Рішення № 126433637, 07.04.2025, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 369/21166/23

Номер провадження 2/298/296/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2025 року с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої - судді Ротмістренко О.В.,

за участі секретаря судових засідань Хомин Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Великоберезнянського районного суду Закарпатської області 03.12.2024 за підсудністю з Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшла цивільна справа Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (надалі - ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ту обставину, що 05.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» (надалі також - ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», первісний кредитор) та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір № 5493326 (надалі - Кредитний договір). Як ідеться у позові, підписуючи Кредитний договір, відповідачка підтвердила що вона ознайомлена з усіма умовами правил надання кредитний коштів у позику, у тому числі й на умовах фінансового кредиту, в якому обумовлено всі істотні умови - розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування.

Також позивач зазначає, що 19.06.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 19062023 (надалі - Договір факторингу), відповідно до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Згідно з п. 1.1. договору факторингу, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Згідно з п. 1.2 договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває, відповідні права вимоги. Відповідно до реєстру боржників від 19.06.2023 до договору факторингу № 19062023 від 19.06.2023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 64 181, 92 грн., з яких: 17600 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 46581,92 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Як стверджує позивач, всупереч умовам Кредитного договору, відповідачка не виконала свого зобов`язання за Кредитним договором. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідачки, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки первісного кредитора. При цьому з моменту отримання права вимоги до відповідачки позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

У зв`язку з невиконанням відповідачкою умов Кредитного договору позивач звернувся в суд з даним позовом.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.06.2024 цивільну справу за вказаним позовом передано за підсудністю до Васильківського міськрайонного суду Київської області.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, справу призначено до розгляду на 01.20.2024, запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня отримання ухвали та заперечення - протягом 3 днів, позивачу - відповідь на відзив протягом 5 днів з дня отримання копії відзиву.

22.10.2024 до Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшов відзив на позовну заяву, поданий представником відповідачки - ОСОБА_3 . У вказаному відзиві порушується питання про необґрунтованість позовних вимог. Так, за твердженнями відповідачки та її представника, приєднані до матеріалів справи договори не містять підписів сторін. За їх твердженнями, роздруківка електронного листування не може вважатись електронним документом в розумінні положень Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», тобто не може вважатись доказом, бо не містить електронного підпису. Позивачем не надано доказів того, що наявна в матеріалах справи копія договору створювалася у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та документообіг» та що вона підписувалась електронним цифровим підписом. Відтак, за твердженням відповідачки, позивачем не доведено факту укладення сторонами кредитного договору. Також відповідачка зауважує, що належними доказами, що підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Надані до позовної заяви розрахунок заборгованості за спірним кредитним договором не містить даних про суми коштів, що сплачені відповідачем в рахунок погашення заборгованості, а також процентну ставку обрахунку заборгованості. Крім того, відповідачка наполягає, що надані позивачем копії договорів факторингу не містять будь-якої інформації, що могла б свідчити про відступлення права вимоги саме до відповідача, а витяги з реєстру боржників таким доказом вважатись не можуть. Відтак просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та стягнути з позивача в її користь понесені нею витрати на надання правничої допомоги.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24.10.2024 справу № 369/21166/23 передано на розгляд за підсудністю до Великоберезнянського районного суду Закарпатської області.

25.10.2024 через підсистему Електронний суд представником позивача надано відповідь на відзив, у якому, зокрема, позивач наполягає на тому, що відзив відповідача є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. Позивач наполягає на тому, що між сторонами укладено Кредитний договір у електронній формі, що підтверджується належними доказами, доданими до позовної заяви. Клієнт здійснив оформлення кредиту шляхом заповнення заявки на отримання кредиту на сайті Товариства, обов`язково вказуючи всі дані, зазначені в заяві як обов`язкові для заповнення. Сторони узгодили розмір кредиту та всі істотні умови кредитного договору. ТОВ «ЄАПБ» не володіє та не може володіти доказами отримання саме відповідачем одноразового ідентифікатора, який було надіслано на телефонний номер, вказаний при реєстрації на сайті. Інформація про ідентифікацію, реєстрацію та відправлення/надходження на номер мобільного телефону одноразового ідентифікатора для підписання кредитного договору та додатків до нього знаходиться безпосередньо у ІТС Первісного кредитора, доступ до якої має первісний кредитор та позичальник, як власник особистого кабінету, передача такої інформації не передбачена договором факторингу.

