Рішення № 126372330, 04.04.2025, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

04 квітня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/113/25

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Міністерства оборони України в особі комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: на стороні позивача - ОСОБА_3 , на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ), яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Міністерства оборони України в особі комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (далі також - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: на стороні позивача - ОСОБА_3 (далі також - третя особа 1, ОСОБА_3 ), на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також - третя особа 2, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому позивач з урахуванням уточнених вимог просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України № 22/в від 11 жовтня 2024 року, прийняте у формі протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в частині не призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 - дружині та ОСОБА_2 - сину молодшого сержанта ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Воловецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Мукачевському районі Закарпатської області серія НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 - дружині та ОСОБА_2 - сину одноразової грошової допомоги, передбаченої статтями 16 - 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та врегульованої Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_3 чоловіка - сержанта ОСОБА_4 .

Позовну заяву обґрунтовано тим, що 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» чоловік позивача - ОСОБА_4 був призваний на військову службу за загальною мобілізацією.

Відповідно до витягу з наказу від 24.02.2022 № 26, проходив військову службу на посаді водія-електрика відділення забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_4 . Забезпечував оборону Києва та Бучі від військової агресії російської федерації.

В період з 12 червня 2022 року по 10 вересня 2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, перебував в м. Бахмут Донецької області.

На підставі військово-лікарської комісії НВКЦ «ГВКГ» від 01.09.2022 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за статтею 17-А, 39-А, гр. ІІ розкладу хвороб (наказ МОУ від 14.08.2008 № 402) та виключений з військового обліку військовозобов`язаних відповідно до пп. 3 п. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

10 вересня 2022 року відповідно до витягу з наказу від 10.09.2022 № 254 ОСОБА_4 був звільнений з військової частини НОМЕР_2 у відставку за станом здоров`я та направлений на облік до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З 15 вересня по 21 вересня 2022 року госпіталізований в «Олександрівську клінічну лікарню м. Києва» з діагнозом «Гострий повторний Q-інфаркт міокарда в передньо-верхівково-боковій області ЛШ від 15.09.2022.

На початку жовтня 2022 року позивач з сім`єю (чоловік та син) відпочивали на Закарпатті.

Близько 08:00 год. 08 жовтня 2022 року вони пішли по гриби в ліс, неподалік урочища «Килиця» смт. Воловець. Через деякий час позивач з сином вимушена була повернутись додому, а чоловік пішов далі в ліс.

Через невеликий проміжок часу позивач почала телефонувати чоловіку, але слухавку він не брав.

Після чого позивач звернулась до поліції смт. Воловець Мукачівського району Закарпатської області і в той же день почалася пошукова операція.

Згодом стало відомо, що смерть чоловіка настала в день його зникнення, причина смерті - гострий інфаркт міокарда, якому передувала операція чоловіка, саме після якої він з сім`єю перебував на реабілітації.

Відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії ЗСУ МОУ по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень та контузій, травм, каліцтв від 03 листопада 2022 року, захворювання колишнього військовослужбовця ОСОБА_4 : «Гострий інфаркт міокарда. Гостра серцево-судинна недостатність. Набряк легенів», які послужили причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 . Захворювання та причина смерті - Так, пов`язана із захистом Батьківщини.».

Використовуючи своє право на одноразову грошову допомогу у разі смерті військовослужбовця внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, позивач звернулась до відповідача з приводу надання їй одноразової грошової допомоги в порядку, передбаченому статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Проте, розглянувши подані документи відповідач дійшов висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги позивачу та її сину.

Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, про що 28.02.2025 надав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що позивач перебувала у шлюбі із ОСОБА_4 . Від шлюбу мають сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до витягу з наказу від 10.09.2022 № 254 молодшого сержанта ОСОБА_4 10 вересня 2022 року було звільнено з військової служби та виключено із списків військової частини НОМЕР_2 у відставку за станом здоров`я, та направлено на облік до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до свідоцтва про смерть від 22.10.2022 серії НОМЕР_1 , виданого Воловецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Мукачівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

При цьому, колишній військовослужбовець ОСОБА_4 помер внаслідок захворювання - «Гострий інфаркт міокарда. Гостра серцево-судинна недостатність. Набряк легенів».

