Рішення № 126425149, 08.04.2025, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №953/1317/25

Провадження №2/639/891/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2025 року Жовтневий районний суд м. Харкова

в складі: головуючого судді Баркової Н.В.,

за участю секретаря Кобзар І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 і просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором №14629-10/2023 від 11.10.2023 року у розмірі 23737,50 грн. та стягнути судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

В обґрунтуванняпозовних вимогпозивач посилаєтьсяна те,що 11.10.2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ«Аванс Кредит»був укладенийДоговір пронадання фінансовогокредиту №14629-10/2023,згідно зумовами якоговідповідач отрималакредит наумовах строковості,зворотності,платності,а відповідачзобов`язалась повернутикредит тасплатити процентиза користуваннякредитом впорядку тана умовах,визначених Договором.ТОВ «АвансКредит» умовиКредитного договорувиконав вповному обсязі,наддавши відповідачевікредит напотрібну суму.Відповідач зісвого бокуне виконалаумови Кредитногодоговору.Укладаючи Кредитнийдоговір відповідачта ТОВ«Аванс Кредит»вчинили дії,визначені ст.11та ст.12Закону України«Про електроннукомерцію».29.03.2024року міжТОВ «АвансКредит» таТОВ «ФК«Кредит-Капітал»відповідно дочинного законодавстваУкраїни укладенийДоговір факторингу№29032024. Відповідно доумов даногоДоговору відбулосявідступлення прававимоги втому числі іза Кредитнимдоговором №14629-10/2023від 11.10.2023 року,укладеним міжТОВ «АвансКредит» та ОСОБА_1 .Сума тарозрахунок заборгованостіза Кредитнимдоговором №14629-10/2023від 11.10.2023 року були передані позивачу від первинного кредитора ТОВ «Аванс Кредит» згідно Договору факторингу №29032024 від 29.03.2024 року. Відтак, сума заборгованості відповідача становить 23737,50 грн., з яких: 4 500,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 19237,50 грн. заборгованість за відсотками.

Оскільки на досудову вимогу відповідач не відреагувала, у зв`язку з викладеним позивач вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 11.02.2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю до Жовтневого районного суду м. Харкова.

Відповідно до супровідного листа Київського районного суду м. Харкова від 26.02.2025 року вказані матеріали цивільної справи направлені на розгляд до Жовтневого районного суду м. Харкова та отримані останнім 27.02.2025 року.

Відтак, для розгляду даної позовної заяви автоматизованою системою документообігу суду визначено суддю Жовтневого районного суду м. Харкова - Баркову Н.В. та ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 03.03.2025 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Призначено судове засідання.

В судове засідання 08.04.2025 року учасники справи не з`явились, повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Представник позивача подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи в його відсутність та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Належним чином повідомлена згідно вимог ст. 128 ЦПК України про дату, час та місце розгляду справи відповідач, яка має зареєстрований електронний кабінет, в судове засідання не з`явилася, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомила, відзив не подала, у зв`язку з чим на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 08.04.2025 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 11.10.2023 року на підставі Анкети-заяви між ОСОБА_1 та ТОВ «Аванс Кредит» був укладений Договір про надання фінансового кредиту №14629-10/2023, згідно з умовами якого відповідач отримала кредитні кошти, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором (а.с.17-46).

Згідно з п.п.1.1, 1.2. Договору відповідач отримала кредит у розмірі 4500,00 грн. на 360 днів, дата надання кредиту 11.10.2023 року, дата погашення 04.10.2024 року.

Відповідно до п. 1.4.1. процента ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредитування, вказаного у п. 1.2. Договору.

Відповідач ОСОБА_1 підписала Договір про надання фінансового кредиту №14629-10/2023 від 11.10.2023 року електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора W3761 (дата відправки ідентифікатору позичальнику: 11.10.2023 року о 15:08) (а.с. 58 (зворот)).

ТОВ «Аванс Кредит» умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, наддавши відповідачеві кредит у розмірі 4 500,00 грн., що підтверджується довідкою iPay.ua від 30.12.2024 року про успішне перерахування 11.10.2023 року о 15:10:04 коштів у розмірі 4500,00 грн. на картковий рахунок ОСОБА_1 , який був нею зазначений у Анкеті-заяві (а.с. 47 (зворот)).

Відповідачем також підписано графік сплати кредитних коштів (Додаток №1 до кредитного договору №14629-10/2023 від 11.10.2023 року) (а.с.37-38).

Доказів повернення кредиту та сплати процентів згідно графіку відповідачем суду не надано.

29.03.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір факторингу №29032024 (а.с. 50-57 (зворот)).

Згідно зумовами даногоДоговору відбулосявідступлення прававимоги втому числіі заКредитним договором№14629-10/2023від 11.10.2023 року, укладеним між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з реєстру боржників до Договору факторингу №29032024 та Актом приймання передачі письмового та електронного реєстру боржників від 29.03.2024 року (а.с.51,52).

Відповідно дорозрахунку заборгованостіза Кредитнимдоговором №14629-10/2023від 11.10.2023 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 23737,50 грн., з яких: 4 500,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 19237,50 грн. заборгованість за відсотками (а.с. 60-61).

Позивачем ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на адресу відповідача ОСОБА_1 було надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № Чічур78 від 10.02.2025 року (а.с. 49).

За змістом ст.ст.626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначенізакономяк істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно дост. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Разом з тим, відповідально до ч. 1ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2ст. 1048 ЦК Україниякщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст. 1054та ч. 2 ст. 1050 ЦК Українинаслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У ст.ст.526,527,530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Так, згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

З урахуванням викладеного будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Оскільки в матеріалах справи на підтвердження укладення кредитного договору наявні докази, які містять всі істотні умови кредитного договору, зокрема суму кредиту, строк користування кредитом, процентну ставка за користування кредитом, графік платежів, заявка та підтвердження кредитного договору підписані власноручним електронним підписом відповідача, суд вважає, що наявні підстави вважати, що відповідач підписав кредитний договір та був проінформований про всі істотні його умови

Згідно з п.п.1,2ч.1ст.512ЦК Україникредитор узобов`язанніможе бутизамінений іншоюособою,зокрема,внаслідок:

1)передання нимсвоїх правіншій особіза правочином(відступленняправа вимоги);

2) правонаступництва.

Відповідно доч.1ст.514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

При цьому, відповідно до положень ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Положеннями ч. 2ст. 78 ЦПК Українивизначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положеньст. 83 ЦПК Українипозивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 не виконала умови кредитного договору, що підтверджено дослідженими в судовому засіданні доказами, не подалавідзиву звідповідними запереченнямита доказамина їхпідтвердження,отже позовнівимоги,які ґрунтуютьсяна умовахдоговору тазакону,підлягають задоволеннюв повномуобсязі,аз відповідача підлягає стягненню заборгованість за Кредитним договором №14629-10/2023 від 11.10.2023 року у розмірі 23737,50 грн., яка складається з наступного: 4 500,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 19237,50 грн. заборгованість за відсотками.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у зв`язку з задоволенням позову в повному обсязі, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача, сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн. (а.с.9).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 141, 166, 256, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 205, 207, 252-259, 261, 514, 525, 526, 549, 599, 610, 611, 626, 629, 639, 1048, 1050, 1054, 1077, 1082ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором №14629-10/2023 від 11.10.2023 року у розмірі 23737 (двадцять три тисячі сімсот тридцять сім) гривень 50 копійок, яка складається з наступного: 4 500,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 19237,50 грн. заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ:35234236, адреса місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 08.04.2025 року.

Суддя Н.В. Баркова