Рішення № 126341949, 03.04.2025, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2025 року справа № 640/6596/20 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши правилами спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства Укртрансгаз до Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

18.09.2020 Акціонерне товариство Укртрансгаз (01021, м.Київ, Кловський узвіз, буд.9/1; код ЄДРПОУ 30019801) (далі позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, 6-8; код ЄДРПОУ 37472277) (далі відповідач) про:

визнання протиправною і скасування індивідуальної податкової консультації від 27.11.2019 №1592/6/99-00-07-02-02-15/ІПК;

зобов`язання відповідача надати нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків суду;

стягнення з відповідача на його користь судових витрат в сумі 2102,00грн.

Обґрунтовуючи зазначило, що ТОВ «Турболінкс» у 2014 році звернулося до господарського суду про стягнення з нього заборгованості з визначеною сумою основного боргу у розмірі 58993812,43грн відповідно до укладеного договору від 17.09.2012 про поставку товару (справа №911/5309/14). Позов задоволений. На виконання п.17 підр.4 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі - ПК України) товариство відобразило у декларації з прибутку суму вказаної кредиторської заборгованості, оскільки заходи щодо стягнення розпочато до 01.01.2015. Ухвалою господарського суду від 28.05.2019 у вказаній судовій справі затверджено мирову угоду сторін, відповідно до якої позивач зобов`язався сплатити частину боргу 28883370,57грн, після чого вказане підприємство припиняє його зобов`язання з оплати решти. Відповідна сума сплачена. Тому позивач відобразив суму погашення у зменшення фінансового результату до оподаткування у р.4.2.7 додатку РІ до декларації з податку на прибуток. Прощена сума боргу визнана безнадійною та списана з балансу шляхом урахування у складі інших доходів. Однак у податковій консультації н запит позивача затверджена мирова угода безпідставно класифікована як така, що укладена в процесі банкрутства, внаслідок чого невірно розтлумачені норми ПК України та дискримінує позивача, зобов`язуючи двічі оплачувати один вид податку. Вважає, що спірне рішення не відповідає обставинам звернення та вимогам п.52.3 ст.52 ПК України, суперечить підп.1.2 п.17 підр.4 розділу ХХ ПК України, підп.159.1.2 п.159.1 ст.159 ПК України в редакції, що діяла до 01.01.2015.

Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 20 березня 2020 року прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі, вирішив розглянути її у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

05.06.2020 на адресу суду надійшов відзив з проханням у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Стверджує, що порушення вимог закону не допустив та застосував чинні його норми, відповідно до яких покупець не має підстав зменшувати фінансовий результат до оподаткування на суму прощеної продавцем кредиторської заборгованості, що виникла до 01.01.2015 і прощена за мировою угодою згідно з рішенням господарського суду після 01.01.2015.

19.06.2020 на адресу суду надійшла відповідь на відзив позивача з прохання позов задовольнити з підстав, що вказані в позовній заяві.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду (далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано вказаний адміністративний суд. Так, відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

Тому Окружний адміністративний суд міста Києва супровідним листом від 12.10.2023 № 03-19/29699/23 Про скерування за належністю справи на виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2825-ІХ надіслав адміністративну справу №640/6596/20 до Київського окружного адміністративного суду. У подальшому Київський окружний адміністративний суд супровідним листом від 09.01.2025 вих. 01-19/213/25 на виконання Закону України Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, передав 244 судові справи Черкаському окружному адміністративному суду.

Справа №640/6596/20 надійшла до Черкаського окружного адміністративного суду 28.01.2025 вх.№ 4154/25. На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2025 передана для розгляду судді Бабич А.М.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 прийнято справу до розгляду та вирішено її розглядати в спрощеному провадженні.

Оскільки сторони обґрунтованих клопотань про судовий розгляд справи з їх викликом у відкриті судові засідання не надали, зважаючи на відсутність доцільності допиту свідків і призначення експертизи, суд вирішив спір у письмовому провадженні.

Дослідивши письмові докази, оцінивши заявлені доводи сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до відомостей ЄДРПОУ позивач зареєстрований як юридична особа з 28.08.1998.

Позивач письмово звернувся до відповідача листом вих.від 28.08.2019, в якому просив надати індивідуальну податкову письмову консультацію з такого питання.

Повідомив, що уклав договір з ТОВ «Турболінкс» про закупівлю товару. Із-за невиконання обов`язку у 2014 році вказаний контрагент позивача звернувся до господарського суду про стягнення з нього заборгованості з визначеною сумою основного боргу у розмірі 58993812,43грн. Рішенням Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2018 у справі №911/5309/14 позов задоволений. На виконання п.17 підр.4 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі - ПК України) він відобразив у р.4.1.10 Додатку РІ декларації з прибутку суму вказаної кредиторської заборгованості, оскільки заходи щодо стягнення розпочато до 01.01.2015. Ухвалою господарського суду від 28.05.2019 у вказаній судовій справі затверджено мирову угоду сторін, відповідно до якої позивач зобов`язався сплатити частину боргу 28883370,57грн, після чого вказане підприємство припиняє його зобов`язання з оплати решти. Відповідна сума сплачена. Тому він на підставі підп.1.2 п.17 підрозд.4 розділу ХХ ПК України має право відобразити суму погашення у зменшення фінансового результату до оподаткування у р.4.2.7 додатку РІ до декларації з податку на прибуток. Прощена сума боргу визнана безнадійною та списана з балансу шляхом урахування у складі інших доходів. Сума прощеної частини кредиторської заборгованості у розмірі 30110441,86грн визнана безнадійною та списана з балансу шляхом урахування в складі інших доходів та, таким чином, урахована двічі. Тому просив підтвердити, що сума прощеної за мировою угодою кредиторської заборгованості (її частини) підлягає включенню до різниць, які зменшують фінансовий результат до оподаткування відповідно до абзацу першого підп.1.2 п.17 підр.4 розділу ХХ ПК України у тому податковому періоді, коли відбулося таке прощення, враховуючи, що в попередніх звітних періодах вказана заборгованість врахована у збільшення фінансового результату до оподаткування п.17 підр.17 підр.4 розд.ХХ ПК України.

26.09.2019 відповідач видав Податкову консультацію (далі Спірне рішення), в якому посилаючись на підп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.17 підр.4 розділу ХХ, підп.159.1.1 п.159.1 ст.159 ПК України та п.п.1, 8 ст.77 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржник або визнання його банкрутом», повідомив, що платник податку-покупець зобов`язаний збільшити фінансовий результат до оподаткування після 01.01.2015 на вартість заборгованості, визнану судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає набрання законної сили рішення суду про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису. При цьому зменшення фінансового результату до оподаткування на суму такої кредиторської заборгованості у разі її списання згідно з умовами мирової угоди, укладеної відповідно до законодавства з питань банкрутства, не здійснюється.

Тому позивач звернувся в суд позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним обставинам, суд урахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини щодо надання податкових консультацій регулюються нормами глави 3 ПК України.

Відповідно до положень ст.52 ПК за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі повинно містити:

найменування для юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв`язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;

код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації;

підпис платника податків;

дату підписання звернення.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п.52.2. вказаної статті). То ж її висновки не стосуються прав, обов`язків чи інтересів інших осіб.

За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній або письмовій формі. Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, обов`язково повинна містити назву - податкова консультація, реєстраційний номер в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства (п.52.3).

Згідно з п.52.4 ст.52 ПК України індивідуальні податкові консультації надаються:

в усній формі - контролюючими органами та державними податковими інспекціями;

у письмовій формі - контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, підлягає реєстрації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, без зазначення найменування (прізвища, ім`я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.

Доступ до зазначених даних єдиної бази та офіційного веб-сайту є безоплатним та вільним. Порядок ведення та форма єдиної бази індивідуальних податкових консультацій визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, отримавши індивідуальну податкову консультацію від контролюючого органу, який йому підпорядковується, відповідно до вимог п.52.5 ст.52 ПК України протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання такої консультації, але не більше 35 календарних днів, що настають за днем отримання контролюючим органом відповідного звернення платників податків, приймає одне із таких рішень:

про внесення відомостей про індивідуальну податкову консультацію до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення контролюючий орган, який йому підпорядковується;

про відмову у внесенні відомостей до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, з одночасним наданням платнику податків від свого імені індивідуальної податкової консультації та внесенням відомостей про таку консультацію до зазначеного реєстру, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення контролюючий орган, який йому підпорядковується, та платника податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Цим загальним вимогам Спірне рішення відповідає. Водночас зазначення в ньому посилань на Закон України «Про відновлення платоспроможності боржник або визнання його банкрутом» не обґрунтоване, зважаючи, що ані позивач, ані його контрагент не перебували в стадії банкрутства та запит не містив посилання на такі факти.

З приводу змісту Спірного рішення в контексті звернення позивача про його отримання суд урахував.

Як свідчив запит та відомості ЄДРПОУ, борг визнано та присуджено стягнути з позивача рішенням Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2018 у справі №911/5309/14. То ж він виник після 01.01.2015. Його прощення за затвердженою мировою угодою також відбулося після 01.01.2015. Тому тлумачення норм ПК України в частині сплати податку а прибуток має ураховувати ці факти.

Відповідно до підп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Особливості справляння податку на прибуток підприємств урегульовані нормами підрозділу 4 розділу ХХ ПК України у редакції на дату спірних правовідносин.

Згідно з п.17 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України з метою оподаткування відображення в обліку продавця та покупця заборгованості, що виникла у зв`язку із затримкою в оплаті товарів, виконаних робіт, наданих послуг, якщо заходи щодо стягнення таких боргів розпочато відповідно до п. 159.1 ст. 159 розділу ІІІ Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, здійснюється до повного погашення чи визнання такої заборгованості безнадійною у такому порядку:

1.1. Платник податку - продавець у разі, якщо суд не задовольняє позову (заяви) продавця або задовольняє його частково чи не приймає позову (заяви) до провадження (розгляду) або задовольняє позов (заяву) покупця про визнання недійсними вимог щодо погашення цієї заборгованості або її частини (крім припинення судом провадження у справі повністю або частково, у зв`язку з погашенням покупцем заборгованості або її частини після подання продавцем позову (заяви)) зобов`язаний:

а) збільшити фінансовий результат до оподаткування відповідного податкового періоду на суму заборгованості (її частини), попередньо віднесеної ним до зменшення доходу згідно з підпунктом 159.1.1 пункту 159.1 статті 159 розділу III цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року;

б) зменшити фінансовий результат до оподаткування відповідного податкового періоду на собівартість (її частини, визначеної пропорційно сумі заборгованості, включеної до доходу відповідно до цього пункту) товарів, робіт, послуг, за якими виникла така заборгованість, попередньо віднесену ним до зменшення витрат відповідно до пункту 159.1 статті 159 розділу III цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року.

На суму додаткового податкового зобов`язання, розрахованого внаслідок такого коригування фінансового результату до оподаткування, нараховується пеня, визначена з розрахунку 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України, що діяла на день виникнення додаткового податкового зобов`язання. Зазначена пеня розраховується за строк із першого дня податкового періоду, що настає за періодом, протягом якого відбулося зменшення доходу та витрат згідно з підпунктом 159.1.1 пункту 159.1 статті 159 розділу III цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, до останнього дня податкового періоду, на який припадає коригування фінансового результату до оподаткування, та сплачується незалежно від значення податкового зобов`язання платника податку за відповідний звітний період. Пеня не нараховується на заборгованість (її частину), списану або розстрочену внаслідок укладення мирової угоди відповідно до законодавства з питань банкрутства, починаючи з дати укладення такої мирової угоди.

Платник податку - покупець зобов`язаний збільшити фінансовий результат до оподаткування після 1 січня 2015 року на вартість заборгованості, визнану судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає день набрання законної сили рішення суду про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

1.2. Якщо в наступних податкових періодах після 1 січня 2015 року покупець погашає суму визнаної заборгованості або її частину (самостійно або за процедурою примусового стягнення) та віднесеної на зменшення витрат згідно з підпунктом 159.1.2 пункту 159.1 статті 159 розділу III цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, такий покупець зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму такої заборгованості (її частини) за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення.

Водночас продавець, який зменшив суму доходу звітного періоду на вартість відвантажених товарів, виконаних робіт, наданих послуг, відповідно до підпункту 159.1.1 пункту 159.1 статті 159 розділу III цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму заборгованості (її частини) за такі товари, роботи, послуги, погашену покупцем, та зменшує фінансовий результат до оподаткування на собівартість (її частину, визначену пропорційно сумі погашеної заборгованості) цих товарів, робіт, послуг за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення.

1.3. Заборгованість, попередньо віднесена на зменшення доходу згідно з підпунктом 159.1.1 пункту 159.1 статті 159 розділу III цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, або відшкодована за рахунок страхового резерву згідно з пунктом 159.3 статті 159 розділу III цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, яка визнається безнадійною внаслідок недостатності активів покупця, визнаного банкрутом у встановленому порядку, або внаслідок її списання згідно з умовами мирової угоди, укладеної відповідно до законодавства з питань банкрутства, не коригує фінансовий результат до оподаткування як покупця, так і продавця у зв`язку з таким визнанням.

Відповідач дотримався вказаних норм та надав їх вірне тлумачення. Попередня неправильність звітування з податку на прибуток не може бути усунута у спосіб індивідуальної податкової консультації та не свідчить про порушення відповідача.

Посилання позивача на суперечність Спірного рішення вимогам підп.1.2 п.17 підр.4 розділу ХХ ПК України, підп.159.1.2 п.159.1 ст.159 ПК України в редакції, що діяла до 01.01.2015, безпідставне, оскільки, як зазначено вище, борг у позивача виник саме на підставі рішення суду після 01.01.2015. Крім того згідно з вимогами п.7.3 ст.7 ПК України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Норми щодо усунення подвійного оподаткування вказані в ст.13 ПК України та не регулюють вказаних позивачем правовідносин. Право обирати самостійно метод ведення обліку доходів і витрат, платник має згідно з підп.17.1.3 п.17.1 ст.17 ПК України у разі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Відповідно до п.37.2 ст.37 ПК України податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку.

Доводи позивача не спростовують вимог вказаних у Спірному рішенні норм чинних ПК України на дату виникнення боргу. Тому правомірне та скасуванню не підлягає.

Зважаючи на результат вирішеного спору, згідно з ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору за звернення до суду з позовною заявою розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Акціонерного товариства Укртрансгаз (01021, м.Київ, Кловський узвіз, буд.9/1; код ЄДРПОУ 30019801) до Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, 6-8; код ЄДРПОУ 37472277) про визнання протиправною і скасування індивідуальної податкової консультації від 27.11.2019 №1592/6/99-00-07-02-02-15/ІПК, зобов`язання надати нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків суду та стягнення судових витрат в сумі 2102,00грн відмовити повністю.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Повний текст рішення виготовлений і підписаний 03.04.2025.