Згідно з висновком № 1917 від 27.10.2022 судово-токсикологічного дослідження крові від трупа громадянина ОСОБА_4 : в крові виявлено етиловий спирт в концентрації - 0,55%о, що відповідно до висновку експерта № 47/В від 18.11.2022 Мукачівського районного відділення СМЕ свідчить про те, що незадовго до настання смерті він вживав спиртні напої і в момент настання смерті знаходився в стані алкогольного сп`яніння легкого ступеня.

Між іншим, при проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_4 будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено.

Смерть ОСОБА_4 настала на відпочинку неподалік урочища «Килиця» смт. Воловець Мукачівського району Закарпатської області під час збирання грибів.

Отже, ОСОБА_1 , звернулась через ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявами про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю її чоловіка та батька її сина, ОСОБА_4 .

На підставі поданих ОСОБА_1 заяв та зібраних документів ІНФОРМАЦІЯ_1 був поданий до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України висновок № 13/10/с від 01.03.2024 щодо питання наявності права у ОСОБА_1 та її сина на отримання одноразової грошової допомоги для розгляду комісією Міноборони.

11.10.2024 рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладеним у протоколі № 22/в (п. 18), ОСОБА_1 та її сину було відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги на підставі статті 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме у зв`язку із тим, що за висновком експерта померлий ОСОБА_4 незадовго до настання смерті вживав спиртні напої і в момент настання смерті знаходився в стані алкогольного сп`яніння легкого ступеня.

Відповідач вказує, що відповідно до статті 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного сп`яніння.

Отже, Міністерство оборони України вважає вказане рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляд питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, законним та обґрунтованим.

Також відповідач вказує, що загибель військовослужбовця Збройних Сил в період дії воєнного стану сама по собі не є достатньою умовою для виплати одноразової грошової допомоги. Така умова повинна враховуватися у взаємозв`язку з іншими умовами, що визначені законодавством.

18.02.2025 від ІНФОРМАЦІЯ_7 надійшли письмові пояснення, в обґрунтування яких зазначено, що відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 22.10.2022 № 1202207109000123 ОСОБА_4 08.10.2022 близько 08:00 пішов в ліс по гриби та не повернувся. Тіло останнього було знайдено 21.10.2022 в лісовому масиві.

Згідно з висновком експерта Мукачівського районного відділення судово-медичної експертизи від 18.11.2022 № 47/В під час проведення судово-токсикологічного дослідження крові. ОСОБА_4 виявлено етиловий спирт в концентрації 0,55%, тому експерт дійшов висновку, що незадовго до настання смерті померлий вживав спиртні напої і в момент смерті перебував в стані алкогольного сп`яніння легкого ступеня.

Згідно з статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення дій у стані алкогольного сп`яніння.

04.03.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, в обґрунтування якої зазначено, що під час аналізу документів на отримання допомоги, посадові особи, що відповідають за прийняття рішення стосовно надання одноразової грошової допомоги за смерть зобов`язані застосовувати кілька шарову конструкцію та дотримуватися концепції, що сам факт знаходження військовослужбовця у стані алкогольного/наркотичного сп`яніння на час настання смерті не є підставою для відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги його членам сім`ї.

Однак, при своїй відмові відповідач не послався на жодний документ, який підтверджує, що ОСОБА_4 : здійснив дисциплінарне, адміністративне, кримінальне чи будь-яке інше правопорушення; при здійсненні одного з перерахованих правопорушень дійсно перебував у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; якщо все ж таки він був в стані алкогольного сп`яніння, то причиною смерті є алкогольна інтоксикація.

Отже, позивач вважає, що відповідач очевидно та незаконно позбавляє її виплат встановлених законодавством.

На підставі викладеного, позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 24.01.2025 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 03.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі після усунення недоліків позовної заяви, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 10.03.2025 прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив такі обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , є членом сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни, що підтверджується паспортом громадянина України, карткою платника податків, посвідченням серії НОМЕР_4 .

