Рішення № 126428360, 07.04.2025, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/17/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2025 Справа № 908/263/25

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/263/25

за позовною заявою: акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс «Іскра», 69071, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 84

до відповідача: фізичної особи-підприємця Макарової Юлії Сергіївни, АДРЕСА_1

про стягнення 200 366,13 грн

СУТЬ СПОРУ:

30.01.25 до Господарського суду Запорізької області в системі «Електронний суд» надійшла позовна заява за вих. від 30.01.25 № 14/5-юр з вимогами акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» (далі АТ «НВК «Іскра») до фізичної особи-підприємця Макарової Юлії Сергіївни (надалі ФОП Макарова Ю.С.) про стягнення заборгованості за договором поставки від 01.12.22 № 17/432юр в розмірі 200 366,13 грн, а саме: 135 038,63 грн пені та 65 327,50 грн штрафу.

Крім того, в п. 3 прохальної частини позовної заяви за вих. від 30.01.25 № 14/5-юр позивач просить суд розгляд справи проводити в закритому режимі.

31.01.25 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/263/25 передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 05.02.25 судом позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/263/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

Ухвалою від 05.02.25 судом задоволено клопотання АТ «НВК «Іскра» викладене в п. 3 прохальної частини позовної заяви за вих. від 30.01.25 № 14/5-юр про проведення розгляду справи № 908/263/25 в закритому режимі. Вирішено проводити розгляд справи № 908/263/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи в закритому режимі.

14.02.25 до суду в системі «Електронний суд» надійшов відзив за вих. від 14.02.25 на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову в повному обсязі.

17.02.25 до суду в системі «Електронний суд» надійшла відповідь за вих. від 17.02.25 на відзив, в якій представник позивача заперечує проти доводів відповідача та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

21.02.25 до суду в системі «Електронний суд» надійшли заперечення за вих. від 21.02.25 на відповідь на відзив (зареєстровано канцелярією суду та передано судді 24.02.25), в яких відповідач заперечує проти доводів позивача та просить суд відмовити позивачу в звдоволені позовних вимог.

06.03.25 до суду в системі «Електронний суд» надійшла заява за вих. від 06.03.25 (зареєстровано канцелярією суду та передано судді 07.03.25), в якій відповідач просить суд стягнути з позивача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 500,00 грн.

07.03.25 до суду в системі «Електронний суд» надійшло клопотання за вих. від 07.03.25, в якому представник позивача просить суд, в разі ухвалення рішення по справі № 908/247/25 на користь відповідача, заяву відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково та стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

Враховуючи положення ч. 1, ч. 4 ст. 116 та ст. 248 ГПК України, граничним строком розгляду цієї справи судом є 07.04.25 включно.

Частинами 1, 2 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 2521 цього Кодексу. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Як свідчать наявні матеріали справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін ні позивач, ні відповідач суду не надали. Докази зворотнього в матеріалах цієї справи відсутні і суду не надано.

