Рішення № 126372394, 04.04.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2025 рокусправа № 380/3936/25

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови, -

в с т а н о в и в :

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач), в якому просить скасувати постанову від 03.02.2025 ВП№71732353 державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Ухвалою від 03.03.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків. Позивач вимоги ухвали виконав.

Ухвалою суду від 12.03.2025 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державним виконавцем Відділу виконанні примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 03 лютого 2025 року ВП № 71732353 винесена постанова про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області штрафу в розмірі 5100,00 грн.

ВП № 71732353 стосується примусового виконання виконавчого листа № 380/187/23, виданого Львівським окружним адміністративним судом від 11 квітня 2023 року, про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 на виконання постанови Кабінету міністрів України 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 77% сум грошового забезпечення, з урахуванням проведення раніше виплат.

Позивач стверджує, що рішення суду виконано 01 червня 2023 року. Так із 01 січня 2016 року загальний розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 становив 6006.00 грн. в розмірі 77 % грошового забезпечення. Доплата пенсії по рішенню суду за період з 01 січня 2016 року по 30 листопада 2019 року становить 25662.00 грн.

Щодо виплати заборгованості зазначає, що відповідно до ст. 8 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІ1 Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, виплата пенсій за ним Законом, забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. У бюджеті Пенсійного фонду України на 2024 рік на видатки за рахунок коштів Державного бюджету України на погашення заборгованості з пенсійних виплат (щомісячного довічного грошового утримання) за рішеннями суду виділено 500 млн. грн. Доплати пенсії по рішеннях суду за періоди з 01 січня 2016 року по 30 листопада 2019 року в розмірі 25662.00 грн. та з 01 грудня 2019 року по 30 вересня 2023 року становить 67265,42 грн будуть виплачені після виділення додаткових коштів з Державного бюджету України.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Невиплата перерахованих сум зумовлена відсутністю відповідного бюджетного фінансування.

Із вказаних підстав просить суд задовольнити позов.

Відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що на виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження № 71732353, з виконання виконавчого листа № 380/187/23, виданого 11.04.2023 Львівським окружним адміністративним судом, про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 на виконання постанови Кабінету Міністрів України 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 77 % сум грошового забезпечення, з урахуванням проведених раніше виплат. 22.05.2023 державним виконавцем, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку скеровано сторонам виконавчого провадження до відома та виконання за вихідним № 14522. Листом від 10.05.2023 стягувачем повідомляється, що рішення ЛОАС не виконано, оскільки основний розмір пенсії обраховано із розміру 70% грошового забезпечення, та долучено роздруківку з порталу електронних послуг ПФУ. 26.07.2024 в порядку статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» скеровано вимогу начальнику Головного управління ПФУ у Львівській області ОСОБА_2 , в якій зобов`язано повідомити вичерпну інформацію про стан виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду в справі № 380/187/23, з наданням документального підтвердження виконання згаданого судового рішення. Листом від 06.08.2024 боржником повідомлено про проведення перерахунку пенсії з 01.01.2016, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 77 % сум грошового забезпечення, та долучено копію перерахунку пенсії за пенсійною справою № 1303009996 МВС від 11.05.2023 та розрахунку на доплату за період з січня 2016 по листопад 2019. Однак, як вбачається з перерахунку пенсії за пенсійною справою № 1303009996 МВС від 11.05.2023, з 01.06.2023 ОСОБА_1 виплачується пенсія в розмірі 70% грошового забезпечення.

Станом на 03.02.2025 у Відділі відсутні відомості щодо виконання боржником рішення суду в повному обсязі, а також відсутні будь-які підстави для зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання. Вказані обставини свідчать про настання відповідальності, передбаченої статтею 75 Закону, за невиконання без поважних причин рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії. Ураховуючи викладене, 03.02.2025 державним виконавцем, керуючись статтями 63, 75 Закону, винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 5100 грн. Одночасно, зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Із вказаних підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши наявні у справі документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.02.2023 у справі № 380/187/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 на виконання постанови Кабінету Міністрів України 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 77% сум грошового забезпечення, з урахуванням проведених раніше виплат.

На виконання рішення суду 11.04.2023 ОСОБА_1 виданий виконавчий лист.

02.05.2023 ОСОБА_1 звернув виконавчий лист до виконання.

22.05.2023 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Зайцем О.А. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №71732353, яку скеровано сторонам виконавчого провадження до відома та виконання.

26.07.2024 за №20564 державний виконавець виніс вимогу про надання боржником вичерпної інформації про стан виконання рішення суду.

