Ухвала суду № 126425015, 08.04.2025, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/511/25

провадження № 1-кс/619/295/25

УХВАЛА

іменем України

21 березня 2025 року м. Дергачі

Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221230000077 від 23 січня 2025 року, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, з профільною середньою освітою, неодруженого, військовослужбовця, солдата, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 08.09.2024 № 260 на посаду номера обслуги кулеметного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,фактично проживаючогоза адресою: АДРЕСА_2 ,раніше неодноразовосудимого,останній разза вироком Київського районного суду м. Харкова від 09 травня 2024 року за ч. 2 ст. 389КК України, ст. 71 КК України до обмеження волі строком на 1 рік 15 днів,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.296 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Дергачівського районного суду Харківської області надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.296 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_5 наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 08 вересня 2024 року за № 260 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначений на посаду номера обслуги кулеметного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.09.2024 ОСОБА_5 , призначений на посаду номера обслуги кулеметного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки.

Згідно військовогоквитка серії НОМЕР_2 у відомостяхпро дозвілна носіннязброї, за солдатом ОСОБА_5 закріплено автоматична зброя FN SCAR-4 № НОМЕР_3 від 03.12.2024 року.

Згідно ст. 68 Конституції України ОСОБА_5 зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції країни покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Органи військового управління забезпечують неухильне додержання вимог Конституції України стосовно того, що Збройні Сили України не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів державної влади чи перешкоджання їх діяльності.

Відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 50, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України ОСОБА_5 був зобов`язаний додержуватись Конституції і Законів України, бути прикладом високої культури, скромності та витримки, з повагою відноситися до спів службовців, поважати чужу гідність, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх вчинення інших, додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; берегти державне майно, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання та виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, досконало володіти зброєю і технікою, тримати їх справними, чистими та готовими до бою, неухильно виконувати правила безпеки під час використання зброї.

Порушуючи вимоги вказаних вище нормативно-правових актів ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, став на шлях злочинної діяльності при наступних обставинах.

ОСОБА_5 , 23 січня 2025 року близько 13 год 05 хв, знаходячись на вулиці, біля будинку АДРЕСА_3 , діючи умисно, грубо порушуючи громадський порядок, відпочинок та спокій громадян, з мотивів явної неповаги до суспільства, загальноприйнятих норм моралі, нахабно виявляючи зневажливе ставлення до існуючих у суспільстві правил поведінки, безпричинно, дістав з-під своєї куртки автоматичну зброю FN SCAR-4 № НОМЕР_3 та почав погрожувати громадянину ОСОБА_8 та громадянці ОСОБА_9 , наставляючи в їх бік вище вказану вогнепальну зброю. На законні вимоги ОСОБА_8 , припинити хуліганські дії, не реагував. Після чого продовжуючи свої хуліганські дії, наказав потерпілому ОСОБА_8 піти в лісосмугу (посадку) та проявляючи особливу зухвалість, зробив з автоматичної зброї FN SCAR-4 № 4112563 два постріли в повітря.

Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, а саме: в хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливої зухвалістю із застосуванням вогнепальної зброї.

В клопотанні зазначається, що вина ОСОБА_5 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, які додані до матеріалів клопотання.

23січня 2025року о19:45затримано впорядку ст.208КПК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

24.01.2025 о 16:36 у кримінальному провадженні за № 12025221230000077 від 23.01.2025, із дотриманням норм ст.ст. 40, 135, 276-278 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Обґрунтованість повідомленої підозри відносно ОСОБА_5 підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, як окремо так і у їх сукупності, а саме:

- повідомленням зі служби «102», про виявлення кримінального правопорушення від 23.01.2025;

- показаннями свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , з приводу обставин кримінального правопорушення;

- показаннями потерпілого ОСОБА_8 ;

- іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

25 січня 2025 року ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області застосовано до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів, а саме: до 23 березня 2025 року включно, з визначенням ОСОБА_5 суму застави у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181680 гривень.