Позивач в обґрунтування позовних вимог, викладених у позовній заяві за вих. від 30.01.25 та у відповіді за вих. від 17.02.25 на відзив, посилається на те, що 01.12.22 між ФОП Макаровою Ю.С. та КП «НВК «Іскра» було укладено договір поставки № 17/432-юр (Договір). 31.05.24 на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про перетворення КП "НВК "Іскра" в акціонерне товариство» від 09.12.21 №1280 казенне підприємство «Науково-виробничий комплекс «Іскра» (ЄДРПОУ 14313866) перетворено в акціонерне товариство «Науково-виробничий комплекс «Іскра» (ЄДРПОУ 14313866). Відповідно до п. 1.1 Статуту АТ «Науково-виробничий комплекс «Іскра», акціонерне товариство «Науково-виробничий комплекс «Іскра» (далі - товариство, АТ «НВК«Іскра») є юридичною особою, 100 % акцій якого належать державі. Товариство утворене внаслідок припинення шляхом реорганізації казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» в порядку перетворення відповідно до Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності». З дня його державної реєстрації товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра». Згідно із п.1.2. Договору, найменування Товару, його кількість та якісні показники, код класифікатора ДК 021:2015, місце поставки, строк поставки, ціна Товару за одиницю та по позиціям, а також загальна вартість Товару, постачання якого буде здійснюватися, згідно Договору, вказується в Специфікаціях, які з моменту підписання Сторонами складають невід`ємну частину Договору. На виконання умов договору АТ «НВК «Іскра» уклало з ФОП Макарова Ю.С. Специфікацію № 80 від 07.02.24 на суму 1 055 125,00 грн на постачання Товару - Дросель ДМ0,1-50, Дросель ДМ0,1-470, Дросель ДМ0,2-50, Дросель ДМ0,4-20, Дросель ДМ0,4-30, Дросель ДМ0,6-10, Дросель ДМ1,2-5, Дросель ДМ2,4-4. Відповідно до п. 1 Специфікації № 80 від 07.02.24, ФОП Макарова Ю.С. взяла на себе зобов`язання поставити товар в термін 60 календарних дні з дати 100 % попередньої оплати. Зобов`язання позивача з оплати товару визначені в п. 7 Специфікації № 80 від 07.02.24, а саме умови оплати: 100 % попередня оплата. Тобто 100 % оплата здійснюється саме за Товар по позиціям, а не на загальну суму Специфікації, а перебіг строку постачання товару починається саме з моменту 100 % оплати конкретного товару. На підставі рахунку-фактури № 0001009 від 16.02.24 позивач здійснив оплату Товару на загальну суму 994 875,00 грн, що підлтверджується платіжною інструкцією № 59 від 08.04.24. Таким чином, ФОП Макарова Ю.С. зобов`язана була поставити товар на адресу АТ«НВК «Іскра» в строк до 07.06.24 (включно). Оскільки строк прострочення починається з 08.06.24, який припадає на суботу, то строк нарахування штрафних санкцій починається з 10.06.24. Постачальником частково виконані умови договору, а саме своєчасно здійснено поставку товару, що підтверджується наступними видатковими накладними: № 2047 від 14.05.24, 252 штуки на загальну суму 31 500,00 грн; № 2093 від 23.05.24, 169 штук на загальну суму 21 125,00 грн. З порушенням строку було поставлено товар за видатковими накладними: № 2348 від 15.06.24, 30 штук на загальну суму 3 750,00 грн (5 днів прострочення ); № 2349 від 15.06.24, 72 штуки на загальну суму 9 000,00 грн (5 днів прострочення); № 2797 від 09.08.24, 258 штук на загальну суму 32 250,00 грн (60 днів прострочення); № 2846 від 16.08.24, 264 штуки на загальну суму 33 000,00 грн (67 днів прострочення); № 2953 від 03.09.24, 225 штук на загальну суму 28 125,00 грн (85 днів прострочення); № 3209 від 08.10.24, 188 штук на загальну суму 23 500,00 грн (120 днів прострочення); № 3393 від 04.11.24, 1600 штук на загальну суму 200 000,00 грн (147 днів прострочення); № 3465 від 13.11.24, 4901 штука на загальну суму 612 625,00 грн (156 днів прострочення). На виконання умов договору АТ «НВК «Іскра» уклало з ФОП Макарова Ю.С. Специфікацію № 82 від 08.02.24 на суму 25 000,00 грн на постачання Товару - Дросель ДМ0,1-50, Дросель ДМ0,2-50, Дросель ДМ0,4-125, Дросель ДМ0,6-10, Дросель ДМ1,2-10. Відповідно до п. 1 Специфікації № 82 від 08.02.24, ФОП Макарова Ю.С. взяла на себе зобов`язання поставити товар в термін 60 календарних дні з дати 100 % попередньої оплати. Зобов`язання позивача з оплати товару визначені в п. 7 Специфікації № 82 від 08.02.24, а саме умови оплати: 100 % попередня оплата. Тобто 100 % оплата здійснюється саме за Товар по позиціям, а не на загальну суму Специфікації, а перебіг строку постачання товару починається саме з моменту 100 % оплати конкретного товару. На підставі рахунку-фактури № 0001008 від 16.02.24 позивач здійснив оплату Товару на загальну суму 21 250,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1 від 25.03.24. Таким чином, ФОП Макарова Ю.