Рішення № 126428463, 08.04.2025, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.04.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/267/25

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А., секретар судового засідання Попович Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, буд. 21,м. Івано-Франківськ,76608

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Медфарм Інвест" вул. Івана Миколайчука, буд. 11, кв. 40, м. Івано-Франківськ, 76018

про стягнення заборгованості в сумі 74 525, 22 грн. неустойки

представники не з"явились

в с т а н о в и в

Виконавчий комітету Івано-Франківської міської ради звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медфарм Інвест" про стягнення 74525,22 грн неустойки за неправомірне використання нежитлових приміщень за період з 01.05.2023 по 01.08.2024.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Івано-Франківської області від 12.03.2025 для розгляду справи № 909/267/25 призначено суддю Шкіндер П.А.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 13.03.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 909/267/25; ухвалив здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; розгляд справі по суті призначив на 08.04.2025.

У судове засідання сторони не з`явились. Про дату, час та місце розгляду справи позивач був повідомлений через систему «Електронний суд». Явка судом обов`язковою не визнавалась.

Представник відповідача у судові засідання не з`являвся.

Суд зазначає, що ухвала від 13.03.2025 надсилалась відповідачу поштовим повідомленням № 0601124483690 однак конверт повернуто на адресу суду із зазначенням причин повернення: «за закінченням терміну зберігання».

Приписами статті 10 України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» закріплено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Приписами пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) закріплено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Крім того, за змістом ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень, кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (постанова Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18).

З наведеного суд констатує про повідомлення відповідача завчасно та належним чином про час, дату та місце розгляду справи, однак, своїми процесуальними правами відповідач не скористався, участі представника в судові засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, відзиву не подав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи викладене, суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи; беручи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, відсутність підстав для відкладення судового засідання, суд дійшов висновку про розгляд справи без участі відповідача на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив наступне.

Між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради (надалі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕДФАРМ ІНВЕСТ» (надалі -Орендар) 26.08.2016 року було укладено договір оренди №ДО-3834 нежитлових приміщень площею 18,6 кв.м., розташованих на першому поверсі в будівлі гінекологічного корпусу Івано-Франківського міського клінічного пологового будинку за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 47 (надалі - Договір).

26 серпня 2016 року між директором Департаменту комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради, що діє від імені Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та директором Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДАРМ ІНВЕСТ» було підписано акт приймання-передачі даних приміщень в оренду.

Відповідно до п. 6.1. Договору, він вступає в дію з моменту реєстрації у Департаменті комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради та діє до 31 липня 2019 року.

Протягом строку дії вказаного договору, сторони вносили зміни та доповнення до договору.

Зокрема Угодою №УО-3834-1 від 22.07.2019 року викладено п. 1.1 договору в наступній редакції: у порядку та на умовах, визначеному цим договором, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення площею 18,6 кв.м, розташовані на першому поверсі в будівлі КНП «Івано-Франківський міський перинатальний центр» на вул. Чорновола,49 (далі-Приміщення), яка перебуває на балансі КНП «Івано-Франківський міський перинатальний центр».

Також сторони продовжили строк дії договору до 31.05.2022 року.

22 липня 2019 року між директором Департаменту комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради, та директором Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДФАРМ ІНВЕСТ» було підписано акт приймання-передачі даних приміщень в оренду.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 06.12.2022 по справі № 909/823/22 задоволено позов Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медфарм Інвест" про стягнення заборгованості за договором оренди в сумі 25 517 грн 96 к. та розірвання договору оренди нежитлових приміщень № ДО-3834.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 02.11.2023 року по справі № 909/746/23 задоволено позов щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДАРМ ІНВЕСТ» неустойки в сумі 19511,64 грн., яка нарахована з 30.12.2022р. по 30.04.2023р. та зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕДАРМ ІНВЕСТ» звільнити та повернути у комунальну власність територіальної громади міста Івано-Франківська нежитлові приміщення площею 18,6 кв. м, розташовані на першому поверсі в будівлі КНП "Івано-Франківський міський перинатальний центр" на вул. Чорновола, 49 в м. Івано-Франківськ по акту приймання-передачі.

На виконання зазначеного рішення суду орендовані приміщення повернуто 01.08.2024р. що підтверджується актом державного виконавця від 01.08.2024

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на вказані приписи суд вважає, що не підлягають доведенню обставини, встановлені в рішенні суду у справі №909/823/22 та в рішенні суду у справі № 909/746/23 зокрема факт розірвання договору, обізнаність відповідача про необхідність повернення об`єкта оренди, наявність у нього можливості повернути орендоване майно позивачу і умисне невиконання ним цього обов`язку, нездійснення жодних дій, спрямованих на фактичне повернення майна.

Пунктом 5.1.3. Договору встановлено, що у випадку невиконання Орендарем обов`язку щодо повернення Орендодавцеві Приміщень відповідно до вимог п.2.4 цього Договору, він сплачує Орендодавцеві неустойку в розмірі подвійного розміру орендної плати, встановленої і нарахованої згідно із цим Договором з врахуванням суми ПДВ, за період безпідставного користування Приміщеннями.

Враховуючи те, що відповідач не виконав обов`язку щодо своєчасного повернення майна після закінчення Договору та продовжував користуватися ним без відповідних правових підстав, орендодавець нараховував неустойку в сумі подвійного розміру орендної плати в розмірі 74 525,22 грн. за період з 01.05.2023р. по 01.08.2024р. (моменту повернення приміщень згідно акта державного виконавця).

За змістом пункту 3 частини першої статті 3 (свобода договору як засада цивільного законодавства), пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 509, частини першої статті 627 ЦК України укладення договору із погодженням сторонами його умов, що визначені на розсуд сторін з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, та становлять зміст договору, зобов`язує сторони виконувати зобов`язання за цим договором належним чином відповідно до його умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526, частина перша статті 628, стаття 629 ЦК України).

Правовідносини оренди (найму) врегульовані положеннями глави 58 «Найм (оренда)» розділу ІІІ «Окремі види зобов`язань» книги п`ятої «Зобов`язальне право» ЦК України та статей 283 - 291 ГК України.

Згідно з частиною першою статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частин першої та шостої статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до ст.16 цього ж Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона, боржник, зобов`язана вчинити на користь другої сторони, кредитора, певну дію, передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Пунктом 2.4. Договору сторони визначили, що у разі розірвання Договору, закінчення строку його дії, відмови Орендаря або Орендодавця від договору в порядку ст. 782 Цивільного кодексу України, а також у випадку банкрутства Орендаря Орендар зобов`язаний повернути Орендодавцеві приміщення у погоджені терміни, але не пізніше в день набрання законної сили рішення про розірвання Договору з підстав, викладених в п. 6.3 цього Договору, визнання цього Договору недійсним, неукладеним чи застосування наслідків нікчемної угоди, або визнання Орендаря банкрутом.

Передача Об`єкта оренди від Орендаря до Орендодавця після припинення або розірвання цього Договору здійснюється за Актом приймання-передачі Об`єкта оренди, що підписується повноважними представниками Орендаря і Орендодавця.

За змістом положень статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення цивільного кодексу з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статей 610, 611, 612 ЦК України невиконання зобов`язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.

Правові наслідки порушення умов договору оренди майна визначені відповідними нормами ЦК України та ГК України.

Невиконання наймачем передбаченого частиною першою статті 785 ЦК України обов`язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі припинення договору є порушенням умов договору, що породжує у наймодавця право на застосування до наймача відповідно до частини другої статті 785 ЦК України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Положеннями статті 549 ЦК України та статті 230 ГК України визначено загальне поняття штрафних санкцій, яке у господарському судочинстві включає неустойку, штраф, пеню, яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил господарської діяльності, невиконання господарського зобов`язання.

За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною першою статті 230 ГК України визначено поняття штрафних санкцій. Ними визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (частина перша статті 548 ЦК України).

Тобто, неустойка згідно із частиною другої статті 785 ЦК України розглядається як законна неустойка і застосовується незалежно від погодження сторонами цієї форми відповідальності в договорі найму (оренди).

Водночас неустойка за частиною другою статті 785 ЦК України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов`язання, окрім як використання встановленого законом права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном, а не неустойки, що встановлена договором, дію (чинність) якого вже припинено.

Отже, яким би способом в договорі не регламентувалися правовідносини між сторонами, у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов`язку щодо повернення речі з найму (оренди) зі збереженням подальшого фактичного володіння цією річчю після припинення договору, ці правовідносини не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено частиною другою статті 785 ЦК України (зокрема, з установленням для наймача (орендаря) будь-якого іншого (додаткового) зобов`язання, окрім того, що передбачений частиною другою статті 785 ЦК України.

Аналогічний висновок викладений в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19.

З урахуванням наведеного, до правовідносин сторін з питань відповідальності орендаря за невиконання обов`язку з повернення об`єкта оренди після припинення договору, підлягають застосуванню положення частини 2 статті 785 ЦК України, а не положення Договору оренди, чинність умов якого припинена за рішенням суду.

За змістом наданого у справу розрахунку, позивач просить суд стягнути з відповідача неустойку за час неповернення об`єкта оренди після припинення дії договору з 01.05.2023р. по 01.08.2024р.

Таким чином, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, враховуючи положення ч. 2 ст. 785 ЦК України та умови договору щодо орендної плати, відповідач має сплатити на користь відповідача неустойку в розмірі 74 525,22 грн. за період з 01.05.2023р. по 01.08.2024р. (до моменту повернення приміщень згідно акта державного виконавця).

У контексті наведеного позов підлягає задоволенню.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи той факт, що позов задоволено в повному обсязі, судовий збір в сумі 2422,40грн. слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 2, 13, 73, 74, 86, 129, 178, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДФАРМ ІНВЕСТ» (вул. І. Миколайчука, 11, кв.40, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 40051396) на користь Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 04054346) неустойку, нараховану в період з 01.05.2023 р. по 01.08.2024 р. за неправомірне використання нежитлових приміщень, у розмірі 74 525,22 грн. (сімдесят чотири тисячі п`ятсот двадцять п`ять гривень 22 коп.) до місцевого бюджету на рахунок одержувача - Головне управління казначейства в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ отримувача: 37951998, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок UA868999980334339999000009612.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДФАРМ ІНВЕСТ» (вул. І. Миколайчука, 11, кв. 40, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 40051396) на користь Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 04054346) судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Вебадреса, за якою можна знайти текст судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua

Повне рішення складено 08.04.2025

Суддя Шкіндер П.А.