На теперішній час досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженню завершено, матеріали кримінального провадження відкриті сторонам кримінального провадження, а сторони реалізовують своє право без обмежень у часі, однак 23.03.2025 збігає строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного, у зв`язку з чим виникла необхідність у продовженні строку їхньої дії до підготовчого засідання. На цих підставах заявник клопотання просить продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 30 діб, але не пізніше ніж до підготовчого судового засідання.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання з підстав, викладених у ньому.

Підозрюваний та його захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні просили відмовити в задоволені клопотання, посилаючись на те, що ризики жодним чином не доведені, підозрюваний є військовослужбовцем, на даний час проходить військову службу, просили змінити запобіжний захід на більш мякий, не пов`язаний з позбавленням волі.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані до суду матеріали та докази в їх сукупності, слідчий суддя доходить до наступного.

Так, слідчим відділенням ВП № 3 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221230000077 від 23 січня 2025 року відносно підозрюваного ОСОБА_5 , за ознаками ч. 4 ст. 296 КК України.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 23 січня 2025 року о 19 год 45 хв затримано в порядку ст. 208 КПК України.

25 січня 2025 року ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області застосовано до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів, а саме: до 23 березня 2025 року включно, з визначенням ОСОБА_5 суму застави у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181680 гривень.

На теперішній час досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженню завершено, матеріали кримінального провадження відкриті сторонам кримінального провадження, а сторони реалізовують своє право без обмежень у часі, однак 23.03.2025 збігає строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного, у зв`язку з чим виникла необхідність у продовженні строку їхньої дії до підготовчого засідання

Відповідно дост. 177 КПК Україниметою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідност. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; - наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідча, прокурор; - недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри слідчий суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст.9КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (даліЄСПЛ), яка відповідно до ст.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» є джерелом права.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою ЄСПЛ.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» № 9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вирок) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процес) кримінального розслідування».

За результатами розгляду даного клопотання про продовження застосування запобіжного заходу слідчим суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення доказів.

Слідчий суддя констатує, що на цій стадії кримінального провадження, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується. Питання ж оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні того чи іншого злочину входить до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті.

З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри, на даній стадії проведення досудового розслідування кримінального провадження, щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України за викладених у клопотанні обставин. Вказане може бути підставою для продовження застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобіжного заходу.

Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КПК Українислідчий суддя зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Слідчий суддя враховує наявність ризиків, передбачених пп. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України, а саме: -переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду;-незаконно впливатина свідківу цьомукримінальному провадженні;- перешкоджатикримінальному провадженнюіншим чином;- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст.296 КК України.

Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_5 у сукупностіз іншимиобставинами.Надаючи оцінкуможливостіризикупереховування відоргану досудовогорозслідування/суду, судбере доуваги,щоє актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого, свідків, слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілим та свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК). За таких обставин, ризик впливу на потерпілого, свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

При встановленні наявності ризику перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином, ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може самостійно або заручившись підтримкою інших осіб, здійснювати вплив на потерпілого, свідків, понятих, як благаючи або умовляючи їх, здійснювати вплив на інших учасників кримінального провадження.

Надаючи оцінкуможливості підозрюваним вчиненняінших кримінальнихправопорушень суд бере до уваги, що ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, перебуваючи на волі, як військовослужбовець військової служби, під загрозою тяжкості покарання, усвідомлюючи невідворотність покарання, маючи всі необхідні засоби та можливості, може вчинити інший злочин та ухилятись від кримінальної відповідальності за фактом вчинення тяжкого злочину, а в сукупності з іншими обставинами кримінального провадження підтверджує наявність відповідного ризику.

З урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, даних про особу підозрюваного, який раніше неодноразово судимий, сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, вказує на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для забезпечення підозрюваним виконувати покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч. 1ст. 177 КПК України.

При цьому слідчий суддя зазначає, що при оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, в тому числі і домашнього арешту, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі домашній арешт, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

На теперішній час досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженню завершено, матеріали кримінального провадження відкриті сторонам кримінального провадження, а сторони реалізовують своє право без обмежень у часі, однак 23.03.2025 збігає строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з чим виникла необхідність у продовженні строку їхньої дії до підготовчого засідання

Статтею 290 КПК Україниунормований порядок відкриття матеріалів іншій стороні.

Відповідно до ч. 10 цієї статті сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ.

Відповідно до ч. 5ст. 219 КПК Українистрок ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченомустаттею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня повідомлення підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Відповідно до ч. 3ст. 219 КПК Українистрок ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченомуст. 290 цього Кодексу, не включається у строк досудового розслідування.

Відповідно дост. 283 КПК України«Загальні положення закінчення досудового розслідування», особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження. Прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Тобто, в даному випадку, закінчення досудового розслідування буде момент звернення до суду з обвинувальним актом, та відповідно внесення прокурором відомостей про закінчення досудового розслідування до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Наразі процедура ознайомлення з матеріалами кримінального провадження не завершена, підозрюваному для ознайомлення з кримінальним провадженням потрібен час, а тому направити до суду обвинувальний акт до 23 березня 2025 року неможливо.

Згідно з ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Згідно з ч. 3 ст. 197 КПК України, у разі необхідності строк тримання особи під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК України, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.

Системний аналіз змісту положень ч.ч. 4, 6 ст. 199 КПК України та ч. 3 ст. 197 КПК України свідчить про обов`язок слідчого судді розглянути клопотання прокурора або слідчого про продовження строку запобіжного у вигляді тримання особи під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування такого запобіжного заходу. Згідно з наведених положень закону можливо продовжити строк запобіжного заходу аж до проведення підготовчого судового засідання слідчим суддею. Відтак строк тримання під вартою можливо продовжити.

Щодо зменшення обов`язків слід зазначити, що згідно з положеннями ст.ст. 183, 199 КПК України, слідчий суддя вирішує питання про продовження строку дії запобіжного заходу. Прокурор як наведено вище, довів необхідність застосування такого заходу.

На час постановлення цієї ухвали немає підстав для зменшення розміру застави.

Так, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Враховуючи те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, раніше неодноразово судимий, відсутні відомості щодо наявності у підозрюваного рухомого та нерухомого майна, на даний час є військовослужбовцем, а також ступінь встановлених ризиків, слідчий суддя доходить висновку, що застава в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181680 гривень зможе забезпечити виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-179, 194, 196, 197, 199, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокуроромХарківської спеціалізованоїпрокуратури усфері оборони ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221230000077 від 23 січня 2025 року,про продовженнястроку запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюу відношенніпідозрюваного ОСОБА_5 задовольнити.

Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, проживаючого заадресою: АДРЕСА_2 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» до проведення підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні за № 12025221230000077 від 23 січня 2025 року, але не більше 30 (тридцять днів), тобто не більш ніж до 19 квітня 2025 року включно.

Строк дії ухвали (в частині тримання під вартою) до 19 год 45 хв 19 квітня 2025 року (включно).

Визначити ОСОБА_5 суму застави у розмірі 60 (шістдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 680 (сто вісімдесят одна шістсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок : ТУ ДСА України в Харківській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249; Банк отримувача Державна казначейська служба України (м. Київ), код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок: UA 208201720355299002000006674 (призначення платежу - застава),протягом дії ухвали.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому розташована або тимчасово розташована військова частина, де проходить військову службу підозрюваний, без дозволу командира військової частини, суду або прокурора;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи/служби;

-утримуватись від спілкування з потерпілим, свідками у кримінальному провадженні № 12025221230000077, окрім як з дозволу та в порядку визначеному слідчим, прокурором або судом;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- повернутися до виконання покладених військових обов`язків до постійного або тимчасового розташування військової частини, де наразі перебуває його частина.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 19 квітня 2025 року.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Дергачівський районний суд Харківської області.

У разівнесення заставита змоменту звільненняпідозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження та надіслати на адресу Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» - до виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, підозрюваним - в цей же строк з моменту отримання копії ухвали суду.

Повний текст оголошений учасникам судового провадження в приміщенні Дергачівського районного суду Харківської області 24 березня 2025 року о 08 годині 30 хвилин.

Слідчий суддя ОСОБА_1