С. зобов`язана була поставити товар на адресу АТ «НВК «Іскра» в строк до 23.05.24 (включно). Постачальником частково виконані умови договору, а саме своєчасно здійснено поставку товару, що підтверджується видатковою накладною № 1924 від 29.04.24, 140 штук на загальну суму 17 500,00 грн. З порушенням строку було поставлено товар за видатковою накладною № 3464 від 13.11.24, 4901 штука на загальну суму 3 750,00 грн (173 дні прострочення). Відповідно до п. 4.3 Договору поставки № 17/432-юр від 01.12.22, за порушення строків поставки Постачальник зобов`язаний сплатити Покупцю пеню у розмірі 0,1 % вартості Товару, з якої допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів Постачальник зобов`язаний додатково сплатити Покупцю штраф у розмірі 7 % вказаної вартості. Таким чином, пеня за порушення строків поставки, встановлених в п. 1 Специфікації № 80 від 07.02.24 становить 134 389,88 грн, штраф за прострочення строків поставки за Специфікацією № 80 від 07.02.24 понад 30 днів становить 65 065,00 грн, пеня за порушення строків поставки, встановлених в п. 1 Специфікації № 82 від 08.02.24 становить 648,75 грн та штраф за прострочення строків поставки за Специфікацією № 82 від 08.02.24 понад 30 днів становить 262,50 грн. З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача було направлено претензію за вих. від 11.11.24 № 12/11-юр з вимогою сплати пені та штрафу за порушення строків поставки. 22.11.24 відповідачем було отримано претензію від 11.11.24 № 12/11-юр, протее штрафні санкції на рахунок позивача ФОП Макаровою Ю.С. не сплачено. А тому, представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень, викладених у відзиві за вих. від 14.02.25 на позовну заяву та у запереченні за вих. від 21.02.25 на відповідь на відзив зазначає, що як стверджує позивач, з боку відповідача, на його думку, було допущено порушення строків поставок товару в рамках Специфікації № 80 та Специфікації № 82, внаслідок чого позивач пред`явив позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій. З такою точкою зору відповідач категорично не погоджується у зв`язку із наступним. Згідно із п.1.2. Договору, найменування Товару, його кількість та якісні показники, код класифікатора ДК 021:2015, місце поставки, строк поставки, ціна Товару за одиницю та по позиціям, а також загальна вартість Товару, постачання якого буде здійснюватись, згідно Договору, вказується в Специфікаціях, які з моменту підписання сторонами складають невід`ємну частину Договору. Згідно із п. 2.1.1 Договору, Постачальник зобов`язується відвантажити Товар на територію Покупця в строки, кількості та у відповідності до номенклатури, що визначені в Специфікації до Договору. Отже, відповідач зобов`язаний поставити Товар виключно у той строк, який вказаний у відповідній Специфікації. Згідно із Специфікацією № 80 від 07.02.24 вказано, що відповідач повинен поставити Товар на загальну суму 1 055 125,00 грн. Відповідно до п.2 даної Специфікації передбачено строк поставки Товару: в термін 60 календарних днів з дати 100 % попередньої оплати. Згідно з п. 7 даної Специфікації передбачено умови оплати: 100 % попередня оплата. Отже, згідно з вищезазначеними умовами Специфікації, зобов`язання з поставки Товару у Постачальника виникає лише після того, як Покупець здійснить повну оплату Товару, вказаного у Специфікації № 80, а саме після оплати 1 055 125,00 грн. До цього часу зобов`язання поставити Товар у Постачальника не виникає. Відповідач звертає увагу суду на той факт, що сам позивач визнає лише часткову (а не повну) попередню оплату, а саме у сумі 994 875,00 грн, згідно платіжної інструкції № 59 від 08.04.24. Отже, твердження позивач про те, що відповідач мала зобов`язання поставити товар у строк по 07.06.24 включно, не відповідають умовам укладеного між сторонами договору, нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи. Аналогічна ситуація і з Специфікацією № 82 до Договору. Згідно зі Специфікацією № 82 від 08.02.24 вказано, що відповідач повинен поставити Товар на загальну суму 25 000,00 грн. Відповідно до п. 2 даної Специфікації передбачено строк поставки Товару: в термін 60 календарних днів з дати 100 % попередньої оплати. Згідно із п.9 даної Специфікації передбачено умови оплати: 100 % попередня оплата. Отже, згідно з вищезазначеними умовами Специфікації, зобов`язання з поставки Товару у Постачальника виникає лише після того, як Покупець здійснить повну оплату Товару, вказаного у Специфікації № 82, а саме після оплати у сумі 25 000,00 грн. До цього часу зобов`язання поставити Товар у Постачальника не виникає. Відповідач звертає увагу суду на той факт, що сам позивач визнає лише часткову (а не повну) попередню оплату, а саме у сумі 21 500,00 грн, згідно платіжної інструкції № 1 від 25.03.24. Отже, твердження позивач про те, що відповідач мала зобов`язання поставити товар у строк по 23.05.24 включно, не відповідають умовам укладеного між сторонами договору, нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи. Отже, враховуючи все вищевикладене, жодних підстав для нарахування штрафних санкцій у позивача немає, так як строк поставки не розпочав свій відлік внаслідок невиконання саме позивачем свого зобов`язання зі здійснення 100 % попередньої оплати. Таким чином, відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Частиною 3 ст. 222 ГПК України визначено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи за № 908/263/25 дозволяють розглянути справу по суті спору.

