Ухвала суду № 126428040, 02.04.2025, Господарський суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

що підлягає оскарженню

у справі про неплатоспроможність

02.04.2025м. ДніпроСправа № 904/5614/24

За заявою Акціонерного товариства "Сенс Банк" з грошовими вимогами в загальній сумі 40 060,33 грн

до боржника фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Товстоп`ятка В.В.

Представники:

заявник: ОСОБА_1 , паспорт серія НОМЕР_2

від заявника: Савченко Л.В., ордер серія АА № 151867 від 13.12.2024

від кредитора АТ "Сенс Банк": не з`явився

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою суду від 21.01.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ). Введено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ). Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 120 днів, до 21.05.2025. Призначено керуючим реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Біленка Романа Івановича (свідоцтво №461 від 07.03.2013, адреса 02105, м. Київ, а/с 77). Призначено попереднє засідання суду на 04.03.2025 о 10:20 год.

На виконання ухвали суду від 21.01.2025, господарський суд 21.01.2025 опублікував оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за №75087 від 22.01.2025 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

24.02.2025 від Акціонерного товариства "Сенс Банк" надійшла заява б/н від 21.02.2025 з грошовими вимогами до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в загальній сумі 40 060,33 грн, з яких: 34 362,72 грн - заборгованість за поточним тілом кредиту, 401,12 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 361,63 грн - заборгованість за відсотками, 90,06 грн - заборгованість по комісії, 4 844,80 грн - судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника.

28.02.2025 від ОСОБА_1 надійшло заперечення б/н від 28.02.2025 проти грошових вимог Акціонерного товариства "Сенс Банк".

Ухвалою суду від 03.03.2025 заяву Акціонерного товариства "Сенс Банк" б/н від 21.02.2025 з грошовими вимогами до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в загальній сумі 40 060,33 грн, з яких: 34 362,72 грн - заборгованість за поточним тілом кредиту, 401,12 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 361,63 грн - заборгованість за відсотками, 90,06 грн - заборгованість по комісії, 4 844,80 грн - судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника залишити без руху. Заявнику протягом п`яти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки заяви, а саме:

- надати докази направлення копії заяви з грошовими вимогами до боржника разом з доданими до неї документами на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

04.03.2025 від Акціонерного товариства "Сенс Банк" надійшла заява б/н від 04.03.2025 про усунення недоліків, до якої додано докази направлення копії заяви з грошовими вимогами на адресу боржника.

Ухвалою суду від 10.03.2025 прийнято заяву Акціонерного товариства "Сенс Банк" б/н від 21.02.2025 з грошовими вимогами до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в загальній сумі 40 060,33 грн, з яких: 34 362,72 грн - заборгованість за поточним тілом кредиту, 401,12 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 361,63 грн - заборгованість за відсотками, 90,06 грн - заборгованість по комісії, 4 844,80 грн - судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника до розгляду в попередньому засіданні на 25.03.2025 об 11:20 год.

19.03.2025 від арбітражної керуючої Пушкарь Л.М. надійшла заява б/н від 19.03.2025 до якої додано повідомлення вих.№02-01/10/135 від 19.03.2025 про результати розгляду грошових вимог Акціонерного товариства "Сенс Банк", в якому керуюча реструктуризацією боргів відхилила грошові вимоги кредитора в повному обсязі.

Суд долучив подані документи до матеріалів справи.

У попереднє засідання, призначене на 02.04.2025, з`явилась ОСОБА_1 .

У попередньому засіданні, в режимі відеоконференції приймав участь представник ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх у попередньому засіданні, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

06.05.2024 між ОСОБА_1 та АТ «СЕНС БАНК» була укладена угода про надання споживчого кредиту № 507016525.

Зазначена угода є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб АТ «СЕНС БАНК», повний текст якого розміщено на офіційному сайті Кредитора за посиланням: https://sensebank.com.ua/tarifi-ta-umovi.

Кредит надавався на наступних умовах:

умови споживчого кредиту:

- кредит готівкою;

- сума кредиту 36 259,20 гривень;

- 4,99% ставка річних;

- строк кредиту 120 міс.

Відповідно до умов Договору про банківське обслуговування фізичних осіб АТ «СЕНС БАНК» ОСОБА_1 зобов`язалась повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, передбачених цим договором.

