Вирок № 12638140, 29.09.2010, Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

копія

Справа № 1-88/2010

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2010 року Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у складі:

головуючої - судді Грох Л.М.

при секретарі Фурман Н.Л.,

з участю прокурора Яковенка О.В.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ярмолинці справу про инувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.2, 289 ч.2 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, жителя АДРЕСА_2, громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, не судимого в силу ст. 89 КК України;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, судимість погашена згідно ст.89 КК України;

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця с. Райківці Хмельницького району, жителя АДРЕСА_3, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, судимість погашена згідно ст.89 КК України:

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

встановив:

12 квітня 2010 року в с. Буйволівці Ярмолинецького району, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, за попередньою змовою між собою, шляхом вільного доступу, таємно викрали з господарства ОСОБА_7 два металевих борти вагою 147 кг, які використовувалися в якості огорожі біля її городу, завдавши І потерпілій матеріального збитку на суму 249,9 грн.

Крім цього, 17 квітня 2010 року близько 15-ї години, в с. Буйволівці і Ярмолинецького району, ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, підійшов до автомобіля ЗАЗ - 968 М, д.н.з. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_8 та який знаходився в с. Буйволівці Ярмолинецького району, на вулиці неподалік господарства ОСОБА_9 В подальшому ОСОБА_3 шляхом вільного доступу, самовільно сів за кермо автомобіля та скориставшись тим, що потерпілий залишив ключі в замку запалення, запустив двигун та здійснив поїздку по с.Буйволівці Ярмолинецького району, тобто незаконно заволодів даним автомобілем.

Підсудний ОСОБА_3 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав частково і підтвердив факт викрадення ним спільно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 12.04.2010 року близько 21:00 години металевих бортів, які служили огорожею господарства ОСОБА_7 Уточнив, що фактично викрали не борти, а лише металеві накладки до них, крім цього здали скупнику й інший металобрухт, його вага в сукупності становила більше 100 кг. Проте вага викрадених накладок становила не більше 20-30 кг.

Також 17.04.2010 року близько 11-ї години, випивши близько 200 г вина, без дозволу власника ОСОБА_8 сів за кермо його автомобіля З АЗ, і поїхав по с.Буйволівці.

Підсудні ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнали частково і підтвердили факт викрадення спільно з господарства ОСОБА_7 12.04.10 р. не металевих бортів, а накладок до них, вага яких складала не більше 30 кг.

Зважаючи на те, що жоден з підсудних не вмотивував зміну своїх показань в суді, суд оцінює їх критично і бере до уваги їхні показання на досудовому слідстві (а.с.147, 159, 170, 192), згідно яких усі визнавали, що викрали два металевих борти вагою більше 100 кг і отримали в розрахунок за них 177 грн. Водночас ці показання підсудних на досудовому слідстві повністю узгоджуються з іншими зібраними доказами у справі.

Так, згідно показань потерпілої ОСОБА_7 на досудовому слідстві (а.с.22), остання підтвердила факт викрадення саме металевих бортів - огорожі з городу 12.04.2010 року у вечірній час. Письмовою заявою остання повідомила суд про відсутність претензій до підсудних.

Свідок ОСОБА_10 ствердила, що бачила одного вечора в квітні, як четверо чоловіків їхали на гужовій повозці, біля її двору троє зійшли (серед них впізнала ОСОБА_3 та ОСОБА_5), і пішли в сторону обійстя ОСОБА_7

Свідок ОСОБА_11 підтвердив факт здачі йому в квітні двох металевих бортів ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 Не пам'ятаючи деталі щодо ваги зданих бортів та сплачених коштів, підтвердив правдивість своїх показань на досудовому слідстві, згідно яких вага бортів склала 147 кг, виходячи з ціни 1,20 грн/кг сплатив ОСОБА_3 177 грн. (а.с. 24).

Вчинення крадіжки підтверджується також письмовим доказом у справі -протоколом огляду місця події від 16.04.10 р.(а.с.8-10).

Потерпілий ОСОБА_8 на досудовому слідстві показав, що 17.04.2010 року він на своєму автомобілі ЗАЗ - 968 М, д.н.з. НОМЕР_1 приїхав в с.Буйволівці до свого знайомого ОСОБА_9 Під час розмови з останнім побачив, що за кермо автомобіля сів і поїхав ОСОБА_3, якому він цього не дозволяв. Пізніше виявив, що автомобіль стоїть на узбіччі дороги в с.Буйволівці і має механічні пошкодження (а.с.58). Письмовою заявою повідомив, що ОСОБА_3 відшкодував завдану йому шкоду, просить суворо його не карати. Свідок ОСОБА_12 ствердив, що ОСОБА_3 без дозволу власника ОСОБА_8 поїхав на його автомобілі.