За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

З урахуванням дії режиму воєнного стану, повітряними тривогами в м. Запоріжжі, а також наявними випадками відключеннями будівлі суду від електропостачання, в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.

При цьому, судом враховано, що:

- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;

- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на території Запорізької області, а не в місті Запоріжжя;

- прийом документів Господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді;

- сторони по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.22 між фізичною особою-підприємцем Макаровою Юлією Сергіївною (Постачальник) та казенним підприємством «Науково-виробничий комплекс «Іскра» (Покупець) укладено договір поставки № 17/432юр (договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов`язується прийняти вказаний Товар та сплатити його вартість на умовах, передбачених Договором.

Пунктом 1.2. договору визначено, що найменування товару, його кількість та якісні показники, код класифікатора ДК 021:2015, місце поставки, строк поставки, ціна Товару за одиницю та по позиціям, а також загальна вартість Товару, постачання якого буде здійснюватись, згідно Договору, вказується в Специфікаціях, які з моменту підписання сторонами складають невід`ємну частину Договору.

Згідно із п. 2.1. договору, загальна ціна Договору складає 3 000 000,00 грн без ПДВ, розраховується сумою всіх Специфікацій, що є невід`ємними частинами цього Договору. Сума всіх Специфікацій не може перевищувати загальну ціну Договору. Загальна ціна Договору може змінюватись шляхом підписання додаткової угоди до Договору.

У відповідності до п. 2.2. договору, оплата Покупцем Товару здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування коштів в сумі визначеній в Специфікації, на поточний рахунок Постачальника, зазначений у даному Договорі.

Оплата здійснюється в розмірах що визначені в Специфікації протягом 30 календарних днів з дати виконання Постачальником зобов`язань по поставці Товару. Сторони можуть погодити інші умови оплати в Специфікації до договору. У випадку, якщо в Специфікації до Договору визначені інші умови оплати, аніж у розділі 2 цього Договору, то застосуванню підлягають умови оплати, визначені у Специфікації (п. 2.3. договору).

Пунктом 2.4. договору визначено, що ціна за товар визначена в Специфікації може бути переглянута за зверненням однієї із сторін договору у разі зміни ціни у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок. Зміна ціни погоджується між сторонами шляхом внесення змін в раніше узгоджені Специфікації. Зміна Ціни товару після його 100 % оплати не допускається.

Відповідно до п. 2.5. договору, датою оплати Товару ввважається дата зарахування грошових коштів на рахунок Постачальника.

Згідно із п. 2.6. договору, Покупець має право здійснити оплату Товару до настання раніше узгоджених строків оплати.

Загальна ціна Договору може змінюватись шляхом підписання додаткової угоди до Договору (п. 2.8. договору).

Пунктом 4.3. договору визначено, що за порушення строків поставки Постачальник зобовязаний сплатити Покупцю пеню у розмірі 0,1 % вартості Товару, з якої допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів Постачальник зобовязаний додатково сплатити Покупцю штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

У відповідності до п. 8.6. договору, договір набирає сили з дати його підписання обома сторонами і діє до 31.12.25, а в частині гарантійних обов`язків - до їх виконання.

Згідно із п. 1. Специфікації № 80 від 07.02.24, Сторони погодили поставку Товару на загальну вартість партії Товару у розмірі 1 055 125,00 грн.

Пунктом 2. Специфікації № 80 від 07.02.24 сторонами погоджено, що строк поставки Товару: в термін 60 календарних днів з дати 100 % попередньої оплати.

Умови оплати: 100 % попередня оплати (п. 7. Специфікації № 80 від 07.02.24).

Згідно із п. 1. Специфікації № 82 від 08.02.24, Сторони погодили поставку Товару на загальну вартість партії Товару у розмірі 25 000,00 грн.

Пунктом 2. Специфікації № 82 від 08.02.24 сторонами погоджено, що строк поставки Товару: в термін 60 календарних днів з дати 100 % попередньої оплати.

Умови оплати: 100 % попередня оплати (п. 9. Специфікації № 82 від 08.02.24).

16.02.24 ФОП Макарова Ю.С. виставила КП «НВК «Іскра» рахунки-фактури згідно Специфікацій № 80 від 07.02.24 та № 82 від 08.02.24, а саме: № 0001009 на суму 994 875,00 грн (Специфікація № 80 від 07.02.24 до договору поставки № 17/432юр від 01.12.22) та № 0001008 на суму 21 250,00 грн (Специфікація № 82 від 08.02.24 до договору поставки № 17/432юр від 01.12.22).

КП «НВК «Іскра» сплатила виставлені рахунки-фактури ФОП Макарової Ю.С., а саме: № 0001009 на суму 994 875,00 грн (Специфікація № 80 від 07.02.24 до договору поставки № 17/432юр від 01.12.22) та № 0001008 на суму 21 250,00 грн (Специфікація № 82 від 08.02.24 до договору поставки № 17/432юр від 01.12.22), що підтверджується платіжними інструкціями № 1 від 25.03.24 на суму 21 250,00 грн та № 59 від 08.04.24 на суму 994 875,00 грн.

На виконання умов договору поставки № 17/432юр від 01.12.22, ФОП Макарова Ю.С. здійснила поставку позивачу згідно Специфікацій № 80 від 07.02.24 та № 82 від 08.02.24, на загальну суму 994 875,00 грн (Специфікація № 80 від 07.02.24 до договору поставки № 17/432юр від 01.12.22) та 21 250,00 грн (Специфікація № 82 від 08.02.24 до договору поставки № 17/432юр від 01.12.22), що підтверджується видатковими накладними, а саме:

- № 1924 від 29.04.24 на загальну суму 17 500,00 грн (Специфікація № 82 від 08.02.24 до договору поставки № 17/432юр від 01.12.22);

- № 2047 від 14.05.24 на загальну суму 31 500,00 грн (Специфікація № 80 від 07.02.24 до договору поставки № 17/432юр від 01.12.22);

- № 2093 від 23.05.24 на загальну суму 21 125,00 грн (Специфікація № 80 від 07.02.24 до договору поставки № 17/432юр від 01.12.22);

- № 2348 від 15.06.24 на загальну суму 3 750,00 грн (Специфікація № 80 від 07.02.24 до договору поставки № 17/432юр від 01.12.22);

- № 2349 від 15.06.24 на загальну суму 9 000,00 грн (Специфікація № 80 від 07.02.24 до договору поставки № 17/432юр від 01.12.22);

- № 2797 від 09.08.24 на загальну суму 32 250,00 грн (Специфікація № 80 від 07.02.24 до договору поставки № 17/432юр від 01.12.22);

- № 2846 від 16.08.24 на загальну суму 33 000,00 грн (Специфікація № 80 від 07.02.24 до договору поставки № 17/432юр від 01.12.22);

- № 2953 від 03.09.24 на загальну суму 28 125,00 грн (Специфікація № 80 від 07.02.24 до договору поставки № 17/432юр від 01.12.22);

- № 3209 від 08.10.24 на загальну суму 23 500,00 грн (Специфікація № 80 від 07.02.24 до договору поставки № 17/432юр від 01.12.22);

- № 3393 від 04.11.24 на загальну суму 200 000,00 грн (Специфікація № 80 від 07.02.24 до договору поставки № 17/432юр від 01.12.22);

- № 3464 від 13.11.24 на загальну суму 3 750,00 грн (Специфікація № 82 від 08.02.24 до договору поставки № 17/432юр від 01.12.22);

- № 3465 від 13.11.24 на загальну суму 612 625,00 грн (Специфікація № 80 від 07.02.24 до договору поставки № 17/432юр від 01.12.22).

13.11.24 АТ «НВК «Іскра» надіслало ФОП Макаровій Ю.С. претензію за вих. від 11.11.24 № 12/11-юр, в якій просить останню перерахувати штраф у сумі 65 310,00 та пеню у сумі 136 826,87 грн за порушення строків поставки товару згідно договору поставки № 17/432юр від 01.12.22. Також, позивач просить відповідача виконати умови договору поставки № 17/432юр від 01.12.22 та поставити товар у строк 7 календарних днів з моменту отримання претензії.

