Ухвала суду № 126377098, 01.04.2025, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

01.04.2025 м. ДніпроСправа № 904/4490/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРАЙВ ТЕХ КОМ", 65012, м. Одеса, вул. Базарна, буд. 50, код ЄДРПОУ 43395646

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТІС ГРУП", 49044, м. Дніпро, вул. Ливарна, буд. 4, офіс 502, код ЄДРПОУ 35681608

про стягнення 1 400 000,00 грн.

Суддя Панна С.П.

Секретар судового засідання Біла К.В.

Представники сторін:

від позивача: Ратушний Віктор Вікторович, ордер №1314527

від відповідача: Коростельов Станіслав Володимирович, ордер № 1358331 від 06.02.2025р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Драйв Тех Ком" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Актіс Груп", в якій просить суд стягнути суму заборгованості в розмірі 1 400 000,00 грн. та судовий збір в розмірі 21 000,00 грн.

Ухвалою суду від 21.10.2024р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Драйв Тех Ком" - залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Драйв Тех Ком" строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

До суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 07.11.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28.11.2024р. о 12:00год.

25.03.2025р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Драйв Тех Ком" подало до суду клопотання про визнання в діях Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТІС ГРУП», код ЄДРПОУ 35681608, зловживання процесуальними правами та стягнення з відповідача штрафу.

Клопотання про застосування до позивача заходів процесуального примусу у вигляді штрафу мотивовано тим, що відповідач після відкриття провадження у справі подав відзив на позовну заяви до якої було долучено докази, в процесі розгляду справи суд не дозволяв та не зобов`язував Відповідачу подавати додаткові пояснення. За час розгляду справи Відповідачем неодноразово, 01.11.2024 р. (Доповнення до клопотання), 20.01.2025 р. (Доповнення до клопотання), 12.02.2025 р. (Додаткові пояснення), 12.02.2025 р. (Долучення доказів), 04.03.2025 р. (Додаткові пояснення), засобами підсистеми Електронний суд ЄСІТС, подавались додаткові пояснення, клопотання про приєднання доказів з доказами, що є порушенням норм процесуального права, зловживання ними та створює диспропорцію у інтересах сторін. Водночас, Відповідач неодноразово, 04.03.2025 р. (Витребування доказів), 20.01.2025р. (Витребування доказів), 06.02.2025 р. (Подання оригіналів доказів) засобами підсистеми Електронний суд ЄСІТС та шляхом подачі письмової заяви безпосередньо до суду, заявив клопотання про витребування доказів. Позивач зауважує, що в процесі розгляду справ, в судовому засіданні, інший представник Відповідача Коростельов Станіслав Володимирович, ордер № 1358331, при дослідженні оригіналів видаткових накладних, пред`явлених Позивачем на виконання вимоги суду, підтвердив схожість підпису директора Відповідача оригіналу. В продовження своєї суперечливої поведінки Відповідачем, 24.03.2025 р., через представника Гудименко Ольгою Миколаївною, ордер № 1336669, засобами підсистеми Електронний суд ЄСІТС, Відповідачем було подано клопотання про призначення експертизи, яка є черговим способом затягування процесу при існуванні іншого способу доказування, який запропоновано Позивачем підтвердження даних податкового обліку Відповідача по операціям за Договором, що є більш простим та вірогідним способом доказування.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Згідно з частиною першою ст. 131 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

За змістом частини першої статті 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;

4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк;

5) порушення заборон, встановлених частиною десятою статті 188 цього Кодексу.

Тобто процесуальний закон встановлює ряд заходів процесуального примусу, які суд може застосувати у передбачених Господарським процесуальним кодексом України випадках.

Згідно з частиною другою ст. 135 ГПК України у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від п`яти до п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З наведеного вбачається, що встановлення наявності у діях учасників справи зловживання процесуальними правами із застосуванням відповідних, передбачених законом наслідків такого зловживання, належить до виключних дискреційних повноважень суду та вирішується судом самостійно, а не в залежності від заявлення про це іншими учасниками справи.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч. 1 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (§ 57 рішення у справі "Ashingdane v. the United Kingdom" від 28 травня 1985 року, § 96 рішення у справі "Krombach v. France" від 13 лютого 2001 року).

У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Кутіч проти Хорватії" від 01.03.2002).

Зазначені позивачем дії відповідача не свідчать про зловживання правом в розумінні статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для застосування до відповідача заходів процесуального примусу у виді штрафу, дії відповідача не свідчать про зловживання процесуальними правами.

Керуючись ч.2 ст.232, статтями 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРАЙВ ТЕХ КОМ" про визнання в діях Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТІС ГРУП» зловживання процесуальними правами та стягнення в дохід державного бюджету штрафу - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 04.04.2025.

Суддя С.П. Панна