Згідно з свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 10 вересня 2014 року, про що 10 вересня 2014 року складено відповідний актовий запис № 404. Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_6 , дружини - ОСОБА_6 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_9 у місті Київ, про що 11 лютого 2015 року складено відповідний актовий запис № 228. Батьки: ОСОБА_4 (батько), ОСОБА_1 (мати).

ОСОБА_4 у період з 01 листопада 2016 року по 31 грудня 2016 року, з 11 січня 2017 року по 28 лютого 2017 року, з 22 березня 2017 року по 02 квітня 2017 року, з 01 травня 2017 року по 07 червня 2017 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, що підтверджується довідкою військової частини польова пошта НОМЕР_7 від 08.06.2017 № 704.

Згідно з витягом із наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 (по стройовій частині) від 24.02.2022 № 26 зараховано до списків особового складу частини, на всі види забезпечення і призначено на посаду ОСОБА_4 , призваного ІНФОРМАЦІЯ_10 24 лютого 2022 року, на посаду водія-електрика відділення забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вважати таким, що з 24 лютого 2022 року справу та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою з посадовим окладом - 2820,00 гривень, тарифний розряд - 5, ШПК - солдат, ВОС-790058А.

Також згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 24.05.2022 № 145 наказано вважати такими, що прибули і приступили до виконання службових обов`язків у військову частину НОМЕР_2 з 24 травня 2022 року. Зарахувати на всі види забезпечення забезпечення з 25 травня 2022 року: 1. Молодшого сержанта ОСОБА_7 , призначеного наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 17 травня 2022 року № 141 на посаду командира 2 розвідувального відділення розвідувального взводу 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 , ВОС-Ю6182А, який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_11 , з 24 травня 2022 року зарахувати до списків особового складу. Вважати таким, що з 24 травня 2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини (по стройовій частині) НОМЕР_2 від 10.09.2022 № 254 молодшого сержанта ОСОБА_4 , командира 2 розвідувального відділення розвідувального взводу 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 08 вересня 2022 року № 161-РС у відставку за підпунктом «б» (за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» вважати таким, що справи та посаду здав і направити для зарахування на облік до ІНФОРМАЦІЯ_4 . З 10 вересня 2022 року виключити із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, а з продовольчого забезпечення з 11 вересня 2022 року.

Довідкою військової частини НОМЕР_2 від 13.02.2023 № 657 підтверджується, що ОСОБА_4 дійсно в період з 12.06.2022 по 13.07.2022, з 13.07.2022 по 10.09.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в м. Бахмут Донецької області.

Згідно з довідкою військово-лікарської комісії від 02.08.2022 № 423 молодший сержант військової служби за призовом ОСОБА_4 , 1969 року народження, військова частина НОМЕР_2 , призваний у Збройні Сили з травня 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_12 , стрілець. Проведено медичний огляд військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_8 «02» серпня 2022 року. Діагноз та постанова військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) Ішемічна хвороба серця. Постінфарктний кардіосклероз (2017 р.). Пролабс мітрального клапана з недостатністю І ступеня, недостатність трикуспідального клапана І ступеня легенева гіпертензія І ступеня. Екстрасистолічна аритмія, суправентрикулярна екстрасистолія, минуча шлуночкова екстрасистолія. Гіпертонічна хвороба ІІІ стадія, III ступеня, ризик 4. СНІІ А зі зниженою систолічною функцією лівого шлуночка III ФК по NYHА. Цереброваскулярна хвороба. Дисциркуляторна енцефалопатія II стадії з помірним цефалгічним синдромом. Хронічна приглухуватість зі сприйняттям шепітної мови до 6 метрів на кожне вухо. Складний помірно виражений тривожно-депресивний стан після перенесеної гострої реакції на стрес з інсомнічним синдромом, вираженою емоційно-вольовою нестійкістю, затяжний перебіг. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. На підставі статті 41 «а», 39 «а», 41 «б» графи II Розкладу хвороб, графи - ТДВ - потребує стаціонарного дообстеження з подальшим переоглядом у НВМКЦ «ГВКГ» (м. Київ).