Претензія АТ «НВК «Іскра» за вих. від 11.11.24 № 12/11-юр отримана ФОП Макаровою Ю.С. 22.11.24, що підтверджує трекінг АТ «Укпошта» № 0504091867689.

31.05.24 на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про перетворення КП "НВК "Іскра" в акціонерне товариство» від 09.12.21 № 1280 казенне підприємство «Науково-виробничий комплекс «Іскра» (ЄДРПОУ 14313866) перетворено в акціонерне товариство «Науково-виробничий комплекс «Іскра» (ЄДРПОУ 14313866).

Відповідно до п. 1.1. Статуту акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс «Іскра», затв. наказом АТ «Українська оборонна промисловість від 15.05.24 № 335, акціонерне товариство «Науково-виробничий комплекс «Іскра» (далі - товариство) є юридичною особою, 100 відсотків акцій якого належать державі. Товариство утворене внаслідок припинення шляхом реорганізації казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» в порядку перетворення відповідно до Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності». З дня його державної реєстрації товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра».

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. У справах про невиконання боржником умов договору оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, якщо таке порушення може мати наслідком припинення права користування земельною ділянкою, що зазначена в аграрній ноті як місце вирощування, збирання, виробництва, переробки, зберігання та/або утримання майбутньої сільськогосподарської продукції, особа, яка передала в користування боржника за аграрною нотою таку земельну ділянку, повинна надати суду докази здійснення нею заходів досудового врегулювання спору, передбачених Законом України «Про аграрні ноти» (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання правочину недійсним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Вказані положення ЦК України кореспондуються з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України (ГК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори (господарські договори) та інші правочини (угоди).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями ч. 1 ст. 626 ЦК України закріплено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ст. ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 та ч. 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Звертаючись до господарського суду позивач вказує, що відповідачем було порушено умови договору та здійснено поставку товару не в строк визначений вказаними умовами договору поставки № 17/432юр від 01.12.22.

Як вже зазначалось судом, оплата здійснюється в розмірах що визначені в Специфікації протягом 30 календарних днів з дати виконання Постачальником зобов`язань по поставці Товару. Сторони можуть погодити інші умови оплати в Специфікації до договору. У випадку, якщо в Специфікації до Договору визначені інші умови оплати, аніж у розділі 2 цього Договору, то застосуванню підлягають умови оплати, визначені у Специфікації (п. 2.3. договору).

Пунктом 2.4. договору визначено, що ціна за товар визначена в Специфікації може бути переглянута за зверненням однієї із сторін договору у разі зміни ціни у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок. Зміна ціни погоджується між сторонами шляхом внесення змін в раніше узгоджені Специфікації. Зміна Ціни товару після його 100 % оплати не допускається.

Згідно із п. 1. Специфікації № 80 від 07.02.24, Сторони погодили поставку Товару на загальну вартість партії Товару у розмірі 1 055 125,00 грн.

Пунктом 2. Специфікації № 80 від 07.02.24 сторонами погоджено, що строк поставки Товару: в термін 60 календарних днів з дати 100 % попередньої оплати.

Умови оплати: 100 % попередня оплати (п. 7. Специфікації № 80 від 07.02.24).

Згідно із п. 1. Специфікації № 82 від 08.02.24, Сторони погодили поставку Товару на загальну вартість партії Товару у розмірі 25 000,00 грн.

Пунктом 2. Специфікації № 82 від 08.02.24 сторонами погоджено, що строк поставки Товару: в термін 60 календарних днів з дати 100 % попередньої оплати.

Умови оплати: 100 % попередня оплати (п. 9. Специфікації № 82 від 08.02.24).

16.02.24 ФОП Макарова Ю.С. виставила КП «НВК «Іскра» рахунки-фактури згідно Специфікацій № 80 від 07.02.24 та № 82 від 08.02.24, а саме: № 0001009 на суму 994 875,00 грн (Специфікація № 80 від 07.02.24 до договору поставки № 17/432юр від 01.12.22) та № 0001008 на суму 21 250,00 грн (Специфікація № 82 від 08.02.24 до договору поставки № 17/432юр від 01.12.22).

КП «НВК «Іскра» сплатила виставлені рахунки-фактури ФОП Макарової Ю.С., а саме: № 0001009 на суму 994 875,00 грн (Специфікація № 80 від 07.02.24 до договору поставки № 17/432юр від 01.12.22) та № 0001008 на суму 21 250,00 грн (Специфікація № 82 від 08.02.24 до договору поставки № 17/432юр від 01.12.22), що підтверджується платіжними інструкціями № 1 від 25.03.24 на суму 21 250,00 грн та № 59 від 08.04.24 на суму 994 875,00 грн.

