Рішення № 126341081, 02.04.2025, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2025 року Справа № 480/6325/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі у складі головуючого судді - Соп`яненко О.В. розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6325/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області, третьої особи Первинної професійної спілки "Правозахисники країни" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою і з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2022 у кількості 14 діб виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення із служби в поліції - 27.02.2024;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Сумській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2022 у кількості 14 діб виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення із служби в поліції - 27.02.2024.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що він приймав участь у бойових діях і у 2016 році отримав статус учасника бойових дій, а тому станом на день звільнення зі служби в поліції відповідач не провів з позивачем усіх розрахунків, зокрема, щодо виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової оплачуваної відпустки, як учаснику бойових дій, що є порушенням вимог чинного законодавства України.

Ухвалою суду від 19.07.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти позовних вимог у повному обсязі та зазначає, що позивач не скористався правом на додаткову відпустку, як учасник бойових дій у 2022, 2024 роках. Додаткова відпустка УБД у тлумаченні чинного законодавства, не належить категорії щорічних відпусток, а отже на позивача не поширюються норми на які остання посилається в заявлених позовних вимогах. (а.с.36-40)

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.

Суд встановив, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення від 11.03.2016 серії НОМЕР_1 та проходив службу в Сумському районному управлінні поліції Головного управлінні Національної поліції в Сумській області. (а.с.6)

Відповідно до наказу ГУ НП в Сумській області №66 о/с від 27.02.2024 позивача було звільнено зі служби за пунктом 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виглдяі звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Нацональної поліції України) частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (а. с. 17).

Згідно витягу з наказу від 08.07.2024 №293 о/с внесено зміни у пп.1 п.1 наказу №66 о/с від 27.02.2024, а саме змінивши в абзаці першому слова та цифри "за 12 діб щорічної додаткової оплачуваної відпустки за 2022 рік" словами та цифрами "за 13 діб щорічної додаткової оплачуваної відпустки за 2022 рік" та в цьому ж абзаці слова та цифри "за 13 діб щорічної додаткової оплачуваної відпустки за 2023 рік" словами та цифрами "за 14 діб щорічної додаткової оплачуваної відпустки за 2023 рік". (а.с.16)

Відповідачем листом від 08.07.2024 №3019/05/12/2-2024 повідомлено, що позивач мав підстави для отримання додаткової оплачуваної відпустки як учаснику бойових дій за 2022 рік на 14 календарних днів (не використав). (а.с.13)

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" (надалі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з пунктом 12 статті 12 Закону № 3551-ХІІ учасникам бойових дій надаються такі пільги, як використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.

Статтею 4 Закону України від 05 листопада 1996 року № 504/96-ВР "Про відпустки" (надалі - Закон № 504/96-ВР) передбачено такі види щорічних відпусток: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

У силу вимог статті 16-2 Закону № 504/96-ВР учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

Згідно з абзацом першим пункту 8 статті 10-1 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (надалі - Закон № 2011-ХІІ, у редакції на час виникнення спірних правовідносин) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України "Про відпустки". Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.

Відповідно до пункту 17 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію військовослужбовцям надаються відпустки, передбачені частинами першою, шостою та дванадцятою цієї статті, і відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин. Надання військовослужбовцям відпусток, передбачених частиною першою цієї статті, здійснюється за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу. Відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин військовослужбовцям надаються із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів.

В особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин зі збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець (пункт 18 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ).

Згідно з пунктом 19 статті 10-1 Закону 2011-ХІІ надання військовослужбовцям у періоди, передбачені пунктами 17 і 18 цієї статті, інших видів відпусток, крім відпусток військовослужбовцям-жінкам у зв`язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку, а також відпусток у зв`язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, припиняється.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що в особливий період з моменту оголошення мобілізації припиняється надання військовослужбовцям інших видів відпусток, зокрема додаткової соціальної відпуски. Однак Законом № 2011-XII не встановлено припинення виплати компенсації за невикористані частини додаткової соціальної відпустки, право на яку позивач набув за період проходження ним військової служби.

Водночас у разі невикористання додаткової соціальної відпуски протягом календарного року, в якому у особи виникає право на таку відпустку, додаткова соціальна відпустка переноситься на інший період, тобто особа не втрачає самого права на надану їй чинним законодавством України соціальну гарантію, яке може бути реалізовано в один із таких двох способів: 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати невизначений термін; 2) грошова компенсація відпустки особі.

Отже, припинення надання військовослужбовцям додаткових відпусток (відповідно до пункту 19 статті 10-1 Закону 2011-ХІІ у періоди, передбачені пунктами 17 і 18 цієї статті) є тимчасовим обмеженням способу реалізації права на використання додаткової відпустки безпосередньо. Між тим, обмеження щодо одного з двох способів реалізації такого права не впливає на суть цього права, яке гарантується пунктом 12 статті 12 Закону № 3551-XII, пунктом 8 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ, статтею 16-2 Закону № 504/96-ВР.

Така правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 серпня 2019 року у справі № 620/4218/18.

При цьому, абзацом третім пункту 14 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Як встановлено судом, право на додаткову відпустку, на яку позивач мав право як учасник бойових дій, виникло у позивача в особливий період, під час якого додаткові відпустки як учаснику бойових дій не надаються, і позивач не реалізував право на отримання грошової компенсації такої відпустки під час проходження служби у ГУ НП в Сумській області.

Оскільки при звільнені зі служби позивач мав право на отримання грошової компенсації за невикористану ним у 2022 році додаткову відпустку як учаснику бойових дій, передбачену пунктом 12 частини першої статті 12 Закону № 3551-ХІІ, суд доходить висновку про протиправну з боку відповідача бездіяльність та для належного захисту порушених прав позивача слід покласти на відповідача обов`язок нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2022 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

За нормами частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, тому питання щодо розподілу судових витрат у даній справі щодо судового збору не вирішується.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області, третьої особи Первинної професійної спілки "Правозахисники країни" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2022 у кількості 14 діб виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення із служби в поліції 27.02.2024.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Сумській області (вул. Г. Кондратьєва 23, м.Суми, 40000, код ЄДРПОУ 40108777) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2022 у кількості 14 діб виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення із служби в поліції 27.02.2024.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Соп`яненко