Також з довідки ІНФОРМАЦІЯ_13 від 14.09.2022 № 2/4/4201 вбачається, що ОСОБА_4 на підставі військово-лікарської комісії НВМКЦ «ГВКГ» від 01.09.2022 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 17-А, 39-А, гр. ІІ розкладу хвороб (наказ МОУ від 14.08.2008 № 402) та виключений з військового обліку військовозобов`язаних відповідно до ст. 37 п. 6 пп. 3 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

З постанови відділення поліції № 2 Мукачівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про закриття кримінального провадження від 22.10.2022 встановлено, що 09 жовтня 2022 року в черговій частині ВП № 2 Мукачівського РУП зареєстровано заяву від громадянки ОСОБА_1 про те, що 08.10.2022 близько 08:00 години ранку її чоловік ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , пішов по гриби неподалік смт. Воловець і по теперішній час не повернувся. Відомості про дану подію слідчим відділенням відділення поліції № 2 Мукачівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань. 21.10.2022 о 14.28 годині надійшло повідомлення зі служби 102, що в лісовому масиві, неподалік урочища «Килиця» смт. Воловець на відстані близько 900 метрів від колишнього ПТУ виявлено труп безвісти зниклого громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , мешканця АДРЕСА_2 . Виїздом СОГ та зовнішнім оглядом трупа слідів насильницької смерті не виявлено. Труп направлено у прозектуру КНП «Воловецької центральної лікарні Воловецької селищної ради» для встановлення причини смерті. Приймаючи до уваги, що при проведенні огляду трупа ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , мешканця АДРЕСА_2 , ознак насильницької смерті виявлено не було, згідно лікарського свідоцтва про смерть № 49/В від 22.10.2022 причиною смерті ОСОБА_4 є набряк легень, гостра серцево-судинна недостатність, гострий інфаркт міокарда. Таким чином в результаті проведеного досудового розслідування встановлено відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України.

У зв`язку з наведеним вказаною постановою було закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022071090000123 від 09 жовтня 2022 року, у зв`язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України з мотивів ст. 284 ч. 1 п. 2 КПК України.

Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 53 років, про що 22 жовтня 2022 року складено відповідний актовий запис № 131. Місце смерті: Закарпатська область, Мукачівський район, селище міського типу Воловець.

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть від 22.10.2022 № 49/В та довідки про причину смерті від 22.10.2022, виданими Закарпатським обласним бюро судово-медичної експертизи, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 неподалік урочища «Килиця», смт. Воловець, Мукачівський район, Закарпатська область. Причина смерті - гострий інфаркт міокарда, набряк легенів.

Згідно з витягом з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм каліцтв від 03 листопада 2022 року № 1675 захворювання колишнього військовослужбовця ОСОБА_4 , 1969 року народження: «Гострий інфаркт міокарда. Гостра серцево-судинна недостатність. Набряк легенів», які послужили причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 22.10.2022 серія НОМЕР_1 , виданим Воловецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Мукачівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), довідкою про причину смерті від 22.10.2022 № 49/В, виданою Закарпатським обласним бюро судово-медичної експертизи, та військово-обліковою документацією - ЗАХВОРЮВАННЯ ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ.

З висновку експерта № 47/В (дата та номер на штампі 18.11.2022 № 153/В) вбачається, що експерт дійшов таких висновків: смерть громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , настала від гострого інфаркту міокарда, який привів до гострої серцево-судинної недостатності, що і стало безпесередньою причиною його смерті. Дана причина смерті підтверджується наявністю крововилива червоного кольору у стінку лівого шлуночка, нерівномірного забарвлення, кровонаповненням м`язу серця, застійним венозним повнокрів`ям внутрішніх органів, набряком легень і речовини головного мозку. Приймаючи до уваги навколишнє середовище, в якому знаходився труп ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , та трупні зміни, виявлені на ньому, можна припустити, що з моменту настання смерті до судово-медичного дослідження трупа пройшло більше 2-х діб. При судово-токсикологічному дослідженні крові трупа громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , у нього виявлено етиловий спирт в концентрації - 0,55%о (В.Е. № 1917 від 27.10.2022 року), а тому експерт дійшов висновку, що незадовго до настання смерті ОСОБА_4 вживав спиртні напої і в момент настання смерті знаходився в стані алкогольного сп`яніння легкого ступеня.