Тобто, позивачем не виконано вимоги пунктів 2, 7 Специфікації № 80 від 07.02.24 та пунків 2, 9 Специфікації № 82 від 08.02.24 (які є додатком та невідємною частиною договору поставки № 17/432юр від 01.12.22) щодо 100 % попередньої оплати за поставку відповідачем товару.

При цьому, ані позивачем, ані відповідачем не надано суду доказів зміни ціни, яка погоджена між сторонами шляхом внесення змін в раніше узгоджені Специфікації, як того передбачає п. 2.4. договору поставки № 17/432юр від 01.12.22.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що зі сторони відповідача не мало місце порушення прав позивача на своєчасне отримання товару у відповідності до вимог договору поставки № 17/432юр від 01.12.22 та Специфікацій № 80 від 07.02.24 та № 82 від 08.02.24, що є додатками (невідємною частиною) до вказаного договору.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 1, 2, 4, 5, 8, 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.

Основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинно чинитися правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.07.02 № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб`єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту.

А тому, як наслідок, судом відмовляється позивачу в задоволені позовної вимоги в повному обсязі.

Вирішуючи вказану справу по суті спору судом прийнято до уваги те, що рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

Стосовно розподілу судових витрат на правничу допомогу відповідача суд зазначає наступне.

Статтею 123 ГПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3).

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст. 126 ГПК України).

Приписами ч. 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в т.ч. гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно із п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

На підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу, відповідачем надано:

- копію договору-доручення про надання правової допомоги від 10.01.22;

- копію додаткової угоди № 1 від 10.01.22 до договору-доручення про надання правової допомоги від 10.01.22;

- копію додаткової угоди № 2 від 21.12.23 до договору-доручення про надання правової допомоги від 10.01.22;

- копію додаткової угоди № 3 від 30.12.24 до договору-доручення про надання правової допомоги від 10.01.22;

- копію акту приймання-передачі наданої правової допомоги № ОУ-0000083 від 06.03.25;

- копію розрахунку суми гонорару за надану правову допомогу (додаток № 1 до акту приймання-передачі № ОУ-0000083 від 06.03.25);

- копію рахунку-фактури № СФ-0000083 від 06.03.25;

- копію платіжної інструкції № 42 від 06.03.25 на загальну суму 11 500,00 грн;

- копію ордеру серії АР № 1226754 від 13.02.25 про надання правничої допомоги;

- копію свідоцтва на право на заняття адвокатською діяльністю № 864 від 27.04.11.

Матеріалами справи підтверджено, що 10.01.22 між фізичною особою-підприємцем Макаровою Юлією Сергіївною (Клієнт) та Адвокатським Бюро «Сергія Жечева» (Адвокатчьке бюро) укладено договір про надання правової допомоги (договір).

Згідно із п. 1.1. договору, предметом даного Договору є надання Адвокатським бюро усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту у всіх Справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані зі захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.

У відповідності до п. 1.2. договору, Сторони домовились, що надання правової допомоги за цим Договором безпосередньо здійснюватиметься керівником Адвокатського бюро - адвокатом Жечевим Сергієм Олександровичем (Адвокат) (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 864, видане на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області від 27.04.11) або іншим

адвокатом, що оформлюється ордером на адвоката.

Пунктом 2.1. договору визначено обов`язки Адвоката:

- Адвокат зобов`язується надати правову допомогу, в т.ч. за окремими дорученнями Клієнта (п.п. 2.1.1. договору);

- Адвокат зобов`язується представляти права і законні інтереси Клієнта в органах державної влади, місцевого самоврядування, перед третіми особами, а також у судах України загальної юрисдикції, господарських судах України, адміністративних судах України та здійснювати професійну діяльність Адвоката згідно з умовами цього Договору з усіма правами представника, які передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, Кримінальним процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Господарським процесуальним кодексом України (п.п. 2.1.2. договору).

Відповідно до п.п. 2.3.1. п. 2.3. договору, обов`язки Клієнта сплатити гонорар Адвокату в розмірі та в строк погоджені між ними.

Згідно із п. 3.1. договору (з урахуванням додаткової угоди № 3 від 30.12.24), цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.26.

На визначення розміру гонорару Адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару та узгоджується у розрахунку гонорару (п. 4.1. договору).

