Рішення № 126355557, 11.03.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

cправа № 752/6874/22

провадження №: 2/752/400/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2025 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання неправомірними дії, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2022 року, позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі представника - ОСОБА_3 звернулися до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до Акціонерного товариства «Альфа Банк» про визнання неправомірними дії.

В обґрунтування позову зазначено, що 30.09.2019 між ОСОБА_1 та АТ «Альфа Банк» укладено договір: 650713477 про обслуговування банківського рахунку НОМЕР_1 (гривня); 19.11.2019 укладено договір 618235927 про обслуговування банківського рахунку НОМЕР_2 (Євро); 04.01.2020 укладено договір 618404075 про обслуговування банківського рахунку НОМЕР_2 (долар США). 12.05.2022 ОСОБА_1 отримав від відповідача лист, в якому було повідомлено про те, що Банк присвоїв позивачеві-1 неприйнятно високий ризик та прийняв рішення про відмову у підтриманні ділових відносин та наміри закрити рахунки позивача-1. З цієї дати фактично зупинив обслуговування рахунків відкритих на позивача-1. 16.05.2022 ОСОБА_1 звернувся до Банку з заявою, в якій просив надати документи, на підставі яких було зроблено висновок про відношення дій позивача-1 до легалізації (відмиванню) доходів одержаних злочинним шляхом та з вимогою терміново відновити обслуговування по рахункам та видати належні йому грошові кошти. 17.05.2022 Банк не надавши ніяких документів, листом повторно повідомив про прийняте рішення про відмову у підтримання ділових відносин. 16.06.2022 позивач-1 звернувся до каси Банку у відділення 25 у м. Києві з вимогою надати йому грошові кошти готівкою, наявні на його рахунках. В чому йому було відмовлено. 14.12.2017 між ОСОБА_2 та відповідачем укладено договір 650308092 про обслуговування банківського рахунку НОМЕР_3 (гривня); 22.04.2019 укладено договір 650632030 про обслуговування банківського рахунку НОМЕР_4 (Євро); 22.04.2019 між позивачем-2 та відповідачем укладено договір 650632029 про обслуговування банківського рахунку НОМЕР_5 (долар США). 12.05.2022 позивач-2 отримав від відповідача лист про те, що Банк присвоїв позивачеві-2 неприйнятно високий ризик та прийняв рішення про відмову у підтриманні ділових відносин та наміри закрити рахунки позивача. З цієї дати фактично зупинив обслуговування рахунків відкритих на позивача. 18.06.2022 позивач-2 звернулася до Банку із заявою, в якій просила надати копії документів, на підставі яких було зроблено висновок про неприйнятно високий ризик та прийнято рішення про припинення ділових відносин. Відповіді позивачу-2 не надійшло.

Враховуючи викладене, позивач-1 просить визнати неправомірними дії АТ «Альфа-Банк» по встановленню обмежень та наміру закриття рахунків відкритих на ім`я ОСОБА_1 та зобов`язати АТ «Альфа-Банк» продовжити повноцінне обслуговування поточних та карткових рахунків, відкритих на ім`я ОСОБА_1 , усунути перешкоди у користуванні/розпорядженні належними йому коштами та стягнути з відповідача на користь позивача-1 залишки коштів на рахунках шляхом видачі готівкових коштів з кас банку без жодних обмежень в рамках діючих нормативів НБУ; позивач-2 просить визнати неправомірними дії АТ «Альфа-Банк» по встановленню обмежень та наміру закриття рахунків відкритих на ім`я ОСОБА_2 та зобов`язати АТ «Альфа-Банк» продовжити повноцінне обслуговування поточних та карткових рахунків, відкритих на ім`я ОСОБА_1 , усунути перешкоди у користуванні/розпорядженні належними йому коштами та стягнути з відповідача на користь позивача-1 залишки коштів на рахунках шляхом видачі готівкових коштів з кас банку без жодних обмежень в рамках діючих нормативів НБУ; стягнути з АТ «Альфа-Банк» на користь позивачів судові витрати.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 27.06.2022 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін).

Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи, відповідач скористався своїм процесуальним правом та подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що просить поновити строк на подачу відзиву та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Зауважив, що відносно позивачів здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000499 від 07.06.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 263 КК України. А тому у відповідача були наявні підстави для визнання ризиків як неприйнятно високих та відповідно відмовився від підтримання ділових відносин. Щодо поновлення строку на подання відзиву зазначив, що Банком було подано клопотання про виділення вимог в самостійне провадження, яке обґрунтовано тим, що сумісний розгляд вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 може мати вплив на розкриття банківської таємниці.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 15.08.2022 у задоволенні клопотання представника відповідача Акціонерного товариства «Альфа-Банк» - Семенця Івана Івановича про виділення вимог в самостійне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Альфа Банк» про визнання неправомірними дії - відмовлено.Постановлено продовжити відповідачу не пізніше п`ятиденного строку з дня отримання копії ухвали, до початку розгляду справи по суті, надіслати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову до суду з підтвердженням направлення позивачу, іншому відповідачу та третій особі у справі копії відзиву та доданих до нього документів.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 25.12.2024 замінено у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Альфа Банк» про визнання неправомірними дії - відповідача Акціонерне товариство «Альфа-Банк» на правонаступника найменування Акціонерне товариство «Сенс Банк» (ЄДРПОУ: 23494714, місцезнаходження: м. Київ, вул. Васильківська, буд. 100).

Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно частини третьої статті 127 ЦПК України якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ЦПК України. Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку.

Як вбачається з матеріалів справи, АТ «Сенс Банк» отримав вищевказану ухвалу суду 24.02.2025, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням. Тому, суд приходить до висновку про поновлення строку на подачу відзиву на позовну заяву.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає необхідним відмовити у задоволенні позову, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч.ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як зазначено позивачами, 30.09.2019 між ОСОБА_1 та АТ «Альфа Банк» укладено договір: 650713477 про обслуговування банківського рахунку НОМЕР_1 (гривня); 19.11.2019 укладено договір 618235927 про обслуговування банківського рахунку НОМЕР_2 (Євро); 04.01.2020 укладено договір 618404075 про обслуговування банківського рахунку НОМЕР_2 (долар США).

12.05.2022 ОСОБА_1 отримав від відповідача лист, в якому було повідомлено про те, що Банк присвоїв позивачеві-1 неприйнятно високий ризик та прийняв рішення про відмову у підтриманні ділових відносин та наміри закрити рахунки позивача-1. З цієї дати фактично зупинив обслуговування рахунків відкритих на позивача-1.

16.05.2022 ОСОБА_1 звернувся до Банку з заявою, в якій просив надати документи, на підставі яких було зроблено висновок про відношення дій позивача-1 до легалізації (відмиванню) доходів одержаних злочинним шляхом та з вимогою терміново відновити обслуговування по рахункам та видати належні йому грошові кошти.

17.05.2022 Банк не надавши ніяких документів, листом повторно повідомив про прийняте рішення про відмову у підтримання ділових відносин.

16.06.2022 позивач-1 звернувся до каси Банку у відділення 25 у м. Києві з вимогою надати йому грошові кошти готівкою, наявні на його рахунках. В чому йому було відмовлено.

14.12.2017 між ОСОБА_2 та відповідачем укладено договір 650308092 про обслуговування банківського рахунку НОМЕР_3 (гривня); 22.04.2019 укладено договір 650632030 про обслуговування банківського рахунку НОМЕР_4 (Євро); 22.04.2019 між позивачем-2 та відповідачем укладено договір 650632029 про обслуговування банківського рахунку НОМЕР_5 (долар США).

12.05.2022 позивач-2 отримала від відповідача лист про те, що Банк присвоїв позивачеві-2 неприйнятно високий ризик та прийняв рішення про відмову у підтриманні ділових відносин та наміри закрити рахунки позивача. З цієї дати фактично зупинив обслуговування рахунків відкритих на позивача.

18.06.2022 позивач-2 звернулася до Банку із заявою, в якій просила надати копії документів, на підставі яких було зроблено висновок про неприйнятно високий ризик та прийнято рішення про припинення ділових відносин. Відповіді позивачу-2 не надійшло.

Згідно з частинами першою-третьою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 1068 ЦК України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунку або законом.

Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.

Згідно зі ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, замороження активів, що пов`язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, передбачених законом.

За приписами ч. 1, ч. 3 ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час. Банк не має права за заявою клієнта розривати договір банківського рахунка чи вчиняти інші дії, що мають наслідком припинення договору, у разі якщо грошові кошти, що знаходяться на відповідному рахунку, заморожені відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою чи в порядку, встановленому законом, перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» арешт на майно банку (крім коштів, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку), арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.

Зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, а також в інших випадках, передбачених договором, Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», іншими законами та/або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

З викладеного вище вбачається, що дії банку щодо обмеження права клієнта на користування грошовими коштами (у разі, коли це здійснюється не за рішенням суду) повинні відповідати вимогам Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» № 361-ІХ.

За визначенням п.п.34, 45, 65-67 ст.1 Закону № 361-ІХ первинний фінансовий моніторинг - сукупність заходів, які вживаються суб`єктами первинного фінансового моніторингу і спрямовані на виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії; фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, - порогові фінансові операції, підозрілі фінансові операції (діяльність); належна перевірка - заходи, що включають: ідентифікацію та верифікацію клієнта (його представника); встановлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта або його відсутності, у тому числі отримання структури власності з метою її розуміння, та даних, що дають змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, та вжиття заходів з верифікації його особи (за наявності); встановлення (розуміння) мети та характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції; проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у суб`єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, в разі необхідності, про джерело коштів, пов`язаних з фінансовими операціями); забезпечення актуальності отриманих та існуючих документів, даних та інформації про клієнта.

В силу ч.1 ст.6 Закону № 361-ІХ банк є суб`єктом первинного фінансового моніторингу.

Згідно з п.п.2, 4, 5, 6 ч.2 ст.8 Закону № 361-ІХ суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний, зокрема: забезпечувати відповідно до вимог, встановлених відповідним суб`єктом державного фінансового моніторингу, належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу, що належним чином надасть можливість виявляти порогові та підозрілі фінансові операції (діяльність) незалежно від рівня ризику ділових відносин з клієнтом (проведення фінансових операцій без встановлення ділових відносин) та повідомляти про них спеціально уповноважений орган, а також запобігати використанню послуг та продуктів суб`єкта первинного фінансового моніторингу для проведення клієнтами фінансових операцій з протиправною метою; здійснювати належну перевірку нових клієнтів, а також існуючих клієнтів; забезпечувати моніторинг фінансових операцій клієнта (у тому числі таких, що здійснюються в інтересах клієнта) на предмет відповідності таких фінансових операцій наявній у суб`єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик, включаючи в разі необхідності інформацію про джерело коштів, пов`язаних з фінансовою(ими) операцією(ями); забезпечувати виявлення, зокрема з використанням засобів автоматизації, фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, до початку, у процесі, у день виникнення підозри, після їх проведення або під час спроби їх проведення чи після відмови клієнта від їх проведення.

Згідно з ч.7 ст.11 Закону № 361-ІХ суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов`язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для здійснення належної перевірки, а також для виконання таким суб`єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії.

За приписами ч.1 ст.15 Закону № 361-ІХ встановлено обов`язок суб`єкта первинного фінансового моніторингу відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі, зокрема, встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей.

Крім того, суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від проведення підозрілої фінансової операції.

У випадках, передбачених цією частиною, суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови, повідомити спеціально уповноваженому органу про спроби проведення фінансових операцій та про осіб, які мають або мали намір відкрити рахунок/встановити ділові відносини та/або провести фінансові операції або з якими розірвано ділові відносини (закрито рахунок) на підставі цієї статті, а також про проведення фінансових операцій щодо зарахування коштів, які надійшли на рахунок такого клієнта, та про фінансові операції, в проведенні яких було відмовлено.

З викладеного вбачається, що наслідком ненадання клієнтом документів, необхідних для здійснення належної перевірки, є відмова клієнту в обслуговуванні, у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка, або ж відмова від проведення фінансової операції, з наступним повідомленням до спеціально уповноваженого органу, яким в силу п.55 ст.1 Закону № 361-ІХ є Державна служба фінансового моніторингу.

Строків, на які банк має право відмовити клієнту в обслуговуванні, цією нормою не зазначено, проте, передбачено наслідки ненадання клієнтом документів - надіслання відповідного повідомлення до спеціально уповноваженого органу, у разі, якщо наявні визначені цієї нормою підстави.