Так, в результаті порушення ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань, в останньої перед кредитором АТ «СЕНС БАНК» виникла заборгованість, що станом на день відкриття провадження у справі становить 35 215,53 гривень (тридцять п`ять тисяч двісті п`ятнадцять грн., 53 коп.), з яких:

- 34 362,72 гривень заборгованість за поточним тілом кредиту;

- 401,12 гривень заборгованість за простроченим тілом кредиту;

- 361,63 гривень заборгованість за відсотками;

- 90,06 гривень заборгованість по комісії.

Згідно приписів ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями статей 525, 526, 527 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України та умов Договору, у разі невиконання, чи несвоєчасного виконання зобов`язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами Договору, Відповідач зобов`язаний сплатити Позивачу неустойку (штраф, пеня). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України та умов Договору, у разі невиконання, чи несвоєчасного виконання зобов`язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами Договору, Відповідач зобов`язаний сплатити Позивачу неустойку (штраф, пеня). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Судом встановлено, що на підтвердження розміру заявлених кредиторських вимог до Боржника Кредитором зазначено, що підставами виникнення його грошових вимог є ОФЕРТА НА УКЛАДАННЯ УГОДИ ПРО НАДАННЯ СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУ №507016525 від 06.05.2024 року укладений між АТ Сенс Банк та ОСОБА_1 , з терміном повернення до 06.05.2034.

Договором передбачена щомісячна комісія, її фіксована (незмінна), застосовується на весь строк Кредиту, є платою за послуги, що супроводжують отримання кредиту, такі як розгляд заявки на видачу кредиту, його надання, перерахування коштів на рахунок Позичальника, дострокове погашення кредиту, відкриття та ведення позичкового рахунку, за обслуговування (управління) Кредиту щомісячно:

- за період з 1 по 12 місяць користування кредитом - 0,10% від суми кредиту, зазначеної в цій Оферті без ПДВ;

- за період з 13 по 24 місяць користування кредитом - 1,00% від суми кредиту, зазначеної в цій Оферті без ПДВ;

- за період з 25 по 120 місяць користування кредитом - 1,50% від суми кредиту, зазначеної в цій Оферті без ПДВ. Відсоткова ставка за Договором складає 4,99% річних.

Щомісячний платіж за договором складається з тіла кредиту, відсотків і комісії банку.

Дата щомісячного платежу до 06 числа кожного місяця.

Розмір мінімального щомісячного платежу з 1 по 12 міс. - 420,67 грн; з 13 по 24 міс. - 747,00 грн; з 25 по 120-й міс. - 928,30 грн.

Кредит надавався Позичальнику для:

-повернення заборгованості за кредитним договором 631065305 від 2018-11-29 року. Розмір - 28 402,22 грн, спосіб видачі - переказ коштів на рахунок № НОМЕР_3 , відкритий в АТ СЕНС БАНК, ЄДРПОУ 23494714;

-повернення заборгованості за кредитним договором 631671901 від 2021-06-04 року. Розмір - 7 856,98 грн, спосіб видачі - переказ коштів на рахунок № НОМЕР_4 , відкритий в АТ СЕНС БАНК, ЄДРПОУ 23494714.

На підтвердження наявності та розміру заборгованості Боржника за Договором до заяви додані:

-виписка за рахунком ІВАN № НОМЕР_5 за період з 06.05.2024 по 21.01.2025;

-виписка за рахунком ІВАN № НОМЕР_6 за період з 06.05.2024 по 21.01.2025 (далі-Виписки).

За результатом аналізу наданих Виписок судом встановлено невідповідність розміру заборгованості зазначеного у заяві розмірам зазначеним у Виписках.

Слід також звернути увагу, що відповідно до пункту 63 розділу IV Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75 (далі - Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України) виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.

Виписки надані разом з заявою про грошові вимоги кредитора до боржника не містять таких реквізитів, як особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта та відсутня печатку банку, отже у розумінні Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України не можуть вважатися первинними документами та не є належними та допустимими доказами у справі.

Додатково, згідно з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду встановлено, що для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, а також постанова Верховного Суду від 28.01.2021 у справі №910/4510/20).

У постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №910/21939/15 наведено висновок про застосування норм права, відповідно до якого на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них.

Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство.

Покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Такий висновок про застосування норм права викладений Верховним Судом у постанові від 27.08.2020 у справі №911/2498/18.

Розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу норм статей 45 - 47 КУПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).

Крім того, судом встановлено, що Кредитором до заяви не додано Договору про банківське обслуговування фізичних осіб, а міститься лише посилання на сайт Кредитора, за яким знаходиться Договір про банківське обслуговування фізичних осіб.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (частини 1, 2 статті 207 ЦК України).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою асобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (частина 3 статті 207 ЦК України).

Відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів поширюється дія Закону України Про електронні документи та електронний документообіг.

Статтею 5 зазначеного Закону визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

За змістом статей 6, 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронні довірчі послуги.

Отже, електронний документ, на підставі якого між сторонами виникають права та обов`язки, має відповідати положенням Закону України Про електронні документи та електронний документообіг.

Статтею 5 зазначеного Закону визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

За змістом статей 6, 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронні довірчі послуги.

Отже, електронний документ, на підставі якого між сторонами виникають права та обов`язки, має відповідати положенням Закону України Про електронні документи та електронний документообіг.

Вказані висновки викладені у постановах ВС від 16 березня 2020 року у справі №910/1162/19 та від 19 січня 2022 року у справі № 202/2965/21.

Суд звертає увагу, що Оферту, Акцепт, Графік та Паспорт не можна вважати належними та допустимими доказами у справі, так як вони не містять жодного з можливих варіантів підпису Боржника (ні фізичного підпису, ні підпису за допомогою ЕЦП (відсутній Протокол підпису), ні підпису одноразовим паролем-ідентифікатором (вищезазначені документи навіть не містять комбінації цифр та літер, які нібито є одноразовим паролем-ідентифікатором).

Разом з тим, Паспорт не є Кредитним договором, а є підтвердженням виконання обов`язку Кредитора щодо інформування про умови кредитування.

Щодо недоведеності Кредитором факту перерахування кредитних коштів, суд зазначає наступне.

Як вже було зазначено вище, у п. 3 Оферти та у п. 3 Акцепту зазначається про те, що Кредит надається Позичальнику для:

повернення заборгованості за кредитним договором 631065305 від 2018-11-29 року. Розмір 28 402, 22 гривні;

повернення заборгованості за кредитним договором 631671901 від 2021-06-04 року. Розмір - 7856,98 гривень.

Разом з тим, Боржнику було перераховано з його банківського рахунку НОМЕР_7 на його ж банківський рахунок НОМЕР_8 суму коштів у розмірі 36 259,20 грн, а не надано кредит.

Окрім того, Кредитором не надано суду Кредитного договору № 631065305 від 29.11.2018 року та Кредитного договору №631671901 від 04.06.2021.

Виходячи з вимог КУзПБ обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений саме на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (правова позиція Верховного Суду у постановах від 07.06.2018 у справі № 904/4592/15, від 21.05.2018 у справі №904/10198/15).

При цьому заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги, адже законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Водночас, покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора кореспондує його праву на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27.08.2020 у справі №911/2498/18).

Відтак, саме на кредитора покладений обов`язок доказування наявності кредиторських вимог у справі про банкрутство, який передбачає подання сукупності документів, які дозволять суду переконатися в обґрунтованості грошових вимог кредитора. Неподання такої сукупності документів може мати наслідком відмову суду у визнанні спірних вимог кредитора (постанови Верховного Суду від 01.12.2022 у справі № 918/1154/21, від 27.02.2024 у справі №902/1406/15).

Враховуючи викладене, з огляду на недоведеність кредитором АТ "Сенс Банк" заявлених кредиторських вимог, грошові вимоги Акціонерного товариства "Сенс Банк" (код ЄДРПОУ 23494714) до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в загальній сумі 40 060,33 грн, з яких: 34 362,72 грн - заборгованість за поточним тілом кредиту, 401,12 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 361,63 грн - заборгованість за відсотками, 90,06 грн - заборгованість по комісії, 4 844,80 грн - судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника підлягають відхиленню.

Керуючись ст.ст. 2, 73-74, 76-79, 86, 91, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 45, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

УХВАЛИВ:

Грошові вимоги Акціонерного товариства "Сенс Банк" (код ЄДРПОУ 23494714) до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в загальній сумі 40 060,33 грн, з яких: 34 362,72 грн - заборгованість за поточним тілом кредиту, 401,12 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 361,63 грн - заборгованість за відсотками, 90,06 грн - заборгованість по комісії, 4 844,80 грн - судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника - відхилити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 02.04.2025 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст. 254-258 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Є. Соловйова