомостями встановлено, що після 25.07.2024, коли у аптечних закладах «Ел`Фарм» слідчим було проведено обшуки у зазначеному кримінальному провадженні, остання і надалі продовжила ведення своєї протиправної діяльності, що зокрема встановлено у ході проведення журналістського розслідування «Радіо Свобода».

Крім того, ОСОБА_5 , будучи обвинуваченою у кримінальному провадженні №12014020010008941 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 4 ст. 190 КК України, на шлях виправлення не стала і надалі продовжила вчинення кримінальних правопорушень, що доводить обґрунтовність твердження про існування вищевказаного ризику.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною Радою України, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції РНБО, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.

У подальшому, воєнний стан постійно та безперервно продовжувався відповідними Указами Президента України і прийнятими Верховною Радою України законами, та діє до цього часу.

Так, згідно положень ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 4 ст.111-1 КК України за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, а також наявність наведених вище ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Положеннями ч. 6 ст. 176 КПК України визначено, що під час дії воєнного стану до підозрюваних у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, застосовується лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Враховуючи вказаний факт, застосування більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, у даному випадку не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_5 .

У судовому засіданні прокурор просив застосувати відносно підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, вказавши на те, що клопотання не містить виклад обставин, які б свідчили про наявність ризиків визначених ст. 177 КПК України, просить відмовити в задоволенні клопотання.

Підозрюваний у кримінальному проваджені у судовому засіданні підтримав позицію захисника.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, його захисника, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, але не доведе обставин щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначено у клопотанні.

Основні доводи внесеного стороною кримінального провадження клопотання зводяться до наявності кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , а наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до вимог п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, при вирішені питання, чи було особу «обвинувачену в кримінальному правопорушенні» для цілей статті 6 Конвенції, необхідно виходити з таких трьох критеріїв: категорія даного провадження згідно з національним законодавством; суттєві характерні риси цього провадження; вид та суворість міри покарання, яке може бути призначено заявникові. [«O. v. Norway», n. 33926].

«Законність» тримання під вартою з погляду національного закону не завжди є вирішальним чинником. Європейський суд з прав людини зазначає, що тримання під вартою протягом зазначеного періоду має відповідати меті пункту 1 статті 5 Конвенції, яка забороняє безпідставне позбавлення свободи. [«Гаважук проти України», п. 63654]; [«Мурукін проти України», п. 34]; [«Буряга проти України», п. 54655]; [«Фельдман проти України», п. 68656].

Тримання під вартою у відповідності до пункту 1(с) статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Взяття заявника під варту має бути конче необхідним для забезпечення його присутності в суді, але водночас інші, менш суворі заходи можуть бути достатніми для досягнення цієї мети. (Рішення : «Ladent v. Poland», n. 55660; «Ambruszkiewicz v. Poland», n.n. 29-33661; «Хайредінов проти України», n. 28).

Затримання особи є настільки серйозним запобіжним заходом, що воно є виправданим, лише якщо інші, менш суворі, заходи були розглянуті та визнанні недостатніми для забезпечення захисту індивідуальних або суспільних інтересів, які можуть вимагати затримання відповідної особи. (Рішення : «X. v. Finland», n. 151).

ЄСПЛ визнав, що абстрактна можливість перешкоджання кримінальному провадженню є недостатньою для обґрунтування обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Виходячи із правової позиції ЄСПЛ при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд у кожному випадку повинен принципово та критично ставитися до доводів прокурора, якими він обґрунтовує необхідність застосування саме цього запобіжного заходу, об`єктивно оцінюючи її переконливість. При цьому прокурор повинен довести, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам передбачених ст. 177 КПК України.

В ході розгляду клопотання слідчим суддею було встановлено, що виключних обставин для тримання підозрюваної ОСОБА_5 під вартою немає, оскільки даних, які б свідчили про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів у клопотанні слідчого не вказано та в судовому засіданні не доведено.

Враховуючи позицію прокурора у судовому засіданні, а також зважаючи на те, що підозрювана надає викривальні покази, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати до підозрюваного запобіжний захід, передбачений ст. 181 КПК України, у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання в період доби з 23-30 год. по 05-30 год. наступної доби за адресою: АДРЕСА_1 , який є співмірний з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю злочину та його наслідками. При цьому, такий режим може перериватись необхідністю отримання медичної допомоги та прослідування до укриття цивільного захисту.

Також, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 205, 206, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.

Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період доби з 23-30 год. по 05-30 год. наступної доби за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту, строком до 21.04.2025 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків.

Покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, наступні обов`язки:

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді та покладених судом обов`язків в межах строків досудового розслідування у кримінальному провадженні до 21.04.2025 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1