Крім того, слід вказати, що за приписами ч.1-3 ст.23 Закону № 361-ІХ суб`єкт первинного фінансового моніторингу, що здійснює або забезпечує здійснення фінансових операцій, має право зупинити здійснення таких операцій, якщо вони є підозрілими, та зобов`язаний зупинити такі фінансові операції у разі виникнення підозри, що вони містять ознаки вчинення кримінального правопорушення, визначеного Кримінальним кодексом України.

У день зупинення фінансової операції суб`єкт первинного фінансового моніторингу повідомляє спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку про таку фінансову операцію, її учасників та про залишок коштів на рахунку клієнта, відкритому суб`єктом первинного фінансового моніторингу, який зупинив здійснення фінансової операції, та у разі зарахування коштів на транзитний рахунок суб`єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на такому рахунку в межах зарахованих сум. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється без попереднього повідомлення клієнта на два робочі дні з дня зупинення включно.

Спеціально уповноважений орган може прийняти рішення про подальше зупинення фінансових операцій, здійснене відповідно до частини першої цієї статті, на строк до семи робочих днів, про що зобов`язаний негайно повідомити суб`єкта первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронні органи, уповноважені приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Спеціально уповноважений орган у разі виникнення підозр може прийняти рішення про зупинення видаткових фінансових операцій на строк до семи робочих днів.

Відповідно до ч. 9 ст. 23 Закону № 361-ІХ у разі прийняття рішення відповідно до частин другої і третьої цієї статті спеціально уповноважений орган протягом строку подальшого зупинення відповідних фінансових операцій або зупинення видаткових фінансових операцій, зокрема, у разі, якщо за результатами перевірки: ознаки легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, або вчинення іншого кримінального правопорушення, не підтверджуються, скасовує своє рішення про подальше зупинення відповідних фінансових операцій або зупинення видаткових фінансових операцій та повідомляє про це суб`єкта первинного фінансового моніторингу; якщо є мотивовані підозри, - приймає рішення про продовження зупинення відповідних фінансових операцій (видаткових фінансових операцій), готує і подає відповідний узагальнений матеріал або додатковий узагальнений матеріал правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. Строк зупинення відповідних фінансових операцій продовжується спеціально уповноваженим органом з наступного робочого дня після подання відповідного узагальненого матеріалу або додаткового узагальненого матеріалу за умови, що загальний строк такого зупинення не перевищуватиме 30 робочих днів.

Строки зупинення фінансових операцій суб`єктами первинного фінансового моніторингу та спеціально уповноваженим органом, зазначені у частинах першій - третій та дев`ятій цієї статті, є остаточними та продовженню не підлягають (ч.12 ст.23 Закону № 361-ІХ).

Таким чином, у разі проведення підозрілих фінансових операцій обов`язком банку є їх зупинення та повідомлення спеціально уповноваженому органу, який, у свою чергу, за наявності підстав може прийняти рішення про подальше зупинення фінансових операцій на строк до 7 робочих днів, а в разі звернення до правоохоронних органів - до 30 робочих днів.

Можливості зупинення фінансових операцій понад ці строки Закон № 361-ІХ не надає.

З викладеного вище вбачається, що Закон № 361-ІХ передбачає дві різні процедури фактичного тимчасового припинення фінансових операцій по рахункам клієнта:

- передбачена ч.1 ст.15 цього Закону процедура відмови від підтримання ділових відносин/відмови клієнту в обслуговуванні, у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмови від проведення фінансової операції у разівстановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей, або ж відмова від проведення підозрілої фінансової операції;

-передбачена ст.23 Закону № 361-ІХ процедура зупинення порогових або підозрілих фінансових операцій.

За визначенням ч.1 ст.20 Закону № 361-ІХ фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень (для суб`єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, - 55 тисяч гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції.

Фінансові операції або спроба їх проведення незалежно від суми, на яку вони проводяться, вважаються підозрілими, якщо суб`єкт первинного фінансового моніторингу має підозру або має достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов`язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення (ч.1 ст.21 Закону № 361-ІХ).

Судом встановлено, що блокування рахунків фізичних осіб було здійснено на підставі рішень Державної служби фінансового моніторингу України та ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 17.05.2022 року у справі №463/2936/22.

Відповідно до вимог Постанови Національного банку України «Про затвердження нормативно-правового акта Національного банку України з питань формування файлів інформаційного обміну» від 18.08.2016 року №373 та Наказу Міністерства фінансів України «про затвердження Порядку інформаційної взаємодії субєктів первинного фінансового моніторингу та Державної служби фінансового моніторингу України» від 04.06.2021 року №322 між банками України та Державною службою фінансового моніторингу України в електронній формі за допомогою засобів захисту інформації, розроблених Національним банком України, здійснюється постійний обмін файлами інформаційного обміну, а також доведення Держфінмоніторингом до суб`єктів запитів, Рішень/доручень, та іншої інформації, визначеної законом.

Так, 10.05.2022 року Банк отримав від Держфінмоніторингу рішення №564-РЗ/2022, № 565-РЗ/2022, №568-РЗ/2022, №566-РЗ/2022, №567-РЗ/2022 та №563-РЗ/2022 від 10.05.2022 року про зупинення видаткових фінансових операцій по рахункам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період з 10.05.2022 по 18.05.2022 року.

В подальшому, на підставі рішень Держфінмоніторингу №797-РЗ/2022, №796-РЗ/2022, №795-РЗ/2022, №790-РЗ/2022, №792-РЗ/2022 та №794- РЗ/2022 від 18.05.2022 року строки зупинення видаткових операцій по рахункам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було продовжено з 19.05.2022 по 20.06.2022 року.

Водночас, на адресу Банку надійшла Ухвала Личаківського районного суду м. Львова від 17.05.2022 року у справі №463/2936/22, якою накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

З викладеного вбачається, що обмеження у видаткових операціях по рахункам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 застосовано на підставі ухвали суду та рішень Держфінмоніторингу.

Сукупність наявної інформації стало підставою для встановлення клієнту неприйнятно високого ризику та відповідно до вимог ст. 1, 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» Банк прийняв рішення про відмову від підтримання ділових відносин.

Зокрема, Державне бюро розслідувань повідомляло, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 використовують підроблені документи та фіктивні підприємства у схем з легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

Про обґрунтованість прийнятого рішення щодо відмови від підтримання ділових відносин свідчить інформація, яка викладена в ухвалі Личаківського районного суду м. Львова від 17.05.2022 року у справі №463/2936/22. В даному рішенні окремо акцентовано увагу на тому, що офіційні доходи що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не відповідають об`єму коштів, що зберігаються на банківських рахунках.

Верховним Судом в постанові від 20 січня 2022 року в справі № 910/18504/20 викладено правовий висновок, згідно якого приписи статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» наділяють банк правом відмовитися в односторонньому порядку від ділових відносин з клієнтами з неприйнятно високим ризиком, в тому числі шляхом розірвання договорів, а тому у спірних правовідносинах, пов`язаних з фінансовим моніторингом, пріоритетним є застосування норм спеціального закону, до чого власне і відсилає пункт 3 частини другої статті 1075 Цивільного кодексу України.

Пунктом 39 ч. 1 ст. 1 Закону № 361-ІХ визначено, що неприйнятно високий ризик - максимально високий ризик, що не може бути прийнятий суб`єктом первинного фінансового моніторингу відповідно до внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу.

Встановлення банком неприйнятно високого ризику ділових відносин клієнтам (особам), щодо яких у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обґрунтовані підозри про здійснення ними злочинів, прямо передбачено п.п. 1 п. 61 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу № 65.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний встановити неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у разі: неможливості виконувати визначені цим Законом обов`язки або мінімізувати виявлені ризики, пов`язані з таким клієнтом або фінансовою операцією; наявності обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною.

Матеріали досудового розслідування в рамках кримінальної справи не підлягають розголошенню у зв`язку з чим Банк обмежений у виконанні обов`язків, що передбачені Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та позбавлений можливості перевірки обставин, що досліджуються в рамках кримінального провадження, або мінімізувати виявлені ризики, пов`язані з такими клієнтами.

Повідомлення Державного бюро розслідувань про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000499 від 07.06.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України щодо підозри ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у використанні підроблених документів та фіктивних підприємств, рішення Держфінмоніторингу щодо зупинення видаткових операцій даних клієнтів не дозволяють виконувати визначені цим Законом обов`язки або мінімізувати виявлені ризики, пов`язані з такими клієнтами, у зв`язку з чим Банк зобов`язаний визначити такі ризики як неприйнятно високі та відповідно відмовився від підтримання ділових відносин.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання неправомірними дії.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, понесенні позивачем витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 259, 265 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання неправомірними дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: Ю.Ю. Мазур