Рішення № 126362186, 27.03.2025, Вишгородський районний суд Київської області

27.03.2025 Справа № 363/5581/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

судді Олійник С.В.,

за участі секретаря Онопрієнка І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вишгородського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

До Вишгородського районного суду Київської області звернулось з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Профіт Капітал») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №C-607-007352-19-980 від 06.05.2019.

В обґрунтування позовної заяви посилається, що відповідно до укладеного з Акціонерним товариством «Ідея Банк» (далі АТ «Ідея Банк») кредитного договору у вигляді угоди №C-607-007352-19-980 від 06.05.2019 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки ОСОБА_1 надано кредит шляхом встановлення кредитної лінії по відкритому рахунку 26202001738281 у розмірі 13000 грн (максимальний ліміт - 200000 грн.), з процентною ставкою 24% річних. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 19.12.2023 становить 43167,63 грн і складається з: 14678,83 грн заборгованість за основним боргом, 28488,80 грн заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками. Відповідно до договору факторингу від 19.12.2023 №19/12-2023 від АТ «Ідея Банк» до ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором. Згідно договору факторингу №22/12-2023 від 22.12.2023 від ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» до позивача перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором.

Крім того, відповідно до укладеного з Акціонерним товариством «Ідея Банк» (далі АТ «Ідея Банк») кредитного договору у вигляді угоди №C-607-007353-19-980 від 06.05.2019 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки ОСОБА_1 надано кредит шляхом встановлення кредитної лінії по відкритому рахунку 26202001738281 у розмірі 13000 грн (максимальний ліміт - 200000 грн.), з процентною ставкою 48% річних. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконував, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 19.12.2023 становить 34544,19 грн і складається з: 12990,40 грн заборгованість за основним боргом, 21553,79 грн заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками. Відповідно до договору факторингу від 19.12.2023 №19/12-2023 від АТ «Ідея Банк» до ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором. Згідно договору факторингу №22/12-2023 від 22.12.2023 від ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» до позивача перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 05.11.2024 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін, а також встановлено відповідачу подати відзив на позовну заяву у відповідності до статті 274 ЦПК України. Зазначена ухвала із копією позовної заяви з додатками не вручені відповідачу та повернуті «за закінченням терміну зберігання» 27.12.2024, що підтверджується поштовим відправленням №0600983658200. (а.с. 145)

04.02.2025 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву. Проти позову заперечує, оскільки відсутні докази отримання відповідачем кредитних карток, не доведено факт переходу права вимоги до відповідача за кредитними договорами від первісного кредитора до позивача. Вказує, що у випадку вирішення вищезазначених спірних моментів на користь позивача, він не заперечує проти задоволення позовних вимог в частині стягнення з нього 47100,10 грн, враховуючи загальну вартість кредитної лінії за кожним з договорів та фактичну суму використаної кредитної лінії. Також заявив клопотання про застосування строків позовної давності. (а.с. 152-159)

07.02.2025 до суду надійшла відповідь на відзив представника ТОВ «ФК «Профіт Капітал», вказує, що доводи позивача, викладені у відзиві, є необґрунтованими, а позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі. Факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору не є підставною для звільнення боржника від виконання зобов`язань, щодо доказів наявності заборгованості в матеріалах справи міститься виписки по рахунках відповідача, також заперечує проти клопотання про застосування строків позовної давності через безпідставність такого клопотання. (а.с. 163-170)

Представник позивача у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце його проведення. У позовній заяві та відповіді на відзив просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини та поважність неявки суд не повідомив, свою позицію та заперечення проти позову виклав у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що всі сторони по справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, зважаючи на наявність клопотання представника позивача про розгляд справи за відсутності, а також враховуючи відсутність клопотань про відкладення судового розгляду, суд приходить до висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності сторін по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних відносин, докази, на підставі яких встановлені обставини справи.

Відповідно до угоди №C-607-007352-19-980 від 06.05.2019 Акціонерне товариство «Ідея Банк» відкрито кредитну лінію ОСОБА_1 . Згідно пп. 2.1., 2.2., 2.3. п. 2 угоди, максимальний ліміт кредитної лінії встановлено у розмірі 200 000,00 грн. Ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладання угоди, становить 13000 грн та може бути змінений в межах встановленого угодою максимального ліміту кредитної лінії. Процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 24% річних. В пп. 2.4. п. 2 угоди закріплено, що розмір обов`язкового мінімального платежу встановлено тарифами банку. Дата сплати обов`язкового мінімального платежу за кредитною лінією за попередній розрахунковий період до останнього операційного дня платіжного періоду, який визначається умовами. В п. 4. угоди зазначено, що загальна вартість кредитної лінії за даним правочином складає 800,20 грн за кожні 1000 грн. Зазначене підтверджується також тарифами на видачу та обслуговування кредитних карток для фізичних осіб. (а.с. 6-7).