Пунктом 4.2. договору визначено, що гонорар Адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється Актом приймання-передачі наданої правової допомоги.

У відповідності до п. 4.3. договору, загальна ціна цього Договору визначається як сума вартості всієї правової допомоги, відповідно до підписаних Сторонами Актів приймання-передачі наданої правової допомоги за цим Договором протягом строку його дії.

Згідно із п. 4.4. договору, оплата послуг здійснюється за фактом їх надання на підставі підписайого сторонами акту приймання-передачі наданої правової допомоги протягом 30-ти днів з дня підписання акту приймання-передачі правової допомоги або сплачується клієнтом наперед.

Додатковою угодою № 1 від 10.01.22 сторонами визначено вартість правової допомоги, що надається, а саме:

- підготовка претензії, за 1 документ - 3 000,00 грн;

- підготовка позовної заяви, відповіді на відзив, відзиву, заперечення на відповідь иа відзив, зустрічного позову, апеляційної скарги, касаційної скарги (в незалежності від витраченого часу), за 1 документ - 5 000,00 грн;

- підготовка інших процесуальних документів (клопотання, заяви і т.п.), за 1 документ - 1 500,00 грн;

- підготовка додатків до позовної заяви та інших клопотань, заяв, скарг, в т.ч. апеляційішх, касаційних, за 1 годину - 800,00 грн;

- участь та представництво Адвокатом інтересів Клієнта у судовому засіданні по справі в незалежності від тривалості судового засідання (в незалежності від того чи відбулося судове засідання чи ні), за 1 засідання - 3 000,00 грн за засідання у м. Запоріжжі, 4 000,00 грн за засідання за межами м. Запоріжжя; …

У відповідності до акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 06.03.25 № ОУ-0000083 до договору-доручення про надання правової допомоги від 10.01.22, Адвокатське бюро надало, а Клієнт прийняв правову допомогу, яка полягала в наступному: підготовка відзиву по справі № 908/263/25 на суму 5 000,00 грн, підготовка заперечення на відповідь на відзив по справі № 908/263/25 на суму 5 000,00 грн та підготовка заяви про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 908/263/25 на суму 1 500,00 грн. Загальна сума гонорару за надану правову допомогу складає 11 500,00 грн.

Згідно із платіжною інструкцією від 06.03.25 № 42 Макарова Юлія Сергіївна перерахувала Адвокатському Бюро «Сергія Жечева» 11 500,00 грн з призначенням платежу (дослівно): «Оплата рахунку, акту № 0000083 від 06.03.25, за правн. Допомогу по справі 908/263/25 без ПДВ».

Судом враховано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд, за клопотанням іншої сторони, може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (вказане викладене і в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.02.23 у справі № 160/19098/21).

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.21 у справі № 927/237/20).

Судом прийнято до уваги, що постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» роз`яснено, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхі дного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи, тощо.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та ін. істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Приймаючи до уваги принцип співмірності судом враховано, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу господарський суд дійшов висновку, що представником позивача доведено розмір витрат на оплату послуг адвоката та вказаний розмір співмірний із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову.

Судом прийнято до уваги заперечення представника позивача щодо стягуваної відповідачем суми (11 500,00 грн) на професійну правничу допомогу, які викладені у клопотанні за вих. від 07.03.25 про зменшення витрат на правничу допомогу адвоката та в яких представник позивача просить суд заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відповідача задовольнити частково у розмірі 2 000,00 грн, оскільки зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідача у розмірі 11 500,00 грн є неспівмірно великим по відношенню до складності справи, спір є типовим та предметом позову є стягнення штрафних санкцій за несвоєчасну поставку товару.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що заявлена позивачем загальна сума витрат на професійну правничу допомогу не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару з урахуванням таких критеріїв як: справедливість, добросовісність, розумність; принципів співмірності та розумності судових витрат; складності справи № 908/263/25, яка розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження; витраченого адвокатом часу на надання послуг у даній справі; ціни позову.

З огляду на викладене та відповідно до положень ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 500,00 грн покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 11, 13-15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 96, 123, 126, 129, 236-238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» (69071, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 84, код ЄДРПОУ 14313866) на користь фізичної особи-підприємця Макарової Юлії Сергіївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) - 11 500 (одинадцять тисяч п`ятсот) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

Повний текст рішення складено 07.04.2025.

Суддя В.Л. Корсун