07.08.2024 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області надіслало державному виконавцю лист № 9208/61-24, у якому повідомило про проведення перерахунку пенсії ОСОБА_3 з 01.01.2016, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 77% сум грошового забезпечення, та долучено копію перерахунку пенсії за пенсійною справою № 1303009996 МВС від 01.06.2023 та розрахунку на доплату за період з січня 2016 по листопад 2019. Повідомило, що перерахована доплата буде виплачена після виділення коштів із Державного бюджету.

15.10.2024 №26608 державний виконавець виніс вимогу про надання боржником вичерпної інформації про стан виконання рішення суду, мотивуючи наступним: «…Однак, як вбачається з перерахунку пенсії за пенсійною справою № 1303009996 проведено перерахунок, виходячи з 70% грошового забезпечення, що не відповідає рішенню суду в справі № 380/187/23…».

23.10.2024 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області надіслало державному виконавцю лист № 11701/61-24, у якому повідомило про проведення перерахунку пенсії ОСОБА_3 з 01.01.2016, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 77% сум грошового забезпечення, та долучено копію перерахунку пенсії за пенсійною справою № 1303009996 МВС від 01.06.2023 та розрахунку на доплату за період з січня 2016 по листопад 2019. Повідомило, що перерахована доплата буде виплачена після виділення коштів із Державного бюджету.

Як слідує з перерахунку пенсії за пенсійною справою № 1303009996 МВС з 01.06.2023 ОСОБА_1 виплачується пенсія в розмірі 70% грошового забезпечення.

03.02.2025 державним виконавцем, керуючись статтями 63, 75 Закону, винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 5100 грн. Одночасно, зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Не погодившись із постановою, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку позиціям сторін у цій справі суд застосовує наступні правові норми.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII Про виконавче провадження від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1).

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:

- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);

- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п`ята);

- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).

Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону № 1404-VIII).

Згідно з частиною третьою статті 63 Закону № 1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Частинами першою та другою статті 75 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи, потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

З вищевикладеного слідує, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Відповідно до ст.32 Закону № 1404-VIII за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів. Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову.

Судом встановлено, що спір у цій справі стосується виконання рішення суду у справі № 380/187/23 у частині перерахунку пенсії стягувачу, виходячи із розміру 77% грошового забезпечення, починаючи із 01.01.2016 та виплати заборгованості перерахованої пенсії.

Позивачем до суду надані рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_1 :

- із 01.01.2016, відповідно до якого сума пенсії ОСОБА_1 перерахована, виходячи із 77% грошового забезпечення, до рішення доданий розрахунок на доплату за період січень 2016 листопад 2019;

- від 06.09.2023, відповідно до якого сума пенсії ОСОБА_1 перерахована із 01.10.2023, виходячи із 77% грошового забезпечення, до рішення доданий розрахунок на доплату за період грудень 2019 вересень 2023.

Із наданих розрахунків слідує, що пенсія ОСОБА_1 станом на дату прийняття постанови про накладення штрафу 03.02.2025 нараховується і виплачується, виходячи із 77% грошового забезпечення. Пенсія за минулий період перерахована також, виходячи із 77% грошового забезпечення.

Суд зауважує, що відповідач не надав суду доказів нарахування позивачу пенсії, виходячи із 70% грошового забезпечення станом на час застосування штрафних санкцій, відтак суд вважає помилковим твердження відповідача про невиконання позивачем рішення суду у справі № 380/187/23 в частині неврахування 77% грошового забезпечення при обчисленні пенсії ОСОБА_1 .

Щодо наявності заборгованості із виплати перерахованої суми пенсії, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 8 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХЇЇ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Частинами 1, 2 ст. 23, ст. 116 Бюджетного кодексу України визначено, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1279 Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги, яка набрала чинності з 01.04.2021, впроваджено централізоване фінансування виплати пенсій.

Суд відмічає, що у спірному випадку причиною часткового невиконання судового рішення у справі №380/187/23 слугували обставини відсутності відповідного фінансового забезпечення.

У Постанові від 20.05.2021 (справа № 420/5465/18 номер в ЄДРСР 97054899) Верховний Суд вказав, що: " умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання примусове виконання його відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин".

При наданні оцінки вжитих позивачем заходів щодо виконання рішення суду не встановлено наявності вини та умислу на навмисне невиконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/187/23 боржником.

Отже, суд уважає, що оскаржувана у цій справі постанова про накладення штрафу підлягає скасуванню.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.05.2021 у справі №420/5465/18.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності оскаржуваного рішення.

Отже, враховуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову від 03.02.2025 ВП№71732353 державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМорська Галина Михайлівна