Рішення № 126435306, 07.04.2025, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №945/3010/24

Провадження №2/477/716/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2025 року м. Миколаїв

Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої - судді Саукової А.А.,

із секретарем судового засідання Дорош Я. Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Жовтневого районного суду Миколаївської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

11 лютого 2025 року на адресу Жовтневого районного суду Миколаївської області за підсудністю з Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшла цивільна справа за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, в якому просить стягнути заборгованості за кредитом в сумі 45109,66 грн, судовий збір в розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 13000,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 15.11.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем укладено договір № 2940424. Згідно умов Договору товариство зобов`язалося надати позичальникові грошові кошти у сумі 10600,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору. 26.07.2024 року було укладено договір № 26-07/2024 відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2940424. Відповідно до Додатку № 3 до договору факторингу № 26-07/2024 від 26.07.2024 року клієнт ТОВ «МІЛОАН» відступив факторові ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 2940424 в загальному розмірі 45109,66 грн., з яких: 10070,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 33979,66 - заборгованість по процентам; 1060,00 грн. - заборгованість по комісії.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений відповідно до положень статті 128, 130 ЦПК України, причини неявки в судове засідання не повідомив, відзив не подав.

Ухвалою суду від 31 березня 2025 року постановлено здійснювати розгляд справи в заочному порядку за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини другоїстатті 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом установлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 15.11.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем укладено договір № 2940424.

Згідно умов Договору товариство зобов`язалося надати позичальникові грошові кошти у сумі 10600,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору.

Згідно з п.1.3 Договору кредит надається строком на 30 днів з 15.11.2021 (строк кредитування).

Згідно з п.1.4 Договору дата повернення кредиту 15.12.2021 року.

Згідно з п.1.5.1 Договору Комісія за надання кредиту 1060,00 грн., яка нараховується за ставкою 10.00 % від суми кредиту одноразово.

Згідно з п.1.5.2 Договору проценти за користування кредитом 3975,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно з п.1.6 Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Також, позивачем надано інформацію щодо порядку (процедури), хронологія дій щодо укладення електронного договору, вчинених Товариством та Заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі та поза нею з зазначенням часу та дати таких дій.

Отже, відповідач ОСОБА_1 здійснив дії, спрямовані на укладення кредитного договору, який є предметом позову. В установленому законом порядку вказаний договір недійсним не визнавався і є чинним.

26.07.2024 року було укладено договір № 26-07/2024 відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2940424.

Відповідно до Додатку № 3 до договору факторингу № 26-07/2024 від 26.07.2024 року клієнт ТОВ «МІЛОАН» відступив факторові ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 2940424 в загальному розмірі 45109,66 грн., з яких: 10070,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 33979,66 - заборгованість по процентам; 1060,00 грн. - заборгованість по комісії.

Вирішуючи цивільно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Згідно зі ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ст. 652 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно піддягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно дост.625ЦК України,боржник незвільняється відвідповідальності занеможливість виконанняним грошовихзобов`язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Також, відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст.1077, ч. 1 ст.1078, ч. 1 ст.1082 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові(ст.514, ч. 1 ст.1084 ЦК України).

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у розмірі - 10070,00 грн. та заборгованості по процентам в розмірі - 33979,66 грн., підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення комісії, суд зазначає наступне.

Згідно з п.1.5.1 Договору Комісія за надання кредиту 1060,00 грн., яка нараховується за ставкою 10.00 % від суми кредиту одноразово.

Частинами 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 по справі 363/1834/17 зауважила, що, виходячи з припису частини третьої статті 55 Закону № 2121-ІІІ, банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи,банк неповноважнийстягувати зпозичальника плату(комісію)за управліннякредитом,адже такідії нестановлять банківськупослугу,яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідкомреалізації правта обов`язківбанку закредитним договоромі відповідаютьекономічним потребамлише самогобанку (пункт 29 постанови).

Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства (пункт 31 постанови).

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення вимог в частині стягнення заборгованості за комісією у розмірі 1060,00 грн.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 1статті 133 ЦПК Українивизначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 5 частини 3статті 133 ЦПК Українивстановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Згідно частини 1статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина 3статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини восьмоїстатті 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивачем на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у загальному розмірі 13000,00 грн. надано заявку на надання юридичної допомоги № 210 від 01.11.2024 року на отримання послуг усної консультації з вивченням документів тривалістю 2 години, вартістю 4000,00 грн.; складання позовної заяви про стягнення боргу тривалістю 3 години загальною вартістю 9000,00 грн. виконання яких прийнято позивачем від Адвокатського об`єднання «Лігал Ассістанс» за актом № 2 про надання юридично допомоги від 29.11.2024 року на підставі договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02 липня 2024 року та затверджених тарифів, що сплачені за платіжною інструкцією № 448090005 від 26 липня 2024 року.

У зв`язку з частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на правову допомогу в розмірі 12694,52 грн.

Відповідно до частини першої статті 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони прапорційно розміру задоволених позовних вимог, на підставі чого та приймаючи до уваги, що позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2365,48 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ: 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд.6, офіс 521) заборогованість за Договором № 2940424 від 15.11.2021 року у загальному розмірі 44049 (сорок чотири тисячі сорок дев`ять) гривень 66 (шістдесят шість) копійок, з яких: 10070,00 грн.- заборгованості за тілом кредиту; 33979,66 грн. - заборгованість по процентам.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ: 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд.6, офіс 521) понесені витрати на правову допомогу в розмірі - 12694,52 грн.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ: 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд.6, офіс 521) судовий збір в сумі 2365,48 грн.

В решті позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд.6, офіс 521, код ЄДРПО

відповідач ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1

Повний текст рішення складено 07 квітня 2025 року.

Суддя А.А.Саукова