Позивач звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_15 із заявами від 12.12.2023, в якій просила виплатити їй та на її сина - ОСОБА_2 , одноразову грошову допомогу у зв`язку із смертю ІНФОРМАЦІЯ_5 її чоловіка ОСОБА_4 .

Згідно з висновком ІНФОРМАЦІЯ_15 від 01.03.2024 № 13/10/с, на підставі поданих документів командування вважає, що члени сім`ї, батьки, утриманці, а саме: дружина - ОСОБА_1 , син - ОСОБА_2 , не мають право на одержання зазначеної грошової допомоги, оскільки на час смерті ОСОБА_4 перебував у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджено висновком судово-медичної експертизи № 47/В Закарпатського обласного бюро відділення судово-медичної експертизи (Мукачівське районне відділення), ст. 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Мати - ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_16 , батько - ОСОБА_3 (заява про відмову, завірена нотаріально), син від першого шлюбу ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_17 (заява про відмову завірена нотаріально), син від другого шлюбу ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_18 (заява про відмову завірена нотаріально), дочка від другого шлюбу ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_19 (заява про відмову завірена нотаріально).

Вказаний висновок ІНФОРМАЦІЯ_15 разом з доданими до нього вищезгаданими заявами позивача про виплату одноразової грошової допомоги та пакетом документів було направлено на розгляд на адресу директора Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України.

Згідно з витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 11.10.2024 № 22/в, затвердженим заступником міністра оборони України 14.10.2024, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги: «Відповідно до постанови КМУ від 25 грудня 2013 р. № 975: 18. Дружині та сину померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, молодшого сержанта ОСОБА_7 (Київський МТЦКСП). Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 22.10.2022 № 1202207109000123 ОСОБА_4 08.10.2022 близько 08:00 пішов в ліс по гриби та не повернувся. Тіло останнього було знайдено 21.10.2022 в лісовому масиві. Згідно з висновком експерта Мукачівського районного відділення судово-медичної експертизи від 18.11.2022 № 47/В під час проведення судово-токсикологічного дослідження крові ОСОБА_4 виявлено етиловий спирт в концентрації 0,55%, тому експерт прийшов до висновку, що незадовго до настання смерті померлий вживав спиртні напої і в момент смерті перебував в стані алкогольного сп`яніння легкого ступеня. Згідно зі статтею 16-4 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення дій у стані алкогольного сп`яніння.».

Позивач, не погоджуючись з таким рішення відповідача, звернулася до суду з даною позовною заявою.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовані вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.02.1993 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII), який також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

За приписами статті 41 Закону № 2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до статті 2 Закону № 2011-XII ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону № 2011-XII визначено, що дія цього Закону поширюється, зокрема на членів сім`ї військовослужбовців.

Згідно з пунктом 1 статті 16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до пункту 2 статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема:

загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби (підпункт 1);

смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби (підпункт 2).

Згідно з пунктом 1 статті 16-1 Закону № 2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Відповідно до підпункту «а» пункту 1 статті 16-2 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;

500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.

Згідно з пунктами 1, 6, 8 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Водночас статтею 16-4 Закону № 2011-ХІІ визначені випадки, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються.

Так, у вказаній статті зазначено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:

а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (пункт 9 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ).

Так, на виконання вищенаведених положень Закону № 2011-XII Кабінетом Міністрів України 25.12.2013 прийнято постанову «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» (далі - Порядок № 975 у редакції, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин).

Вказаний Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, та осіб, звільнених з військової служби (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного, резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення її з військової служби, - є дата смерті, зазначена у свідоцтві про смерть.

Підпунктами 1 та 2 пункту 4 Порядку № 975 визначено, одноразова грошова допомога призначається у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних із проходженням військової служби.

В силу пункту 5 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста:

у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть);

у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).

Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.

Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до пункту 10 Порядку № 975 члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:

заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;

витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);

витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії:

документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;

свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста;

свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);

свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);

документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім`ї, з даними про прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені);

свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;

документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою);

рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста);

рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні);

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.

Пунктами 15, 19 Порядку № 975 визначено, що рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.

Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста є наслідком:

вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;

вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;

навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Надаючи оцінку відмові відповідача, суд наголошує, що за змістом частини першої статті 16-4 Закону № 2011-ХІІ та пункту 19 Порядку № 975, зазначена допомога не призначається з підстав, наведених цими нормами, лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком його перебування у стані алкогольного сп`яніння, а саме, вчинення ним певних активних дій у стані алкогольного сп`яніння, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі).

Водночас, сам факт перебування військовослужбовця у стані алкогольного сп`яніння на час настання смерті не визначається вказаними нормами права як підстава для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.06.2022 у справі № 640/6477/19.

Таким чином, у такому випадку необхідно встановити причинно-наслідковий зв`язок між станом сп`яніння військовослужбовця та його смертю (загибеллю).

Верховний Суд в постанові від 18 березня 2024 року у справі № 120/13997/21-а зазначив, що відомості, які зазначені у зокрема, у постанові військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті військовослужбовця та довідці, що свідчить про причини та обставини смерті військовослужбовця, мають важливе значення і є вирішальними для органу, що приймає рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, на якого покладено обов`язок перевірити, чи не настала смерть військовослужбовця за обставин, що виключають можливість призначення та виплати одноразової грошової допомоги, перелік яких визначений у статті 16-4 Закону № 2011-XII.

У межах розгляду справи встановлено, що відповідно до лікарського свідоцтва про смерть від 22.10.2022 № 49/В, довідки про причину смерті від 22.10.2022 та витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, причиною смерті колишнього військовослужбовця ОСОБА_4 послужили захворювання: «Гострий інфаркт міокарда. Гостра серцево-судинна недостатність. Набряк легенів», які пов`язані із захистом Батьківщини, що також підтверджується довідкою військово-лікарської комісії від 02.08.2022 № 423.

До того ж, вказаним витягом з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України підтверджується, що захворювання та причина смерті ОСОБА_4 , ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини.

Окрім того, наведене підтверджується й висновком експерта № 47/В, в якому чітко вказано, що смерть громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , настала від гострого інфаркту міокарда, який привів до гострої серцево-судинної недостатності, що і стало безпесередньою причиною його смерті.

Отже, матеріалами справи в повній мірі підтверджується, що безпосередньою причиною смерті військовослужбовця ОСОБА_4 , стали захворювання, пов`язані із проходженням ним служби та захистом Батьківщини.

В свою чергу відповідачем не доведено, що настання смерті ОСОБА_4 через його захворювання перебуває у причинно-наслідковому зв`язку із вчиненням померлим певних активних дій у стані алкогольного сп`яніння, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі), оскільки жодних таких доказів до матеріалів справи не надано.

За таких обставин, суд зазначає, що факт перебування ОСОБА_4 , звільненого з військової служби, на момент смерті у стані алкогольного сп`яніння легкого ступеня є необґрунтованою та недостатньою підставою для відмови в призначені та виплаті членам сім`ї померлого військовослужбовця одноразової грошової допомоги.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що за своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім`ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника).

Крім того, слід вказати, що смерть ОСОБА_4 настала протягом року після звільнення його з військової служби та пов`язана із захистом Батьківщини, що у відповідності до пункту 1 статті 16 Закону № 2011-XII надає право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги членам його сім`ї (близьким особам), яке позивач реалізувала в межах трьох років з дня виникнення у неї такого права, як це визначено пунктом 8 наведеної норми.