Крім того, Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено угоду №C-607-007353-19-980 від 06.05.2019 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки. Згідно пп. 2.1., 2.2., 2.3. п. 2 угоди, максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000,00 грн. Ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладання угоди, становить 13000 грн та може бути змінений в межах встановленого угодою максимального ліміту кредитної лінії. Процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 48% річних. В пп. 2.4. п. 2 угоди закріплено, що розмір обов`язкового мінімального платежу встановлюється тарифами банку. Дата сплати обов`язкового мінімального платежу за кредитною лінією за попередній розрахунковий період до останнього операційного дня платіжного періоду, який визначається умовами. В п. 4. Угоди зазначено, що загальна вартість кредитної лінії за даним правочином складає 591,58 грн за кожні 1000 грн. Зазначене підтверджується також тарифами на видачу та обслуговування кредитних карток для фізичних осіб. (а.с. 13-14)

Згідно довідки розрахунку заборгованості, наданого первісним кредитором АТ «Ідея Банк», відповідач станом на 19.12.2023 має заборгованість за договором №C-607-007352-19-980 від 06.05.2019, що становить 43167,63 грн, з яких: 14678,83 грн заборгованість за основним боргом, 28488,80 грн заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками. (а.с. 39)

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості, наданого первісним кредитором АТ «Ідея Банк», відповідач станом на 19.12.2023 має заборгованість за договором №C-607-007353-19-980 від 06.05.2019, що становить 34544,19 грн, з яких: 12990,40 грн заборгованість за основним боргом, 21533,79 грн заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками. (а.с. 78).

Відповідно до виписки по рахунку - фізичної особи № НОМЕР_1 , за розрахунковий період - з 04.06.2019 по 04.05.2020 відповідач активно користувався картковим рахунком, здійснював з нього платежі, отримував різноманітні послуги, здійснював платежі у закладах торгівлі та харчування, переказував грошові кошти іншим особам, знімав готівку. (а.с. 18-38)

Згідно виписки по рахунку - фізичної особи № НОМЕР_2 , за розрахунковий період - з 08.05.2019 по 11.03.2020 відповідач активно користувався картковим рахунком, здійснював з нього платежі, отримував різноманітні послуги, здійснював платежі у закладах торгівлі та харчування, переказував грошові кошти іншим особам, знімав готівку. (а.с. 40-77)

Згідно договору факторингу №19/12-2023 від 19.12.2023 укладеного між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ», договору факторингу №22/12-2023 від 22.12.2023 укладеного між ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал», витягів з реєстру боржників до договору факторингу №19/12-2023 від 19.12.2023, витягів з реєстру боржників до договору факторингу №22/12-2023 від 22.12.2023, платіжної інструкції №611 від 17.10.2023 та платіжної інструкції №376 від 26.12.2023 ТОВ «ФК «Профіт Капітал» набуло право вимоги за договорами №C-607-007352-19-980 від 06.05.2019 та №C-607-007353-19-980 від 06.05.2019, укладеними між АТ «Ідея Банк» та відповідачем. (а.с. 87-113)

Норми права, які застосовує суд при вирішенні спірних правовідносин.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом установлена спеціальна позовна давність.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19», із подальшими змінами, на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №392, враховуючи зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 500.

Відповідно до Закону України від 30 березня 2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Вказаний закон набув чинності 02.04.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відповідно до Закону України"Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, ЦК України доповнено пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень, яким встановлено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Воєнний стан в Україні триває з 24.02.2024 по сьогоднішній день, що є загально відомим фактом.

Тобто, з 12.03.2020 по 30.06.2023 строки позовної давності продовжені під час дії карантину, з 24.02.2022 по сьогоднішній день строки позовної давності продовжені під час дії воєнного стану.

Згідно пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше, як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Згідно статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно із статтею 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 509 цього Кодексу зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору.

Відповідно до укладеного між сторонами договору та статей 1049, 1050 та 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статей 527, 530 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 626, частина перша статті 628 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частина друга статті 638 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, а частиною першою статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а стаття 615 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п.п. 5, 30, 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04 липня 2018 року № 75, бухгалтерський облік ведеться безперервно з часу реєстрації банку до його ліквідації. Банк самостійно визначає систему організації операційної діяльності залежно від його структури, обсягів та видів банківських операцій, кількості працюючих, розвитку інформаційних технологій. Банк самостійно розробляє технології здійснення банківських операцій. Оброблення інформації про операції та її зберігання мають виконуватися на серверах та/або іншій комп`ютерній техніці, які/яка повинні/а фізично розташовуватися на території України, за винятком збереження резервних копій, захищених із використанням відповідних засобів технічного та/або криптографічного захисту, а виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

У постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16 зазначено, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Щодо позовних вимог суд дійшов наступних висновків за результатами розгляду.

