Рішення № 126455546, 04.04.2025, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/1361/25

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2025 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Романюка В.Ф.,

за участю:

секретаря судового засідання Салика С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву представника позивача Нероди А.І. про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Акціонерного товариства «Ідея Банк» (адреса: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, код ЄДРПОУ: 19390819), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, на момент вчинення виконавчого напису, ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_3 ), Святошинський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (адреса: 03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, код ЄДРПОУ: 34999049) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в:

28 березня 2025 року представник заявника Нерода А.І. звернулася до суду із заявою, в якій просить суд: ухвалити додаткове рішення у справі №461/1361/25 за позовом ОСОБА_1 доАкціонерного товариства«Ідея Банк»,треті особи:приватний нотаріусКиївського міськогонотаріального округу,на моментвчинення виконавчогонапису, ОСОБА_2 ,Святошинський відділдержавної виконавчоїслужби ум.Києві Центральногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Київ)про визнаннявиконавчого написунотаріуса таким,що непідлягає виконанню про стягнення з АТ «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 судових витрат, а саме судових витрат у розмірі 11453,36 грн.

Відповідно до положеньст. 270 ЦПК Українисуд не вбачає необхідності для виклику сторін в судове засідання, оскільки справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження.

Копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятоюстатті 272 ЦПК України.

Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини і не може автоматично вважатися порушенням п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Оскільки, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, дійшов наступного висновку.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 26 березня 2025 року позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, на момент вчинення виконавчого напису, ОСОБА_2 , Святошинський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задоволено.

Визнано виконавчий напис №2808, виданий 16.07.2021 року, який вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість в розмірі 97677,37 гривень. за кредитним договором №Z62.00605.005100378від 03.04.2019 року, таким, що не підлягає виконанню.

Однак, під час судового засідання судом не вирішено питання про судові витрати, які позивач поніс при розгляді справи і які складаються із оплати судового збору за позовну заяву та за забезпечення позову, витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач в обґрунтування розміру витрат на професійну правничу допомогу надав: ордер на надання правничої (правової) допомоги, договір про надання правової (правничої) допомоги № 302 від 24.12.2024 року, детальний опис виконаних робіт, розрахункову квитанцію від 26.12.2024 року на оплату виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) в сумі 5000 грн. та квитанцію від 05.03.2025 року на оплату виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) в сумі 5000 грн.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача просить відмовити в задоволенні вимоги про стягнення судових витрат на правничу допомогу, оскільки розмір витрат не є повною мірою обґрунтованим та не відповідає критерію розумності.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно вимог ст. 59Конституції Україникожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно дост.15ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

За приписами п. 12 ч. 3 ст.2 ЦПК Україниоднією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно достатті 1Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно ч. 1, 3 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1)на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно положеньстатті 137 ЦПК Українидля цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витратна правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №10 від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 року по справі №462/9002/14-ц (провадження №61-9880св18), прийшов до наступних висновків: «свобода договору не є абсолютною, вона обмежується законом і суттю договірних правовідносин, якою за договором про надання юридичних послуг у формі представництва у суді є забезпечення балансу приватних і публічних інтересів - права особи на кваліфіковану юридичну допомогу при розгляді її справи у суді (приватний інтерес) і незалежність та безсторонність судової влади при розгляді цивільних справ (публічний інтерес).

Також, діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Згідно позиції Верховного Суду, яка висвітлена у постанові КЦС ВС від 09.06.2020 року у справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року у справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів, суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

При цьому слід відзначити, що чинний ЦПК встановлює такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Як вбачається із наданих документів пов`язаних із розглядом справи, суд приходить до висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн. не є цілком співмірним із складністю справи; виконаними адвокатом роботами; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Визначаючи розмір витрат, які підлягають стягненню, суд виходить з критеріїв наведених вище, а саме складності справи (справа про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню), часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт (зміст та обсяг поданих суду документів, обсяг робіт наведених у відповідному акті), вимоги немайнового характеру, а також значення справи для кожної сторони. Суд також враховує кількість, обсяг та зміст документів поданих суду сторонами, тривалість провадження у справі з врахуванням процесуальної поведінки сторін, складність та категорію справи.

З урахуванням вищенаведених доводів та мотивів, суд приходить до висновку, що заяву представника заявника ОСОБА_3 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 5000,00 гривень - витрат на правничу допомогу, що суд вважає адекватним розміром, з врахуванням рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, часу витраченого на участь і підготовку до справи, обсягу та обґрунтованості підготовлених та поданих до суду стороною документів, їх значення для спору (справи).

При звернені до суду із позовом позивачем було сплачено судовий збір на загальну суму 1453 грн. 36 коп.

Таким чином,враховуючи повнезадоволення позовнихвимог позивачадо відповідача,з останньогона користь ОСОБА_1 ,слід стягнутисудовий збірв сумі 1453,36 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.133, 137, 141, 247, 260, 270 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

заяву представника позивача Нероди А.І. про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Акціонерного товариства «Ідея Банк» (адреса: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, код ЄДРПОУ: 19390819), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, на момент вчинення виконавчого напису, ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_3 ), Святошинський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (адреса: 03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, код ЄДРПОУ: 34999049) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задоволити частково.

У цивільній справі № 461/1361/25 за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Акціонерного товариства «Ідея Банк» (адреса: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, код ЄДРПОУ: 19390819), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, на момент вчинення виконавчого напису, ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_3 ), Святошинський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (адреса: 03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, код ЄДРПОУ: 34999049) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,ухвалити додаткове рішення.

Стягнути з Акціонерного товариства«Ідея Банк»(ідентифікаційнийкод вЄДРПОУ:19390819,адреса:79008,м.Львів,вул.Валова,11)на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ,адреса місцяреєстрації: АДРЕСА_1 ,адреса длялистування: АДРЕСА_2 ) судові витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства«Ідея Банк»(ідентифікаційнийкод вЄДРПОУ:19390819,адреса:79008,м.Львів,вул.Валова,11)на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ,адреса місцяреєстрації: АДРЕСА_1 ,адреса длялистування: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 1453,36 грн.

В задоволенні решти вимог заяви, - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Романюк В.Ф.