Факт керування ОСОБА_3 автомобілем потерпілого та його подальше пошкодження підтвердив свідок ОСОБА_13

Суд визнає недостовірними і не бере до уваги показання свідка ОСОБА_14 про те, що ОСОБА_8 дав ключі від автомобіля ОСОБА_3, оскільки вони спростовуються наведеними вище доказами у справі, а також показаннями на лосудовому слідстві ОСОБА_3, протоколом очної ставки між ОСОБА_3 та потерпілим від 19.04.10 р. (а.с.76).

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудних у вчиненні крадіжки, тобто в таємному викраденні чужого майна, повністю доведена в судовому засіданні, а тому їхні дії слід кваліфікувати за ст. 185 ч.2 КК України; доведена також вина ОСОБА_3 у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, що кваліфікується судом за ч.2 ст. 289 КК України.

При призначенні покарання підсудним суд приймає до уваги ступінь тяжкості скоєного злочину, особи винних, а також обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання. Так, ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, разом з тим, вчинив злочини протягом невідбутої частини покарання за вироком Хмельницького міськрайонного суду від 17.06.08 р. в зв'язку із застосуванням умовно-дострокового звільнення.

ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 не судимі в силу ст.89 КК України, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебувають, позитивно характеризуються по місцю проживання.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудних, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку, фактичне повернення автомобіля ОСОБА_3 власнику.

Обставинами, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_3, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, щодо інших підсудних суд таких обставин не вбачає.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що покарання підсудним за ч.2 ст. 185 КК України слід обрати у вигляді обмеження волі в межах санкції цієї статті.

Водночас суд, враховуючи тяжкість злочину та обставини справи, особи винних, позицію потерпілої щодо звільнення їх від кримінальної відповідальності, приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 без відбування покарання, тому доцільно прийняти рішення про звільнення їх від відбування покарання з випробуванням.

Покарання ОСОБА_3 за ст.. 289 ч.2 КК України за наявності наведених обставин, що пом'якшують його покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також враховуючи позицію потерпілого щодо мінімізації покарання підсудному, особу винного, суд вважає за можливе призначити на підставі ч.І ст. 69 КК України, перейшовши до більш м'якого виду основного покарання -обмеження волі.

На підставі ст.70 КК України ОСОБА_3 слід визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Приймаючи до уваги, що вироком Хмельницького міськрайонного суду від І 17.06.08 р. ОСОБА_3 засуджений за ст.ст. 122 ч.І та 296 ч.2 КК України до З років 6 місяців обмеження волі, яке відбув частково, остаточне покарання слід призначити відповідно до ч.4 ст. 81 КК України за правилами ст.ст. 71, 72 КК України шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за новим вироком, невідбутої частини покарання за попереднім вироком. Згідно постанови Крижопільського райсуду Вінницької області від 29 12.09 р. невідбута частина покарання складає 10 місяців.

В силу ст.93 КПК України підлягає стягненню з підсудного ОСОБА_3 353,03 грн. за проведення експертизи згідно довідки-рахунка (а.с.92).

Підстав змінювати обрані запобіжні заходи до вступу вироку в законну силу суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_3 визнати винним за ст. 185 ч.2 КК України і призначити йому покарання у вигляді обмеження волі на строк один рік шість місяців; визнати винним за ч.2 ст. 289 КК України і призначити покарання на підставі ч.І ст. 69 КК України у вигляді обмеження волі на строк один рік десять місяців.

На піставі ст.70 КК України призначити ОСОБА_3 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді обмеження волі на строк один рік десять місяців.

На підставі ст.71 КК України ОСОБА_3 до покарання, призначеного за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Хмельницького міськрайонного суду від 17.06.08 р. і остаточно призначити покарання у вигляді обмеження волі на строк два роки.

ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 визнати винними за ч.2 ст. 185 КК України і призначити покарання вигляді обмеження волі на строк один рік шість місяців.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звільнити від відбування призначеного покарання, встановивши іспитовий строк один рік шість місяців. В силу ст.76 КК України покласти на засуджених наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу їримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_3 353,03 грн. судових витрат -

за проведення експертизи на користь НДЕКЦ при УМВС України у Хмельницькій області, р/р 31258272210321 в УДК у Хмельницькій області, МФО 815013, код 25575309, призначення платежу - „За дослідження 2 ".

Запобіжний захід стосовно засуджених залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

На вирок може бути подана апеляція через Ярмолинецький райсуд до апеляційного суду Хмєльниіііжої област протягом 15 діб з дня його проголошення.

Головуючий: підпис

Копія вірно:

Суддя Ярмолинецького райсуду Л.М.Грох