Ухвала суду № 126372230, 03.04.2025, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення без розгляду частини позовних вимог

та продовження розгляду справи

03 квітня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/1266/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Казанчук Г.П, розглядаючи у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Єрьоміну В.А., звернулася до суду з позовною заявою, в подальшому уточненій, в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови ОСОБА_1 , як вдові ОСОБА_2 у нарахуванні та виплаті з 01.04.2024 року доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»;

- зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області перерахувати та виплатити пенсію з 01.04.2024 року відмови ОСОБА_1 , як вдові ОСОБА_2 з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду від 12.02.2024 по справі №340/10264/23, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що позивачка з 01.07.2021 року має право на отримання доплати до її пенсії у розмірі 2000 грн відповідно до постанови №713, проте Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області при здійсненні перерахунку її пенсії по втраті годувальника на виконання рішення суду протиправно скасувало виплату такої доплати.

03.03.2025 року суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду винесла ухвалу про прийняття до розгляду позовної заяви та відкрила провадження у справі. Цією ухвалою суд вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованим тим, що на виконання рішень суду позивачу після 01.03.2018 року проводилися перерахунки його пенсії у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, внаслідок чого розмір пенсії зріс більше ніж на 2000 грн. Тож відповідно до абзацу 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" позивач не має права на встановлення передбаченої цим пунктом щомісячної доплати до пенсії.

Суд ухвалою від 28.03.2025 залишив без руху позовну заяву після відкриття та встановив строк для усунення недоліків, а саме надання суду заяви про поновлення строку для звернення до суду з даними позовними вимогами та надати документальні докази поважності причин його пропуску. А також надання пояснень та уточнень щодо неточності щодо дат, про які вказано в ухвалі.

Відповідно до частини 14 статті 171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Представник позивача на усунення недоліків позовної заяви надав суду уточнену позовну заяву та заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій зазначає, що будь-якого рішення пенсійного органу, яким би вирішувалось питання припинення виплати спірної доплати; також будь-які докази інформування позивача зі сторони пенсійного органу про зміну складових пенсійної виплати не представлені. Припинення (не нарахування) спірної виплати мало місце під час перерахунку його пенсії на виконання рішення суду, в результаті чого розмір його пенсії зріс, через що у нього не виникало сумнівів щодо виплати пенсії в повному розмірі. Лише після звернення із заявою та отримання відповіді від відповідача позивач достовірно дізнався про припинення йому виплати (не нарахування) спірної доплати до пенсії. Отже, як стверджує представник позивача, останнім вживались заходи для отримання інформації доплати до пенсії в сумі 2000 грн, встановленої відповідно до постанови КМУ №713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Після отримання вказаної відповіді від пенсійного органу позивач без зайвих зволікань звернувся до суду із розглядуваним позовом. В заяві представник позивача також послався на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 20 липня 2023 року по справі №420/8355/22, відповідно до яких, положення статті 46 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» свідчить про те, що в Україні не існувало та не існує на сьогодні жодного строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством та безспірному розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини держави в особі її компетентних органів.

Надаючи правову оцінку заяві представнику позивача про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, суд вважає, що позов в частині позовних вимог належить залишити без розгляду з таких мотивів і підстав.

гідно з частинами першою, другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом визначеного процесуальним законом строку від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Причина пропуску строку, за загальним правилом, може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) обставина виникла протягом строку, який встановлений законом або судом; 4) обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом або судом. У свою чергу, поважною причиною може бути обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який встановлений законом або судом та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 16.09.2021 у справі № 560/5412/20, від 01.06.2022 у справі № 460/100/21, від 29.03.2023 у справі № 380/10073/20, від 04.07.2023 у справі №620/4707/22, від 20.07.2023 у справі №420/8355/22.

Так, відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

При цьому, згідно із частиною тринадцятою статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, не пізніше наступного дня постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені статтею 123 КАС України, згідно із частиною першою якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).

Згідно із частиною третьою статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Тож, вирішення питання строків звернення до суду можливе як до відкриття провадження у справі так і після, так само як і застосування судом наслідків пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

За змістом статті 122 КАС України законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду може мати місце тільки за встановлення обставин щодо початку перебігу строку звернення до суду, зокрема, обставин, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, та з`ясування причин пропуску цього строку.

Слід зазначити й те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.02.2021 у справі №800/30/17 зауважила, що вжиття конструкції "повинна була дізнатися" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

У постанові Верховного Суду від 12.05.2022 у справі №640/8010/20 зроблено загальний висновок про те, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статі 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 46 Закону №1058-IV (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

Суд убачає, що підставою для виникнення правовідносин, які стали предметом спору у цій справі стала припинення та невиплата позивачці пенсії за період з 01.04.2024 щомісячної доплати до пенсії, встановленої постановою КМУ від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

Тобто, у справі, яка розглядається, фактичні обставини свідчать про те, що щомісячна доплата до пенсії позивачці за період з 01.04.2024 не нараховувалася, тому відсутні підстави для необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії.

Відтак, суд не приймає до уваги посилання представника позивача на постанову Верховного Суду від 20 червня 2023 року по справі №420/8355/22, оскільки висновки по вказаній справі не є релевантними до спірних правовідносин з огляну на вищевикладене.

Разом з тим, суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду. Нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Звернувшись до суду з цим позовом 25.02.2025 (через засоби поштового зв`язку), позивачка заявила позовні вимоги з 01.04.2024, тобто поза межами шестимісячного строку, встановленого положеннями частини другої статті 122 КАС України,

Починаючи з квітня 2024 року позивачка мала можливість дізнатись про порушене, на її думку, право та про наявність підстав звернення до суду позивачка дізналася у квітні 2024 року, коли не отримала спірну доплату до пенсії. Однак, як зазначено судом вище, з цим позовом позивачка звернулася до суду лише у 25.02.2025.

Оскільки позивачка про наявність підстав для звернення до суду з цим позовом дізналася щонайменше у квітні 2024, а цей позов подано ним у лютому 2025 року, суд вважає, що позивачка пропустила строк звернення до суду, визначений частиною другою статті 122 КАС України.

Поряд із цим процесуальний закон не виключає можливості поновлення строку звернення до суду, якщо буде доведено наявність поважних підстав для цього.

При цьому, суд зазначає, що встановлення наявності або відсутності факту порушеного права здійснюється під час розгляду справи судом по суті лише у випадку своєчасного звернення до суду або у випадку пропуску строку з поважних причин.

Зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №9901/546/19 зазначено, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду, а отже й для поновлення вказаного строку, визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 18 лютого 2025 року у справі №240/19713/24 (адміністративне провадження № К/990/47424/24).

З урахуванням положень статей 122, 123 КАС України обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.

Однак, наведені представником позивача причини пропуску строку звернення до суду, як на переконання суду, є неповажними.

Інших причин пропуску строку звернення до суду не наведено, доказів, які б свідчили про поважність причин такого пропуску, не надано.

Суд вважає, що з огляду на строки виплати пенсій, установлені статтею 52 Закону №2262-XIІ (щомісяця, не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія) та строк звернення до адміністративного суду, установлений частиною 2 статті 122 КАС України, враховуючи, що позов подано до суду 25.02.2025 (через засоби поштового зв`язку), судовому захисту підлягають порушені права позивача у межах останніх шести місяців, що передують даті звернення до суду, тобто починаючи з 25.08.2024.

Такий висновок відповідає правовій позиції щодо застосування шестимісячного строку звернення до суду у спорах з приводу нарахування та виплати щомісячних підвищень, доплат, індексації до пенсії, які наведені у постановах Верховного Суду від 09.02.2022 року у справі № 460/8776/20, від 01.06.2022 року у справі № 460/100/21, від 15.06.2022 року у справі № 280/3045/19.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду наразі передбачені статтею 123 КАС України.

Так, згідно з частинами 3, 4 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

У ході судового розгляду справи суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними. Тож у частині вимог про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії за період з 01.04.2024 по 24.08.2024 позов слід залишити без розгляду. В іншій частині позовних вимог розгляд справи необхідно продовжити.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 248, 256, 295 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області в частині вимог про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії за період з 01.04.2024 по 24.08.2024 залишити без розгляду.

В іншій частині позову продовжити розгляд справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК