Ухвала суду № 126341903, 02.04.2025, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

02 квітня 2025 року справа № 580/1850/25 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув у письмовому провадженні усну заяву про відвід судді у адміністративній справі №580/1850/25 за позовом Черкаської окружної прокуратури (ЄДРПОУ 02911119, вул.Б.Хмельницького 60, м.Черкаси, 18010) в інтересах держави в особі Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ 40270297, бульвар Шевченка 185, м.Черкаси, 18001) до Черкаської міської ради (ЄДРПОУ 25212542, вул. Б.Вишневецького 36, м.Черкаси, 18001), Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку 555 (вул. Гоголя 555, м. Черкаси, 18016, код ЄДРПОУ 43605301) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.

01.04.2025 в підготовчому судовому засіданні під час оголошення складу суду представник співвідповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку 555 (Наталія Літвінова, яка діє на підставі витягу з ЄДР) повідомлено (усно у присутності вільного слухача з ОСББ) про недовіру судді Л.В.Трофімовій та секретареві судового засідання В.С.Олійник. За клопотанням співвідповідача суд надав час для оформлення письмового обґрунтування щодо підстав та мотивів відводу, оголосив перерву в підготовчому судовому засіданні до 02.04.2025, проте станом на 02.04.2025 співвідповідача як сторона - представник співвідповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку 555 у судове засідання не прибула і про причини неявки суд не повідомила, із письмовими заявами/клопотаннями до суду не зверталась.

Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, що є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанова Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі № 381/4598/21).

02.04.2025 вх.№16652/25 представник Черкаської міської ради надала до суду заяву де повідомила, що заявлений відвід не належить до задоволення як неумотивований.

02.04.2025 вх.№16824/25 представник Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації висьмово зазначив, що довіряє складу суду в особі судді Лариси Трофімової та секретаря судового засідання Валерії Олійник та впевнений в неупередженості та об`єктивності складу суду.

02.04.2025 вх. №16870/25 Черкаська окружна прокуратура повідомила про довіру судді і секретареві, вважає, що відсутні підстави для їх відводу та сумнівів у професійності судді.

Відповідно до ч. 9 ст. 40 КАС України питання про відвід секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача вирішується складом суду, що розглядає справу, тому в судовому засіданні 01.04.2025 суд відмовив у задоволенні необгрунтованого відводу секретареві судового засідання Олійник Валерії Сергіївні.

Під час вирішення заяви про відвід судді відповідно до ст.36 КАС України суд дійшов висновку про її необгрунтованість та безпідставність, тому у задоволенні відводу належить відмовити, зважаючи на таке.

Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками спільного майна, що включає приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі конструкції, інженерні мережі та прибудинкову територію. На це вказав Верховний Суд у постанові від 5 лютого 2025 року у справі 523/6665/22.

Відповідно до змісту ч. 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу; ч. 2 суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу; ч.3 - до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя; ч.4 - незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Л.В.Трофімова не брала участі у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі (п.1 ч.1 ст.36 КАС України); прямо чи опосередковано не заінтересована в результаті розгляду справи (п.2 ч.1 ст.36 КАС України); не є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу (п.3 ч.1 ст.36 КАС України); не поінформована про порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу (п.5 ч.1 ст.36 КАС України); не брала участь у врегулюванні спору у справі за участю судді (ст.37 КАС України).

Відповідно до п. 2.3.1 рішення Ради Суддів України від 02 квітня 2015 року із змінами і доповненнями, розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ. Згідно з п. 2.3.3 автоматизований розподіл судових справ здійснюється в автоматизованій системі за такими правилами: із загального списку суддів визначаються судді, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу; для суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється розрахунок коефіцієнтів навантаження; із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу з урахуванням визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження здійснюється визначення судді для розгляду конкретної судової справи за принципом випадковості. Відповідно до п. 2.3.7. обрання судді за випадковим числом здійснюється відповідно до коефіцієнту навантаження судді на момент автоматизованого розподілу судової справи. Здійснення автоматизованого розподілу судових справ без урахування правил, зазначених у підпункті 2.3.4 пункту 2.3 цього Положення, не допускається.

Відповідно до частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанції.

Суд доходить висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу судді у справі. Заява в усній формі не містить посилання на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають участь судді у розгляді цієї справи відповідно до статті 36 та статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

Моментом виникнення конституційної правосуб`єктності судді є прийняття суддею присяги під час урочистої церемонії у присутності Президента України (ч. 2 ст.57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII).

Заявлення учасниками справи вимог щодо перевірки посвідчення головуючого в судовому засіданні мають ознаки зловживання процесуальними правами та є одним із типових прикладів підриву авторитету правосуддя. Повноваження судді в судовому засіданні з розгляду справи підтверджуються мантією та нагрудним знаком. Про це вказано у Щорічній доповіді Вищої ради правосуддя за 2019 рік про стан забезпечення незалежності суддів в Україні. Документ оприлюднений на офіційному веб-сайті ВРП (https://court.gov.ua/press/news/931454). Вимоги пред`явлення посвідчення судді під час судового засідання - порушення порядку судового засідання (https://od.arbitr.gov.ua/sud5017/pres-centr/news/691300/).

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» визначені умови виконання професійних обов`язків суддів та правові засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій самостійності судів та незалежності суддів (рішення Ради суддів України 22.07.2015 № 72). Метою запровадження інституту відводу судді є гарантування безсторонності суду, зокрема, запобігання упередженості судді під час розгляду справи.

Коментар до Бангалорських принципів поведінки суддів (п.80) передбачає: суддя має розкрити інформацію із занесенням до протоколу та запропонувати сторонам подати їх міркування у двох ситуаціях. По-перше, якщо суддя сумнівається у наявності спірних підстав для самовідводу. По-друге, якщо незадовго до розгляду справи у суді чи під час судового розгляду несподівано виникає якась проблема. Звертаючись до сторін з проханням подати їх міркування, судді необхідно підкреслити, що він просить у них або їхніх адвокатів не згоди, а допомоги у вирішенні питання про те, чи існують спірні підстави для самовідведення та чи застосовується принцип необхідності у даних обставинах.

Заявлений усно у судовому засіданні 01.04.2025 (за здійсненого фіксування) відвід судді не містить обґрунтованих тверджень та доказів щодо обставин, що за об`єктивними критеріями виключали би участь судді у розгляді цієї справи щодо потенційного чи реального конфлікту інтересів та/або прямої чи опосередкованої зацікавленості у розгляді справи № 580/1850/25.

Дослідивши зміст усної заяви представника співвідповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку 555 Наталії Літвінова, оцінивши наведені безпідставні доводи щодо немождивості знайти в рестрах Прокуратуру, суд дійшов висновку, що припущення не свідчать про існування обставин та фактів, що викликають сумнів у незалежності, неупередженості/об`єктивності судді Л.В.Трофімової під час підготовки до розгляду справи №580/1850/25 та здійсненні процедур у провадженні, у зв`язку з чим, з урахуванням пункту 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України заяву про відвід належить визнати необґрунтованою.

Голова ВРП Григорій Усик зазначає: довіра та авторитет суду залежать від діяльності усіх гілок влади (Пресофіс ВРП / https://court.gov.ua/press/general/1376164/).

У сучасному адміністративному праві принцип пропорційності є важливим інструментом для дотримання балансу між публічними інтересами та приватними правами особи, що є важливим аспектом в умовах розширення дискреційних повноважень адміністративних органів. Згідно з цим принципом, якщо адміністративний акт може призвести до негативних наслідків для особи, такі наслідки повинні бути мінімальними. Принцип пропорційності стосується не лише прийняття адміністративних актів, а й усіх процедурних рішень та дій. Також елементом цього принципу є обов`язок адміністративного органу використовувати свої повноваження лише з метою, з якою такі повноваження надані. https://sud.ua/uk/news/ukraine/325994-printsip-proportsionalnosti-v-minyuste-napomnili-o-balanse-mezhdu-publichnymi-i-chastnymi-interesami

Верховний Суд наголошує (ЄДРСР 80510189, 96669462): дії учасників судового процесу та їхніх представників мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню адміністративного судочинства. Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом учасником судового процесу чи його представником неповаги до честі, гідності, репутації іншого учасника, представника, суду тощо.

Керуючись статтями 2, 19, 36, 39, 40, 241-243, 248, 256, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати необґрунтованою заяву представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку 555 про відвід судді Л.В.Трофімової у адміністративній справі №580/1850/25 за позовом Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної до Черкаської міської ради, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку 555 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії щодо укладення охоронного договору.

Заяву позивача про відвід судді у адміністративній справі №580/1850/25 передати у порядку, визначеному частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення судді, який буде здійснювати її вирішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею і окремо не належить оскарженню.

Заперечення на ухвалу можуть включатися до апеляційної скарги на рішення суду.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА