Рішення № 126356168, 04.04.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/16859/23

2/760/4300/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2025 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду м. Києва Козленко Г.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

До Солом`янського районного суду м. Києва через свого представника звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд:

- витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС ЛІЗИНГ», код ЄДРПОУ: 42441539, наступне майно: колісний транспортний засіб (автомобіль): марка КІА, модель К5, 2013 року випуску, колір сірий, тип кузову: загальний легковий седан, номер кузова (шасі, рама): НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , видане 11.08.2021 ТСЦ №8043), а також державних номерних знаків, ключів та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та передача даного майна належному власнику (позивачу);

- здійснити розподіл судових витрат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС ЛІЗИНГ», код ЄДРПОУ: 42441539.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 11.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» (лізингодавець) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №ЧГ-1399.

Позивач передав у користування відповідачу на підставі Акту приймання-передачі об`єкту лізингу від 22.10.2021 предмет лізингу, натомість відповідач обов`язки за договором фінансового лізингу належно не виконував, у зв`язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» 31.10.2022 направило відповідачу повідомлення про усунення порушення за договором фінансового лізингу шляхом сплати заборгованості на рахунок лізингонадавача. Лізингоодержувач не виконав вимогу про усунення порушення за договором фінансового лізингу, у зв`язку з чим 12.11.2022 відповідачу було направлено повідомлення про одностороннє розірвання договору фінансового лізингу із вимогою про повернення предмету фінансового лізингу власнику Товариству з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС ЛІЗИНГ». Однак відповідачем вищезазначений автомобіль повернуто не було, у зв`язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» звернулось до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 31.08.2023 відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвала від 31.08.2023 та примірник позовної заяви з доданими до неї матеріалами направлялися за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 відповідно до інформації про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи від 30.08.2023 №98407259, наданої відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом`янської РДА, а саме: АДРЕСА_1 . Конверт повернувся до суду із відміткою АТ «УКРПОШТА» «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідач правом подати відзив на позовну заяву чи заяву про визнання позову не скористався.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відносини, що виникають із договору фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж та Законом України «Про фінансовий лізинг».

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Аналогічне визначення договору лізингу міститься у ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг».

Відповідно до ст. 1 цього Закону лізингоодержувач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка відповідно до договору фінансового лізингу отримує від лізингодавця об`єкт фінансового лізингу у володіння та користування.

Правовідносини сторін у цій справі виникли з договору фінансового лізингу та регулюються законом, чинним на час укладення договору фінансового лізингу.

За частинами другою, третьою ст. 20 Закону України «Про фінансовий лізнг» обов`язками лізингодавця є,зокрема: у передбачені договором фінансового лізингу строки передати лізингоодержувачу об`єкт фінансового лізингу у стані,що відповідає призначенню такого об`єкта та умовам договору фінансового лізингу;попередити лізингоодержувача про всі права третіх осібна об`єкт фінансового лізингу,всі відомі йому особливі властивості та недоліки об`єкта фінансового лізингу, що можуть становити небезпеку для життя, здоров`я,майна лізингоодержувачачи інших осіб або призводити до пошкодження самого об`єкта фінансового лізингу підчас володіння та/або користування ним;відповідно до умов договору фінансового лізингу своєчасно та в повному обсязі виконувати передбачені таким договором зобов`язання щодо утримання об`єкта фінансового лізингу ,якщо інше не передбачено договором фінансового лізингу;прийняти об`єкт фінансового лізингу у разі розірвання договору фінансового лізингу або в разі закінчення строку, на який лізингоодержувачу надавалося право володіння та користування об`єктом фінансового лізингу, якщо інше не передбачено договором фінансового лізингу. Лізингодавець може мати також інші права та обов`язки відповідно до умов договору фінансового лізингу та законодавства.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 21 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач зобов`язаний, зокрема: у разі якщо об`єкт фінансового лізингу відповідає встановленим договором фінансового лізингу умовам та специфікаціям, прийняти такий об`єкт, володіти та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору фінансового лізингу; відповідно до умов договору фінансового лізингу своєчасно та в повному обсязі виконувати зобов`язання щодо утримання та експлуатації об`єкта фінансового лізингу, підтримувати його у справному стані; своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі ; у разі закінчення строку, на який лізингоодержувачу передано об`єкт фінансового лізингу у володіння та користування (якщо до лізингоодержувача не переходить право власності на об`єкт фінансового лізингу), а також у разі дострокового розірвання договору фінансового лізингу та в інших випадках дострокового повернення об`єкта фінансового лізингу, повернути об`єкт фінансового лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння та користування, з урахуванням нормального зносу, або у стані, визначеному договором фінансового лізингу та супровідною документацією на об`єкт фінансового лізингу. Лізингоодержувач може мати також інші права та обов`язки відповідно до умов договору фінансового лізингу, цього Закону та нормативно-правових актів, що регулюють відносини фінансового лізингу.

Судом встановлено, що 11.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» та ОСОБА_1 укладено договір фінансового лізингу №ЧГ-1399. Об`єкт лізингу: автомобіль КІА К5 (бувший у використанні), тип кузову: седан, колір: сірий, рік випуску: 2013, VIN-код: НОМЕР_2 , вартість об`єкта лізингу 279 797,33 грн.

Відповідно до п.1.1 загальних умов договору фінансового лізингу (додаток №1 до договору фінансового лізингу №ЧГ-1399 від 11.08.2021) вбачається, що лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування з правом викупу майна, найменування, марка, модель, рік випуску, характеристики, ціна постачальника, строк лізингу, лізингові платежі та інші суттєві умови користування якого зазначаються у договорі, а лізингоодержувач зобов`язується прийняти об`єкт лізингу та сплачувати лізингові та інші платежі відповідно до умов договору.

Згідно з п. 2.1 загальних умов договору фінансового лізингу (додаток №1 до договору фінансового лізингу №ЧГ-1399 від 11.08.2021) всі платежі за користування об`єктом лізингу лізингоодержувач зобов`язаний здійснювати в національній валюті України (гривні) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця не пізніше за дату та в сумі, які встановлені для х оплати відповідно до графіка платежів. Лізингоодержувач зобов`язаний сплачувати лізингові платежі незалежно від виставлення рахунків лізингодавцем. У разі необхідності рахунки на оплату можуть нааватися лізингодавцем на email лізингоодержувача чи через інші інформаційні носії. Лізингові платежі включають платежі в погашення (компенсацію) вартості об`єкта лізингу, комісію лізингодавця за наданий в лізинг об`єкт лізингу та інші складові, зокрема платежі та/або витрати, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору фінансового лізингу та передбачені договором, в тому числі оплата послуг.

Підпунктом 3.2.1 загальних умов договору фінансового лізингу (додаток №1 до договору фінансового лізингу №ЧГ-1399 від 11.08.2021) передбачено, що приймання лізингоодержувачем об`єкту лізингу в лізинг оформлюється шляхом складання акту приймання-передачі, що підтверджує справність та належний стан об`єкта лізингу і відповідність об`єкта лізингу техніко-економічним показникам, встановлених лізингоодержувачем та загальним умовам договору фінансового лізингу, а також містить перелік переданої лізингоодержувачу документації, пов`язаної з транспортним засобом. При цьому сторони погодили, що один взаємозамінний комплект ключів від об`єкта лізингу залишається у лізингодавця протягом всього терміну лізингу.

Відповідно до п. 6.1. за невиконання або неналежне виконання умов Договору Лізингодавець має право стягнути шляхом направлення відповідної вимоги/рахунку (в тому числі на електронну адресу Лізингоодержувача) штрафні санкції.

Відповідно до п. 6.7. будь-які збитки, завдані невиконанням, неналежним виконанням Стороною свої зобов`язань за умовами договору, підлягають відшкодуванню винною Стороною в повному обсязі. Відшкодування збитків не звільняє Сторону від виконання умов Договору, в тому числі, але не обмежуючись, не звільняэ від оплати штрафних санкцій за Загальними умовами договору.

Відповідно до п. 7.1. протягом усього терміну дії цього Договору Предмет лізингу є власністю Лізингодавця. Відповідно до п.п. 7.1.1. право власності на Предмт лізингу переходить до Лізингоодержувача лише за умови належного, повного та безумовного виконання Лізингоодержувачем всіх Умов Договору фінансового лізингу, в тому числі за умови відсутності заборгованості за лізинговими платежами, неоплачених/невідшкодованих витрат Лізингодавця, штрафних санкцій та підтверджених збитків Лізингодавця за Договором, в тому числі за будь-якими іншими Договорами, які були або будуть укладені між Лізингодавцем та Лізингоодержувачем, що підтверджується Актом звіряння розрахунків, підписаним Сторонами.

Відповідно до п. 8.2. Лізингодавець має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей Договір (відмовитися від Договору) та вилучити Предмет лізингу у випадку якщо, зокрема лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або повністю) та/або інший платіж, передбачений Договором, та прострочення оплати становить більше 30 днів з дня настання строку платежу (п.п. 8.2.1. Загальних умов договору фінансового лізингу).

Відповідно до п. 8.3. у разі виникнення будь-якої з підстав, передбачених п.8.2.1. - 8.2.4. цих Загальних умов договору, Лізингодавець направляє Лізингоодержувачу повідомлення з вимогою усунути існуючі порушення або достроково викупити предмет лізингу, сплативши Лізингодавцю суму викупу, згідно до п. 7.3. Загальних умов договору.

Відповідно до п. 8.4. у разі якщо протягом 10 календарних днів з дати направлення повідомлення Лізиноодержувач не усунув визначені в повідомленні порушення або не викупить Предмет лізингу, Лізингодавець направляє на адресу Лізингоотримувача, вказану в Договорі, цінний лист з описом вкладення або вручає нарочно повідомлення про відмову від Договору (його розірвання) і повернення Предмета лізингу із зазначенням дати розірвання Договору та дати і місця повернення Предмета лізингу Лізингодавцю. Лізингоодержувач зобов`язаний за свій кошт протягом терміну, передбаченого в повідомленні, повернути Предмет лізингу Лізингодавцю за адресою, вказаною в повідомленні.

Відповідно до п.п. 8.4.1. у випадку, передбаченому пунктом 8.2. Загальних умов Договору, Договір вважається розірваним (припиненим) на 10 (десятий) календарний день з дня надіслання відповідного письмового повідомлення Лізингодавем на адресу Лізингоодержувачу.

Відповідно до п.п. 9.2.2. Лізингоодержувач зобов`язаний вчасно та у повному обсязі сплачувати Лізингодавцю лізингові платежі, а також інші платежі відповідно до умов договору, а також штрафні санкції відповідно до положень Договору та інші платежі, які пов`язані з використанням Предмета лізингу виключно на рахунки лізингодавця.

Відповідно до п.п. 9.2.6. у разі закінчення строку фінансового лізингу, а також у разі дострокового припинення договору фінансового лізингу та в інших випадках дострокового повернення Предмета лізингу, повернути Предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором фінансового лізингу.

Відповідно до п.п. 9.2.7. у разі закінчення строку договору фінансового лізингу та/або дострокового розірвання договору, Лізингоодержувач повинен зняти Предмет лізингу з обліку державної реєстрації та передати Лізингодавцю постійні реєстраційні документи на Предмет лізингу.

Відповідно до п.п. 9.4.1., 9.4.4. Лізингодавець зобов`язаний вимагати усунення будь-яких порушень, що призвели до обмеження права власності Лізингодавця на Предмет лізингу; прийняти Предмет лізингу в разі дострокового розірвання Договору фінансового лізингу.

Свої зобов`язання позивач своєчасно, належним чином та в повному обсязі виконав, зокрема придбав предмет лізингу, а саме: автомобіль КІА К5 (бувший у використанні), тип кузову: седан, колір: сірий, рік випуску: 2013, VIN-код: НОМЕР_2 .

11.08.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» та ОСОБА_1 підписали акт (видаткова накладна) прийому-передачі об`єкта лізингу до договору фінансового лізингу №ЧГ-1399 від 11.08.2021, відповідно до якого лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв в якості об`єкта лізингу наступне майно: автомобіль КІА К5, рік випуску: 2013, VIN-код: НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Враховуючи, що відповідач системно не виконував умови Договору фінансового лізингу, не сплачував лізингові платежі, на його адресу Лізингодавцем ТОВ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» 31.10.2022 було направлено повідомлення про усунення порушення за Договором фінансового лізингу, відповідно до якого, станом на 31.10.2022 має заборгованість перед ТОВ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» у розмірі 84 228,19 грн, яку він повинен повернути у строк до 11.11.2022 23:59 год.

Відповідачем порушення за Договором фінансового лізингу усунуто не було, у зв`язку з чим ТОВ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ», відповідно до п. 8.4. Загальних умов договору фінансового лізингу, на адресу ОСОБА_1 12.11.2022 направило цінним листом з описом вкладення повідомлення про відмову від Договору фінансового лізингу та вимогу про повернення об`єкта фінансового лізингу, відповідно до якого граничний строк повернення автомобіля 17:00 год. 21.11.2022.

21.11.2022 о 18 год. 00 хв. посадові особи ТОВ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» склали та підписали Комісійний акт №21-11/23 про те, що рухоме майно - автомобіль КІА, модель К5, рік випуску: 2013, колір: мірий, комер шасі (кузову): НОМЕР_5 , який належить ТОВ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , яке видане 11.08.2021 органом ТСЦ\РСЦ МВС №8043 - не було повернуто власнику як об`єкт фінансового лізингу за Договором фінансового лізингу №ЧГ-1399 від 11.08.2021 у визначений строк (21.11.2023 до 17:00 год.) у повідомленні, яке направлено Лізингоодержувчу засобом поштового зв`язку «Укрпошта», ідентифікатор 0504511076720. З наступного дня від дати складання цього Акту ТОВ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» набуло права на витребування від особи, яка незаконного користується та володіє вищевказаним майном, у судовому або позасудовому поряду.

Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно із ст. 321 ЦK України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Представник позивача у позові посилається на норми ст.ст. 387, 388 ЦК України, та зазначає, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Крім того, зазначає, що з моменту невиконання відповідачем вимоги з повернення предмету лізингу за розірваним договором колишня договірна правова підстава користування майном з боку Клієна/Лізингоодержувача втрачена (як і його статус Лізингоодержувач), тому спірне майно вважається таким, що вибуло з володіння власника не з його волі.

Стаття 388 ЦК України передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом. Крім того, зазначає, що вирішуючи спір про витребування майна із чужого незаконного володіння, суди повинні встановити, чи вибуло спірне майно з володіння власника в силу обставин, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України, зокрема, чи з волі власника вибуло це майно з його володіння.

Відповідно до пункту 21 Постанови Пленуму ВССУ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», якщо власник вимагає повернення свого майна з володіння особи, яка незаконно ним заволоділа, така позовна вимога підлягає розгляду та вирішенню за правилами статей 387, 388 ЦК України. Пунктом 19 вказаної постанови передбачено, що застосовуючи положення ст. 387 ЦК України, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.

Верховний суд у Постанові від 02 жовтня 2020 року у справі 752/11904/17 зазначив, що витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом. За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача. Положення статті 388 ЦК України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Відповідно до акт (видаткова накладна) прийому-передачі об`єкта лізингу до договору фінансового лізингу №ЧГ-1399 від 11.08.2021, відповідно до якого лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв в якості об`єкта лізингу наступне майно: автомобіль КІА К5, рік випуску: 2013, VIN-код: НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Як зазначено у Постанові Верховного суду України віл 08 червня 2021 року у справі № 662/397/15-ц, у цивільному процесуальному законодавстві діє принцип «juranovitcuria» («суд знає закони»), який полягає в тому,що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3)суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору(damihifactum, dabotibijus). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема,у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем ,виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права,повного і всебічного з`ясування обставин,на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia.

Тобто суд, з`ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Водночас суд зазначає, що відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 «Науття, збереження майна без достатньої правової підстави» ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

У постанові Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 910/13271/18 роз`яснено, що якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору.

Враховуючи, що позивач ТОВ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» в односторонньому порядку розірвало договір фінансового лізингу №ЧГ-1399 від 11.08.2021 з відповідачем ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що до цих правовідносин слід застосовувати положення статті 1212 ЦК України.

Оскільки підстава, на якій відповідачем був набутий транспортний засіб автомобіль КІА К5, рік випуску: 2013, VIN-код: НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , відпала, позивач ТОВ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ», як власник транспортного засобу має право витребувати його із чужого незаконного володіння, а відповідач ОСОБА_1 зобов`язаний повернути предмет лізингу власнику ТОВ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ».

У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦК України).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 2684,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 316, 319, 321, 387, 1212 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 81, 141, 174, 178, 259, 263-265, 268, 273, 273, 279, 280-284, 289, 354, 266 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС ЛІЗИНГ», код ЄДРПОУ: 42441539, наступне майно: колісний транспортний засіб (автомобіль): марка КІА, модель: К5, 2013 року випуску, колір: сірий, тип кузову: загальний легковий седан, номер кузова (шасі, рама): НОМЕР_2 , номерний знак: НОМЕР_3 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , видане 11.08.2021 ТСЦ №8043), а також державних номерних знаків, ключів та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та передати належному власнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС ЛІЗИНГ».

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» (код ЄДРПОУ: 42441539, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. М. Довнар-Запольського, буд. 5, оф. 220) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2684,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.О. Козленко