Судом встановлено, що позов поданий у строки, визначені законом, та вони позивачем не пропущені, оскільки станом на кінець 2023 року (вказану дату відповідач зазначає, як кінець строку позовної давності за вказаними кредитними договорами) продовжені строки позовної давності у зв`язку із дією карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану. З позовом звернувся 29.10.2024, тобто в межах строку визначеного законом.

За таких обставин, заява відповідача про застосування строків позовної давності не підлягає задоволенню.

Щодо заперечення відповідача про неповідомлення позивачем про відступлення права вимоги за кредитними договорами, суд критично оцінює такий довод.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.02.2019 року м. Київ у справі № 361/2105/16-ц боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, і таке виконання є належним. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

Судом встановлено, що відповідач уклав з позивачем угоду №C-607-007352-19-980 від 06.05.2019 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки та страхування, ОСОБА_1 надано кредит шляхом встановлення кредитної лінії по відкритому рахунку у розмірі 13000 грн, у підсумку станом на 19.12.2023 розмір кредитного ліміту становив 13000 грн, з процентною ставкою 24% річних.

Надалі відповідач уклав з позивачем угоду №C-607-007353-19-980 від 06.05.2019 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки та страхування, ОСОБА_1 надано кредит шляхом встановлення кредитної лінії по відкритому рахунку у розмірі 13000 грн, у підсумку станом на 19.12.2023 розмір кредитного ліміту становив 13000 грн, з процентною ставкою 48% річних.

Вказані угоди була підписані відповідачем ОСОБА_1 , про що свідчить його власноручний підпис.

Представником позивача на підтвердження існування у відповідача заборгованості за кредитними договорами надано відповідні виписки по рахункам - фізичної особи.

Рух коштів по картці відповідача свідчить про те, що він був обізнаний про списання відсотків, оскільки зазначені відомості є у його вільному доступі. Отже, надана позивачем виписка про рух коштів по картці підтверджує обставини видачі кредиту.

Однак, що стосується розміру заборгованості за кредитними договорами, навіть з урахуванням наданих доказів (виписок), суд приходить до висновку, що не вбачається можливості встановити правильність нарахування відсотків, погашення заборгованості відповідачем, можливого списання банком коштів на погашення кредиту.

За таких обставин, суд керується п.4. угоди №C-607-007352-19-980 (загальна вартість кредитної лінії за даним правочином складає 800,20 грн за кожні 1000 грн), п. 4. угоди №C-607-007353-19-980 (загальна вартість кредитної лінії за даним правочином складає 591,58 грн за кожні 1000 грн), а також заявленим позивачем розміром використаної кредитної лінії (14678,83 грн за угодою №C-607-007352-19-980 та 12990,40 грн за угодою №C-607-007353-19-980).

З огляду на вищевикладене, враховуючи часткове визнання позивачем позовних вимог у сумі 47100,10 грн, а також п.4. угоди №C-607-007352-19-980, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за угодою №C-607-007352-19-980 від 06.05.2019 у розмірі 26424,83 грн за такою формулою: 800,20 * (14678,83/1000) = 11746 грн (вартість кредитної лінії) + 14678,83 грн (фактично використаний розмір кредитної лінії).

З огляду на вищевикладене, враховуючи часткове визнання позивачем позовних вимог у сумі 47100,10 грн, а також п.4. угоди №C-607-007353-19-980, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за угодою №C-607-007353-19-980 від 06.05.2019 у розмірі 20675,27 грн за такою формулою: 591,58 * (12990,40/1000) = 7684,87 грн (вартість кредитної лінії) + 12990,40 грн (фактично використаний розмір кредитної лінії).

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 47100,10 грн.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до платіжної інструкції №12331 від 19.09.2024 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн.

Оскільки суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, то судові витрати у вигляді сплаченого судового збору, понесені позивачем, слід стягнути з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач просив стягнути з відповідача 77711,82 грн, із них підлягає задоволенню 47100,10 грн, що складає 60,6087% від суми позовних вимог (47100,10 (задоволені позовні вимоги) х 100% : 77711,82 (заявлені позовні вимоги) = 60,6087 (процент задоволених позовних вимог), а відтак з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 1835,23 грн, іншу частину витрат на сплату судового збору покласти на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 258, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість у розмірі 47100 (сорок сім тисяч сто) гривень 10 копійок та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1835 (одна тисяча вісімсот тридцять п`ять) гривень 23 копійки.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня вручення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 03.04.2025.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 8; код ЄДРПОУ 39992082.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання відома адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя С.В. Олійник