Рішення № 12633936, 18.11.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2010 рокуСправа №12/1907

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Кадусі Н.В., за участю представників сторін: позивача Кушнір А.С., Бурби Л.В. за довіреностями, відповідача не зявились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом Державної екологічної інспекції в Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю “Сінко-Пак” про стягнення 3032 грн. 12 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов до відповідача про відшкодування ним збитків, заподіяних державі наднормативним викидом забруднюючих речовин в атмосферне повітря за період з 02.02.2009 року по 03.02.2010 року, у розмірі 3032 грн. 12 коп. та судових витрат.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, підтримали і просили суд їх задовольнити.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав, проти позову не заперечував, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, явку свого представника в судове засідання не забезпечив. Відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглянув справу без участі представника відповідача за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з наступних підстав.

Із акта позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 12.05.2008 року (а. с. 25) вбачається, що відповідачем, в процесі господарської діяльності, за відсутності відповідного дозволу уповноважених органів, здійснюються наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що є порушенням ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». За результатами перевірки товариству винесено припис про усунення встановлених порушень № 72 від 13.05.2008 року (а. с. 26).

Проведеною 03.02.2010 року позаплановою перевіркою Державною екологічною інспекцією в Черкаській області виявлено невиконання відповідачем вимог припису № 72 від 13.05.2008 року та встановлено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідачем подовжують здійснюватись за відсутності відповідного дозволу уповноважених органів, що є порушенням ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». За результатами перевірки складено відповідний акт (а. с. 4) та протокол про адміністративне правопорушення № 001746 від 03.02.2010 року (а. с. 6).

Постановою позивача від 04.02.2010 року (а. с. 7) інженер з охорони праці ТОВ “Сінко-Пак” ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.ст. 20, 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, яке полягає у тому, що він, будучи відповідальною посадовою особою, не виконав припис № 72 від 13.06.2008 року та допустив здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, за його вчинення на підставі ст. 78 КУпАП на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Із довідки відповідача № 02/02 від 04.02.2010 року вбачається, що ним для опалення службових та виробничих приміщень використовуються два котли, за період з 02.02.2009 року по 03.02.2010 року на опалення використано 20 м3 дерева (а.с. 5).

За розрахунком позивача, проведеним у відповідності з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 року № 639, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 року за № 48/16064, розмір збитків складає 3032 грн. 12 коп.

Згідно зі статтею 2 Закону України від 16.10.92 р. № 2707-ХІІ “Про охорону атмосферного повітря” (далі - Закон № 2707-ХІІ) відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища” та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до норм ч. ч. 1, 2 п. “є” ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище;

Особливості застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства визначено у статті 69 названого Закону в якій, зокрема, визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Порядок регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарних джерел визначено у ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»№ 2707-ХІІ. Зокрема, відповідно до частини пятої цієї статті Закону викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоровя.

Згідно з ст.ст. 33 ч. 1, 34 Закону № 2707-ХІІ особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади несуть відповідальність згідно з законом; шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 року № 639 затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Наказ зареєстрований в Міністерстві юстиції 21.01.2009 року за № 48/16064 і набрав чинності 01.02.2009 року.

Розрахунок розміру збитків, що підлягає відшкодуванню відповідачем, позивачем здійснено у відповідності до норм вищеназваного законодавства, судом перевірений і визнаний вірним.

Відповідно до ст. 11, 1166 ч. 2 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки; підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За загальними правилами відшкодування шкоди, визначеними у ст. 1192 ЦК України, особа, яка завдала шкоди майну, може відшкодувати її способом відшкодування в натурі або відшкодуванням завданих збитків.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами.

Враховуючи викладене, суд визнає позов обґрунтованим, доказаним і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України, з відповідача в доход бюджету підлягають стягненню судові витрати, від сплати яких позивач звільнений - державне мито в розмірі 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Сінко-Пак”, вул. Сурікова, 14а, м. Черкаси, інд. 18009, р/р 26003001315432 в філії ЗАТ “ОТП банк” м. Черкаси, МФО 344034, на користь:

місцевого бюджету із зарахуванням на р/р № 33114331700002, ОКПО 22809222, отримувач УДК в м. Черкаси, банк отримувача ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код платежу 24062100 3032 грн. 12 коп. шкоди, завданої забрудненням атмосферного повітря;

в доход державного бюджету України на рахунок 31117095700002, банк ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку - 095, отримувач УДК м. Черкаси, код 22809222 через ДПІ в м. Черкаси державне мито в сумі 102 грн.;

на р/р 31216264700002 в ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, ЄДРПОУ 22809222, УДК в м. Черкаси 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя В.М. Грачов