До того ж щодо інших членів сім`ї (близьких осіб, - батьків, дітей, утриманців, тощо), які б могли претендувати на одноразову грошову допомогу у зв`язку зі смертю ОСОБА_4 , судом встановлено, що до заяви про призначення одноразової грошової допомоги позивачем додано нотаріально посвідчені заяви про відмову від виплати частки такої грошової допомоги. Такі заяви подано: ОСОБА_11 (донька від попереднього шлюбу), ІНФОРМАЦІЯ_19 , ОСОБА_10 (син від попереднього щлюбу), ІНФОРМАЦІЯ_18 , ОСОБА_9 (син від попереднього шлюбу), ІНФОРМАЦІЯ_17 , ОСОБА_3 (батько), ІНФОРМАЦІЯ_20 .

Окрім того судом встановлено, що мати загиблого чоловіка позивача - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , померла ІНФОРМАЦІЯ_22 у віці 61 рік, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_9 .

Інших осіб, які мають право на спірну одноразову грошову допомогу, судом не встановлено.

Отже, під час судового розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів належними та достовірними засобами доказування правомірність прийнятого рішення, а тому пункт 18 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом від 11.10.2024 № 22/в, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки інші доводи не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, то суд зауважує, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З матеріалів справи вбачається, що саме пунктом 18 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом від 11.10.2024 № 22/в, відмовлено позивачу та її сину у виплаті спірної одноразової грошової допомоги, тобто порушено їх права, за захистом яких вони звернулись до суду.

За таких обставин слід визнати протиправним та скасувати пункт 18 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом від 11.10.2024 № 22/в, щодо відмови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю військовослужбовця ОСОБА_4 .

З другого пункту прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить зобов`язати відповідача прийняти рішення про призначення та виплату їй та її сину спірної одноразової грошової допомоги.

Водночас, позивач не визначає розмір одноразової грошової допомоги, в якому вона просить її призначити.

При цьому, суд вважає, що такий розмір необхідно визначити під час розгляду питання про призначення та виплати одноразової грошової допомоги, на підставі поданих для розгляду документів, що є компетенцією відповідача, а тому вимоги у вказаній частині є передчасними.

За таких обставин, належним та достатнім способом захисту порушених прав позивача в цій частині буде зобов`язання відповідача повторно розглянути питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги членам сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 , - дружині ОСОБА_1 та сину ОСОБА_2 , з прийняттям за наслідками такого розгляду відповідного рішення з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Такий спосіб захисту порушених прав позивача узгоджується з обраним Верховним Судом способом захисту порушених прав позивача (членів сім`ї військовослужбовця) у постанові від 29.06.2022 у справі № 640/6477/19.

Таким чином, виходячи з системного аналізу вищенаведених норм законодавства та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог з обранням належного способу захисту порушених прав позивача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Позивачем при поданні позову був сплачений судовий збір у загальному розмірі 1212,00 грн, що підтверджується квитанцією від 10.12.2024 № 8.

Разом з тим суд зазначає, що позовну заяву подано в електронній формі через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему «Електронний суд».

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, з урахуванням наведеного, позивач за подання даної позовної заяви повинна була сплатити судовий збір в розмірі 968,96 грн.

Тобто, позивачем сплачено судовий збір у більшому розмірі, ніж необхідно було сплатити, а тому питання про розподіл судових витрат вирішується виходячи з суми 968,96 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною восьмою статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у загальному розмірі 968,96 грн.

Щодо решти надміру сплаченого судового збору, суд роз`яснює позивачу право звернутися до суду із відповідною заявою про повернення надміру сплаченого ним судового збору в сумі 243,04 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) до Міністерства оборони України в особі комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (ідентифікаційний код 00034022, місцезнаходження: м. Київ, пр. Повітряних Сил, буд. 6), треті особи, які яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: на стороні позивача - ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_11 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ), на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_12 , місцезнаходження: АДРЕСА_5 ), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 18 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом від 11.10.2024 № 22/в, щодо відмови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю військовослужбовця ОСОБА_4 .

Зобов`язати комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум повторно розглянути питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги членам сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 , - дружині ОСОБА_1 та сину ОСОБА_2 , з прийняттям за наслідками такого розгляду відповідного рішення з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 04.04.2025.

Суддя О.М. Качанок