Ухвала суду № 126344705, 26.02.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

_________________

Провадження 1-кс/760/2853/25

В справі 760/3832/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

26 лютого 2025 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 розглянув клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в межах досудового розслідування кримінального провадження, внесеного 11.01.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за підозрою громадян України ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

ІІ. Мотивувальна частина

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшло клопотання, з якого вбачається, що Слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024110000000022 від 11.01.2024, за підозрою громадян України ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

У клопотанні прокурор просив накласти арешт на майно вилучене протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

- витяг з наказу № 171 від 05.05.2023 на ім`я ОСОБА_8 на 1 арк.;

- довідка № 3/629 від 24.01.2024 на ім`я ОСОБА_8 , на 1 арк.;

- договір про підготовку аспіранта від 05.05.2023 на ім`я ОСОБА_8 на 1 арк.;

- квитанція до прибуткового касового ордеру № 416 від 24.01.2024 на ім`я ОСОБА_8 на 1арк.;

- посвідчення аспіранта № 450 на ім`я ОСОБА_8 .

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше січня 2024 року, у заступника директора Приватного вищого навчального закладу «Фінансово-правовий коледж» (ЄДРПОУ 22865098) (далі - ПВНЗ «Фінансово-правовий коледж») громадянина України ОСОБА_4 та невстановлених під час досудового розслідування осіб виник умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом оформлення документів про зарахування за плату на навчання до аспірантури у вищі навчальні заклади міста Києва військовозобов`язаних чоловіків, з метою ухилення ними від військового призову в період дії військового стану.

Для реалізації злочинного умислу ОСОБА_4 залучив працівників ПВНЗ «Фінансово-правовий коледж» ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , а також працівника «Науково-дослідного інституту публічного права» ОСОБА_7 .

Відповідно до розробленої ОСОБА_4 та невстановленими особами схеми злочину, протиправні дії повинні були вчинятися наступним чином. Так, ОСОБА_4 надавав ОСОБА_6 та ОСОБА_5 анкетні дані чоловіків - яких необхідно було зарахувати на навчання до аспірантури та прізвища яких він отримував від невстановлених у ході досудового розслідування осіб, які спільно з ним організували згадану протиправну схему.

ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , контактуючи з цими чоловіками, анкетні дані яких надавав ОСОБА_4 , отримували від них необхідні дані та копії документів для навчання в аспірантурі та, розуміючи, що ці чоловіки є військовозобов`язаними за віком, підлягають призову на військову службу в період дії військового стану та фактично вступають на навчання в аспірантуру з метою уникнення призову, передавали ці документи працівнику «Науково-дослідного інституту публічного права» ОСОБА_7 , для зарахування цих військовозобов`язаних чоловіків на навчання в аспірантурі, без фактичного проходження цими особами навчання.

В свою чергу, ОСОБА_7 , забезпечував виготовлення довідок про навчання цих військовозобов`язаних чоловіків, студентських квитків, та інших документів, які нібито підтверджували їх навчання на аспірантурі «Науково-дослідного інституту публічного права».

Після зарахування цих чоловіків на навчання в аспірантурі без фактичного його проходження, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 отримували від ОСОБА_7 довідки про навчання цих військовозобов`язаних чоловіків, студентські квитки, та інші документи, які нібито підтверджували їх навчання і, за вказівкою ОСОБА_4 , скеровували поштовими відправленнями ТОВ Нова Пошта документи згаданим військовозобов`язаним чоловікам.

Наявність посвідчень і довідок про навчання в аспірантурі надавало можливість військовозобов`язаним чоловікам, на ім`я яких вони були складені, уникати явки до відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, або отримувати повістки від військовослужбовців ТЦК та СП.

Таким чином, громадянин України ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , за попередньою змовою групою осіб, вчинили перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що громадянин України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , та для отримання права на відстрочку від мобілізації надав довідку № 4/2183 про своє навчання на аспірантурі Науково-дослідного інституту публічного права.

У ході проведення обшуку 12.02.2025, на підставі ухвали слідчого судді за місцем проживання ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено вказаний в клопотанні перелік майна, який в подальшому 12.02.2025 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Дослідивши матеріали додані до клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про розгляд клопотання на підставі наявних матеріалів.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Метою арешту майна є збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Прокурор зазначив та обґрунтував, що вказане майно є речовим доказом, зокрема, визнане речовим доказом постановою від 12.02.2025.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що у органу досудового розслідування існує сукупність підстав вважати, що вилучене майно відповідає критеріям доказів відповідно до статті 98 КПК України, а також має значення для кримінального провадження, суд погоджується з заявленою прокурором необхідністю накладення арешту на вказане майно, з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

ІІІ. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170, 172, 173, 372 КПК України, слідчий суддя ухвалив:

1.Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно вилучене 12.02.2025 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

- витяг з наказу № 171 від 05.05.2023 на ім`я ОСОБА_8 на 1 арк.;

- довідка № 3/629 від 24.01.2024 на ім`я ОСОБА_8 , на 1 арк.;

- договір про підготовку аспіранта від 05.05.2023 на ім`я ОСОБА_8 на 1 арк.;

- квитанція до прибуткового касового ордеру № 416 від 24.01.2024 на ім`я ОСОБА_8 на 1арк.;

- посвідчення аспіранта № 450 на ім`я ОСОБА_8 .

2.Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

3.Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя: