Рішення № 12633911, 25.11.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          25 листопада 2010 року                                                  Справа № 06/1964

          Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Анісімова І.А., при секретарі судового засідання Хелис Н.М.

у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка,307

за участю представників сторін

від позивача: Оскорбін А.Г. - за довіреністю,

від відповідача: Чепурна С.А.- за довіреністю,

розглядає справу:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Універбур"

до відкритого акціонерного товариства "Черкаський асфальтобетонний завод"

про стягнення 176 044 грн. 64 коп.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено вимогу про стягнення –176 044 грн. 64 коп., у тому числі: 155280 грн. 00 коп. боргу у вигляді неоплаченого відповідачем вартості придбаного у позивача товару, 2545 грн. 04 коп. пеня за прострочення платежу, 18219 грн. 60 коп. штраф.

До прийняття рішення по справі позивач подав заяву від 25.11.2010 якою зменшив суму позовних вимог, просить стягнути з відповідача - 18219 грн.60 коп. штрафу; 4033 грн. 53 коп. пені за прострочення платежу у період з 24.08.2010 по 11.11.2010. Від стягнення суми основного боргу - 155280 грн. 00 коп. відмовився, оскільки спір врегульований самими сторонами.

Відповідач відзивом на позов та його представник в судовому засіданні повідомив, що основний борг в сумі 155280 грн. 00 коп. перераховано, в цій частині позову просить припинити провадження. Пеню за порушення умов договору визнав в сумі 4030 грн. 29 коп. та надав розрахунок пені. У стягненні штрафу в сумі 18219 грн. 60 коп. просить відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з врахуванням поданої заяви від 25.11.2010.

Заслухавши представників сторін, дослідивши усі обставини, перевіривши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

27.07.2010 між позивачем та відповідачем був укладений договір № 2707.

У відповідності з цим договором Постачальник (позивач) зобов’язується в порядку та на умовах, визначених цим договором відвантажити бітум в кількості 500 тонн, а Покупець (відповідач) зобов’язується в порядку та на умовах визначених цим договором оплатити та прийняти бітум згідно додатку до договору.

Згідно п. 4.1 договору за бітум, що є предметом поставки за цим договором Покупець здійснює оплату за одержаний бітум в безготівковій формі на розрахунковий рахунок Постачальника, в строки вказані в додатку № 1 (строк оплати за поставлену продукцію на протязі 14 календарних днів).

Згідно п. 5.3 договору у випадку не оплати або неповної сплати Покупцем вартості відвантаженого бітуму, Покупець зобов’язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення починаючи з дня поставки бітуму, та штраф у розмірі 7% від неоплаченої суми.

Позивач повністю виконав умови договору, здійснив поставку товару по накладних № 271 від 10.08.2010, № 279 від 17.08.2010 згідно рахунків № 285 від 10.08.2010, № 293 від 17.08.2010 на загальну суму 260280 грн. 00 коп.

Відповідач прийняв товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних. Накладні підписані уповноваженим представником відповідача.

Відповідач свої зобов’язання по договору належним чином не виконав. Оплату отриманого товару провів частково в сумі 105000 грн. 00 коп.

Згідно розрахунку позивача на день подання позову борг становив –155280 грн. 00 коп.

25.11.2010 позивач подав заяву, якою повідомив, що основний борг в сумі 155280 грн. 00 коп. відповідачем перерахований (платіжні доручення додаються до позову).

Факт отримання товару підтверджено накладними наявними в матеріалах справи.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки Продавець (Постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність Покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використання, а Покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

В силу ч.1 ст. 218 ГК України, підставою для застосування господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 6 ЦК України встановлена свобода договору, яка може проявлятися у тому, що сторони у договорі можуть відступити від положень актів законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Частина 2 ст. 551 ЦК України передбачає, що розмір неустойки встановлюються договором або актом цивільного законодавства, при цьому розмір неустойки, встановлені законом, може бути збільшені у договорі: сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого акту цивільного законодавства, крім випадків передбаченим законом.

Відповідно до ст.ст. 627, 629 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Господарським Кодексом визначено, що відносини в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

За таких обставин, позивач на підставі договору № 2707 від 27.07.2010, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань“ від 22.11.1996 вправі вимагати стягнення з відповідача пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який стягується пеня, штраф.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З цією нормою кореспондуються і приписи ст. 193 ГК України, що визначають загальні умови виконання господарських зобов’язань.

В частині стягнення 155280 грн. 00 коп. грн. основного боргу спір врегульований самими сторонами шляхом перерахування коштів (банківські виписки додаються до матеріалів справи) після подання позову, тому провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню, відсутній предмет спору п. 1.1 ст. 80 ГПК України.

Суд погоджується з розрахунком позивача при нарахуванні штрафу, з розрахунком пені не погоджується.

Згідно розрахунку пеня за період з 25.08.2010 по 11.11.2010 становить 4030 грн. 29 коп. (система ЛІГА:ЗАКОН).

Таким чином, вимоги позивача відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, тому підлягають задоволенню частково у сумі 22249 грн. 89 коп. (18219 грн. 60 коп. + 4030 грн. 29 коп.). В задоволенні решти позовних вимог в сумі 155 280 грн. 00 коп. боргу провадження слід припинити, а в частині стягнення пені в сумі 3 грн. 24 коп. слід відмовити.

Заперечення відповідача, наведені у відзиві на позов судом не приймаються .

Господарським кодексом України визначено, що відносини в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до ч. 2 ст. 67, ч.4 ст. 179 ГПК України сторони вільні у виборі предмету договору, визначенні зобов’язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. При укладанні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Стаття 32 ГПК України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких, господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

В статті 33 ГПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Рішення прийнято на підставі тих документів, які є у справі.

За таких обставин, суд вважає позов доведеним частково, тому позовні вимоги слід задовольнити частково.

Судові витрати: витрати по сплаті держмита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.49, п.1-1ст.80, ст.82 ГПК України, суд, -          

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Черкаський асфальтобетонний завод" м. Черкаси, вул. Чигиринська, 86, код 03327552 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Універбур" м. Суми, вул. Кірова, 36, код 34328050 –18219 грн. 60 коп. штраф, 4030 грн. 29 коп. пеня, 1775 грн. 34 коп. витрат по сплаті держмита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти позовних вимог в сумі 155 280 грн. 00 коп. боргу провадження припинити, в сумі 3 грн. 24 коп. пені відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя           І.А.Анісімов

Рішення підписано 25.11.2010