Ухвала суду № 126349056, 03.04.2025, Франківський районний суд м. Львова

465/1939/25

2/465/2236/25

УХВАЛА

про відкладення розгляду справи

"03" квітня 2025 р. м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі головуючого судді Кушнір Б.Б., з участю секретаря Швед О.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою суду від 20.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та вирішено справу розглядати з викликом сторін, а також клопотання представника позивача про витребування доказів частково задоволено.

Сторони в судове засідання, призначене на 03.04.2025 о 11:00 год. не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення такого, зокрема відповідач рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором № 0610238787052, яким було надіслано копію вказаної ухвали та судову повістку, які повернулися на адресу суду 27.03.2025 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Втім представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Гарманчук О.Р. подав на електрону адресу заяву про закриття провадження у справі № 465/1939/25.

Разом з тим, позивач у прохальній частині позову просив у разі неявки представника позивача провести розгляд цивільної справи за відсутності представника позивача, позові вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Окрім того, на виконання ухвали суду від 20.03.2025 не надійшли витребувані докази від АТ «ТАСКОМБАНК».

Суд, розглянувши заяву представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України від 29 червня 2023 року № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами»(далі - Закон № 3200-IX), який був розроблений для запровадження обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС) представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями, оскільки особи, які за законом зобов`язані зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС, зволікають з виконанням свого обов`язку.

Статтею 14 ЦПК України, зокрема, передбачено, що у судах функціонує Єдина судова Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів.

Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимогзаконів України «Про електронні документи та електронний документообіг»та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Частинами п`ятою, шостоюстатті 43 ЦПК Українивстановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до пунктів 24, 25 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, який затверджено рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення про ЄСІТС) підсистема «Електронний суд» (далі - Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов`язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.

Так, заява про закриття провадження подана адвокатом Гарманчуком О.Р. на електронну адресу суду. В заяві адвокат Гарманчук О.Р. вказав про наявність в нього електронного кабінету ЄСІТС. До заяви додано роздруківку протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, проте такий підпис вчинено без використання підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет».

Відповідно до пункту 10 Положення про ЄСІТС адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Інші особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС у добровільному порядку.

Отже адвокат Гарманчук О.Р., який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , міг подати заяву: 1) в письмовій формі; 2) в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету).

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань та наслідки недотримання таких вимог визначені у статті 183 ЦПК України.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 183ЦПК України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету

Згідно з частиною другою статті 183 ЦПК України, письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

У частині четвертій статті 183ЦПК України закріплено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Суд повертає заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо вона подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Отже, надіславши заяву про забезпечення позову електронною поштою з використанням електронного цифрового підпису, а не за допомогою підсистеми «Електронний суд», адвокат Гарманчук О.Р.,який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , використав спосіб звернення до суду, не передбачений чинним процесуальним законодавством.

Така позиція суду узгоджується із правовими висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 12 лютого 2025 року по справі № 944/6062/23, провадження № 61-4035 св 24.

З урахуванням наведеного, подану заяву суд повертає без розгляду відповідно до частини четвертої статті 183 ЦПК України.

Так, однією з основних засад здійснення цивільного судочинства, відповідно до положень ст.2ЦПК України є розумність строків розгляду справи судом.

Частиною 2 ст.121 ЦПК України, визначено, що строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.

Відповідно до ч.1ст. 240 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою ст. 223 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справив судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Згідно з ч. 2ст. 258 ЦПК України, процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, обставин справи, зважаючи, першу неявку в судове засідання відповідача, неналходженн суду віитребованих документів та з метою об`єктивного розгляду справи та забезпечення реалізацію сторін процесуальних прав, суд доходить до висновку про необхідність відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 223 ЦПК України, про відкладення розгляду справи постановляється ухвала.

Керуючись ст.ст. 2, 14, 121, 183, 223,240, 247, 258, 260, 261 ЦПК України, суд

постановив:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Гарманчука О.Р., про закриття провадження у справі № 465/1939/25, повернути заявнику без розгляду.

Відкласти розгляд цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза кредитнимдоговоромна 02.05.2025 о 11:00 годин.

Про дату, час та місце проведення наступного засідання повідомити сторін.

Роз`яснити учасникам справи наслідки неявки в судове засідання в залежності від їх процесуального статусу, зокрема відповідно до ч.ч. 4, 5 ст.223ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) , та у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя Кушнір Б.Б.