У відповідності до укладеного Кредитного договору кошти надано позичальнику в безготівковій формі на банківську картку № НОМЕР_1 вказану власноруч позичальником при заповненні форми заявки при укладанні договору.

Відповідач як власник карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, може власноруч отримати виписки по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування/отримання кредитних коштів. Позивач наполягає, що надані ним докази, на які він посилається у своєму позові, є належними та допустимими, а вимоги позивача є законними та обґрунтованими.

В підтвердження своїх доводів надав відповідні докази.

Також 25.10.2024 через підсистему Електронний суд представником позивача також подано клопотання про витребування доказів. За твердженнями представника позивача, вказані докази мають суттєве значення для встановлення обставин у справі та позивач не має можливості в самостійному порядку такі отримати. У вказаному клопотанні позивач з метою підтвердження всіх фактичних обставин справи просив витребувати від АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570, вул. Грушевського, 1д, м. Київ 01001, Україна): 1. Інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) карткових рахунків відкритих у банку станом на 05.02.2022; 2. Інформацію щодо належності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) карткового рахунку № НОМЕР_1 ; 3. виписку з карткового рахунку про рух грошових коштів відкритого до платіжної карти № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) за період 05.02.2022 по 10.02.2022 з відображенням часу зарахування коштів, призначення платежу та відправника коштів; 4. інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_1 за період з 05.02.2022 по 10.02.2022; 5. інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_3 в анкетних даних ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ). При цьому клопотань про поновлення строку для подання клопотання про надання відповідного доказу представником позивача не порушується.

27.10.2024 представником відповідачки подано заяву про виключення документа з числа доказів документів, поданих разом з відповіддю на відзив. Як на підставу для задоволення вказаної заяви посилається на ту обставину, що вказані документи подано з пропуском строків, встановлених положеннями ст. 83 ЦПК України.

Крім того, 27.10.2024 через підсистему Електронний суд представником відповідачки подано заяву про залишення клопотання представника позивача про витребування доказів без задоволення.

Також 27.10.2024 через підсистему Електронний суд представником відповідачки подано заперечення (відповідь на відзив), в якому представник відповідачки наполягає на тій обставині, що позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами у справі факт укладення Кредитного договору в електронній формі, зокрема, наполягаючи на тій обставині, що відповідач отримував та використовував ідентифікатор електронного підпису, крім того, позивачем не підтверджено жодним належним та допустимим доказом факту отримання відповідачем суми кредитних коштів. У зв`язку з наведеним представник відповідачки просить відмовити у задоволенні позовних вимог та стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 6 000 грн.

03.12.2024 справа надійшла до Великоберезнянського районного суду Закарпатської області. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у справі призначено суддю Ротмістренко О.В.

Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 04.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Великоберезнянського районного суду закарпатської області від 07.04.2025 у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів відмовлено.

Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, в судове засідання повторно не з`явився, у позовній заяві позивач просить суд розглядути справу за відсутності представника позивача.

Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила.

Згідно з вимогами статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив таке.

Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачкою ОСОБА_1 05.02.2022 укладено кредитний договір № 5493326.

Вказаний кредитний договір укладено між сторонами в електронній формі та з боку Позичальника, тобто відповідачки, підписаний електронним цифровим підписом, що відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора НОМЕР_5, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідачки, зазначеного нею в п. 10 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін. У вказаному розділі відповідачкою, зокрема, зазначено: РНОКПП НОМЕР_2 , паспортні дані, зареєстроване місце проживання, номер мобільного телефону НОМЕР_3 .

Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 Кредитного договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Згідно з п. 2.2 Кредитного договору сума кредиту (його частина) перераховується товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту % 05.02.2022 або 06.02.2022.

Підписанням кредитного договору відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма умовами правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» п.п. 9.8 Кредитного договору, які розміщені на сайті creditplus.ua. Приймаючи умови Кредитного договору, відповідач підтвердила, що вона повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися цих правил.

Згідно з п. 3.1. Договору нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Разом з Кредитним договором відповідачкою за допомогою електронного цифрового підпису з використанням одноразового цифрового ідентифікатора НОМЕР_5 акцептовано Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Додаток 1 до договору про надання споживчого кредиту № 5493326 від 05.02.2022, згідно з якою загальна вартість кредиту складає 143 686, 40 грн. (реальна річна процентна ставка складе - 29653,85% річних), а також паспорт споживчого кредиту, в якому відображені суму позики - 17 600 грн., строк кредитування - 360 днів, мета кредиту - споживчі потреби, спосіб та строк надання кредиту - шляхом перерахування Кредитодавцем грошових коштів за реквізитами платіжної картки, зазначеної споживачем не пізніше двох календарних днів від дати підписання договору, та інші основні умови кредитування, передбачені Кредитним договором.

Як убачається з листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 22.06.2023 вих. № 2969, 05.02.2022 здійснено успішну операцію з переказу 17 600 грн. на картку - маска картки № НОМЕР_1 .

Факт належності вказаної картки маска картки № НОМЕР_1 відповідачці з боку останньої не заперечується.

19.06.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія» Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №19062023, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ «Фінансова Компанія» Європейська агенція з повернення боргів за плату належні йому права вимоги, ТОВ «Фінансова Компанія» Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників.

Відповідно до п.1.1. Договору факторингу, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

В пункті 1.2. Договору факторингу, сторони погодили, що перехід до клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Крім того, сторонами підписано та скріплено їх печатками Акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу.

Відповідно до Реєстру боржників № 2 до Договору факторингу № 19062023 від 19.06.2023 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги, в тому числі до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 5493326 в сумі 64 181, 92 грн., з яких: 17 600 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 46 581, 92 грн. - сума заборгованості за відсотками (п.н. 2788).

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за Кредитним договором № 5493326 від 05.02.2022 за станом на 31.10.2023 заборгованість за вказаним кредитним договором не погашена, залишок заборгованості складає 64 181, 92 грн.

Як убачається зі свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_4 від 24.09.2022, 24.09.2022 ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_5 , у результаті чого змінила прізвище ОСОБА_1 та ОСОБА_1 .

За твердженнями позивача, станом на день звернення до суду заборгованість за кредитним договором перед позивачем відповідачкою не погашена, у зв`язку з чим він звернувся в суд з вказаним позовом.

Вирішуючи порушене у позовній заяві питання, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частинами першою, третьою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. ст. 526, 615 ЦК України України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд констатує, що підписавши договір про надання споживчого кредиту, відповідач відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодилася на умови кредитного договору, що в ньому передбачені та взяла на себе відповідні зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за їх користування, однак у визначений строк їх у повному обсязі не повернула.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідачка, заперечуючи факт укладення Кредитного договору не заперечила при цьому факт належності їй банківської картки, на рахунок якої ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» перераховано кошти, також не спростувала належними та допустимими доказами факту укладення нею кредитного договору, неповернення позивачу та первісному кредитору заборгованості за таким кредитним договором.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він нівелює можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

За наведених обставин суд вважає доведеним належними та допустимими доказами факт укладення між позивачем та відповідачкою кредитного договору а також факт наявності у ОСОБА_1 заборгованості перед первісним кредитором у зв`язку з невиконанням вимог такого кредитного договору.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва;виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

З правової позиції висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15 вбачається, що за змістом вказаних вище положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

За змістом ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється законом, договором або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналіз наданих позивачем доказів дає підстави для висновку, що належними та допустимими доказами у справі доведено факт укладення кредитного договору між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», факт отримання відповідачем кредитних коштів, невиконання останнім умов Кредитного договору, що призвело до порушення умов такого договору та виникнення у зв`язку з цим заборгованості по кредиту, а також факт переходу прав вимоги від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» до позивача.

З огляду на ту обставину, що відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання за Договором про надання споживчого кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» від 05.02.2022, доказів, які б спростовували вищевказаний розрахунок суми боргу суду не надав, як і не надав доказів, підтверджуючих виконання ним умов кредитного договору, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, у зв`язку з чим такі підлягають задоволенню.

При вирішенні питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, суд виходить з такого.

Представник ТОВ «ЄАПБ» у позовній заяві просив стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частинами першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З платіжної інструкції № 49869 від 14.11.2023 вбачається, що ТОВ «ЄАПБ» сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн. за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру.

Таким чином, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) заборгованість за Кредитним договором №5493326 від 05.02.2022 в розмірі 64 181 (шістдесят чотири тисячі сто вісімдесят одну) гривню 92 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 07.04.2025.

Головуюча О.В. Ротмістренко